Захисти мене коханням

– Навіщо ти прийшла сюди? Хто тебе впустив?
– Я… Я прийшла просити твоєї допомоги, – нервово схрещую пальці. Мені вперше доводиться про таке просити, але я впевнено стою на своєму. Я вже прийшла. Назад дороги немає.
– Що? Якої допомоги? Ти божевільна? Після того, як ти мене відшила, ти просиш допомоги? – вуста єхидно розкриваються в посмішці. Влад насміхається наді мною, але насправді він не розуміє, що я в небезпеці. Якби він хоч трішечки забув про свою ненависть до мене…
– Лиш один ти можеш мені допомогти, – опускаю голову вниз.
– Не розумію, про що ти.
– Захисти мене… своїм коханням.