30 934
“Страшні казки Першосвіту.”
Анотація до книги "Слово темряви"
Заради перемоги над армією Відступників дві ворожі імперії вкладають договір примирення, за яким світла принцеса Луна повинна стати нареченою кронпринца Темної імперії. Проте Темніан не бажає миритися і знімає свою кандидатуру, віддаючи перевагу полю бою.
Юна принцеса залишається в імператорському палаці темних на два тижні, щоб знайти достойну заміну та провести заручини. Вона прагне повернутися у Місячну долину й стати вічною жрицею Світла, але, сама того не усвідомлюючи, привертає до себе увагу найсильніших темних, готових вбивати заради неї.
Чи зможе чиста світла принцеса вижити в лігві Темряви та не втратити себе, коли зустрінеться з самим Дияволом? Чи зможе цинічний кронпринц закохатися в дівчину, що дарує життя, і повернути її повагу до себе?
Жанр:дарк фентезі
Юна принцеса залишається в імператорському палаці темних на два тижні, щоб знайти достойну заміну та провести заручини. Вона прагне повернутися у Місячну долину й стати вічною жрицею Світла, але, сама того не усвідомлюючи, привертає до себе увагу найсильніших темних, готових вбивати заради неї.
Чи зможе чиста світла принцеса вижити в лігві Темряви та не втратити себе, коли зустрінеться з самим Дияволом? Чи зможе цинічний кронпринц закохатися в дівчину, що дарує життя, і повернути її повагу до себе?
Жанр:дарк фентезі
“Це історія про метаморфози душ, де світло проникає в найглибші тіні, а темрява змінюється під поглядом правди. Шлях від ненависті до кохання, від страху до сили — роман зачіпає глибокі емоції та моральні дилеми.”
Зміст книги: 33 глави
68 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТекст на редагуванні!
Шановні читачі! Книга озвучена Booka Radio, запрошую до них на канал, щоб насолодитись прослуховуванням!
https://youtu.be/9mZd0fKxRC8?si=f0SUGzwgFbrxkmUw
Рецензія від прекрасної авторки:
https://booknet.ua/blogs/post/404320
https://booknet.ua/reader/vrazhennya-vd-knig-nshih-avtorv-b439280?c=4814222&p=1
Наталі, доброго часу доби!
Ще раз дякую Вам за чудову книгу!
Ось мої враження, як обіцяла: https://booknet.ua/reader/vrazhennya-vd-knig-nshih-avtorv-b439280?c=4814222&p=1
Наталія Савінова (SiN eVa), Наталі, як я рада, що Вам сподобалось Книга неймовірна! І я всією душею полюбила Ваших героїв й світ, що Ви створили! Тож не прощаюся, а лише кажу До побачення(~ ̄³ ̄)~
31 розділ. Дивовижне завершення! Дякую Вам за нього! (~ ̄³ ̄)~
Трохи переживала за Темніана, але те, що він не відпустить Луну й зробить все, щоб зберегти її, — звісно, передбачала. Так приємно знати, що все у них гаразд, маю на увазі між ними гаразд.
Фірра благословила, Арфір благословив... ах! Я така рада, і така щаслива Також радію, що Луна повернула свою яскравість, але при цьому стала такую цікаво-іншою). В них з Темніаном був не простий шлях, але вони впоралися. Звісно, не без допомоги відданих друзів, рідних та охоронців.
А оті коти в кінці інтриги додають... Так от чому про манію Злиття так мало відомо... Невже наступні покоління очікує те саме, що і Луну з Темніаном — невідомість?...
Наталі, ще раз дякую Вам за Вашу прекрасну цікаву таку яскраву книгу. Чесно, Ваш всесвіт мене поглинув, тому планую поступово знайомитися з ним й надалі!)
Вже пишу свої враження... не обіцяю, що швидко, але обов'язково родилися ними з букнетовцями!)
Бажаю Вам безмежного натхнення, спокою, віри в себе! Бережіть себе. Мирного неба!
Наталія Савінова (SiN eVa), Нема за що, Наталі! Книга справді варта уваги багатьох! Дуже хочу, щоб її читали. Ще будуть мої більш розгорнуті враження — швидко не виходить, бо намагаюся, щоб було якісно, щоб чіпляло!)
28 розділ. Ну, Марселіан, дійсно, не змінився, та, як завжди, думає лише про себе.
Луна стала цікавою, мені подобається, як вона тримається, як відповідає, є в цьому свій шарм.
Лорд Астан хоч і змінився зовні, проте не змінилася його душа — він все такий же щирий друг для Луни, і такий ще щирий ворог для Марселіана.
Видно як смерть Темніана вплинула на батьків... Незвично бачити їх такими, але саме це й є життя, і часом доля буває жорстокою.
Темніан видно, що теж змінився... Той Темніан, що був на початку цієї історії, той Диявол, який ненавидів Луну і всіх Світлих... і зараз — вже різні люди. Мені подобаються ці зміни в ньому. Вони вплинули з Луною одне на одного, й змінили долі... Чи на краще? Думаю, скоро стане зрозуміло.
Наталія Савінова (SiN eVa), Наталі, як я Вам рада. Дякую за вісточку (人 •͈ᴗ•͈)Бо вже почала переживати...
Бережіть себе. Головне, щоб у Вас було все добре (づ ̄ ³ ̄)づ Моя книга буде чекати стільки, скільки треба.
В мене все норм, просто останнім часом багато їзджу з Харкова в Київ, і назад, тому творчість теж трохи провисла. Але я намагаюся хоча б потроху писати.
п.с. Пишу вже кілька днів свої враження від Вашою книги. Буду намагатися на наступному тижні опублікувати. Сподіваюсь, мені вдасться все гідно передати. Адже Ваша книга варта уваги, і хочеться щоб її читали. До наступних книг циклу теж поступово доберуся!)
30 розділ. Наталі, моя Вам повага, бо це було неймовірно! Знову я стільки сильних емоцій отримала...
От не шкода мені Марселіана, від слова «зовсім». Трохи вже шкода Фірру, адже для будь-якої матері смерть дитини — це часткова смерть душі... Навіть такої мерзенної дитина як Марсеріан. Але я вважаю, що він отримав по заслузі, хай йому грець! Стільки горя приніс, і Луні також.
Те, що Луна вбила, хоч і ненавмисно світлих... Ех, думаю все рівно на неї вплине. Хоча, можливо, з часом вона усвідомить, що все ж не винна. І в тій ситуації, для неї не було варіантів.
Темніан був шикарний!ᕙ( • ‿ • )ᕗ Весь час забуваю Вам сказати, що те, як Ви описуєте його тіні — це наче окремий колоритний персонаж! Неперевершено!
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо.
Хантеші у моєму всесвіті - це первинна, чиста Пітьма. Не та чорнота без душі, а саме пітьма, яка не має улюбленців, та, яка обирає світло, щоб врівноважити темряву.
29 розділ. Це було дуже-дуже неочікувано! Звісно, десь на підсвідомості я думала про те, що Марселіан може бути якось причетним до Відступників. Але ж то були лише думки... а тут (@_@) Отакої! Не дарма, його Темніан ненавидів, ну і Арман теж. Цікаво тепер, коли старший кронпринц перейшов на сторону вступників?..
Тепер я бачу наскільки змінилася Луна... проте я чомусь вірю, що Світло все ще жевріє в ній, і воно переможе.... Дуже хочеться, щоб перемогло.
Шкода, що їм не вдалося поговорити з Темніаном. Але видно, що він, попри все, оберігає її. Ото його «Моя!» — владно, але у грудях відчула щем... Він так бореться за неї, це дорогого коштує.
Дуже крутезні, Наталі, у вас описи битв: динамічні, естетично-пропрацьовані, логічні /бо всяке бачила!)/ Для мене неочікувано було побачити Луну в бою, проте це було дуже видовищно! Дякую за всі ці сцени. Книга нове забарвлення отримала одразу!) Круто! Ви молодець!
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! Ваші слова, як завжди сповнені емоціями та турботою)))
Про відступників, як про Хантеші і інші раси буде більше у іншій книзі, ця стала підготовкою чи пасхалкою для всесвіту)))
Марселіан втратив себе, тоді, коли відмовився рятувати своїх людей, але повне зневірення чи зараження, взяло над ним гору, коли він зрозумів, що Темніан не дозволить йому торкнутися Луни.
26 розділ. Ох, я тут наплакалася ಥ‿ಥ Стільки важких подій сталося... Спочатку Темніан, потім Луна... Серце завмерло то від болю, то від світлого смутку, то від радості. Наталі, це було так сильно! Дякую Вам за такий емоційно-складний сюжет, проте й такий оригінальний. Мені, як авторці, останнім часом цікаво, як це вбивати своїх персонажів? Адже я такого ще ніколи не робила, проте задум є... І от зараз всіх авторів, персонажі яких запали до моєї душі, я питаю: як це — вбивати своїх персонажів?.. Бо мені, як читачу, це дуже боляче... Це як Ролінг убила Снейпа...
Що ж... Я рада, що Темніан живий, і що він пожертвував собою заради кохання... І я рада, що Луна жива. Проте поки не зрозуміла, як ці зміни вплинули на неї. Ніби вона стала сильнішою, та темнішою... Але хочеться, щоб не бездушною.
Чесно, дивовижна книга! Знову радію, що відкрила для себе таку авторку, як Ви!(~ ̄³ ̄)~
Бережіть себе. Мирного неба! А я ще повернуся!)
Наталія Савінова (SiN eVa), Наталі, дякую вам за розгорнуті відповіді. І те, що поділилися своїми думками й досвідом стосовно вбивства героїв. Я Вас дуже в цьому розумію, тому, напевно, остаточно вбити когось теж не наважусь. Мені навіть своїх антагоністів часом жалко, що ж говорити тоді про героїв, навіть другорядних!)
Розділ 27. Опис битви був дуже епічний. Хамтеші — це ЩОСЬ! Неперевершені створіння. І так вчасно прийшли на допомогу. Чесно, хвилювалася за Темніана, навіть не уявляю, що він відчував у своїй душі, коли зрозумів, що Луна прокинулася. Тепер буду чекати на їхню зустріч в наступних розділах.
Щодо поведінки Луни та втрати її пам'яті... Ну, думаю, їй навіть пішло на користь, що вона втратила свою наївність. Бо консервативний спосіб життя Світлих дуже впливав на її особисте світосприйняття. Може вона й хотіла б поводитися по-іншому, але впихувала себе в рамки, які встановили Світлі. Тож перебування серед Темних не пройшло для неї дарма, як і те, що вона врятувала Темніана, навіть те, що сама впала в літоргічний сон на стільки років.
Її брата я трохи не зрозуміла... Дівчина тільки-но прокинулася від смертельного сну, а він її трясе... Комусь правління мізки відбило?
Шкода їхнього батька, він таке страшне горе пережив, тому зрозуміло, що його розум не витримав ((
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо.
В цій історії Хантеші, як підказка для іншої історії, а головне про них буде в останньому розділі...
Ну, Луна, як сіра принцеса, не добрий персонаж... Але вона була поцілована Темрявою, тому отримала злість і безжальність...
Арфіра можу виправдати лише тим, що на його плечі навалилося всього, і він також змінився, а ще шокований пробудженням сестри та її змінами. Думаю, що стрес діє на всіх по-різному...
25 розділ. Ох, як все неочікувано повернулося ಥ‿ಥ Я тепер переживаю за Темніана, за Луну, за її брата, та їхні імперії, та за весь їх всесвіт... Що ж там відбувається?...
Виходить, що їхні почуття взаємні, і ніхто цього не очікував... Навіть сама Луна?..
До речі, було цікаво спостерігати за їхню розмовою. Іронічні думки Темніана щодо кохання — вищий пілотаж!) Те, як Ви його зображаєте — моє Вам БРАВО, шикарний персонаж!
Та й Арфір мені по-своєму подобається, є якась в нього харизма своя. Шкода якщо один з них помре... Чи Луна? (@_@)... О, ні! Мені це вже нагадує Ромео та Джульєтту...
Треба читати далі, бо думки спокою не дадуть)
Лекса Т. Кюро, Дякую, що читаєте, Лексо!
Будь-яке кохання може нагадувати Ромео і Джульєтту...
Мені також подобаються і Темніан, і Арфір. Як казав граф Дарріо, вони могли б стати хорошими друзями, адже чимось схожі.
Ото у мене такі ж емоції були, коли ви проду виклали про Вадмірчика! Він мені в душу запав!
24 розділ. Ого, я кінець! Я в захваті! Чесно, не очікувала таке від Луни) Мені самій цікаво, чи це справді в Темніана кохання, чи, як кажуть, Світлі, що просто його Темрява бажає її Світло?..
Чесно, мені шкода Темніана, бо, якщо я правильно зрозуміла, то коли Луна стане Жрицею, то він загине?.. Якщо це так, чи розуміє все Луна правильно? Бо в мене таке відчуття, що вона думає, що просто він позбудеться почуттів до неї, які викликала ця магія...
А ще в мене таке передчуття, що Світлим будуть мати якусь користь, якщо Луна стане Жрицею... Там щось її батько почав казати про те, що їй Світло стане сильнішим... А ще вони отримали бажане перемир'я з Темними, майже нічого при цьому не віддавши... Щось недобрі в мене передчуття...
Наталі, поки читала цей розділ, зловила себе на думці, що хотіла би подивитися такий фільм, а краще серіал, щоб якомога більше побути з героями) Шикарна книга, кажу від душі!
...І лечу читати далі:)
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо!
Ну, з одного боку Темрява й Світло тягнуться один до одного, тому можуть посилювати усі почуття, незалежно від магії Злиття.
Світлі отримають повноцінну жрицю Блакитного Світла, вона буде сильнішою і отримає доступ до магії померлих світлих магів, а також дасть усім світлим магам енергію, та про це трохи далі.
23 розділ. Ох, знову стільки подій. По-перше, було цікаво дізнатися щось нове про Ваш всесвіт, Наталі. Він такий багатогранний, в ньому стільки різних істот живе. Мешканці Моря теж цікаві, особливо оті істоти, що майже напали на Темніана.
Королева Дітей моря... наче щось погане напророкувала молодшому кронпринцу. Невже таке справді станеться?
Звісно, я знала, що Темніан врятує Луну, але це так чуттєво Ви подали. Цей поцілунок... ах! Чарівний момент, теплий, ніжний... Тай сирена була права, Темніан стає іншим.
А от поява Світлих все зпоганила :(( Невже Луну тепер додому заберуть? А чи це після Злиття можливо?
Розумію, чому хвилюється Фірра. Проте й Світлих можна зрозуміти: мабуть, їх спостерігаючи розповіли, все, що відбувалося за ці дні... і скільки разів Луна була в небезпеці. Рідні хвилюються за Луну, особливо її брат. Що ж тепер буде?
Наталі, як завжди, не можу не сказати, що у Вас прекрасні описи, так легко все уявляти. Дякую Вам за чудову книгу! (づ ̄ ³ ̄)づ
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! Ви завжди підмічаєте деталі. )))
22 розділ. Ач, яка підступна леді Лессін. Все, тепер мені її не шкода, і вона отримала по заслузі! Темніан молодець,судове покарання їй придумав.
Бідна Луна, стільки біди на це миле тендітне створіння... ಥ‿ಥ
От дивно, що Темніан не здогадався, що все то була театральна вистава ревнивої жінки... Йому треба було Луну з собою взяти... а не залишати одну. Проте вже що сталося, то сталося. Треба якось виправляти ситуацію. Сподіваюся, що з принцесою все буде добре, і Темніан,як завжди, врятує її.
Дуже сподобалися напочатку розділу роздуми про справжні почуття та магію!
Наталі, я б читала та читала, але, на жаль, вже час бігти. Я обов'язково повернуся. Бережіть себе! Мирного неба! Натхнення! (づ ̄ ³ ̄)づ
Наталія Савінова (SiN eVa), Десь про Темніана я так і зрозуміла), що його прив'язаність до Спалаха — то щось надзвичайне. А щодо Луни... ну у чомусь я її розумію і дуже співчуваю, що її Світло так багато проблем притягує, що кожен темний якось по-дурному на неї реагує, хоче собі хоч шматочок урвати, ех.
21 розділ. Доброго часу доби, Наталі) Я знову тут) Класний розділ, дуже емоційний був для мене.
Трохи навіть стала шкода леді Лессін, проте така доля всіх відомих фавориток, на жаль. Рідко, хто з них залишався з королями назавжди.
Мені дуже подобається, які сенси Ви вкладаєте поміж рядків. Замислитися змушують.
Ну і, звісно, неперевершена вечеря Темніана та Луни. Вони такі цікаві питання ставили одне одному — я читала, затамувавши подих. Що ж буде, коли Луна дізнається, про наслідки цієї клятви, ех. Почуття — почуттями, але Темніан ще той власник, як виявилося).
А ще забуваю Вам сказати, що мені дуже подобаються назви розділів. Луже оригінальні і влучні!
Наталія Савінова (SiN eVa), Оооо, заінтригували :-O
20 розділ. Дуже благородно й справедливо поступив Темніан з жінкою загиблого воїна, та й взагалі з тим покидьком графом. Шкода, що в нашому світі немає таких Темніанів та таких здібностей, як у нього, щоб отакі графи отримували по заслузі. Ех!
А Луна, як завжди, неперевершена! Мені сподобалося, що вона не підкорилася Темніану, і вирішила все ж гідно завершити свою справу з обранцями) Це мудро з її боку. Проте цікаво б було подивитися, що коїлося в душі й в голові Темніана, адже вона на загал йому відмовила). Його гордість це точно зачепило !))
А от Лессін забагато собі дозволяє, як для фаворитки. Не розумію, чому Темніан дозволяє їй таку поведінку, адже інші його бояться, і наврядчи б дозволили собі щось подібне. Вона наче тримає його на повідку, і це дивно?
Наталія Савінова (SiN eVa), Мені, попри все, імпонує цей персонаж, дякую за нього!
17-18 розділ. Безумовно, я знала, що Темніан врятує Луну, але... що там буде Хантеші, якій допоможе їй — то було неочікувано й дуже класний хід в сюжеті! Взагалі всі події в тому темному місці досить оригінальні та цікаві. Ми побачили істот, яких вважають монстрами, з іншого боку, ісце дуже круто!
Луна дуже мужня дівчина, стільки всього пережила й так трималася. Молодчинка!
А ті метикуванея Темніана, що він закохався... ах! Я на щось саме таке чекала) Дякую! Я вражена!)
Те, як повівся Темніан з королем Пустоші (на укр. Пустище чи Пустка) — моя йому повага, він все зробив правильно! Цей огидний чоловік не заслужив на суд і на життя, тож він отримав по заслузі. Але все ж цікаво, хто йому допомагав?
Наталія Савінова (SiN eVa), Щиро дякую (づ ̄ ³ ̄)づЦе Ви мене надихнули!)
19 розділ. Отакої! Це було Крутезно й неочікувано зовсім! Ні, звісно, десь інтуїтивно, я знала, що таке може статися, але не так скоро).
Розумію вибір Луни. Астан зі всіх претендентів самий нормальний. Марселіан наче одержимий нею, в тому танці повністю проявив себе, ех.
А от щодо Темніана...) Тут я побачила справжнього володаря Темряви, хижого, дикого, непідвладного. Проте рада, що мати та батько змогли достукатися до нього. Хоча думаю, якби не його щирі почуття до Луни, то все могло б скінчиться інакше:(
Що ж тепер Луна йоги наречена. Гм, цікаво як вона на це зреагує?) Але вже зрозуміло, що її Світло тягнеться до його Темряви, і в маленькій світлій прокидається бажання.
А ще мені сподобалося, що Темніан повернув Луні її кристал) Це дуже мило). Ну й тих, кого він обрав до її наближення — теж видно, що він знає кому може довіряти, й хто важливий для Луни. Як-от, Астан.
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо, за теплі слова! *。・+(人*´∀`)+・。*
Так, Ви все правильно підмічаєте, і про старшого принца, і про рішення Темніана.
Інколи просто не хочеться описувати почуття героїв, щоб читач мав змогу дозволити собі подумати, чи можливо таке й чи сприймається це за норму...
12-13 розділ. Доброго часу доби, Наталі) Нарешті я повернулася до мережі й до Вашої книги. Чесно, скучила за персонажами. Тим паче, що події в книзі стають все цікавіше й цікавіше.
Отже, в цих розділах нарешті відбувається адекватний контакт Темніана та Луни. Те, що він, рятуючи її, об'єднав їх — взагалі топ! Тепер цікаво, як це вплине далі на їх взаємодію. Бо як я зрозуміла, тепер темрява та світло в них будуть намагатися врівноважитися, чи не так? Ще й в Темніані почуття почали прокидатися)
Марселіан, якщо і справді закоханий, то виглядає як бовдур. Проте їм керує не чисте почуття, в бажання володіти Луною, як на мою думку. Тому хотілося, щоб Луна послала його до біса! Бо як пару, я їх не уявляю¯\_(ツ)_/¯ Хоча у королів свої закони, і її готували до цього вигідного одруження.
Інші кандидати на руку Луни мені теж не дуже подобаються — там одна користь присутня. А ще Луна для них наче ласий шматок м'яса, за який вони здатні переносити одне одному горлянки:((
Цікава поведінка генералісімуса, гм.
Фірра і справді, як квочка над Луною. А от її служниці та Червоний сліпець — класні, вони мені подобаються. Сподіваюсь, ніхто з них не зрадить Луну ಥ‿ಥ
Читаю далі)
Наталія Савінова (SiN eVa), Наталі, дякую Вам за зворотній зв'язок Дякую за відповіді. Я зрозуміла, що все буде не просто!)
п.с. Зникала не через відпустку, на жаль, важкі часи. Проте завжди намагаюся повертатися до творчості, щоб не сталося.
Бережіть себе. Спокійних, мирних днів та натхнення (~ ̄³ ̄)~
16 розділ. А оце було моторошно в кінці!
Який підступний король Пустощі. Чогось я чекала від нього іншого, гм. А він виявився таким підступним. А ще цікаво, чи Лессін знала про нього, чи ні? Чи в неї була своя користь — вона таким чином хотіла позбутися суперниці?
Бідний Червоний сліпець, йому весь час дістається... ಥ‿ಥ
Я так розумію, що Темніан відчуває біль Луни, й намагається її знайти, але поки марно.
А ще цікаво, хто ж зрадник в замку? Бо в минулому розділі був на це натяк, але наче це було до появи цього короля, тож... Буду чекати на відповіді в наступних розділах!
Дуже цікава книга у Вас, Наталі. Дякую за неї
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! *。・+(人*´∀`)+・。*
Дуже приємно, якщо змогла зробити сюжет трохи непередбачуваним... Усі Ваші питання мають відповідь, але будуть розкриватися поступово до кінця книги. Леді Лессін, Марселіан, король та деякі вельможі мають причетність до всього, кожен в своїй мірі...
:*(〃∇〃人)*:
14-15 розділ. Ох, скільки подій... Чесно, дуже переживала за Червоного сліпця та Альту ಥ‿ಥ Луна молодець впоралася, але, думаю, якщо б Темніан не встиг вчасно, то все могло закінчитися інакше. Тож їх зв'язок поки допомогає. Та й він пом'якшав якось. Хоч і хотів до цього своєму брату руку відтяти. Але ж про її розповів).
Марселіан, як на мене, все одно нав'язливий. Не розумію, чим він Луні подобається. Те, що він викликає в ній наглими дотиками легкі натяки на бажання... ну то через те, що в неї досвіду немає. Але думаю, якщо б інший проявив щось подібне, відчуття в неї були ті самі... А от з Темніаном, ммм... Я люблю, коли герої в книгах поступово закохуються одне в одного, проходячи ряд випробувань.
Коханку Темніана можна зрозуміти, що вона ревнує, бо не впевнена в Темніані, але як добре їй Луна відповіла))
А от новий персонаж — король Пустощі, що з'явився в 15 розділі... О, я вже в передчутті)
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! *。・+(人*´∀`)+・。*
Я сама люблю, коли герої закохуються поступово, хоча й пристрасті люблю... все залежить від обставин і настрою...
Сподіваюся, не розчаруєтесь у персонажах до кінця історії ~(´∀`~)
11 розділ. Ох, це дуже-дуже сильний розділ. В мене емоції досягли свого піку. Описи такі сильні, така напруга. Звісно, в мене було передчуття, що Луна допоможе... Але те, як Ви це описали — я дуже вражена!
Тепер думаю, що Темніан по-іншому оцінить Луну. Звісно, вона закликала на Чорний замок біду своїм вчинком, але вона й врятувала Спалаха. В мене навіть мурахи по шкірі від однієї цієї думки.
Наталі, Ви однозначно моя авторка! Радію, що ми зустрілися на просторах мережі. А ще радію, що у Вас так багато книг з цього циклу) Світ, що Ви створили — шикарний! Дуже цікаво дізнаватися про його різні деталі, та й персонажі у Вас дивовижні. Дякую Вам за якісно пропрацьований світ, в якому цікаво перебувати! (~ ̄³ ̄)~
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам, Лексо! *。・+(人*´∀`)+・。*
Ви завжди вмієте підтримати!
Навзаєм у тому, що рада з Вами познайомитися! Я зараз у тому настрої, коли важко зрушити з депресивної точки, але як зрушу піду до Вашої Ріки (хоча це все ще не мій жанр), а от Шелл чекаю з нетерпінням (гарні персонажі... обожнюю таких)
10 розділ. О, як я радію, що з лордом Астаном в Луни зав'язалися дружні стосунки. Цей хлопець доводить, що не всі темні однакові, викликає симпатію. Особливо після розповіді служниць про його вчинок щодо кронпринців.
Гарний в нього замок, приємні батьків, і такий вони теплий та затишний прийом влаштували Луні, що ах!
А кронпринц, видно, що вже присів на світло Луни. Як-то кажуть, не рий яму іншому, сам в неї потрапиш, гм.
А далі такий непередбачуваний поворот подій... Знову ці Відступники. Вже цікаво дізнатися, хто ж вони такі? Звідки взялися та чого прагнуть?
Дуже шкода, що так вийшло з конем Темніана і з ним самим. Але тепер більше зрозуміло, як отрута Відступників впливає і на темних, і на світлих.
Рушаю далі...)
Лекса Т. Кюро, Про Відступників буде більше в іншій книзі. Задумка у мене була така, щоб об'єднати кілька книг одним всесвітом, щоб вони були пов'язані не героями, а лише наповненням. А якщо трохи пояснити, то Відступники-це зневірені у існуючих силах і магії, вони обрали сторону зла, не зважаючи на те, що Хаотична магія не є тотальним злом, вона є реакцією на війни та негатив. Можливо, потім Вам буде трохи більше зрозуміло, коли на прикладі Хантеші відбудуться кілька подій...
9 розділ. Ох, уж цей Марселіан... Так відверто набридати принцесі. Якщо чесно, бісить його самовпевненість, Рррр! На жаль, його залицяння діють на Луну, в якої ще немає досвіду... А цей хижак прямо майстер зваблення. Ех, сподіваюсь Луна встоїть перед ним. Або ж йому хтось завадить!)
Подобається мені цей червоний охоронець. Він дуже інтригує. І служниці в неї милі.
А ще сподобалися роздуми Луни в листі до брата. Люблю таку філософію, вона завжди замислюватися змушує.
Я вже в передчуття цих відвідувань, що ж там буде?.. Ще й старший кронпринц не в захваті від цієї поїздки, та й од першого обранця). Хе-хе.
Лекса Т. Кюро, Лексо, дякую Вам! *。・+(人*´∀`)+・。*
На жаль, не всі сприймають Марселіана таким, яким він є... мені (під аудіоверсією) прилітали догани, мовляв, я зробила з монстра (Темніана) героя, а краще б світла принцеса обрала Марселіана (。・ω・。) і що тут сказати?! Наче, пишу з вказівкою жанру, з попередженням, а читачі роблять висновки не замислюючись...
8 розділ. Невже Темніан нарешті поїхав? Аж не віриться...)
Цікаво, чому з ця Тінь рятувала Луну й, чому взагалі опинилася в чорному замку?
Яскраві нові персонажі — світла ельфійка та темний ельф. Цікаво дізнатися про ці народи більше. Виходить, що Луна сама їх прикликала через кристал, гм?
А ще крутезного охоронця їй надали. Цікаво, чому він промовчав про Тінь.
Ну й те, як Массім вчепився в Луну — моторошно було спостерігати. Наталі, мені здається, що в кличному відмінку треба писати «Массіме», коли до нього звертаються.
Описи персонажів і вбрання, як завжди, шикарні!
Натхнення та мирного неба!
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! *。・+(人*´∀`)+・。*
Ви, як завжди, чуйна і вельмитепла на слово. ゚+.(*´pωq`)゚+.
Усі раси, які будуть з'являтися в книзі - це прив'язка до всесвіту іншої історії про янгола смерті. Саме там буде розвиток рас та персонажі.
На прикладі Массіма та Хантеші хотілося передати тяжіння темних до Світла, їхню чуйність і незнання, як себе поводити, адже справжня Темрява ніколи не згасить Світло.
Тінь, це також проміжний персонаж, який прив'язаний до всесвіту, але і він показує, що не все темне - це зло.
Дякую Вам за увагу!
Навзаєм, натхнення й мирного неба! ~(´∀`~)
6-7 розділи просто проковтнула. Луна інтригує своєю мужністю та викликає повагу за те, що вона така милосердна. Вона, попри все, не відступає від свого призначення, не боїться ні загрозливої істоти, ні самого Диявола. Поки не зрозуміло, чому на нього майже ніхто не може вплинути, наче його всі бояться... Але чому? І з Луною він повівся якось дико... Ніби мститься всім світлим через неї, гм. Але він же початку ніби підкорився її благанням, а потім зажадав крові... Наче всередині нього ще живе те хороше, про яке всі згадують, але щось зламало його, він пройшов через якийсь біль, а тоді суцільна темрява поглянула його, і тепер при будь-якому потягу до світлого, він катує не лише когось, а й себе.
Розмову з коханкою теж було спостерігати цікаво. Виявляється, що, попри все, цього «чудовиська» кохають. Чи це в неї почуття власності вирує всередині та заздрість до маленької світлої принцеси, яка зацікавлює кронпринца, гм..?
Сюжет все більш захоплює... Читала б і читала, але, на жаль... Обов'язково ще повернуся!) Бережіть себе! Безмежно натхнення!
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо. *。・+(人*´∀`)+・。*
Я вас цілком розумію і підтримую. Я коли читаю твори в процесі, то читаю вибірково, щоб розуміти чи сподобається і чи буду читати (бо твори люблю читати повністю). Коментарі пишу у підтримку по перших розділах або частинках. Розумію, що час - це скарб, а з сусідами, то дивовижа...
Я не нав'язуюсь зі взаємним прочитанням, бо й сама не люблю читати задля читати. Вашу Шелл чекаю, бо мені імпонує атмосфера і стиль написання, а от з Рікою буду знайомитися частинами (щиро навзаєм).
5 розділ. От відкрилися деякі таємниці братів... Гм, виходить, що Марселіан — «не все золото, що блищить»!) Воно й не дивно. Проте про Темніана було цікаво дізнатися, що він був м'якішим раніше. Що ж з ним сталося..? Напевно, добре, що в Луни такі щирі служниці. Думаю, це була корисна інформація для неї, враховуючи те, що старший кронпринц вже почав її спокушати.
Фірра поки здається досить не поганою, намагається зробити життя Луни комфортнішим. Але мені здається, що на то є свої причини. Тим паче вона чомусь весь час змушує Луну пити той заспокійливий чай...
Темніан в своєму репертуарі, але цікаво чому він не поїхав, як обіцяв?.. Луна справила на нього враження тим, що не злякалася?)
Наталі, мене виникло питання: в попередніх розділах наче різниця у віці між братами була 10 років /згадувалося, що Темніану 25, а Марселіану 35/. А в цьому розділі дівчата-служниці кажуть, що молодшому було 15, а старшому — 20... То де помилка? Чи я щось так зрозуміла?..
У Вас прекрасні описи одягу, такі витончені /якщо чесно, я навіть деяких назв не знаю!)/ І взагалі описи будь-яких персонажів Вам дуже вдаються — читаю й чітко все уявляю.
Наталія Савінова (SiN eVa), Я люблю якісні описи, бо так я краще розумію автора. Я дуже люблю бачити світ очима інших людей, це розширює мій власний. Тому навіть не сумнівається, у Вас все добре, і Ваші читачі Вас обов'язково знайдуть!
Гарного вечора! Мирної ночі!
4 розділ. Ого, в кінці було неочікувано (・o・) Проте як для сюжету темного фентезі дуже сильна сцена! Нарешті Темніан представ перед нами тим жорстоким чоловіком, про якого всі говорять. Бідна Луна, не уявляю як їй було важко на все це дивитися. Але поки незрозуміло, що ж скоїв той охоронець, що йому це коштувало життям?
Стало цікаво, які історичні події сталися під час Спустошення? Що так сильно змінило Темніана? І що сталося між братами?
До речі, старший кронпринц не за старий для залицянь до Луни?)) Я коли пригадую себе в 16-17 років, то мені хлопці в 23 вже зрілими чоловіками здавалися) Дивні завжди для мене ці одруження за договорами. На жаль, і в історії нашого світу багато таких випадків. Чесно, бідні жінки.
На Луну чоловіки почали злітатися як бджоли на мед. Мабуть, їх світла аура для них спокуслива. Ох, не легко їй буде...
А ще цікаво, те, що ту отруту, якою намагалися отруїти Луну, Темніан проковтнув... Чи всі темні так можуть, чи він якийсь особливий? Гм...
Лекса Т. Кюро, Дякую Вам, Лексо! Навзаєм у легкості читання (я Вашу Шелл дочекаюся!) *。・+(人*´∀`)+・。*
Ця книга є частиною всесвіту "Академії янгола смерті", з другої половини буде багато нововведень та пасхалок ))) Але сама історія написана і може бути самостійною )))
Дякую, що читає! ゚+.(*´pωq`)゚+.
3 розділ. О, як події загострюються. От ми й познайомилися з старшим кронпринцем — цікаво, як це Ви подали!) Сподобався, Дарріо — люблю таких персонажів, якщо чесно. А Лессін — ще та скалка в нозі). Проте теж як персонажка дуже цікава.
Цікаво, кому вигідно, щоб на території темних загинула світла принцеса? Отже, Темніан вчасно її знову врятував.
Я довго думала, кого він мені нагадує... Не знаю, чи Ви знайомі з такою авторкою як Анна Голон, яка написала серію книг про Анжеліку (також були колись дуже популярні фільми про неї). Так от є в серії тих книг персонаж Луї де Плюсі-Бельєр — кузен і другий чоловік Анжеліки. Вайб та поведінка у нього та Вашого Темніана дуже схожі)
Читаю далі, бо дуже цікаво)
Мені трохи впали на око «похітливі погляди»... не знаю, чи це правильно, бо частіше зустрічала «хтиві». Ну і «похіть» частіше «хіть». Проте я не наполягаю. Бо часом з росіязмами я не завжди впевнена.
Лекса Т. Кюро, Дякую, Лексо! Ви підняли настрій моїм Музам! *。・+(人*´∀`)+・。* у нас зараз головує Нехочун, нічого не хочеться, а треба щось робити... Ви своїми коментарями надихаєте! Дякую! ~(´∀`~)
Так, Анжеліку читала, минулого року навіть перечитувала (певно в останнє). Для мене Темніан це мікс кількох героїв: Цепеш, Монте-Крісто та Сеферот (з "останньої фантазії"), я взяла від кожного щось...
2 розділ. Чудові описи, насичені, яскраві. Читаю й поринаю відразу в атмосферу. Подобається Ваш стиль написання, легко все сприймається.
Дуже незвичний момент з чорним трояндами, мені сподобалося, дуже оригінально, і вже в цей момент видно, яка Луна тендітна та милосердна, а ще особлива. Звісно, мені було її шкода в той момент з трочндами, проте кронпринц дуже швидко зреагував) Тобто благородні якості в нього є, чи він чогось злякався /наприклад, розірвання договору зі світлими/ й тому допоміг дівчині?
Коханка... Гм, а це буде цікаво) Поки не розумію, чому в нього така відраза до світлих? Але те, що він погодився на два тижні, вже теж наче маленька перемога для матері та самої Луни). Фірра інтригує, хоче поки незрозуміло, які мотиви нею рухають.
Бажаю Вам, Наталі, натхнення та творчої наснаги! Мирної ночі!
Я ще повернуся!)
Наталія Савінова (SiN eVa), Домовилися!)
Наталі, зауважую про помилки окремим коментарем, якщо що потім видалите його!)
Не знаю, чи знаєте Ви різницю між «усмішкою» та «посмішкою», але в 1 розділі у вас вони використані не правильно. «Усмішка» в українській мові буває щирою, ніжною теплою, а от посмішка, навпаки, глузлива, хижа, крива тощо... Я довго в цьому сама розбиралася, але зараз в мене з цим все гаразд!), тож і Вам це просто треба запам'ятати.
Ну й з прямою мовою у діалогах треба добре попрацювати, бо трохи ріже око:( Якщо хочете надам Вам схеми її написання з прикладами. Я це недавно для Адріана робила.
/в наступних розділах більше на пряму мову звертати увагу не буду, Ви сама вирішуйте, що з цим робити!)/
Ну й «смоляно-чорне» — ось так пишеться, без пробілів, з дефісом «-» посередині, а не тире «-».
Лекса Т. Кюро, Навзаєм, Лексо! ゚+(人・∀・*)+。♪
Ви, як сонечно у похмурий день! Мати Вас у друзях - це великий скарб!
І ще питання: а чому у Вас в там де назва «Розділ перший» немає назви самого розділу, а Ви його написали вде перед самим текстом всередині. Мені, як читачці, у якій зорова пам'ять, це не дуже зручно, бо я краще запам'ятовую саме назву розділу, а не просто напис «Розділ перший». Адже поглянувши на назву через деякий час, я можу пригадати, що там відбувалося, а от сухе позначення розділу цьому не допоможе. /Якщо що, це лише моя суб'єктивна думка, а Ви — авторка, Ви краще знаєте, як треба робити/.
Наталія Савінова (SiN eVa), Нема за що! І це лише ІМХО!)
1 розділ. Зав'язка дуже цікава — Темні/Світлі імперії, вимушений брак. Проте несподіваною було оце оновлення в договорі, що Луна може стати дружиною будь-якого знатного чоловіка. І ще несподіваніше було те, що це оновлення внесла мати її потенційного майбутнього чоловіка. До речі, Фірра й її чоловік наче досить привітні люди, на відміну від їх сина) Як я зрозуміла, він в них «бог війни» й одружуватися не хоче!) Але ще є старший брат, і поки не зрозуміло, де він?
У Вас дуже чудові описи персонажів, я їх добре уявила. Світобудова теж зі своїми «родзинками».
Трохи я щось не зрозуміла, чому брат має забрати Луну через два тижні?
А ще цікаво, хто ж такі Відступники? Проте наберуся терпіння й, мабуть, дізнаюся це під час читання).
Лекса Т. Кюро, Лексо, Ви зробили мій день! *。・+(人*´∀`)+・。*
Красно дякую Вам за увагу до всього... до книги, до описів, до героїв, до помилок, до світобудови. Мої Музи натхненні Вами!
Більшість відповідей буде у тексті. Єдине, що можу зазначити, що мотиви книги прості Світло-Темрява, як Добро і Зло мають відтінки... Думаю, Вам це знайомо з Вашої книги )))
Дякую ще раз, Ви, як той дощик у спекотне літо!
Наталі, доброго часу доби. Вирішила почати знайомство з Вашою творчістю, бо щось сторінка Адріана заблокована...
Вже прочитала пролог. І хочу відразу з'ясувати, бо всі автори різні... Як ви відноситися до розгорнутих коментарів під книгою /бо я часом авторам пишу свої думки про розділ чи два, в яких можуть бути спойлери.../. І як ви до зауваження до помилок ставитеся? Бо, наприклад, у Вас в пролозі я вже бачу проблему з прямою мовою в діалогах /це чомусь проблема багатьох авторів/, а також слово «блакитно-чорне» пишиться без пробілів.
Наталія Савінова (SiN eVa), Вибачте, я там давно не була, бо випала з суспільного життя мережі через обставини в реальності. Зараз виправлюсь)
Почала слухати книгу, після 2 частин продовжила читати. Те, що давалося буде мати передбачений кінець, закінчилось інакше. книга сподобалась, а кінець залишив незнайомий післясмак.
Mariia Khrapova, Дякую за теплі слова. (=^ェ^=)
Дуже приємно чути, що Вам сподобалася історія*。・+(人*´∀`)+・。*
Пані. У ТЕБЕ
ПСИХІКА НОРМАЛЬНА?
Наталія Филипчук, Дякую за Ваш коментар.
Так, як вказано у попепедженні (дисклеймер на початку).
Дякую, цікавезна книга!! Успіхів та натхнення Вам й надалі!!
Таня, Дякую за Ваш коментар)))
Заходьте і до інших історій, ще готую новинку )))
Гарна назва, сьогодні почну читати?
Svitlana Anosova, Дякую )))
Сподіваюсь, що залишите свій коментар з враженнями )))
Неймовірно захоплююча історія!!!
Я заінтригована. Хочу читати вас далі!
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Дякую Вам за теплі слова )))
Дуже приємно, що Вам подобається моя творчість.
І дякую Вам, що підбадьорили моїх Муз, адже ми тільки повертаємося до творчості після довгої перерви.
Буде приємно побачити Вас в коментарях під іншими творами )))
Дякую вам за цікаву історію!
Наталия Качанова, Дякую за Ваш коментар!
Приношу вибачення за відповідь з запізненням.
Чудова, насичена подіями, цікава книга! Чекаємо Академію! Натхнення Вам?
Олена Ковінько, Дякую за Ваш коментар та увагу! ))) Все буде! )))
Книга неймовірно цікава! Дякую за Вашу працю! Натхнення Вам!)
P.s. Чи плануєте Ви продовження?
І коли можна буде послухати чи прочитати наступну частину?
Nataliia Studzinska, Як приємно! )))
Мої Музи в захваті від Вашої емоційності ))) Дякую.
Заходьте до "Академія для янгола смерті. викрадена книга", цікаво почути ваш відгук )))
цікава книга, непроста історія, авторський світ. хотілося б дізнатися трохи про майбутнє Луни і Темніана.
Христина Погранична, Дякую за Ваш коментар і такі приємні слова!)))
Думаю, що про деякі деталі з подальшого життя світлої та темного будуть висвітлені у циклі "Академія для Янгола Смерті" (перша книга "Вкрадена книга" в процесі розширення та викладання на сайті). Запрошую!)))
Текст на редагуванні!
Шановні читачі! Книга озвучена Booka Radio, запрошую до них на канал, щоб насолодитись прослуховуванням!
https://youtu.be/9mZd0fKxRC8?si=f0SUGzwgFbrxkmUw
Рецензія від прекрасної авторки:
https://booknet.ua/blogs/post/404320
https://booknet.ua/reader/vrazhennya-vd-knig-nshih-avtorv-b439280?c=4814222&p=1
Книга цікава вийшла, хоч іноді за якимись описами і подробицями я трохи губила саму історію.
З вашого дозволу залишу тут кілька слів, які або написані з помилками або русизми:
Супротивлятися - можна як синонімчинити опір
Фіхтувальники - фехтувальники
Минє - мине
Батфорди - ботфорти
Насуваючійся війні - в українській мові немає закінчень «-ючийся», краще використати або «війні, що насувається» або «прийдешній війні»
Прецендент - прецедент
Самобічування - самобичування або самокатування
Сенці - сенсі
Сноведіння - сновидіння
Ціпний пес - ланцюговий пес
Похоть, похотливо - хіть, хтиво
А ще, чомусь немає ні одного апострофа в словах, де він має бути, це трохи драутвало.
Натхнення вам на подальші книги
Анна Вовік, Дякую ще раз! Вже знайшла редактор, сьогодні почну виправлятись )))
Вітаю, спершу, хочу подякувати за книгу. Досить легко читається, але від слова "АвжеШ" вже око сіпається. Я розумію, що ви, скоріш за все перекладали з російської, або самі недавно перейшли на українську, але будь ласка, перечитайте і замініть це слово на "Звісно" або ж пишіть його правильно: "Авжеж", бо саме від таких помилок, псується враження від книги. Дякую.
Альонка Кравчук, Дякую за Ваш коментар!
Обов'язково візьмуся за зачистку, скільки їх не роби, а все одно треба ще одна)))
Дякую, що дочитали і дякую, що не розчарувалися самою історією.
Буду рада бачити Вас на сторінках інших моїх книг. (◕ᴥ◕)
Дякую за чудову книгу. Читала з задоволенням на одному подиху.
Валентина Козир, Дякую за Ваш коментар!)))
Дуже приємно почути, що Вам сподобалась історія! )))
Сподіваюсь побачити Вас на сторінках інших книг.
Мені сподобалося читалося легко, сюжет інтригуючий цікавий. Авторці натхненням на нові книги, здоров'я, миру, любові та щастя
Marinela Tomasciuc, Дякую за Ваш коментар! )))
Дякую за підтримку та Вашу цікавість до цієї історії. Сподіваюся побачити Вас на сторінках інших книг.
Перемоги та спокою нашій Україні!
Щось зовсім все похмуро, я вже чекала хепі енду, а тут такі пристрасті розбушувалися... Темніан та принцеса заслуговують бути щасливими. Дякую за цікаву книгу, чекаю з нетерпінням продовження.
liliya, Дякую за Ваш коментар! )))
Спойлер: Хеппі енду бути! Але трохи треба потерпіти, хоча ми вже наближаємось до завершення)))
Скажіть будь ласка коли буде продовження???
Катя Сонячна, Дякую за Вашу увагу до історії.
Трохи заминка сталася ((( ніяк не могла звязати дві частини. На цих вихідних буде продовження! )))
сподіваюсь Темніан знову прокрутить схему з кров'ю, тоді він почав відчувати, а зараз Луна зможе. хочеться щасливого завершення)
Iryna Opalinska - Palyvoda, Дякую за Ваш коментар! )))
Сподівання втішні, але не буде легкого шляху до повернення. Мої Музи вирішили трохи переробити основну задумку і вирулили в іншу сторону. ))) Але обіцяють, що буде цікаво)))
І обовязково буде хеппіенд, але не в найближчому майбутньом ;)
Коли буде продовження книги???
Катя Сонячна, Дякую, що запитали. )))
Дуже важко йде розділ. переписувала його кілька разів. Те, що вже написано треба поєднувати зі всесвітом, пояснювати деякі моменти, залишати пасхалки і при цьому треба залишити задумку і дозволити Музам врятувати хоч когось з героїв.
Якщо все буде добре, то завтра до вечора буде продовження.
Дякую за розуміння!
І запрошую зайти в гості до інших історій та поділитися своїми враженнями.)))
Дуже хочеться хепі енд. Дякую за неймовірну історію й ці емоції.А стосовно кількості книг , це вже на розсуд вашої Музи ❤️✨
Софія Ярмошевич, Дякую за Вашу відповідь)))
Сподіваюся, і в подальшому не розчаруєтесь)))
Усі хочуть хеппі енду, то треба його зробити якось... )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати