Розділ двадцять перший

Розділ двадцять перший. Пастка Темряви.

Граф Язаур як і його приятель стояли вкопаними стовпами на місці, не маючи ні бажання, ні змоги пручатися чи виправдовуватись перед молодшим кронпринцом, який до мозку кісток був маршалом темної армії й бачив їх наскрізь. Вони вже зрозуміли, що особисте знайомство з молодшим сином імператора не віщувало їм нічого окрім смерті за їхню брехню та неспроможність бути тими, якими вони повинні бути. Усім відомо відношення маршала темної армії до вельможного панства та їх чинів.

Світла принцеса відкрила Темніана з іншого боку. Вона вже не бачила його Темряви такою ж темною якою та була. Луна вже вбачала в ній проблиски Світла, адже душа молодшого кронпринца була чистою, а серце наповнене добром. Холодний цинізм чи прагматичність були лише показово-поверхневими, а поза ними ховалась справжня натура темного володаря Тіней.

– То яким буде ваше рішення? – запитав Темніан, хижо посміхаючись та дозволяючи мацакам Темряви стискатись на шиї графа Язаура. – Я прийму будь-яку вашу відповідь.

– Я згоден. – відказує чоловік. – Я згоден з вашими умовами найтемніший кронпринц. Я обіцяю, що ми більше ніколи не зустрінемось знов, і ви ніколи не почуєте про мене нічого поганого.

– Чи достатньо мені вашого слова? – поцікавився Темніан, прибираючи Темряву від вельможі, але для того, щоб дозволити йому дихати. – Я поставлю на вас мітку, яка повідомить мені про будь-яке порушення вашого слова. – з цими словами по буряковому обличчю графа Язаура пройшлась Тінь, залишаючи по собі чорну лінію та опіки. Чоловік лишень похитнувся та зціпив зуби від болю, але мовчки прийняв мітку Темряви. – Відведіть дівчину з її немовлям до Ратуї, – звертаючись до охоронців, маршал темної армії перевів погляд на світлу принцесу, таким чином подаючи знак, що вимагав віддати немовля матері. – Перекажіть їй, що я навідаюсь до неї ввечері, нехай вона подбає про них.

– Буде виконано, найтемніший маршале. – обіцяє один з охоронців і вже більш поважно і дбайливо допомагає знесиленій дівчині підвестись.

– Дякую. – ледь чутно прошепотіла бідолашна темна, і посміхнулась до Луни, яка передала її немовля в руки другого охоронця. Той тримав маля як великий скарб, і пройшов за своїм напарником до кімнати цілительки Ратуї, яка опікувалась породіллями та новонародженими в Чорному замку.

– Що ж, – зітхнув Темніан, провівши поглядом переляканих вельмож та врятовану дружину молодого воїна, який загинув на кордонах у протистоянні з Відступниками. Маршал темної армії дійсно не знав його імені й ніколи не перетинався з ним у житті, та він знав, що молодик був відважним і вірним імперії Темряви. Воїн, який присягнув на вірність своєму маршалу та армії темних, мав болотяні очі та миловидну посмішку, яка з легкістю зводила нанівець напруження між співбесідниками. Знав маршал темної армії й те, що цього воїна поважали побратими, і вважали його романтиком та однолюбом, який зовсім не вписувався в стандарти темних. Його Тінь була віддзеркаленням свого власника і нашіптувала своєму володарю історії з мирського життя того воїна, тіло якого можливо ніколи не знайдуть і не повернуть додому. – не буду заважати вам, ясносвітла Луна.

– Я впевнена, – не витримала світла принцеса і заговорила до Темніана, сподіваючись, що він не відмовить їй в компанії. – що у маршала темної армії є багато справ, як і у молодшого кронпринца. – Темніан зупинився на місці й зацікавленим поглядом подивився на біловолосу дівчину, яка знов і знов приємно дивувала його і викликала нездорову цікавість та захоплення. – Та якщо буде ваша ласка, найтемніший князю, залиштесь зі мною на кілька хвилин.

– Кілька хвилин? – на губах Темніана з'явилась легка посмішка. – Вам потрібні лишень кілька хвилин.

– Пробачте мою нетактовність, найтемніший князю, – зрозумівши свою помилку та недотримання норм етикету світлих, Луна примружила очі та закусила нижню губу, ніби караючи саму себе за таку недозволену їй поведінку. – Я не мала права просити вас про це.

– Вам не набридло просити вибачення? – хмикнув Темніан, і у два кроки наблизився до світлої принцеси, яка не сміла навіть підняти на нього своїх очей. Він захопив пальцями її підборіддя і дочекався поки її блакитно-чисті очі зустрінуться з його чорними сапфірами. – Ви не зобов'язані перепрошувати ні переді мною, ні перед кимось іншим. Якщо вам це важко зрозуміти як світлій, то я поясню наказом. Як маршал темної армії та спадкоємець престолу Темряви, та як ваш наречений, я наказую вам більше ніколи не просити вибачення ні за свої слова, ні за вчинки. – його голос був впевнено-прохолодним і досить виваженим. Темніан розумів про що саме говорить і на що дає свій дозвіл. Він вже був впевнений в тому, що щоб не сказала чи не зробила ця тендітна світла, вона буде вибачена його Темрявою, навіть якщо він буде не згоден з цим. – Вчіться бути тою, якою вас хочуть бачити!

– Якою ви хочете мене бачити? – крізь калатання серця та його відлуння в скронях, Луна продовжувала не стримувати себе в рамках правил, відчуваючи дивне тяжіння до маршала темної армії.

Темніан лишень на одну мить замислився над таким підступним запитанням, яке він вже чув від інших жінок. Останній раз це питання прозвучало від леді Лессін, коли вони вперше залишились наодинці в кімнаті з червоними простирадлами. Тоді його відповідь була зрозумілою та достатньою для нього самого. Та зараз, саме у цю хвилину, він не міг відповісти впевнено.

Червоний сліпець та Зірі стояли неподалік від монарших осіб і могли чітко бачити та чути те, що відбувалось з двома найдивовижнішими людьми двох протилежних імперій. Як представники темних та вірні піддані маршала темної армії, вони могли очікувати від нього будь-чого, могли сприймати будь-яку на перший погляд неадекватну поведінку, та здивовано спостерігали за дивними змінами світлої принцеси в присутності молодшого кронпринца.

Після всього того, що сталося з Луною у Темній імперії, вона повинна була жахатися усього що було пов'язано з темними, особливо з маршалом темної армії. Та у повітрі віяло ароматами кохання, яке не можливо сплутати з чимось іншим. І це не була омана викликана магією Злиття, адже така магія попри всю свою силу не здатна зв'язувати серця та душі. Магія Злиття лишень посилює справжні почуття і надає сили та наснаги тим, хто бореться за право бути коханим.