Розділ пятий

Розділ п'ятий. Нерозкриті таємниці.

– Темніан, – видихнула Фірра і прослідкувала за поглядом сина. Вона озирнулась і зрозуміла, що знов припустилася помилки.

Імператриця навіть з такої відстані могла розгледіти жах в очах світлої принцеси, що вже бігла до них. Біловолоса німфа спостерігала за Смертю і як світла жриця повинна була протистояти їй. Світло яке відходило від тіла молодої дівчини було яскравим, сліпучим і таким бажаним для темних, що вже відчули його і звернули на принцесу свою увагу.

Всім вже було відомо, що це тендітне створіння, яке перебуває на теренах Темної імперії як представниця світлих, було особливим. І не тільки тому, що дівчина була юною і цнотливою, що вона була принцесою і символом чистоти Світлої імперії. Вона була особливою, бо проявила свою істину сутність. Вона не просто була жрицею життєдайного Світла, вона була рідкісною перлиною нескінченої магії Світла, що могло живити Темряву.

– Шаур! – закликала імператриця, витягнувши руки вперед і випускаючи мережу Темряви, яка повинна захистити світлу принцесу від скажених сміливців, що можуть скористатися нагодою і напасти на неї, засліплені жагою торкнутися її світла. – Накажи їм прибрати тіло! – прошипіла вона. – Накажи Темніану!

– Приберіть тіло. – спокійно сказав імператор, а сам підійшов до молодшого кронпринца, і поклав на його плече свою руку. – Поясни себе, мій темний князю!

– Він намагався осідлати мого коня. – відповів Темніан, не відводячи очей від Луни.

Світла принцеса вже підбігла до темної імператриці й благала її, дозволити надати допомогу вбитому. Вона виглядала зосередженою, не мала того жаху в очах на який так сподівався молодший кронпринц. Він був впевнений, що світла принцеса втратить свідомість, коли побачить цю драматичну сцену, як це зробили деякі з присутніх дам. Але він помилився.

Світла представниця Світлої імперії була зібраною, ніби готовою до всього. Вона знов здивувала Темніана, що ніяк не міг зрозуміти ні її, ні її сутності. Вона була світлою принцесою і жрицею Місячної долини, вона була ще дитиною і жінкою, вона повинна була злякатися і втекти, або впасти в істерику чи втратити свідомість. Вона повинна була відреагувати на вбивство інакше.

– Не можна, моя ясносвітла дитино. – Фірра прийняла в обійми Луну, та пригорнула її до своїх грудей. – Не можна. Йому вже не можна допомогти.

– Я повинна спробувати. – шепотіла світла принцеса, спостерігаючи як тіло вбитого охоронця підіймали й виносили з зали. – Я повинна спробувати.

– Ні. – шепотіла Фірра, підзиваючи до себе Зірі, що стояла за кілька кроків від них, адже прибігла слідом за принцесою. – Повертайтесь до своїх покоїв, моя ясносвітла. Вам не можна було цього бачити! Темніан зайшов занадто далеко. Зірі, прослідкуй, щоб наша ясносвітла випила заспокійливий чай та лягла спати.

– Слухаюсь, найтемніша. – кивнула служниця і взяла світлу принцесу за руку. – Ходімо, ясносвітла пані.

– Хм, – хмикнув молодший кронпринц, задоволено посміхаючись. Він повільно-показово витер лезо скривавленого меча об рукави своєї білосніжної сорочки, поклав меч у піхви й зітхнув. – нехай залишається як така смілива.

– Що? – перепитав імператор. – Про що ти говориш?

– Говорю, що завтра зранку я повертаюсь до Сутінкової зони, а принцеса може залишитись. Вона вже знайшла собі пару. – посмішка зникла з лиця Темніана, коли до його матері та світлої принцеси підійшов Марселіан.

Його старший брат виглядав збентежено і запропонував імператриці допомогу з Луною. Він готовий сам подбати про принцесу, відвести до її покоїв та переконатися, що з нею нічого не станеться. Марселіан був зацікавлений у світлій і не лише як чоловік, а як темний, що відчув її світло.

– Так, мій темний князю, – погодилась імператриця, – ви маєте рацію, переконайтесь, що принцеса буде захищена від недоречних зустрічей і розмов. Зірі приготує їй мій спеціальний чай.

– Слухаюсь, моя імператриця! – награно вклонивши голову, Марселіан мимоволі перевів свої очі на молодшого брата, що пропалював його своїм цинічним поглядом.

– Обраний вже є, тому принцеса може повернутись додому. – відказав Темніан і замовк під важким поглядом гранатових очей матері.

– Досить, Темніан! Досить порушувати закони імперії! Досить гратися з життями інших! Досить! – імператриця Фірра була розгніваною, і ледь стримувалася. Вени на її обличчі видулися і почорніли від Темряви. Вона була розчарована поведінкою молодшого сина, якого вона любила до запаморочення. – Ви, мій темний князю, можете повертатися на війну, якщо так вам завгодно! І не повертайтесь додому до закінчення другого тижня! Коли ми проведемо заручини світлої принцеси, тоді й поговоримо з вами.

– Як побажаєте, моя найтемніша! – крізь зціплені зуби проричав Темніан і подивився на батька, що усім своїм виглядом підтримував дружину і погоджувався з кожним сказаним нею словом.

– Наші любі гості, – звернувся Шаур до натовпу вельмож, що затамувавши подих спостерігали за скоєним злочином та покаранням винуватих. – маршал темної армії мав право вчинити самосуд над його підлеглим, що присягнув на вірність імперії. Він порушив наказ свого маршала, за що і поплатився життям. – імператор спокійно і впевнено виправдовував вчинок молодшого кронпринца, тому не мав сумнівів, що йому повірять. А ті, хто, не повірять, або знають справжні причини, не осміляться висловитися у присутності маршала темної армії. – Імперія перепрошує за незручності та просить усіх гостей залишити тронну залу.

– Чи значить це, що світла принцеса обрала собі нареченого? – викрикнув хтось з вельмож.

– Ні. – відповіла імператриця, підійшовши до свого чоловіка і важко зітхнула. – Наша гостя повинна виважено поставитися до вибору, тому має час.

– То як ми будемо знати, що у нас є час для того, щоб познайомитися ближче з принцесою Світлої імперії? – цього разу запитання поставив лорд Батістафьє, який мав репутацію лестивого циніка.