198 195
“Кохання на межі світів”
Анотація до книги "Прайм-тайм для нечисті"
Справжній журналіст і перевертня зупинить, і в клуб інкубів, що горить, увірветься, ікла вампірам обламає — і страх, і совість десь загубить. Бо інакше — в цьому світі монстрів — не вижити.
Але що робити, коли закохалася в монстра? Бігти, не озираючись? Чи ризикнути — і дати цьому коханню шанс?
Істинна пара? Та ну! Я в таке не граю!
Але що робити, коли закохалася в монстра? Бігти, не озираючись? Чи ризикнути — і дати цьому коханню шанс?
Істинна пара? Та ну! Я в таке не граю!
“Журналістка з даром бачити надприродне, сарказмом у крові й талантом вляпуватись у халепу. Якщо ти любиш гумор, пригоди, гарячих перевертнів, істинні пари і емоційні гойдалки – тобі сюди.”
Зміст книги: 31 глава
276 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, скандали, нечисть — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Прайм-тайм для нечисті» — тут журналістка-непосида випадково вплутується в справи тих, кого краще не турбувати… Особливо, якщо вони привабливі, небезпечні й трохи… не зовсім люди)
Тут пахне не лише кавою з мікрофоном, а ще фліртом, таємницями і гріхами, які так і просяться в прямий ефір.
Якщо ви любите:
– дотепну героїню з хронічною слабкістю до харизматичних негідників,
– флірт у стилі: "я тобі не вірю, але доторкнись ще раз",
– і сюжет, який пахне кавою, загрозою та хімією в повітрі —
тисніть серденько, додавайте в бібліотеку та підписуйтесь, бо найгарячіше ще попереду))
Я вас вже обожнюю) Дякую, що ви зі мною!
Бажаю успіху книзі!
Стейсі Мур, Дякую щиро за побажання! Це для мене дуже важливо й надихає працювати далі ❤️
Певно Громченко тепер приступить до завоювання;) дякую за продовження! Легкого вам пера - Авторко!
Lyudmila Kovalchuk, О, так! Громченко у своїй стихії — завойовувати й не відступати. Дуже дякую за такі теплі слова й підтримку!
ага, тепер найголовніша думка - про телефон
. Здорово
Леся Літвішко, Так, іноді телефон стає найціннішим скарбом)) приємно, що сподобалось!
Ох і ах, Щоо знову?!) Не могла почекати на Громченка?... Дякую за продовження!
Lyudmila Kovalchuk, Ха-ха, от Аня така нетерпляча! Вона ж завжди лізе в пригоди, не дочекається, поки її хтось зупинить. Дякую за відгук!)
гаряче
Леся Літвішко, Рада, що вдалося передати цей настрій!
цікаво
Леся Літвішко, Рада, що вам цікаво! Попереду ще більше подій, які обіцяють бути ще інтригуючішими.
Мдя, у брата геном, якийсь не правильний, бо він явно не тигр, він - ще той КОЗЕЛ, вони доречі теж дуже любвеобильні і плодовиті, та козлами тільки йменують, а не розхвалюють як коханців, навідміну від котячих, чомусь уже кліше, ех непорядок... Авторе може ви потрошку будете цю ситуацію виправляти, а то несправедливо якось такі лаври у них відібрані;))) дякую за проду, легкого вам пера!
Lyudmila Kovalchuk, Ахаха, чудове порівняння! )) Справді, несправедливо, що котячим дісталися всі лаври, а козли залишилися поза увагою. Можливо, ви тільки-но підкинули авторці ідею для сатиричної сцени майбутніх романів, де баланс буде трохи відновлений. Дякую за щирі слова й підтримку!
неможливого не буває
Леся Літвішко, Точно! У цьому світі навіть неможливе може стати реальністю — головне мати сміливість боротися до кінця.
і я за них вболіваю
Лена Бережна, Дякую! Я теж разом із вами вболіваю за них — попереду ще багато випробувань, але без підтримки читачів їм було б складніше вистояти.
ого, скільки потопельників і все спокійно? міська помсти - то за що?
Леся Літвішко, Так, інколи тиша буває оманливою. Помста в цій історії має свої причини — і поступово вони відкриватимуться.
так
. ще хочу доповнити, що, як свідчить життя, від керівника залежить все, навіть без слова "майже"
Леся Літвішко, Абсолютно згодна! Від керівника і справді залежить більше, ніж здається — він задає тон усьому)
цікаво і багато що корисного. дякую
Леся Літвішко, Дякую вам! Приємно знати, що історія не лише захоплює, а й дає щось корисне для роздумів.
дякую, дуже цікаво написано!
Тетяна Мамалига, Щиро дякую за теплі слова! Для мене важливо, щоб текст був не просто цікавим, а й живим для читача.
та Ганна ще , можливо, і щасливу долю Кулику влаштує. А от, що змінить закони того світу, ні хвилини не сумніваюсь
Леся Літвішко, О, цікаве передбачення! Щодо законів — Ганна ще не раз здивує своїм характером і рішеннями, тож ви праві: її вплив точно змінить цей світ.
Дякую за продовження! Так нам усім варто частіше повторювати і чути, що все буде - добре!!!!
Татія Суботіна, Плюсую до всього вищевказаного!!!
Дякую за проду! О ні авторко, я не погоджуся, найжорстокіший монстр, що ми впускаємо до душі це - безнадія та "уныние" вони підточать усе, що не вдалося ревнощам, люті, злобі і т.д Бо при них руки опускаються, і ти перестаєш боротися та будь-чого хотіти, це повна клінічна депресія, як би сказали лікарі. Я вже не пам'ятаю, але колись читала історію, де до Диявола на свято зібралася вся його свита і після застілля він показував їм свої витвори- зброю. Там були і клинки- люті, і свердло- заздрості і т.д. А коли його спитали, а що найдорожче йому тут, то він дістав такий непоказний на вигляд молоточок і полюбовно погладив сказав: "що це зневіра та "униніє" - і додав, що коли всі інші методи не працюють, то цей ніколи не підведе, а зможе підірвати підвалини душі. І знаєте я таки вірю, що так і є. Тому не опускаймо руки! Мирної ночі та легкого пера, вам Авторко.
Татія Суботіна, Дякую за вашу працю!
зате стало все зрозуміло. А відносно іншого, думаю, незабаром проясниться
Леся Літвішко, Леся, дякую за уважне прочитання.
Так, іноді потрібна саме така «точка роз’яснення», щоб усі пазли стали на місця.
Обіцяю: відповіді будуть, але водночас з ними відкриються й нові запитання. Це ж бо магія історії — завжди лишати простір для очікування)
розчудесно.
Леся Літвішко, Лесю, як гарно ви сказали! Ваш «розчудесно» — це окрема похвала, яку я запам’ятаю.
що ж це так обломився Данило. А на ручки?
Леся Літвішко, Ха-ха, от і я думаю: а як же «на ручки»? Данило вміє дивувати, але не завжди там, де ми очікуємо. Далі буде ще цікавіше!)
Ох блін нуй глава "вибухова" тепер дійсно незаснути!!!!
Оля Стецина, Олю, так і задумувалося! Якщо глава вибухнула — значить, не дарма писалася. Тепер доведеться терпіти безсоння разом із героями))
Я чомусь так і думала, що саме братчик приклав руку до того стану. І мені от що спало на думку, якщо чисто по фактам гени грааля від мами, то як Алекс зміг на неї повпливати Головна ж відьма казала, що сили істот на граалів не діють. Тоді мама мала б усе пам'ятати. І ще дивлячись на розвиток сюжету таки прийдеться того "татусика" таки до кінця зачистити, а то тільки небо коптить психопатик такий!
Lyudmila Kovalchuk, Дякую вам, Людмило! Мені неймовірно приємно знати, що ви з нетерпінням чекаєте на продовження. Такі слова надихають мене писати ще швидше й старатися ще більше!
погуляли. ну, думаю, поки ця сцена, хлопці встигнуть схопити демоницю, або ще хтось встигне з Анею. так?
Леся Літвішко, Лесю, чи встигнуть — не буду спойлерити, але для хлопців шансбуде, та от чи вистачить їхнього везіння й сили — питання відкрите)
і здається ще не закінчився
Леся Літвішко, Погоджуюсь — і я б сказала, що це не кінець. Сцена лиш починає набирати обертів, тож готуйтесь: буде продовження, і воно не дасть заснути.
Аня-чудо магніт.
Ирина, Ірино, точно — Аня справжній магніт для подій і для істот. Іноді страшно, іноді смішно, але нудьгувати з нею не доведеться)
громовливо!
Леся Літвішко, «Громовливо» — вже люблю це слово! Саме так: грім, дія і трохи драматичного блиску) Дякую за емоцію!
ого!
Леся Літвішко, Далі буде ще цікавіше. Дякую)
Це Алес є чимось на зразок голограми?!
Елена, Елено, гарна здогадка. Алес — це не зовсім голограма, його присутність через особливу природу.
то його рятують. не згорів?
Леся Літвішко, він в стазисі.
Оой, щось так гротескно стає, ближче до триллера... всі її хочуть або зжерти, або хочуть:) та ну всіх на. Куяльник! Дякую за продовження!
Lyudmila Kovalchuk, Людмило, ви влучно підмітили! Небезпека з усіх боків, а героїня наче справжній магніт для монстрів і проблем, але ж і дар у неї такий, що всі її хочуть)) Дякую за ваші емоції й підтримку!
Кулик щось задумав. не віриться,щоб він захотів знищити Ганну. Є ода здогадка, але це повна нісенітниця. Автор - на висоті!
Леся Літвішко, Лесю, оце мені приємно! Ви знаєте, ваші здогадки завжди цікаво читати. Може нісенітниця, а може й натяк на щось важливе) Кулик — той ще гравець, тож недовіра виправдана. Дякую за теплі слова!
так-так маючи такого ворога, бажано мати не менш сильниих друзів. і доповнення буде не зайвим. Я у тій приказці: "Доки жирний схудне - худий здохне".
Леся Літвішко, О так! У такому світі вороги не дрімають, і без сильних союзників далеко не заїдеш. Приказка тут дуже влучна, бо часом виживає не найсильніший, а найвитриваліший і найхитріший.
інтригуюче.
Ирина, Дякую, Ірино! Рада, що вдалося зберегти інтригу — вона попереду розкриватиметься ще сильніше. Сподіваюсь, наступні події також вас здивують.
а що, "щоби поважали і не зачіпали'"
Леся Літвішко, Точно! Іноді головне правило виживання у цьому світі: «щоби поважали і не зачіпали». А от реалізувати це буває складніше, ніж написати на папері))
Ох уж ці пристрасті! Чекаю на продовження!!! Дякую!
Lyudmila Kovalchuk, Людмило, дякую щиро за ваш відгук! Пристрастей дійсно вистачає, і далі їх стане ще більше. Продовження вже зовсім поруч — готую для вас нові емоції.))
чудово. І мені було б образливо- усі щось уміють,а я що лише блюдечко з блакитним кантиком!?
Леся Літвішко, Лесю, ви як завжди влучно помітили ))
Щось Аня дуже засмутилася. Хотіла мабуть бути супер героєм, а виявилося, що вона вмістилище сил
Аня Осадчук, Аню, дякую за уважність! Так, для героїні це справжній виклик — хотіти бути героєм і раптом усвідомити, що її роль інша. Але іноді саме такі несподівані відкриття ведуть до ще більшої сили й нових можливостей)
завворожуюче
Леся Літвішко, Лесю, дуже рада, що вас заворожує ця історія! Такі коментарі надихають ще більше занурювати сюжет у магію та інтриги.
Оце Кулику дісталось!((( Але молодець, що тримається!
Татія Суботіна, Може ж Ви йому "підкинете" якесь особисте щастя?! )))
три громи разом!
Леся Літвішко, :))) Дякую!
Дуже цікаво! Цікавий сюжет.
Анатолій Дурицький, Анатолію, дякую щиро. Дуже тішить, що сюжет тримає інтерес. Попереду буде ще більше інтриг і несподіванок))
Захоплива глава вийшла. Дякую натхнення вам!
Оля Стецина, Щиро дякую, Олю! Мені дуже приємно, що глава справила на вас таке враження. Натхнення обов’язково буде — особливо коли є такі уважні й теплі читачі, як ви!
Якби не Йоган Громченко напевно нічого і несказавби Ані!
Оля Стецина, Олю, ви абсолютно праві — якби не Йоган, Громченко міг би так і залишитися зі своїми емоціями при собі))
Дякую за продовження! А наша героїня - це ходячий магніт для всіх монстроСтроф (монстрів&катастроф)... Це ж вона як приманка зі своїми генами може підпрацьовувати. А мені от що цікаво, родинні відчуття у зведеного брата настількі міцні, що перебивають ідеальність як пари, чи просто її подружка є істинною для нього. А ще уточнення, наче ж істинність була у мами героїні та вітчима, скажіть Авторко, то на цей випадок невже не має виключення із правил про секретність, якщо вони разом добровільно?
Lyudmila Kovalchuk, Людмило, дякую вам за такі ґрунтовні роздуми! Ви настільки влучно окреслили логіку світу, що я вже уявила ці «збори граалів» у палаті представників — і реально посміхнулася))
ну, просто лапочка і зіронька!
Леся Літвішко, Лесю, ви як завжди вмієте так тепло сказати, що в мене одразу настрій підлітає вище хмар)
а жертва демона жива?
Леся Літвішко, Лесю, яка саме? Про одного хлопця було вже в тексті написано, що з ним.
Ось так і Ой, так це ж Жар, тьфу ж ти - Дар прокинувся;) це ж вже точно Ага - він?!
Lyudmila Kovalchuk, Людмило, ви неймовірно влучно підмічаєте деталі! Ага, тут вже пахне не лише магією, а й вибухом усіх таємниць)) Про дар поки залишу в інтризі, але ваші здогадки мені дуже подобаються))
Аааа, так він чорний кошааак;), хоча йому підійде.
А дорога, Авторко, у мене питаннячко, а той канал, де героїня бачить дії та думки "татуся" він не двохсторонній, а то буде незручно то як "татусик" теж все про неї знатиме?!
Татія Суботіна, Дякую за роз'яснення, це добре, що односторонній.
що голий - зрозуміло. вискочив із душу, або ліжка, відчувши її у небезпеці
А от його претензії, що Анна у його розслідування лізе, яким боком. Вона ж офіційно у його команді? що, проколовся у своїх почуттях? А-я -я, Громченко.
Леся Літвішко, Лесю, абсолютно слушне спостереження. Анна дійсно формально в команді, але у Громченка є свої «пунктики» й межі, які він ревниво охороняє. Тут радше проколюється саме у почуттях, ніж у логіці — і це найцікавіше!)
ш и к а р н о! А демон на підлозі у якому вигляді - демона, чи людини?
Леся Літвішко, Ха, гарне питання! Демон на підлозі в людській подобі — щоб зберегти інтригу й трохи підсмажити нерви Анні. А от чи завжди демони залишаються у цьому вигляді — вже інше питання)
Ух ти! Голий Громченко! І Анна на ньому! Цікаво... цікаво!!!))) Може щось получиться?!)))
Елена, О, голий Громченко й Анна на ньому — це справжня іскра для уяви. Чи вийде з цього щось більше? Давайте залишимо трохи інтриги… але напруга між ними явно не випадкова.)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати