179 621
“Кохання на межі світів”
Анотація до книги "Прайм-тайм для нечисті"
Справжній журналіст і перевертня зупинить, і в клуб інкубів, що горить, увірветься, ікла вампірам обламає — і страх, і совість десь загубить. Бо інакше — в цьому світі монстрів — не вижити.
Але що робити, коли закохалася в монстра? Бігти, не озираючись? Чи ризикнути — і дати цьому коханню шанс?
Істинна пара? Та ну! Я в таке не граю!
Але що робити, коли закохалася в монстра? Бігти, не озираючись? Чи ризикнути — і дати цьому коханню шанс?
Істинна пара? Та ну! Я в таке не граю!
“Журналістка з даром бачити надприродне, сарказмом у крові й талантом вляпуватись у халепу. Якщо ти любиш гумор, пригоди, гарячих перевертнів, істинні пари і емоційні гойдалки – тобі сюди.”
Зміст книги: 31 глава
267 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбов, скандали, нечисть — усе, як ми любимо!
Ласкаво прошу в «Прайм-тайм для нечисті» — тут журналістка-непосида випадково вплутується в справи тих, кого краще не турбувати… Особливо, якщо вони привабливі, небезпечні й трохи… не зовсім люди)
Тут пахне не лише кавою з мікрофоном, а ще фліртом, таємницями і гріхами, які так і просяться в прямий ефір.
Якщо ви любите:
– дотепну героїню з хронічною слабкістю до харизматичних негідників,
– флірт у стилі: "я тобі не вірю, але доторкнись ще раз",
– і сюжет, який пахне кавою, загрозою та хімією в повітрі —
тисніть серденько, додавайте в бібліотеку та підписуйтесь, бо найгарячіше ще попереду))
Я вас вже обожнюю) Дякую, що ви зі мною!
що ж, життя
Леся Літвішко, У цьому світі навіть доля має почуття гумору — особливо, коли йдеться про моїх героїв.)
Мдяааа... нехай готує руку! На відсікання, вона йому більше не знадобиться, ич чого собі видумав, утриманкою нашу героїню зробити. Дуже вигідний шлюб для клану те да се, просто Фууу!!! А те, що діти від істинної найсильніші, то так десь там побоку. Ой не тої він раси, ні, його Мекання на тій лавочці саме за себе говорить! Дякую за продовження та емоції, може все ж таки подумаєте, Авторко про перевертнів- козлів?) Легкого, вам, пера - Авторко!
Lyudmila Kovalchuk, О, отут я з вами на сто відсотків! Руку, кажете? Може, й обійдемось, але нерви точно комусь «відсічемо». Бо зробити з героїні утриманку — це вже не стратегія, а чиста самовпевненість.
І так, “перевертні-козли” — звучить як окремий клан, не знаходите?)
Дякую за побажання — легке перо вже гострю на наступну сцену
Якщо шлюб з Ланою не скасовується, то в якості кого тоді буде Аня?
Оксана Задунайська, Якщо офіційно — то ніяк. А так коханкою. Якщо по суті — то Аня вже більше, ніж будь-яка наречена. Бо бути істинною — це не статус у паперах, це вирок у серці)
на самому цікавому місці.
Ирина, А як же інакше? На найцікавішому місці — це святе! Інакше хто ж чекав би продовження з таким азартом?)
Ну, ну...і що ж він скаже у своє виправдання?!(((
Елена, О, він скаже — і не раз. Але от чи вийде йому з цим виправданням, то вже інше питання. Бо Аня не з тих, кого можна обдурити гарними словами.
грім і блискавка.То й у тому світі немає справжніх чоловіків? Лише "перевертні", які покірно "пливуть", боєць лише жінка, Аня?
Леся Літвішко, Та, видно, у будь-якому світі все на жінках тримається Бо коли чоловіки «пливуть», то хтось же має кермувати човном! І хто, як не Аня?))
оце так поворот, я в шоці.... аж подих затамувала.. чекаю наступну главу. натхнення вам
Фатіма Фемелі, Оце я люблю такі реакції! Дякую, що читали із затамованим подихом — отже, сцена «попала в серденько»)
Котяру на мило!!!(((
Елена, Котяру — на мило, з ароматом совісті! І бажано не рідким, а бруском, щоб надовше запам’ятав))
Нічого собі ото в Ані попадалово то капець який.
Оля Стецина, Та ще яке попадалово! Аня вже, здається, заслужила орден за виживання у магічному хаосі. Але ж ви знаєте її — навіть із капця зробить зброю масового ураження)
Так цінують істинність пар, але договірний шлюб, який ще не укладено, заради істинної пари відмінити не можна.
То кому тоді потрібна ця істинність? Фігня це, якщо договірний шлюб важливіший, то істинність нікому не потрібна, а її важливість - брехня.
Светлана Фотина, Світлано, а от у цьому й сіль!
Істинність — не гарантія щастя, а лише перевірка на міцність. Бо якщо кожен альфа кидав би все заради «пари з запахом», то світ давно би розвалився на гормонах і драмах)
А договірний шлюб — це не про романтику, а про владу, політику і страх. І якраз тому героїні доводиться ламати цю систему — не тільки чужу, а й свою.
Так що фігня не істинність, а те, як істоти нею прикриваються)
Що це за бредятина договірний шлюб,якщо він зустрів істинну? Що це за мудак- головний герой, особисто для мене його не стало, коли він свою істинну залишив на зупинці. Що це за Альфа, який слухається свого батька? Треш якийсь. Взагалі у цьому романі є тільки один нормальний чоловік це Алес. Все. Прикро за героїню, хоч і буде з цим довбнем за законами жанру.
Наташа Ледян Ка, Якби всі альфи одразу вели себе ідеально — роман закінчився б на третій сторінці) А мені ж треба вас трішки помучити!
шикарна сцена
Леся Літвішко, Дякую щиро! Дуже приємно чути, що сцена справила таке враження. Значить, я все не дарма задумала)
Оппа, чогось такого і варто було очікувати нашій "везучій" панянці(... Дякую за продовження!
Lyudmila Kovalchuk, Ох так, нашій «щасливиці» тільки й бракувало ще цього. Але ж без пригод було б не так смачно. Дякую, що читаєте й ловите всі повороти разом зі мною!
Я вже просто читаю,бо емоції глушать логіку! Авторе,вмієте Ви так закрутити!!!! Дякую!
Ірина Новітня, Оце найкращий комплімент для автора — коли емоції беруть гору над логікою! Дякую вам за такі слова, це надихає писати ще химерніше й закрученіше!
Да...., що тут скажеш?! Враження неперевершеннi!!! Чекаю далi. Дякую. Ну дуже цiкаво
Любовь, Дякую вам від душі) Мені дуже приємно, що історія тримає й дарує стільки вражень. Обіцяю, далі буде ще цікавіше!
Наречений?! Оце так номер!!! А як же "ти моя пара"?! ((( Р.S. І до речі, а що зроблять з покусаним підлітком, якщо це заразне?!(((
Елена, Так, наречений — це був сюрприз із сюрпризів, хоча дехто, мені здається, ще в першій книзі мав такі здогадки. А щодо «ти моя пара» — отут інтрига тільки починається. А з підлітком питання справді тривожне… ви ж знаєте як вирішує такі питання Рада, тож...
Оце так поворот, схоже на те, що татусик перейшов у активну фазу і хоче тю-тю нашу героїню! Чекаю на події! Натхення, вам, Авторко і побільше!)
Lyudmila Kovalchuk, Дякую за теплі слова, дуже надихають ❤️ Обіцяю, далі буде ще гостріше!
що відбуваєтьсяяяя?? невже не сон??
Анастасія Чернобров, відповідь вже в цій проді)
оййойойойой
Леся Літвішко, Оййой — це саме та реакція, яку я чекала!)) Значить, момент спрацював як треба!
Це точно сон в неї?! Якийсь дивний!!! Не пам'ятаю..тіло Алекса знайшли...чи ні?!
Елена, Сон — це завжди хитка межа) Знайшли залишки, кажуть, від нього нічого не лишилось.
Все більше й більше цікавіше! Що ж буде далі з героїнею?)
Анатолій Дурицький, Дякую! Далі героїню чекають такі повороти, що навіть вона сама би підписала контракт на «поверніть усе назад».))
А я ще тоді сама дивувалася, чого той перевертень саме "голодними" очима дивився на Аню. Добре, що добре закінчилося.
Lyudmila Kovalchuk, Так, оті «голодні очі» ще тоді були натяком))
Фух... пережили ще одну пригоду. Чекаю наступну. Дякую вам, дуже цiкаво
Любовь, Анічка знову викрутилася, та ще й так, що серце в п’ятки пішло. Дякую вам за теплі слова, наступна пригода вже дихає в потилицю)
Які Ані під час стресу розумні думки прийшли в голову!!!))) Надіюсь, вона їх почне реалізовувати!!!))) Це я про Данила!)))
Елена, О, так! У стресі в неї вмикається «режим генія» — і думки про Данила не випадкові. Побачимо, чи вистачить їй сміливості втілити задумане))
з мобілкою підстрибувала. дякую!
Леся Літвішко, Оце реакція!)) Дуже приємно, що історія змусила підстрибнути з телефоном у руках! Ви неймовірна)
бережи Господь розумних чоловіків. І, до речі, дійсно розумні не бувають негідниками. Просто, треба розрізняти розум і інформацію
Леся Літвішко, Дякую за таку мудру думку. Справжній розум — це не сухі знання, а вміння бути людиною. От саме таке і ціную у своїх героях.)
Захоплююча історія. Дякую
Антоніна Вербовенко, Щиро рада, що історія захоплює ❤️ Це найкращий комплімент для автора — знати, що у читача зберігається цікавість до роману)
Скажіть як дочекатись пробовження цеж так мучить "а що там дальше буде"?
Оля Стецина, продовження щодня зранку, дуже радію, що вам цікаво, це допомагає мені продуктивніше працювати)
моторошно,але в Анічку вірю, вона ж будь-кого обведе кругом пальця, а затим підмога надійде
Леся Літвішко, Так, Анічка вміє й монстра обіграти))
Який хитрий...і підлий прийом!!!((( То він ще й голоси імітує?!(((
Елена, Еге ж, хитрість на рівні «вищий пілотаж». Імітація голосів — це вже за межею. Але ж чим темніші прийоми, тим гучніше падіння))
Бррр, буде, якщо і цей вендіго відчує пару у граалі, феее(((... сподіваюся вони не як богомоли.
Lyudmila Kovalchuk, Ох, цей момент і мені мурахи по спині гнав )) Богомолів у нас точно не буде, обіцяю))
Брррр....їсть живцем...простому всіх підряд!!!((( Ще й заразний!!!((( Оце втрапили!!!(((
Елена, Тут справді ситуація на межі виживання. Але ж цікавіше спостерігати, як герої будуть викручуватися))
Ахаха..."ні кроку від мене"...відчуваю,що так і буде!!!)))
Lyudmila Kovalchuk, :)
Дякую за продовження! А мені от що цікаво стало, а в граалів істинність є чи нема? Бо вони то для всіх істот - ідеальні, а чи є їхні ідеальні половинки? Легкого пера, вам, Авторко!
Татія Суботіна, Усе мовчу-мовчу;)))) так і хочеться сказати словами пісні : " Ой що то коїться, ой що то коїться?!..."
мммм....ще.
Ирина, Ммм, бачу, продовження засмакувало)) Обіцяю не затягувати з новими главами!
Як корисно відпочивати...чи працювати на природі!!! Ось і Данило не зміг стриматись!!! Але щось мені його настрій не дуже подобається!!! Що там у нього за проблеми в житті?!(((
Елена, Елено, дякую вам за теплі слова.
Так, природа завжди має свою магію — розслабляє, але водночас змушує думати й відчувати глибше. Данило тут не виняток: інколи тиша й свіже повітря витягують назовні те, що ми ховаємо від самих себе.
Його настрій справді не безхмарний — попереду ще чимало відкриттів і пояснень, і деякі з них можуть здивувати навіть найбільш уважних читачів. Та обіцяю: поступово все проясниться, і ви дізнаєтеся, що ж тисне на його серце.
Дякую, що так уважно стежите за героями ❤️
Хотілося б сказати, ну нарешті, але пригадуючи пролог, навіть не знаю чи це дійсно нарешті, а не ох же ж...
Натхнення.
Светлана Фотина, Ох, з цим "нарешті" у нас усе непросто )) Пролог таки підкинув інтриги, і тепер важко відрізнити — це кінець чи лише ще один виток історії. Але ж тим цікавіше, правда? Дякую за натхнення!
Ууу ляМууур;) як ото природа на тваринок впливає ехе)))) дякую за продовження! А тут ще й інші перевертні принюхуються!)
Lyudmila Kovalchuk, Еге ж, весна (чи то вже осінь) діє не лише на тваринок, а й на перевертнів))
моє, мабуть не змінюється тмсячоліттями
Леся Літвішко, А деякі речі справді незмінні) І в цьому, мабуть, є своя магія.
Оце Йоганн послав у відрядження Аню!!! Певно вже й сам не радий!!! )))
Елена, мабуть, трошки розсердився, а тепер буде лікті кусати. Якщо дістане)
Кого там цікавість згубила?! Це й про Аню!(((
Татія Суботіна, Правда!!!)))
Бажаю успіху книзі!
Стейсі Мур, Дякую щиро за побажання! Це для мене дуже важливо й надихає працювати далі ❤️
Певно Громченко тепер приступить до завоювання;) дякую за продовження! Легкого вам пера - Авторко!
Lyudmila Kovalchuk, О, так! Громченко у своїй стихії — завойовувати й не відступати. Дуже дякую за такі теплі слова й підтримку!
ага, тепер найголовніша думка - про телефон
. Здорово
Леся Літвішко, Так, іноді телефон стає найціннішим скарбом)) приємно, що сподобалось!
Ох і ах, Щоо знову?!) Не могла почекати на Громченка?... Дякую за продовження!
Lyudmila Kovalchuk, Ха-ха, от Аня така нетерпляча! Вона ж завжди лізе в пригоди, не дочекається, поки її хтось зупинить. Дякую за відгук!)
гаряче
Леся Літвішко, Рада, що вдалося передати цей настрій!
цікаво
Леся Літвішко, Рада, що вам цікаво! Попереду ще більше подій, які обіцяють бути ще інтригуючішими.
Мдя, у брата геном, якийсь не правильний, бо він явно не тигр, він - ще той КОЗЕЛ, вони доречі теж дуже любвеобильні і плодовиті, та козлами тільки йменують, а не розхвалюють як коханців, навідміну від котячих, чомусь уже кліше, ех непорядок... Авторе може ви потрошку будете цю ситуацію виправляти, а то несправедливо якось такі лаври у них відібрані;))) дякую за проду, легкого вам пера!
Lyudmila Kovalchuk, Ахаха, чудове порівняння! )) Справді, несправедливо, що котячим дісталися всі лаври, а козли залишилися поза увагою. Можливо, ви тільки-но підкинули авторці ідею для сатиричної сцени майбутніх романів, де баланс буде трохи відновлений. Дякую за щирі слова й підтримку!
неможливого не буває
Леся Літвішко, Точно! У цьому світі навіть неможливе може стати реальністю — головне мати сміливість боротися до кінця.
і я за них вболіваю
Лена Бережна, Дякую! Я теж разом із вами вболіваю за них — попереду ще багато випробувань, але без підтримки читачів їм було б складніше вистояти.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати