109 527
“Далекий обрій”
Анотація до книги "Довга дорога до тебе (ч.1)"
Вона вірила в чисте, ніжне, сильне, справжнє кохання.
Він вважав кохання безглуздою вигадкою.
Навчить вона його любити чи він цинічно розіб'є її мрії?
Хто переможе в цьому протистоянні?
Можливо дуель матиме двох "переможців"?...
Він вважав кохання безглуздою вигадкою.
Навчить вона його любити чи він цинічно розіб'є її мрії?
Хто переможе в цьому протистоянні?
Можливо дуель матиме двох "переможців"?...
Зміст книги: 34 глави
96 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже неочікуване закінчення першої частини...дякую)
Ірина Тимань, це так, і заперечити нічого)))
Дівчата це неймовірно красива історія яка має продовження. Дякую автору за прожити миті. Давно хотіла прочитати щось, що варте уваги, і нарешті я натрапила на ваш роман. Читаю другу частину і отримую неймовірне задоволення від процесу. Дякую вам за вашу працю.
Olena Pulupiv, велике дякую за ваші слова і емоції, які неймовірно тішать і дарують тепло душі❤️
Хм...
Надзвичайно подана атмосфера життя в українському селі, я би сказала точніше, на Львівщині. І дуже правдоподібно, колоритно описана поведінка сільської молоді, героїв історії. Настрій першої частини зрозумілий, що ж подивимось, що там у продовженні.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Ну, тут описана моя юність, навіть деякі події взято з життя, тому так правдоподібно. Я сама родом зі села на Львівщині, тому знала про що пишу;)
Дякую вам за ці гарні слова!!!
Книга однозначно варта уваги) Дякую!
Nelya Nel, щиро дякую за вашу оцінку;)))
І ще напишу попередження іншим читачам: книга написана настільки близько до реального життя, що починати читати її не просто (усі ми в цей час намагаємось втекти від реальних страшних подій у казку), але вже передчуваю, що від усієї трилогії відірватися не зможете :)
Тетяна Бідна, це так, роман не є легким. Це драматична історія кохання і далі події підуть в інше русло. Роман неспроста поділений на три частини;)
Дякую за початок історії. Наскільки смачнішим виходить текст, коли він відразу написаний українською мовою, а не кострубато перекладений з кацапської. Щодо самої книги, вона підкуповує реальністю персонажів: зі своїми тарганами, хвилюваннями, емоціями. 90-ті це період мого студентства, хоча родилась в місті, а не в селі, але ці вбиті комплекси: "а що люди скажуть", а ще й емоційна відстороненість батьків (в моєму випадку для них я була лише прислугою) - зіграли свою роль. У вашої героїні є емоційний зв'язок з батьками і відповідно несвідома підтримка в рішеннях, тому попри увесь біль їй вдається втримати свої переконання і шукати свій шлях, хоча б через втечу від душевних мук у монастир.
Тетяна Бідна, як же приємно, що історія припала Вам до душі)))
Ну тепер можете вважати, що знаєте про життя в селі, оскільки дуже багато подій в романі списані з моєї юності, та й сам життєвий уклад теж;)
Хелено, дякую за першу частину. Разом з героями занурилась у початок 2000х, згадуючи і свої 18 у ці роки. Такий сумний кінець, до сліз...
Тож іду до другої частини з вірою у кохання!
Ольга ТА, розумію, там вистачає натяків(((
Дякую за цікаву, емоційну, шалену історію кохання !
Книга захопила з перших сторінок, в них справжні почуття, але вмішались люди. Шкода, що Дана не змогла поговорити про свої страхи з Яном, і романтична історія кохання переросла в драму. Душа не на місті, пішла читати другу частину.
Светлана, так, це погано, що вона нічого йому не сказала. Це і зіграло з ними поганий жарт.
Дякую за відгук і тішуся, що вам сподобався роман)))
Найкращий автор, а отже і твори ваші найкращі. Дякую за ті неймовірні емоції, які ви вкладаєте у історії героїв. Ваші книги - наркотик.
Маліка Клименко, дуже вдячна за ваші слова і рада, що змогла подарувати вам такі емоції;)))
Ви вкрали спокій мого серця сьогодні:)))))
Почала читати і думала закинути, але добре що не кинула. Коли сталася перша зустріч Дани і Яна я пропала разом з ними )))))
хотіла кинути не тому що нецікаво, а мені вже хотілось швидше щоб все в них почалось, потім хепі енд і все. Але добре що все так повільно йде в їх відносинах, я тепер смакую кожну буковочку їх зустрічей, смакую кожну буковочку їх палких реплік. Я їй трішки співчуваю, що вона не розуміє що це в неї до Яна ;)))) історія просто неймовірна, йду далі читати, вже знаю сон мені сьогодні тільки снитись буде ))))
Sima Sima, повірте, буде ще важче(((
Що я можу сказати, мила Хелено. у ваших героїв майже "наркотична" залежність одне від одного, а в мене, схоже, свій наркотик - ваші романи. Почала читати історію Дани і Яна - замість снів сьогодні вночі. І ось я вже майже закінчила першу книгу, і мені так страшно, що буде далі, бо натяки там не дуже...) Мабуть забіжу зараз на вогник до Олівії і Дениса, бо там краватка і всі справи, а потім спробую заспокоїти свої нерви і пройду з Даною і Яном весь шлях до кінця. Обожнюю, як ви пишете, це диво якесь
Алла Віницька, Це мене дуже і дуже радує;)))
Ой, тут треба бути обережною;) Історія дуже емоційна і закінчення цієї частини ще не найгірше, на жаль(((
Дуже хвилююча історія. Рішення Дани щодо інтиму можливо й зіпсувало їхні стосунки із Яном, проте це ж рішення вберегло від провальних стосунків з наступними двома. Вона дуже міцна духом, бо пообіцяти щось собі і не порушити цю обіцянку дуже складно.
Марія Любарська, в медалі, як то кажуть, дві сторони - десь виграємо, десь програємо))))) Проте, це не найгірше випробування для цієї пари...
Приємно мені дуже, що історія схвилювала вас і дякую, що поділились враженнями;)))
Дочитала книгу. Я в шоці від поведінки Дани. У неї почалися панічні атаки ще після першого випадку від прочитання про зґвалтування. Їй ще тоді потрібна була допомога психолога. А після випадку з Яном,я взагалі про нез подумала не дуже гарно,бо вона взагалі була неадекватна. Перевела собі життя і Яну. І знову ніхто не направив її до психолога. А могла б бути щасливою, якби вчасно поспілкувалась зі спеціалістом,бо її страхи просто викликані тонкою психікою.
Дякую за цікаву книгу! Починаю читати другу частину.♥️
Наталья Русанова, дякую вам))) Панічних атак в неї не було, принаймні на початку. Просто був момент, що її вразив. Так трапляється, що людину та чи інша тема сильніше чіпляє, турбує. З Яном же так - поводилась неадекватно, вона і сама це зрозуміє колись, але там, як то кажуть, по гарячих слідах, трагічний збіг обставин. Найбільша її помилка, що не розповіла йому про свої переживання - тоді і психолог би не знадобився;)
Ох, який же фінал.. Останні глави просто до сліз. Не очікувала такого повороту! Автор, ви дуже вміло повернули історію із звичайної романтичної розповіді, в справжню драму. Біжу в другу частину, не уявляю навіть, що там чекаю❤️
ToriKa Reader, дякую дуже-дуже))) А далі буде ще драма - болюча дуже((((((
Це щось неймовірне. Дякую за таку щиру, ніжну історію. Читала і в рядках згадала всю свою молодість. Оскільки на початку 2000 була такою ж. Перші поцілунки, танці в скількома клубі. Посиденьки на лавочках до пізноі ночі після танців. Хлопці, які приїжджали із міста до бабусь і були першими кавалерами на селі. Та і про цноту теж така тема сердечна. Перший чоловік став моїм офіційним чоловіком. І тому всі страхи та думки Дани просто відлунням звучали в голові, . Нещодавно слухала підкаст «Перефарбований лис». Там йшлось мова про твори письменників, які відтворюють нашу культуру і життя, які варто вивчити нашій молоді, бо там відтворюється наше культурне і суспільне життя. Мова йшла про українську класику. Я б однозначно віднесла вашу історію до таких, які б варто було прочитати і вивчати
Viktoriia, ви мене просто... я не знаю... аж слів дібрати не можу...
Велике дякую вам за ці слова))))))
Описати так правдиво вийшло, мабуть, тому, що це моя юність. Багато моментів, діалогів, подій якраз звідти взято - з моїх спогадів.
Захотілося показати, що романтика в сільських умовах нічим не поступається міській. Тут теж багато "площі" для фантазії і спогади звідти найбільш запам'ятовуються))))))
Дякую за насолоду від прочитання цієї історії!!!!!
Svetlana Mischenko, ваше задоволення від читання найкраща подяка;)))))
Дякую, дуже сподобалась книга, хоча в деяких моментах я не поділяю думку Дани.
Тамара Миронова, дуже рада, що вам сподобалось і цілком згідна з вами, що можна якихось думок не поділяти. Люди різні, життєві пріоритети різні, досвід різний, характер і т.д. Тож це нормально;))))))
Сьогодні дочитала... Я в захваті!!! Не могла відірватися просто, так мене захопив сюжет!) Дана і Ян в самому серденьку поселилися:) Вже біжу читати наступну частину, хоч і відчуваю, ще багато всього доведеться парочці пройти((
Ох, дякую за таку історію!))
Меланія Арт, приємно то як, що вам сподобалось...;))))) І так, багато ще чого їм треба пройти((((( Сподіваюсь і далі не розчарує історія, бо вона набиратиме оборотів вже трошки в іншому напрямку;)))
Випадково натрапила на цю книгу, але дуже задоволена що прочитала її, і, звичайно ж, читатиму наступні частини, бо зачепило. Дякую!!! В саме серденько потрапили тим, що описуєте культуру Західної України, а ще більше підкупило те, що описали життя молоді в селі, бо у книгах звикла здебільшого читати про шумні міста, нічні клуби, історії про Попелюшок.......
Прочитала і в душі якась ностальгія за юністю, студентськими роками...
Читаючи коментарі, натрапила на думку про те, що Дана і Ян не підходять один одному. Я ж переконана, що навпаки, вони гармонійно доповнюють один одного, адже протилежні сторони притягуються, а ще вони просто кохають і це кохання сильне, взаємне, його не зітреш ні відстанню, ні часом, ні іншими людьми.....
Супер! Тримайте зірочку, а я йду читати наступну частину )))))
Людмила Андрощук, як же мені приємно, що вам припала до душі історія;))))) Так, захотілося показати трошки сільського життя. Воно теж цікаве і душевне, веселе - брала зі своїх спогадів багато моментів))))) А читачка, що писала, що вони не підходять одне одному вже дуже сильно передумала, мені вдалось в наступній частині переконати в протилежному;)))))) Ну що ж, сподіваюсь, що продовження вас не розчарує, бо там вже трохи інший напрямок історії)))
Супер,!!! Д я к у ю ю ю !!!
Оля Гельовська, чудово:))))) Тішуся, що вам сподобалось;)))))
Ну щож, Дана зробила свій вибір! Але те, що вона заявила на Яна, мене розчарувало! Зовсім!!! Адже хлопець оступився і розкаювався, але ні вона була непорушна! Тож її дорога, дійсно, до монастиря! Сподіваюся Ян забув про існування Богдани! Вона йому не підходить!!! Зовсім!!!)) Дякую вам за цю історію! Бажаю творчого натхнення вам!))))
Анна Багирова, вона не написала на нього заяви, просто вирішила про все забути.
Доброї ночі!) І мені також запропонували ваші книги! Скажу чесно, дуже болісно сприймаю стосунки Яна та Дани! У них різні погляди на життя і я маю сумнів, що у них буде вірне кохання, Ян не той хлопець, щоб тримати вірність роками(!) Я ще не дочитала до кінця першу частину, зупинилася на 25 главі.) Дякую вам.))))
Анна Багирова, дякую вам, що зазирнули))) Повірте, Ян не той, ким хоче здаватися чи може здаватися. Навіть вже в 26 главі він відпустить її, щоб вона така мила дівчинка знайшла собі достойнішого. Він набагато кращий. Він вірний і вміє любити, чого сам не знає. Про це йтиметься вже в другій частині, але якщо ви сильно хвилюєтесь, то мабуть не варто читати. Перша частина не найкраще закінчується, а про другу годі й казати. Вони обоє неймовірна пара, що допомогають одне одному, люблять, підтримують, вміють говорити, але... але... але... Не все і не завжди залежить від нас. Ще раз вам дякую за увагу;))))))
Доброго дня!) Мені на днях, колега по читанню, Liubov Opatska, запропонувала долучитись до однієї з Ваших книг... Коли прочитала пролог, то до мене дійшло, хоча могла б відразу перевірити, що це дилогія... Тож я відклала другу частину і почала першу... Я погрузла в неї з першої проди! Все описано так...живо, реалістично, трепетно... Ян, дорослий хлопець з внутрішніми комплексами вини... тільки, тут постає питання... перед ким? Батько, якщо його можна так назвати, не придумав нічого кращого, ніж звинуватити свого меншого сина у розпаді шлюбу. Хоча, в першу чергу, ця вина повинна лежати саме на ньому і аж ніяк не на маленькому, нічого не розуміючому хлопчику... Це значить він, не долюбив...не почув... не зробив. Хоча я і маму не розумію...що це за мама, яка кинула свою дитину! Дана, дівчинка, яка намагалася бути правильною, ''святою''... Коли він розповів їй про матір, а вона йому доводила протиречиаість батькових слів, я плакала... У них було таке кохання...справжнє, чисте, ніжне... І ось Стас зробив ''послугу'', я б сказала ''віддячив''... Шкода, шкода буде, якщо вона зробить задумане... Та життя, воно таке непередбачуване... Дякую за неймовірну історію!)
Вера, а Вам дуже дякую за відгук і увагу. Так ви все по поличках розписали))))) В другій частині побачите чи зробить вона задумане;)))
сподіваюсь на краще, друга частина інтригує не менше, дякую, миру та натхнення
Ira, чого і Вам бажаю та радію, що цікаво;)))
Подобається ваша книга. З нетерпінням чекаю продовження. Мирного неба, щастя, здоров'я, добра і любові, натхнення і нових книг, Божого благословення у всьому. Христос Воскрес !!!! Воскресне Україна !!!!
Валентина Козинко, Воістину Воскрес!!! Дякую Вам щиро за такі теплі слова і побажання та увагу;))) Продовження сьогодні почала викладати))
Коли буде початок викладки другої частини?
Оксана Кіс, Планую, попередньо, на Провідну неділю)))
Не вдається запустити візуалізацію? Жаль.Дуже хотіла побачити героїв.
Оксана Кіс, Там зробила помилку мало бути з Владом
Скажіть,а друга частина вже повністю написана,чи в процесі?Питаю для того чи буде викладка кожен день.
Хелена Власенко, Супер.Наперед дякую.
Христос Воскрес.Прийшло повідомлення : Хелена Власенко розмістила допис . ..трішки візуалізації.А відкрити неможливо,бо автор видалив.Я так нічого і не зрозуміла.
Оксана Кіс, так, от саме ця акторка в молодості. А на Яна мені найбільше схожий один наш військовий НГУ)))))
Очікувала будь якого закінчення, але такого не прогнозувала )))) Дуже жаль, що вони не разом, але в житті і таке буває. З нетерпінням чекатиму на вашу нову книгу. Мирного Великодня та смачної паски )!
Хелена Власенко, Дякую, чекатиму з нетерпінням )))
Дивно чому Ян не приїжджав в село і хоч раз не поговорили проте ,що сталося.Там справді було кохання.Таке враження,що роман повинен мати продовження.
Оксана Кіс, і Вам дуже вдячна за співпереживання і увагу;)))
Дякую!Роман-чудовий!А подовження має бути,будь ласка!!!Натхнення вам!
Mariya Livchanyn, Дякую вам безмежно;))) Якщо ви підписані, то скоро дізнаєтесь;)))))
Це кінець чи буде друга частина?
Оксана Кіс, Так дуель і отримала двох "переможців". Вона навчила його любити, а він розбив її мрії. Там неспроста слово переможці взято в лапки;)))
В одному розділі читала як Дана говорила ,що хто міг би подумати ,що буде серед поля з хлопцем ,якось так.Ще раз прочитаю і напишу в якому розділі.А тут таке...монастир і тікає від самої себе.
Оксана Кіс, є таке, я пам'ятаю. І це все не просто так)))
Неочікуваний поворот.Всі їй кажуть,що в неї стільки вогню,що не створена до монашества і тут таке.....Нічого не зрозуміла.Про Яна не забувала.
Оксана Кіс, вона знає тільки, що не зможе більше витримати розчарувань((((
Скільки ще розділів?
Оксана Кіс, завтра завершення;)))
Тепер страждатимуть один без одного.Страхи Дани підтвердилися."Друг" помстився.На черзі пророцтво Уляни.
Оксана Кіс, друг і не думав за помсту, вони самі. Дана не розповіла про свої страхи, Ян якраз невчасно надумав поводитися наполегливіше... Словом, Всесвіт не на їх боці(((((
Ще довго не будуть в парі Ян і Дана.Що значить йти в друга на поводу ,а тим більше курити чи вживати наркотики.Чим же Ян думав?Де була його голова.Тепер дорога до Дани вільна Іллі.Але чи захоче вона після такого шоку когось підпустили до себе?
Оксана Кіс, отак от жорстоко буває(((
Ехх, я до останнього надіялась, що історія зі згвалтування дівчини пройде фоном про страх Дани ((((. А воно он як вийшло, Стас таки зумів помститись навіть не торкнувшись дівчини.
Liubov Opatska, Стас навіть не старався, повірте. Він не знає, що Ян любить - не достатньо часу минуло, щоб побачити і зрозуміти таке; думає, що просто забаганка;))) Вони обоє винуваті. Хтось більше, хтось менше(((((
Невже Дану чекає щось подібне але вже від "друга" Яна?Страшно робиться.Не можна довіряти ні Стасу ,ні Іллі.Може Дані ,якщо таке трапиться на допомогу прийде подарований телефон.
Хелена Власенко, Я недовірлива.А "друг"поклявся відмітити,забрати те ,що буде дороге.
Чим довше їдуть один до одного тим більше дорожитимуть.
Оксана Кіс, завжди так)))
Ян вже потроху розуміє ,що таке"споріднені душі",що жити не можуть одне без одного.Скоро взагалі не захоче розлучатися і сподіваюся ,що піде далі запропонувавши " руку і серце Дані".
Оксана Кіс, Дана мимоволі дала йому це зрозуміти, навчила))))
Вони такі ніжні і милі .Єдине засмучує,що хоче Ян притягнути свого "друга".Ну для чого?Все так добре зараз.
Оксана Кіс, так, Ви все правильно зрозуміли;)) Ще кілька розділів)))
Читаю і насолоджуюся.Так гарно,так тепло та приємно стає на душі!
Anna Pobegay, так, ця пара дуже мила і чарівна)))
Які ж вони "солодкі" та чудові, радію, ніби то мої друзі таки наважились на ці стосунки ))), чудова прода! P. S. ну так я тепер "не відчеплюсь" поки не дізнаюсь чим все закінчилось )))) Чудово пишете, цікавий і захлюючий сюжет, я вже з 10 год. починаю заходити на Букнет, щоб перевірити оновлення. Окреме дякую за щоденні та об'ємні розділи!
Liubov Opatska, Повністю згідна і підтримую все Вами написане.Дякую.Висловили мої думки.
Так подобається історія кохання Дани та Яна!Так хвилююче ніжно та трепетно.Спасибі!
Anna Pobegay, ой, дякую щиро;))) Рада, що Вам подобається)))))
Я з нетерпінням чекаю кожного ранку на проду.І не сумніваюся ,що і решта читачів також.
Оксана Кіс, вже цього цілком достатньо, щоб продовжувати;))) Дякую.
Сьогоднішнім розділом вивернули душу Яна на виворіт.Вже не приносять насолоди гулянки,вже має з чим порівняти дівок і своє "Оленятко".Ну і завжди в бочці меду ложка дьогтю:дружба зі Стасом.Ох і принесе проблеми друг,не з проста помирився.
Оксана Кіс, так, все правильно. Дана вже давно зізналась собі, а от йому потрібен час, щоб зрозуміти, що з ним, зважаючи на упередження, якими жив досі)))))
Прода просто пісня )))) Не думала, що Ян так швидко повернеться. Справжнє кохання воно таке, зриваєшся і летиш до коханої людини.
Liubov Opatska, він поки сам не розуміє до кінця, що діється, але спробувати варто;)))
Дана в гуртожитку не сумуватиме ))) Вже й новий "залицяльник" намалювався ))) Хоч трохи відволічеться.
Liubov Opatska, на те він і гуртожиток...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати