Глава 6

 Від згадки про той клятий погляд, який в'ївся в свідомість, робилося дуже гаряче і Дана ризикувала бути поміченою за надмірною схвильованістю. Потім ще доведеться пояснювати свою поведінку. Добре, що зараз темно і це заспокоювало - не видно її бордових щік.

 - Ааа, той малий, худий хлопчисько? - згадала врешті Катя.

 Іра не витримала і розреготалася. Дана, від такого смішного і максимально далекого від істини визначення, теж не змогла стримати нервового смішка.

 - Чого ви регочете? - Катя дивилася на подруг, як на недолугих.

 - Там до малого, худого хлопчиська як мені до Місяця пішки. Ти його не впізнаєш, бо я сама не впізнала. Хлопці сказали хто це, - заговорила, заспокоївшись Іра. - І він доволі гарний. Навіть дуже.

 Дана ледь стримала новий скептично-нервовий смішок. Іра, звісно, загнула, називаючи його "гарний". Про котика можна так сказати чи квіточку, а Ян був красивим настільки, наскільки це взагалі можливо.

 - Добре, а чого ти сама тоді до нього не підкотила? - резонно спитала Катя.

 Іра задумалась над логічним запитанням подруги.

 - Мені подобаються трохи простіші, веселіші хлопці. Він виглядає надто... недосяжним чи далеким. Багато проблем з такими потім. Та й татуюваннь я не люблю, - знизала плечима дівчина.

 - Звідки ти знаєш, що він не веселий? Вже познайомилася з ним поближче? - поцікавилася Катя і замріяно додала. - Кажеш татуювання має... Мені підходить.

 - Ні, не познайомилася. Я його в крамниці сьогодні порозглядала, поки чекала в черзі, а потім ще й послухала трохи пліток, коли він пішов.

 - Бігом розповідай, - нетерпілося Каті.

 - Жінки почали між собою допитуватися, що то за хлопець. Ну одна і розказала. Потім продавчиня і собі вклинилася і розказала, що він тільки-но приїхав, то одразу бабулі накупив гору солодощів.

 - Звідки вона це знає? - не втрималася Дана і спитала в'їдливо. - Можливо він це собі купував?

 Іра глянула на неї підозріло. Чого це подруга, яка зазвичай спокійніша від лінивця, так бурхливо відреагувала?

 - Ну можливо, звісно, - невпевнено і повільно проговорила дівчина, - але не думаю.

 - Ви мене зацікавили. Вже хочу побачити цього таємного онука баби Рози, - увірвалася до їх діалогу Катя.

 - Мабуть, на вихідних знову об'явиться на дискотеці. От і випробуєш на ньому свої чари, якщо Дана не проти.

 Дана аж підстрибнула від несподіванки і перевела на подруг ошалілий погляд.

 - Я?! До чого тут я?

 - Може і тобі він сподобався, - спокійно відповіла Іра, навіть близько не уявляючи, яку бурю піднімає в душі подруги. - Ти теж в нас самотня і досі ніхто з місцевих не завоював тебе. Можливо новенькому вдалось би.

 Останню фразу Іра проговорила не стримуючи добродушної насмішки.

 - Я думаю, - втрутилась в розмову Катя, - в Дани вже є симпатія, але вона нам поки не хоче розповідати.

 Іра зацікавлено повернулася до подруги.

 - Ти щось знаєш? - потім швидко до Дани. - Тобі хтось подобається?

 - Ніхто мені не подобається, - застогнала дівчина.

 Найменше всього хотілося, щоб її почуття до Андрія стали предметом обговорення, коли перспектив для них не видно. Не хотілося в майбутньому відчути їх жалість, якщо в неї з ним нічого не "вигорить", а шансів на це багато.

 - Змінімо краще тему, - поспішила перевести увагу подруг в безпечне русло Дана. - Знаєте щось про Олю? Хлопець не передумав?

 - Та де там, - важко зітхнула Катя. - Кажуть, звалив на заробітки, але всі розуміють, що просто втік.

 - Так шкода її. Сама залишиться з дитиною. Та й село гудить. Вона, мабуть, і з хати боїться вийти, - задумливо проговорила Дана.

 Дівчата замовчали. Кожна роздумувала над своїми баченнями і робили свої висновки.

 - А знаєте, вона сама винна, - несподівано видала Іра, - треба було думати спочатку. Розумію, що це жорстоко звучить, але страждає від помилки одна вона, а той придурок і гадки не має. Винні обоє, але розплачується тільки Оля. Тому, щоб такого не траплялося, треба завжди мати голову на плечах. Заради себе і свого майбутнього, бо яке значення потім хто винен - страждаєш ти. Можна бути сто раз правою, але це нічого не змінить вже, з дитиною лишаєшся ти і розгрібаєш все сама.

 - Легко тобі говорити. Мені сестра двоюрідна якось розповідала, що в деякі моменти хлопцю дуже важко відмовити, - спробувала урезонити подругу Катя. - Розказувала, що одного разу вони з хлопцем вже мало не дійшли до... цього і вона сама не розуміє, як тоді втрималася. Так що не суди.

 - Та я і не суджу нікого. Говорю про несправедливість. Шкода Олі, яка піддалась слабкості і поламала собі життя, але всяке буває, то може і їй колись пощастить. А, до речі, я тут хотіла спитати, як ми вже таку тему підняли, - розтягуючи слова заговорила Іра. - У вас з Андрієм до такого чогось доходило?

 - Ну ти цікава, - ніяково посміхнулася Катя. - Якщо тобі не йметься, то ні - не доходило. Ми тільки цілувалися і його руки не рухалися ні вище ні нище талії.

 - Дівчата, мене, по правді, навіть лякає імовірність, що я коли-небудь можу дійти до такого, щоб переспати з хлопцем до шлюбу, - Дана заговорила, відчуваючи схвильованість.

 - Ну це вже в твоїх руках і, думаю, в тебе все вийде, - підтримала її Катя. - Не хвилюйся. Якщо хтось з нас і зможе дотриматись такого принципу, то точно ти.

 - І що, навіть після одруження будеш спати з ним, не знімаючи нічної довжелезної сорочки? - видавила смішок Іра. - Навіть не говорю про інші речі. Поцілунки там всякі і не тільки в губи...

 В Дани очі полізли на лоба від шоку і такої цинічної поведінки подруги. Ні, вона знала про що та говорить. Було кілька разів, коли дівчина випадково натикалася на фільми для дорослих вночі, коли сон не йшов. Вона навіть кілька хвилин заворожено і шоковано роздивлялася те, що відбувалося на екрані, але потім шалений сором пересилював і дівчина швидко перемикала канал.

 - Фу, ти що!!! Це ж брудно, примітивно і немає ніякого стосунку до кохання, - Дана скривилася, наче кусок лимона з'їла.