Глава 2

Дана поспішила відмахнутися від недоречних відчуттів та думок і запитала хлопців:

– А де Тарас? Загубили дорогою?

– Зараз прийде. Їхав сьогодні з татом зі Львова й на під’їзді до села зламалася машина. Але вже вдома, – відповів Павло.

– Головне, щоб не повернув не туди, – смішком прокоментував Іван (той самий брат Іри), наголошуючи на останній фразі.

– О-о, так, – підхопив Андрій, – бачив цей фільм. Класний, але я тепер з дороги в ліс не поїду.

Всі дружно засміялись.

– Хлопці, то чого ви дивитеся такі фільми? Фобії собі призбируєте? – спитала Катя, скептично заломивши брову.

– Ну бо це цікаво – лоскотати собі нерви й перевіряти на що здатен, – відповів Павло.

– Або не здатен. Як ти тепер відповідати на дзвінки, – підколола його Дана.

Друзі знову вибухнули сміхом.

– Я можу відповідати на дзвінки. Ха-ха, – передражнив дівчину Павло, на що та тільки захитала головою. – Ти сама спробуй подивитися "Дзвінок" і тоді поговоримо.

– Дякую. І не подумаю. Я одного разу здуру вже була глянула фільм жахів про якогось морського монстра. З мене вистачило.

– Привіт, народ, – до них приєднався Тарас.

– Привіт, а ми якраз тебе згадували. Як там твоя поїздка? – поцікавилась Іра.

– Та нормально, якби татове "корито" не забарахлило, бо всім відомо, що хто не світив батькові ліхтариком, коли той ремонтував авто, той не знає, що таке стрес.

Нервово розсміялись тільки хлопці. Біля дружньої веселої компанії пройшли дві дівчини з сусіднього села, які часто приходили сюди на дискотеку, коли в їхньому з якихось причин не було. Чужі хлопці сюди старалися не потикатися. Хоч епоха бездумних бійок минула, але страх ще залишився. Тарас, Павло та Іван провели нетутешніх мешканок схвальними поглядами з двозначними вигуками.

– Ні, ну дівчата гарні, але вам хлопцям навіть жабу подавай, але з іншого села, – кепкувала з них Дана. – Чого вам здається, що десь краще, ніж вдома? Чи тут просто ніхто не ведеться на ваші чари?

– У-у-у, – протягнули Павло з Тарасом, відступаючись назад зі зверхніми посмішками.

– Та в мене досвіду більше, ніж в абикого. Я пробував таке, про що ти навіть не чула, – запишався Павло.

Хлопців, очевидно, зачепили за живе слова Дани й вони поспішили підтвердити бажане звання альфа-самця.

– Досвіду більше, ніж в абикого з таємного клубу "Юний незайманець", припускаю? – заявочки хлопців тільки веселили дівчину.

– Можу тобі хоч зараз довести. Йдемо? – брав її на слабо друг.

– Та здались мені ваші докази, – закотила очі дівчина. – Кличте ту, кому це дійсно цікаво.

– Народ, пішли танцювати, – перебила їх жартівливі кпини Катя. – Ви тут до завтра будете сперечатися.

Дівчата на пропозицію охоче погодились, а хлопці пообіцяли трохи пізніше приєднатися до них.

Пізньої ночі, досхочу натанцювавшись та насміявшись, молоді люди зібрались додому. Дівчата ніколи не затримувалися на танцях далі першої ночі, хоч навіть зі сторони батьків особливого контролю не було. Хлопці завжди старалися провести їх додому, хіба що хтось з них відлучався на нову симпатію. 

Дана, розпрощавшись з усіма, зайшла на своє подвір'я, але заходити досередини будинку не спішила. Вона підійшла до стіни, прислонилась спиною та підняла очі до неба, яке сьогодні так і манило своєю красою (десь чула, що в місті стільки зірок не побачиш). Дівчині так хотілося, аби зараз з нею стояв хороший хлопець, який обіймав би її так, як Андрій Катю. Звісно, за бажання, можна почати з кимось зустрічатися, але не було досі когось, хто б викликав в душі такі хвилювання, як хлопець найкращої подруги, а на менше вона погоджуватися не хотіла. До стосунків в неї були, можливо, і завищені вимоги. 

Віднедавна Дана все більше почала задумуватися над одним рішенням, яке імпонувало їй і здавалося правильним та дуже романтичним. Скандал з ровесницею Олею, яка завагітніла і залишилася "біля розбитого корита", бо хлопець відмовився від неї з дитиною, дуже вразив. Дівчина боялася втрапити в таку ж ситуацію чи взагалі прийняти хибне рішення в майбутньому, а цього можна уникнути, якщо, наприклад, перший раз буде з чоловіком у шлюбі.

Пригадалась мимохіть сьогоднішня проповідь священника. Їй дуже сподобались почуті слова: "Молодь, ви повинні собі усвідомити, що вже тепер, помимо себе, для когось живете і повинні берегти цей свій найбільший дар, яким є ваша чистота, для того єдиного/єдиної. Вже тепер там десь живе твій майбутній чоловік/дружина й очікує від тебе чогось особливого. Перший досвід здійснений в шлюбі – це вияв любові між членами подружжя, довершення їхньої духовної та емоційної близькості". Дана мала святе переконання, що якщо хлопець її по-справжньому любитиме, то зрозуміє таку позицію і чекатиме. 

Перебуваючи ще в меланхолійно-романтичному настрої дівчина врешті відштовхнулася від стіни й пішла до будинку. Засинала цієї ночі під своє улюблене заняття: фантазуючи про чарівного, милого, доброго хлопця поряд і їх – її – перший ніжний, щемливий поцілунок, від якого тілом розіллється тепло і метелики затріпотять в животі.