Розлюбити відьму

Белла Ісфрелла

26.10.2025, 20:27:47

Історія про відьму перетворюється на чарівну історію кохання та магічного протистояння.

Яке ж напруження я відчула від такої несподіваної появи Ядвіги! Наче самій стало лячно, що вона з'явиться в мене за спиною. А її прокляття — це просто щось! Такий несподіваний поворот, і справді, як розлюбити відьму, коли ти під чарами?

Белла Ісфрелла

26.10.2025, 20:08:25

Місцями смішно, місцями романтично та небезпечно. А ця назва «гризлик» для фамільяра — наче домашня тваринка! І цікаво, як об’єднуються два таких різних світи Назара та Мар’яни. І я розумію здивування Назара, коли він, опинившись у квартирі Мар’яни, очікував чогось магічного, а Мар’яна виявилась цілковито міською відьмою. Цікаво, чи вип'є Назар зілля забуття?

Соломія Вейра

26.10.2025, 16:02:32

Тій Ядвізі хочеться настукати по голові за такий вчинок. А Назар, я думаю побігає-прбігає і все ж опинититься поряд із своєю відьмочкою)))Ніякі "колишні" його не врятують

Антоніна Шевченко

26.10.2025, 02:03:24

Мар'яна так намагається задавити свої почуття.. Та все одно видає себе з тельбухами - то в кафе, то бідна та Ліза (хоча ні, не бідна... якби кохала, то за статусом і достатком не ганялась би, а була б підтримкою коханому і разом би дійшли до того рівня, який їх задовільнив би, а тепер немає чого розповідати - вибір зроблено... ), вона все одно застосувала свої чарівні штуки проти неї, то у тітоньки... Закохується дівча і сама не помічає як. Назарчик... Подіяло там те зілля, та все одно закохався хлопчина, до накладання закляття... Тож розлюбити не вийде)
Неймовірно цікаво, чекаю продовження ❣️

Ромул Шерідан

25.10.2025, 21:41:46

12-13 — Вимені шкода Лізу... Вона не нахабна. Вона заплуталася між почуттями й настановами від батьків. Інколи така маячня вливається батьками дітям в голови. Вона кохає досі Назара, якщо готова чекати його звільнення. Тож з чиханням для Лізи Мар'янка трошки перегнула. Але ж жіноче суперництво ніхто не відміняв. Хай там що, Мар'яна теж запала на Назара. А зілля, здається, всеж спрацювало. Подивимося, що з того буде. Чекаю на продовження. Зірочки під розділами в комплекті;)

Ромул Шерідан

25.10.2025, 21:20:59

10-11 — Мар'яна влаштувала карколомний квест. Розвідала про Лізу, а потім ще й зустріч влаштувала. Але цікаво, невже Ліза мала такі упередження й меркантилістичні погляди. Насарк трохи ніяково. Він називає себе невдахою. Дійсно, для чоловіка, хлопця, дуже важливим є почуття впевненості у статусі у фінансовій незалежності. Але у справжньому коханні це не повинно видігравати великого значення. Справжнє кохання — голе.

Олена Мисак

25.10.2025, 19:01:48

Всі книги читаються на одному подиху.Цікава ваша думка про мою новинку.

Белла Ісфрелла

25.10.2025, 10:50:13

Мар'яна – надзвичайно емпатична та співчутлива. Її добре серце, здається, аж надто щире для цього світу. Дуже цікаво спостерігати, як їхні взаємини з Назаром стають дедалі особистішими. Проте ще цікавіше бачити, як сам Назар поволі стає частиною магічного світу, про який ще вчора нічого не знав і не вірив.

Втручання фамільяра чітко дало зрозуміти, що далі все стане лише напруженіше. Недарма простих людей не допускають до світу відьом! Моє припущення: це все ж станеться, і Мар'яні знову доведеться втрутитися.

З великою цікавістю читаю вашу історію. З кожною сторінкою все більше занурююся в цей світ і не помічаю, як швидко минають розділи.

Люмен Белл

25.10.2025, 09:18:47

Та що ж там сталось з тим зіллям? Ви тримаєте інтригу як завжди на висоті, але вже хочеться дізнатися далі) Можливо Назар промто відчуває закоханість до Мар'яни? Тому він почуття так нікуди не поділись?
Дякую за продовження) Чекаю наступного розділу)

Ева Роман

24.10.2025, 15:54:03

Три розділи прочитала ще вчора, відгук пишу обмірковано сьогодні. Легкий твір, написаний в гарному розважальному стилі. Без скла, крові та лайки вголос чи подумки. Сюжет розвивається дінамічно і за три розділи можна отримати добру картину, що коїться і приготуватися приблизно, як воно буде далі. Та особисто я з великою обережністю ставлюся до творів, де авторка жінка бере на себе сміливість оповідати від імені чоловіка. Це важко, передати особливості їх логіки, вчинків, думок, навіть послідовність рутинних справ. Я не повірила Назару. Так думає і поводиться дівчина, не чоловік, або дуже мʼякенькій такий солоденький зайчик-хлопчик. Коли він прокидається, збирається на роботу, виправдовується перед шефом - ну, була б це якась Маринка, було б абсолютно ок, а от Назар має інакше себе вести - на мою прискіпливу думку, бо я дуже люблю супер точні деталі. Саме тому намагаюся свої твори дати на вичитку і редагування чоловікам обов’язково теж. Втім, твір такого жанру не потребує прям трчнісінької достовірності і образ Назара як його подано досить гарно звучить. Та я все одно проти оповіді жінки від імені чоловіка. В більшості випадків виходить не природньо. Сподіваюсь, не образила)

Белла Ісфрелла

24.10.2025, 18:36:41

Оповідь починається так легко та ненав'язливо, лише приправлена чимось магічно-інтригуючим. Усі події, що сталися в п'ятницю тринадцятого, могли б здатися простим збігом. Але з кожною сторінкою міцніє враження, що це зовсім не випадковість.
Чим далі, тим більше ставало шкода Назара. З таким невезінням, здається, він довго не протримається. Як добре, що на його шляху трапилася добра відьма! Аж на душі стало легше.
Сподобалось, як логічно та плавно розгортається сюжет. Дуже зачепила інтрига навколо темної відьми: ким же вона була і чи помітить втручання Мар'яни? Читаю далі))

Віталій Козаченко

24.10.2025, 11:20:32

Я б на місці Назара теж запитав про побічні ефекти. Відьми хоч і добрі, але все ж таки... І якби мені відповіли так само, як Назару про хвіст і вуха, я б теж на мить застиг. Почуття гумору у Мар'яни чудове.
Те, що кішка Назара прийняла, – це добрий знак.
Мені ось цікаво, а чому потрібна саме сльоза колишньої? Як символ розставання? Чи почуттів, що минули? І як бути, якщо вони розійшлися, але кохання не зникло? Можливо, далі про це буде. Але це вже й зараз інтригує.
Розділ вийшов чудовим!!!

Світлана Романюк

23.10.2025, 09:53:10

Ой, а Мар'яна по-справжньому ревнує. Ледве стримувала себе. Хоча в кінці, як зазначив Назар була схожа на левицю, яка оберігає свою здобич. Закохалася в хлопця напевно ще з першої зустрічі.
Дякую за чудовий розділ ❤️❤️❤️ Чекаю на зіллєваріння. Відчуваю буде весело

Соломія Вейра

23.10.2025, 03:38:01

читаючи, відпочиваю душею))) маю надію що така світла дівчина не отримає 'ана-на" за те що допомогла хлопцю

Люмен Белл

22.10.2025, 22:55:06

Ох і Мар'яна з тим пилком) це справді у вашому стилі, тонкий гумор описаний через внутрішні емоції героїв. І її почуття вже точно не від чарів відьми. Ще мені здається, що чари подіяли так сильно, тому що підсилили вже ту симпатію, яка була в нього до Мар'яни. І це чудово показує його як чоловіка, який намагається справитись зі своїми почуттями і зрозуміти самого себе) Вже чекаю, як вони справляться з варінням зілля. І дуже сподіваюсь, що Мар'яна дасть йому шанс показати свої почуття поза чарами❤️

Кайла Броді-Тернер

22.10.2025, 17:58:46

Загальне враження від початку доволі приємне, персонажі сприймаються легко, їм хочеться співчувати, вболівати за їх маленькі перемоги, підтримувати, бо вони дуже живі. Легко уявити такого Назара серед нас і це чудово, направду.
Що мені здалося трохи дивним, так це те як швидко хлопець усвідомив, що його зурочили. Я маю на увазі, так у всіх у лиху мить грішним ділом пробігає думка про вроки, та тут це було аж занадто швидко. Він неначе із аналітичного стилю мислення(як він сам зазначав) різко переметнувся у магічне. І зробив це минаючи всі стадії по типу заперечення, а одразу пішов у прийняття. І Мар'яну дуже швидко вирахував як свою рятівницю. Словом, це може я аж занадто це на реальність накидаю, та я б у житті ще кілька днів ходила у тотальному збентеженні, доки прийшла б до висновку, що це все реальне, а не просто смуга невдач, не пов'язана із магією.
Але це я так, просто намагаюсь уявити себе на місці персонажа)
Чудова історія, що гідна уваги, чого Вам і бажаю! Нехай аудиторія шириться, а натхнення не знає меж! ✨

Кайла Броді-Тернер

22.10.2025, 17:20:54

Прочитала перший розділ, ні не так: проковтнула! Читається дуже легко, авторська мова жива і приємна. За Назара от прямо сумно. Людина собі стомлена, не поступилася навіть не із принципу, а від виснаження. Як тут не найкраща представниця старшого покоління причепилася до нього, наче він зайняв єдине місце для сидіння на весь вагон, ще й зурочила, ну взагалі...
Прикро, що він втратив роботу, та з таким істеричним босом, може то й на краще)
Йду читати далі!

Кайла Броді-Тернер

22.10.2025, 17:49:32

У четвертому розділі знайомимось із Василиною. Цю відьму не проведеш вже точно) Викрила все від самого початку, ніби граючись)
На моменті з відвідувачем і півоніями так щемливо стало, дуже хочеться аби і в нього, і у його дитини все було гаразд)
Про блок, до речі цікаво, виходить удача Назара впливає і на Мар'яну під час їх діалогу, дозволяючи хлопцеві запросити її на зустріч із легкістю))

Кайла Броді-Тернер

22.10.2025, 17:41:21

Невже Назар після зняття вроків отримав х2 до удачі? Бо саме так і здається, це дуже приємно читати, після того що довелось пережити герою, та водночас і напружуюсь, бо розумію, що така удача довготривалою не буває☺️
От Станіслав Валерійович типовий керівник-аб'юзер, з яким стикалися, мабуть, всі свого часу. В того вічно змінюється настрій, все сказане ним обов'язково забувається, успіхи команди вважаються обов'язковими, а от її невдачі, сприймаються так само гостро як особиста образа)
Тож тут керівник Назара сприймається не карикатурно, як могло б здаватися, а цілком реалістично і зрозуміло багатьом) Мені так точно ☺️

Кайла Броді-Тернер

22.10.2025, 17:32:50

Другий розділ знайомить нас із Мар'яною, доволі мила і щира дівчина, що не змогла стояти осторонь чужого нещастя. Дуже імпонує її прагнення врятувати бідного Назара. І ще більше поваги викликає те, що їй вдалося) Принаймні станом на другий розділ☺️
Йду далі!

Кейт Лорен

22.10.2025, 16:12:28

Мар’яна тут така жива — сильна, але з раною всередині. І як гарно показано, що за її спокоєм ховається біль і страх знову бути відкинутою.
А Назар… він просто ідеальний у своїй щирості — не ідеалізований, але справжній.
Їхня розмова така тиха й напружена, відчувається, що між ними росте щось більше, ніж просто чари!

Віталій Козаченко

22.10.2025, 10:50:50

Це неймовірно живий та захоплюючий розділ! Читати про таємну місію, яка перетворилася на справжнє побачення (і навіть на дуель поглядів), було дуже цікаво.

Мар'яну нормально так зачепив Назар! Її ревнива реакція наприкінці та пасивно-агресивне передражнювання Лізи – це ідеальне підтвердження того, що її почуття справжні.

Особливо сподобався момент, коли Назар згадав усі дрібниці про Лізу. Це показує, що справжня увага та тепло сильніші за будь-який магічний пилок. Дуже чекаю на продовження цієї історії! Браво!

Віслон Веймер

21.10.2025, 09:29:20

Цей початок сповнений реалістичного побутового втомлення, у якому кожна дрібниця — як затримка на роботі чи холодна дорога — здається знаком чогось більшого. Назар постає як звичайна людина, але з глибоким внутрішнім ритмом: його думки, сподівання й навіть роздратування звучать щиро, без прикрас. У цьому є сила — у правдивості буднів, які майстерно описані без надмірного драматизму, проте з майже кінематографічною деталізацією. Відчувається, що за цією спокоєм назріває щось, що порушить звичний хід життя, і саме тому сцена так сильно утримує увагу — ніби перед бурею, що ось-ось змінить усе.

Інна Аксьонова

20.10.2025, 16:54:47

Уже вдруге - почала читати і не змогла відірватися, так захоплює) І нехай увесь світ зачекає)))
Чи вдасться Мар'яні та Назару втілити свій задум щодо розчаклування?) Інтрига повисла в повітрі...
Анно Лір, ви неймовірна ❤️❤️❤️

Світлана Романюк

20.10.2025, 09:03:22

Знаючи його вдачу зустріч в кафе з колишньою буде цікава)) Так він мені подобається закоханим ❤️❤️❤️

Ніка Цвітан

20.10.2025, 09:22:32

Книга у бібліотеці))❤️❤️❤️

Віталій Козаченко

20.10.2025, 13:13:46

Дуже цікава й динамічна глава! Герої живі, діалоги природні, емоції передані чудово — читається з посмішкою і теплом. Мар’яна просто неймовірна — розумна, щира, з характером! Атмосфера водночас легка і напружена, чудово тримає увагу до кінця.

Вітаю вас із 300 підписниками! Це справді чудове досягнення, яке свідчить про ваш талант, щирість і те, що ви — добра людина, яка вміє торкатися сердець читачів.
Бажаю ще більше натхнення і вдячних шанувальників!

Антоніна Шевченко

20.10.2025, 09:04:06

Цікаво, як вона отримає її сльозу? Мар'яна - дівчина вогонь))) чекаємо на продовження!

Оксана Павелко

19.10.2025, 19:24:46

+ :))

Люмен Белл

19.10.2025, 15:24:24

О, а це вже цікаво.. Як Мар'яна збирається підібратись до колишньої Назара? І як взагалі Назар переживе це із серцем, яке просто волає про чоуття до Мар'яни? Сподіваюсь, що вони знайдуть шлях перебороти чари і він все таки відкриє їй своє серце, без жодного чаклунства і вона все таки впустить його в своє серце. Адже, здається він їй і справді подобається❤️
Дякую за продовження, і чекаю подальшого розвитку подій❤️❤️❤️

Світлана Романюк

18.10.2025, 19:03:56

Не думаю, що його колишня його кохає і проллє сльози щирого кохання. Тож цей варіант точно відпадає.
Дуже сподобалося, як Мар'яна оживила "чоловіче щастя" а Назар дійсно душегуб, так бідну квітку заморив.
Дякую за цікаві розділи ❤️❤️❤️

Світлана Романюк

18.10.2025, 18:51:37

Думаю, а вони ж можуть закохатись по-справжньому ще до цих чарів. От сльоза щирого кохання Мар'яни і повинна зняти закляття. Нехай не цілує, а плаче.
Цікаво. Дуже))

Світлана Романюк

18.10.2025, 18:44:41

Складний вибір у Мар'яни.
Ядвіга зачаклувала так зачаклувала.
Цікаво, як викрутяться герої.
Читаю далі.

Антоніна Шевченко

18.10.2025, 00:35:27

Серйозний підхід до справи у Мар'яни. Та щось мені підказує, що дівчина сама не передбачає наслідків для своїх почуттів, коли відправить Назара до колишньої. Чудовий розділ! Натхнення і чекаємо продовження!

Люмен Белл

17.10.2025, 15:06:46

Антуріум розквітне невчасно? Ви серйозно? Я засміялась в голос, і тепер буду згадувати цю квітку частіше, ніж колись взагалі до цього))))))))))))))))

Люмен Белл

17.10.2025, 15:05:05

а розділ від Мар'яни це абсолютно кардинальне мислення, але з тим самим ДНК автора) Це неймовірно прекрасно❤️
А ще, дуже тонко вписана проблема власництва та бажання підкорення чужих почуттів. Мені подобається, як не нав'язливо ви це подаєте❤️

Люмен Белл

17.10.2025, 15:02:35

О, боги... Наскільки жива взаємодія, що в мене просто розпливається посмішка)))) Від галочок і внутрішніх думок, до голого Назара, який під дією чар..але думюа не тільки стара відьма начаклувала йому кохання, він і без цього втрачає розум за Мар'яною) а опис сцени з квіткою, я не можу просто) Це ще треба так вміти відчувати текст та героїв настільки легко та невимушено) і вкотре пересвідчуюсь, що ви в цьому справжній майстер❤️

Віталій Козаченко

17.10.2025, 08:23:08

Дуже сподобалася ця глава! Вона жива, динамічна й водночас щира. Діалоги звучать природно, із чудовим поєднанням гумору, іронії та емоційної напруги. Ви майстерно передали внутрішні переживання героїв.
Читається легко й із задоволенням!
До речі, я прислухався до вашої поради щодо марафону — ознайомився з коментарями й учора також подав заявку на участь. Щиро дякую за таку корисну і своєчасну пораду!
Бажаю натхнення і ще більше таких емоційних, насичених моментів у наступних розділах!

Ромул Шерідан

16.10.2025, 22:49:15

Щирі вітаннячка. Вирішив трохи почитати Вашу конкурсну історію. Думаю, прочитаю кілька розділів ввечері. А, нє, не зміг кілька. Ковтнув усе, що є. Класна історія. Повний комплект зірочок кожному наявному розділу.)) Мар'яна — дуже мила добра фея. Навіть важко її відьмою назвати, через, переважно негативну конотацію цього слова. Відьма — це Ядвіга. Ні, вона навіть не відьма, вона — босорка)) Знаєте, здається, таких Ядвіг досить багато розвелося, останнім часом. Ходють, їздють транспортом, щось бормочуть під ніс, а людям важко, не щастить... Таких Мар'ян би побільше. Скажу одразу... — не вийде! Не вийде Назару її розлюбити. Принаймні, я б цього не робив))) Чекаю на проду;)

Кейт Лорен

16.10.2025, 15:24:25

Дуже мила сцена! Вона наче поєднує магію з повсякденністю — усе виглядає по-домашньому, але водночас трохи казково. Назар такий беззахисний і щирий у своїй розгубленості, що хочеться просто обійняти його ☺️

Антоніна Шевченко

15.10.2025, 23:29:22

Прекрасний розділ! Чекаємо продовження!

Віталій Козаченко

15.10.2025, 12:30:50

Розділ просто фантастичний! Читається на одному диханні. А момент із приходом Мар'яни — це вищий пілотаж. Описано так приголомшливо, що я від душі посміявся! Дуже вам дякую!

Мара Кенфес

15.10.2025, 11:40:06

Ого, оце так! Які чари наносить ця стара відьма, ось чому така назва книги ❤️

Віслон Веймер

15.10.2025, 10:11:39

Уривок передає контраст між буденною втомою й раптовим відчуттям тривоги, коли звичний ритм дня порушує несподіваний елемент. Автор майстерно передає стан втомленої людини — від офісних дедлайнів до тісного вагону метро та бажання просто розслабитися. І раптом з’являється образ суворої старезної бабусі, який різко порушує спокій, створюючи відчуття передчуття чогось незвичного чи навіть загрозливого, що робить сцену водночас буденною й трохи моторошною.

Мара Кенфес

13.10.2025, 23:18:15

Мені подобається, те звідки головна героїня може черпати магію, люблю всякі такі штучки, цікаво, які ще магічні дари вона має, і звісно яка ціна їхня…
Поки дуже подобається )))

Мара Кенфес

13.10.2025, 23:16:46

Яка мила відьмочка ця Марʼяна, я прям милуюсь коли читаю☺️
Я тут подумала, а може і мені доторкнутись до фікуса, аби дав свої сили)?)))

Мара Кенфес

13.10.2025, 23:08:12

Ось тобі і пʼятниця 13. Ох, то що, тепер Назар піде до ворожки? Важко уявити, але я не проти подивитись на цю «комедію»)))

Віталій Козаченко

13.10.2025, 19:06:25

Ох, та тітка Василина… От же гарна відьма — усе бачить, усе знає! І що Мар’яна чари використовувала, і як на Назара закоханим поглядом дивилася в крамниці. Вона, напевно, швидше за них обох здогадається, що ті двоє кохають одне одного. І в кого сльозу брати.
Дуже гарна глава!

Люмен Белл

13.10.2025, 15:24:30

Дуже мила та ніжна підтримка тітки Василини. Наче відчувається її тепло через текст, як вона шкодує про те, що Мар'яна справді має почуття до Назара, і навіть не через чари. Оце так дилема - чари є, зняти їх треба, але почуття то в Мар'яни лишаться. І на жаль, в цьому навіть тітка Василина їй не допоможе...
Як завжди чітко, м'яко і захопливо♥️ Кожне слово несе емоцію і хочеться дізнатись далі☺️Дякую за продовження.♥️ Хочеться знати вже все і відразу♥️♥️♥️

Зенгін Грід

13.10.2025, 14:41:11

Ого, халепа =(
Пережила якийсь ностальгічний перепад емоцій з дитинства, ніби діти собі бавилися, сміялися, нічого не підозрюючи. І раптом, як грім з ясного неба, прилетіло покарання і вже не до розваг!
Гарні були розділи, дякую)))