Розділ 10

Мар’яна

Оце я, звісно, трохи погарячкувала. Але я чесно намагалася додзвонитися до Назара, та час уже наближався до обіду, а його телефон і далі був поза зоною досяжності. А може, Ядвіга взагалі ці любовні чари вигадала лише для того, аби відволікти мою увагу? А сама з Назаром планує зробити щось у сто разів гірше. Може, вона вже до нього дісталася, зачаклувала на покору або просто висмоктує життєві сили, наче сік п’є через трубочку.

Тож я не витримала, зробила легеньке пошукове закляття і пішла до Назара додому. На щастя, жив він недалеко, у цьому ж районі.

Уже стоячи біля дверей, я відчула його енергетику, і, схоже, з хлопцем усе було добре. Тільки тепер треба було зробити серйозний вигляд і дати йому зрозуміти, що я прийшла, бо маю важливу інформацію, а не просто тому, що хвилювалася. Та потім він відчинив двері в самих лише трусах, і я щось трохи розгубилася, от і ляпнула з порогу те питання про дівчину. Ну так хто б не розгубився? Там є на що подивитися, взагалі-то.

Добре хоч, що любовне закляття діє поступово, і він не почав поводитися зі мною дивно. Хіба що трохи зніяковів. А я ще й додумалася показати йому ту сороміцьку квітку, щоб зовсім добити. Ну, не втрималася, як завжди.

І дівчини в нього, виявляється, немає. Це ж погано в нашій ситуації, але мені чомусь аж від серця відлягло. Ну що ж, пошукаємо тоді його колишню, тітка казала, що це теж може спрацювати.

— Я з нею давно не бачився, — якось невпевнено відповів Назар. — Навіть гадки не маю, де вона зараз живе. Може, навіть в іншому місті.

Серйозно? Я так і думала, що не обійдеться без ускладнень.

Назар насупився. Я відчувала, що тема особистого життя в нього явно викликає дискомфорт. Ну а я хіба винна, що те зілля потребує таких вишуканих інгредієнтів?

— Значить так, Назаре. Давай ти зберешся і проявиш уже хоч якусь ініціативу. Нам потрібна твоя колишня дівчина, а точніше — її сльоза. Інакше ти назавжди залишишся зачарованим і закоханим у мене.

— Я поки що не бачу нічого поганого в цьому, — промовив він крадькома.

— Звісно, не бачиш! Ти ж під закляттям, тому не можеш мислити тверезо. От що ти думаєш про мене зараз?

Я автоматично поправила зачіску, наче й справді хотіла виглядати більш привабливою. А Назар від моїх слів почервонів, наче рак.

— Що ти дуже красива.

— Навіть гарніша за твою колишню? — не стрималася я.

— За всіх дівчат на світі, — вихопилося в нього наче само собою, і бідолашний хлопець аж затулив рота руками.

Мені, звісно, було приємно чути компліменти, але я розуміла, що це все дія чарів, і Назар не усвідомлює, чому це каже.

— Ну от бачиш. Кажеш, навіть не подумавши. І це ще квіточки. Любовні чари дуже небезпечні. Потім ти взагалі жити без мене не зможеш. Захочеш, щоб я завжди була поруч. І навіть якщо уявити, що я б погодилася бути твоєю дівчиною чи навіть одружитися, тобі все одно буде мало. Ти почнеш ревнувати, підозрювати мене у зраді, контролювати. Це штучно навіяне почуття спалюватиме твоє серце і руйнуватиме життя — твоє і моє. А тим часом ти б міг зустріти справжнє кохання і бути щасливим.

Це все була правда. Саме так і діяли любовні чари та привороти. Взагалі не розумію, як ще хтось із жінок із власної волі таке замовляв робити на обраного ними чоловіка. Добром воно ніколи не закінчувалося. По суті, начарувати можна було прив’язаність, захоплення, залежність, пристрасть, але аж ніяк не справжнє кохання.

Назар похнюпився. Звісно, він не хотів такої долі ані собі, ані мені. Не знаю вже, що там у нього за ситуація з колишньою дівчиною, але нам так чи інакше доведеться її знайти і видушити з неї цю кляту сльозу! Ну гаразд, це, мабуть, звучить надто радикально, але план приблизно в цьому і полягав.

— Гаразд, я пошукаю її в соцмережах, — зітхнув Назар неохоче. — Але геть не уявляю, під яким приводом я до неї поткнуся. Вона, може, вже й не пам’ятає про моє існування.

Хлопець потягнувся за ноутбуком, підозріло косуючи на мене, адже я почала заглядати йому через плече.

— А ти можеш не стояти так близько до мене? — попросив він нарешті, знову червоніючи.

— Чого? Хіба заважаю?

— Ти ж знаєш, напевно, як ці чари діють. І коли ти поруч, то… Коротше, у мене трохи думки плутаються.

Ой-ой! А я й не подумала. Дійсно, якщо чари прогресуватимуть, Назарові все складніше буде стримувати свої почуття. Так, може, і цілуватися полізе. Чи ще щось таке недоречне станеться — ну, типу антуріум у нього розквітне невчасно, не дай Боже.

Я зробила кілька кроків назад, даючи хлопцю трохи простору. Цікаво, що ж там за дівчина така. І чи правда я гарніша за неї? Тьху ти, знову думки не туди заносить! Якщо він за її життям зовсім не стежив, то вони навряд чи залишилися друзями. А може, й узагалі була якась драма, хтось когось зрадив?

— Ну що, знайшов? — не витримала я вже за дві хвилини.

— Та знайшов, — якось невдоволено скривився Назар.

За секунду я знову нависала над бідним хлопцем, уже забувши про його нещодавнє прохання. На ноутбуці була відкрита соцмережа, а з фотографії на мене дивилася усміхнена чорнява дівчина в елегантному діловому костюмі. Ну, нічого така — ще й невідомо, хто з нас гарніший…