План евакуації

Люди завжди люблять вірити у плани. Вони креслять стрілки, малюють кола, переконані, що можна намалювати вихід навіть із власної душі. Світ бачив сотні таких креслень — усі вони згоріли, щойно в кімнаті зникало світло.
У цій книзі не знайти дороговказ, хіба відлуння. Не істину, а тінь істини. Герої тут живуть так, ніби завтра їм видадуть новий інструктаж, хоча насправді жодних інструктажів не існує. Є тільки випадкові зустрічі, втрачені імена, сміх, що ріже глибше за ніж, і спогади, які пахнуть дощем.
Чи виведе вас цей текст кудись? Можливо. Але, будьте певні: вихід завжди є. Просто він рідко там, де його шукають.
Залишається лише одне — читати. І пам’ятати: ми завжди приходимо тоді, коли нас найменше чекають.