— Палац — це не місце для ваших кравецьких амбіцій чи дівочих капризів. Мені багато розповідали про ваш норов, Астрід. Але затямте: у цих стінах є лише один господар. І за той місяць, що ми змушені провести разом до весілля, я навчу вас палацової дисципліни. Ви підкоритесь моїм правилам.
Я відчуваю, як усередині мене закипає дика, нестримна лють, але я ховаю її за ще більш гострою іронією.
— Навчити мене дисципліни, Ваша Величносте? — я підводжу підборіддя, мій гранатовий кулон торкається шкіри. — Що ж, бажаю успіху у ваших спробах. Проте, судячи з того, як міцно ваші радники тримають вас за поли камзола, ви залежите від цього політичного союзу не менше, ніж мій батько. Тож давайте будемо чесними: ми обоє в пастці. Різниця лише в тому, що мій корсет тисне мені куди менше, ніж вам — корона