5 986
Анотація до книги "В медових травах"
Літо. Почуття. І село, де кожен крок помітний всім.
Яна вважала, що буде спокійно працювати у сільському ФАПі. Але не так сталося, адже на горизонті з'являється Андрій — перше шкільне кохання, якого ненавидить мама, а Денис, колишній однокласник та місцевий «бізнесмен», починає відкрито залицятися.
Літо 1998 року запам'ятається на все життя!
Яна вважала, що буде спокійно працювати у сільському ФАПі. Але не так сталося, адже на горизонті з'являється Андрій — перше шкільне кохання, якого ненавидить мама, а Денис, колишній однокласник та місцевий «бізнесмен», починає відкрито залицятися.
Літо 1998 року запам'ятається на все життя!
гуморромантикажиттєва історія
“Тут є особливий аромат літа 1998-го: село, автобуси, ФАП, корови, весілля в шатрі, деруни й не просте кохання. Дуже жива історія, яка повертає не лише в епоху, а й у відчуття давно минулої безтурботності. Заходьте)”
Зміст книги: 32 глави
31 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова зустріч з однокласником. І те що вони списували разом на контрольні щось дівчина не дуже любить це згадувати)
Еллі Мун, Вони в школі особливо не ладнали ❤️
Гарне завершення! Добре, що Андрій вчасно нагодився. Справді, Денис зплівся з нездоровою компанією. Зрештою, все стало на свої місця. Добре, коли старі недомовки й образи вдається вирішити. Але прикро одне: інколи люди ходять колами спотикаючись об ті образи, їхні наслідки та недомовки. Прекрасна душевна історія. Ще раз вітаю з завершенням ✨
Ромул Шерідан, Щиро дякую за відгук! Ви, як завжди, праві. ❤️❤️❤️
Привіт! ♡ Із задоволенням підтримаю вас лайком, коментарем і підпискою. Чудова книга, інтригує. Запрошую також зазирнути на мою сторінку — буду рада знайомству та взаємній підтримці. Нехай кожна історія знайде свого читача! ✨
Талія Верес, Щиро дякую ❤️
Люблю такі живі історії! ❤️
Лана Нова, Дякую за таку оцінку))❤️
Вітаю! Прийміть рекомендацію)
Ромул Шерідан, Ви вмієте дивувати приємними сюрпризами))). Щиро вам вдячна! ❤️❤️❤️
Треба,щоби мобільний зв'язок працював
Лєна Міле, дякую
Ах, же цей Денис! Він ж і в правду завіів Яну в халепу. Він заодно з тими скотокрадами. Шкода, що в Коваленка немає якоїсь ружбайки. А позичити не може, часом? Шкода, тоді мобілок не було. А може у нього у Форді десь завалилася?))
Ромул Шерідан, Атож, рушниця точно б не завадила)))
Стосунки Яни та Андрія досить непогано розвиваються. Дуже важко, коли є неприязнь батьків. Мати Яни й так з характером, плюс ця особиста стара образа на Коваленків. Та хіба винні діти? На жаль, часто їх призначають розплачуватися за помилки. Мені сподобалася щира наполегливість Андрія на весіллі Марини. Правильно. А вона ж чекала)). До речі, весілля в шатрі — Дууже автентично описано. Пригадую ті часи. Це було щось. Відчуття свята ще на початку зведення того шатра. А приготування? Тільки тоді батьки, котрі справляли весілля не скупчилися на все. Ви дуже детально описуєте психологічні аспекти персонажів. Вони у Вас наче списані з живих прототипів. Страшне — пригадати ті викрадення корів, навмисні підпали скирт сіна та інші речі, які супроводжували сільське життя. Вже переживаю, чи той Гримайло не завів Яну в якусь халепу в тому покинутому селі з тим зниклим дядьком Колею)))
Ромул Шерідан, Дякую за увагу до цієї історії)). Все йде до фіналу))).
Вітаю! Я з марафону Ірини Скрипник. Ну що ж... Вкотре мені випало читати Вашу книгу, і я цьому дуже радий. Наразі прочитав 10 розділів, бо обмежитися п'ятьма — це не моє. І одразу зазначу: я до кінця)) Дуже гарна історія. Взагалі — 90, село, ФАП, корови, сором'язливі погляди, друзі, не друзі, заздісники, і все це з ароматом дерунів, молока — прос о чарівний вайб. Навіть ті автобуси в село, з особливим тим колоритом. Ні, ну чесно — купа ностальгічних відчуттів. А ще — відчуття певної безтурботності. Це, напевно, найбільше чіпляє. Адже саме цього відчуття нам тепер конче бракує. Критично! За ці роки війни. До речі, сам вайб села — теж геть не той. Є трохи по-різному, в залежності від місцевості. Але немає того вайбу вже, що Ви тут описали. Села місцями спорожніли, корів немає, або їх мало, автобуси не їздять, і гнітюче відчуття тривоги. А читаючи цю історію — просто поринаєш у цих медових, безтурботних ароматах, разом з Яною, Андрієм та іншими багатьма персонажами, які змальовані так, неначе реальні, конкретні люди, і водночас — збірні образи, яких можна побачити в інших селах. Зірочки тицяю кожному розділу. І... не прощаюся))✨
Ромул Шерідан, Щиро вдячна за ваш відгук і реакцію))). Мотивуєте писати далі)) І так, село нині змінилося. Щось в гіршу сторону, щось — в кращу.
Прочитала 5 розділів. Одразу ж хочу підмітити, що мені дуже сподобалася атмосфера цієї історії. Вона не виглядає штучною чи надуманою - навпаки, складається враження, ніби я на кілька годин опинилася у звичайному українському селі кінця 90-х. Прикольна сцена в автобусі. Яна - уособлення всіх незграбних людей (мене, в тому числі).
Мені здається, що між Андрієм і Яною ще буде багато випадкових зустрічей через ФАП, ферму або спільних знайомих. Є відчуття, що поступово вони почнуть більше говорити одне з одним, а разом із цим відкриватимуться і причини їхнього давнього конфлікту. Дуже цікаво дізнатися, що ж насправді сталося між ними в минулому, адже поки що автор лише інтригує мене натяками.
У 5 розділі я аж всплакнула від згадки про лускання насіння. У мене викликало почуття дикої ностальгії за селом.
Буду однозначно читати далі!
Емма Краєцька, Щиро дякую за вашу коментар). Дуже рада, що вам відгукнулося)).
Твір супер. Чекаю з нетерпінням продовження.
viktoria, Щиро дякую ❤️
Розділ 3 .
Дуже затишно й по-справжньому передана атмосфера сільського життя ) пес біля буди, каченята, криниця, прохолода старого будинку… Такі дрібниці одразу оживляють історію. А поява Андрія додає цікавості - хочеться вже зрозуміти, яку роль він зіграє в подальших подіях ❤️
Лєна Міле, )))
Розділ 1. Цікавий початок - дуже швидко занурює в атмосферу невеликого сільського медпункту, де, здається, всі знають одне про одного трохи більше, ніж потрібно)) Сподобалися побутові деталі й сама Яна - вже з перших сторінок хочеться зрозуміти, чому вона повернулася саме сюди і що принесе їй це нове місце роботи ❤️
Рада знайомству. Натхнення вам і творчого розвитку. ))
Natalia Borysova, Щиро вдячна за інтерес до цієї історії). Сподіваюся, не розчарую вас))
18.Цікава книга. Реалії села кінця 90х.Опис весілля,яке не подобається нареченим,та куди подітись.Цікаві типажі.
І загадка6Андрій справді закохався в Яну чи просто через купу хворих родичок вирішив зекономити на вимірюванні тиску та уколах?
Пацюк Червоній, Щиро дякую))). Звичайно, насправді. З бабусею він змовився, це привід підступитися ближче.
Вітаю! Нарешті дісталася до вашої історії в межах марафону й уже поділилася своїми враженнями у блозі. Там залишила трохи більше думок про героїв, атмосферу та те, що особливо зачепило мене під час читання. Якщо буде цікаво — зазирніть, буду рада вашій думці.
https://booknet.ua/blogs/post/441772
Ейларіс Вальєн, Щиро вам дякую ❤️. Ваша думка дуже важлива))
Вітаю! Я до вас із марафону «Прочитай мене» й уже встигла зануритися у «В медових травах».
Ця історія читається так, ніби я сама ступаю босоніж по теплій траві, відчуваю запах меду й чую тихий шелест вечірнього села. Атмосфера поступово огортає через побутові деталі, розмови, дім, господарство, лікарняні будні — і саме завдяки цьому все здається таким живим і справжнім.
Особливо відчутною для мене стала батьківщина Яни. Ви показуєте її не просто як місце, а як частину минулого героїні — зі звичками, спогадами, невисловленими образами й напруженням, яке відчувається навіть у звичайних розмовах із матір’ю.
Андрій поки залишається загадкою. Його поява й реакція Яни на нього одразу наштовхують на думку, що між ними залишилося щось невисловлене. Саме ця недомовленість і тримає увагу: що насправді сталося між ними, чому навколо Хутора ходять такі розмови і які таємниці ще відкриються?
Одне можу сказати точно: після прочитаного я продовжую читати далі й насолоджуватися історією.
Це лише мої перші враження, а більш детальний і розгорнутий відгук напишу вже у фінальному блозі-підсумку марафону ❤️
Лєна Міле, Будь ласка❤️
Доброго вечора.Вітаю з новинкою.Підписалась,буду рада взаємності.
Кетрін Блейк, Дякую)))
Цікава книга. Атмосфера передана так детально, що інколи думками поринала в дитинство...
Анастасія Чепіжко, Щиро дякую ❤️❤️❤️
Вітаю) Дуже цікаво пишите, гарно передаєте атмосферу)
Ларія Ковальська, Дякую❤️❤️❤️
Тепла, мила оповідь. Впізнавані реалії сільського життя відтворені майже з документальною точністю. Коли читала щоденник Яни, кілька разів посміхнулася)
Але інколи описи буденних справ здавалися занадто докладними, не додаючи нового ані до розкриття персонажів, ані до розвитку сюжету, подекуди, як на мене, діалоги теж можна було б трохи скоротити.
І хоча особисто мені подобаються неквапні початки, коли спершу показують персонажів "до початку всіх пригод", але часом усе ж бракувало динаміки.
Загалом сподобалося. Поставила зірочку, бажаю авторці натхнення та успіхів!
Дана Новак, ❤️❤️❤️
Стиль написання цікавий! Досить атмосферно.
Nota, Щиро дякую❤️
Прочитала до "Далі буде". Емоції - позитивні! Сюжет історії цікавий, без зайвої мелодраматичності, але певною мірою - романтичний. Ви пишете тією особливою мовою, що здатна перенести читача в атмосферу певного часу і місця. Історія ніби розгортається навколо мене і я стаю учасницею всіх подій, розділяю переживання Яни, її роздуми, вагання. Особливо вражає тонкий перехід від підліткових записів в щоденнику до міркувань над ними вже дорослої Яни - образ головної героїні продуманий до деталей. Думаю, що в неї попереду буде ще чимало різноманітних, але точно захоплюючих подій. Додала до бібліотеки, читатиму далі.
Вікторія Берлі, Щиро вдячна за такий теплий відгук. Дуже приємно, що вам сподобалося. Для мене це перший досвід написання ромкому, тому дуже важливо знати, чи в правильному напрямку рухаюся. А реакція читачів — як ковток свіжого повітря, змушує не опускати руки, а писати далі. Дякую, що обрали цю книгу! ❤️❤️❤️
Тема українського села з його колоритом. Ще й помножене на гумор і кохання. Дуже сильно ♥️
Юлія Куліш, Щиро вдячна за таку оцінку ❤️❤️❤️. Багато дрібниць — те, що запам'яталося з дитинства))
Вітаю) Обкладинка до книги неймовірно красива)
Ларія Ковальська, Щиро дякую ❤️
Успіхів новинці☺️
Василенко Сергій, Дякую)))
Вітаю з новинкою ✨
Ромул Шерідан, Щиро дякую))❣️
Вітаю з новинкою. Цікаво почитати про тематику українського села та ще й в кінці 90х. Здається що там буде життєва драма
Агнія Бурне, Щиро дякую. Так, щось на кшталт того☺️
цікаво)
Вень Чжулун, Дякую♥️
вітаю з новинкою) успіхів!!
Маргарита Хольська, Щиро вдячна)))
Вітаю з новинкою)))
Віккі Грант, Дякую☺️☺️☺️
Вітаю з новинкою! Успіху книзі ☺️
Віталій Козаченко, Щиро дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати