19 599
Анотація до книги "Тендітні плечі"
1988 рік, сім’я молодих спеціалістів приїздить у село. Новий дім, нова робота, нові ідеї. Це село круто змінить їх життя, проте й вони полишать по собі яскравий слід.
Книга про кохання та зраду, добро та жадібність, про крихкість надійного та витривалість тендітного, про вміння виживати та вплив бажань одних на долі інших. Історія взята з життя, тож в розповіді близько 95% правди, і лишень 5% на совісті творчої музи автора. Імена звичайно змінені, та самі прототипи суттєвих правок, після ознайомлення, не вносили.
Книга про кохання та зраду, добро та жадібність, про крихкість надійного та витривалість тендітного, про вміння виживати та вплив бажань одних на долі інших. Історія взята з життя, тож в розповіді близько 95% правди, і лишень 5% на совісті творчої музи автора. Імена звичайно змінені, та самі прототипи суттєвих правок, після ознайомлення, не вносили.
Зміст книги: 33 глави
119 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯка з тебе здобич? Самі кістки і жили...- посміхнуло...
Рада, що трохи підняла настрій:)
Життя -то завжди пошук компромісів, а люди не поділяються під лінійку на гарних і поганих...- щира правда...
Що знову Іра? Полегшало, то й можна знову починати?!!
А!! То це та її родичка!!
Хм, смачна частина в прямому значенні слова...так і захотілося кровяночки з ковбаскою...
Оксана Усенко, І гуся :)
В лісі мабуть відкинули копита усі великі звіри....- Просто насолоджуюсь...
Це добре:))) Я рада.
моя логіка увійшла в глухе піке від такого питання...- м-да, бідний Олег...
Та да, важко чоловікові живеться: ))
От весела подорож до Києва!! Дуже колоритно!!!
Та да, там такий колорит, що фантазія автора геть не знадобилась:)))
Вся в маму! Молодчинка! І Ліда - молодець тому, що ніколи не здається. Ніколи не дивиться на складні умови життя, намагається сприймати усе з позитивом, хоч це і складно! А от Ірина добилася не тільки того, чого хотіла, а й "перебільшила" можливості та власні бажання! Дитинку шкода, а матір-егоїстку зовсім НІ!
Є таке.
Дайте будь ласка пояснення...сапетка - думала, що то рядно, а гугл сказав, що корзина...взагалі вперше слово таке почула...
Шаграй Наталья, так, така собі металева корзина з ручками
Митець так бачить....- а оригінальний підхід...навіть мене пройняло...
Шаграй Наталья, А вже який зручний:))
- І тобі не страшно?
- Та я малим покажу, теж зацінять... - ох, я насолоджуюсь...
Тішусь, що вам подобається:)
- І як воно вам?
- Самовпевнено-продажне...
Ну то біда в нас одвічна. Або таке, або самовпевнено- категоричне. Навіть не знаю, що гірше
Суддя габаритний чоловік з круглим, мясистим обличчям... - судді вони чогось такі :)
Не всі, але таких багацько:)
продажна шкура...- ой, а життя стає все краще й краще...
Ця глава додала оптимізму!!!
Olena Kogut, Це добре:) Дякую:)
Ох, а кіт молодець! А що Наїра так і не дізналася, що то вона для Ліди робила, не впізнала її?
Зрозуміло))
А дійсно цікаво, чого зло творить свої справи, а от дій добра не видно?
:))
як побитий життям наглядний посібник з анатомії... - так і уявила це...
Отже - один-один:))
Будь який документ з печаткою сприймає як прояв "священної волі держави"...- гарне порівняння...
Я старалась:)
М-да, емоції то схоже не її коник...- .посміхнуло.
Буква й таке:)))
Веселі були часи...Боюсь, що юне покоління навіть не зрозуміє, як це жити так коли немає зарплатні та й взагалі якихось грошей, в магазинах порожні полички, вдень від малого до старого усі старанно цуплять з поля кукурудзу, чи б"ють соняшник, з саду тягнуть яблука, а по вечорам розпочинається економія електроенергії.
Ну то дивлячись якого віку і які дітки:) Дехто з цікавістю запалює свічки і влаштовує фотосесію:)
А цікаво, що буде далі...чим закінчиться боротьба за паї й чи зможе Ліда викупити будинок?
Далі обіцяю, буде не менш цікаво:)
- Що їй там могло привидітися? Власна совість?
Так то ж страшне:))
Проти цього танку на ймення Ела, виступити може тільки самогубець...
:-)
Але ж є такі:))
Частина вийшла насичена...вкрай повеселили підкованим юристом, надихнули містикою та відкрили трохи життя Олега...
Шаграй Наталья, Ой, та той підкований юрист все село повеселив:) Така купа народу дізналась про мінімальні норми хліба:)
Цікаве пророцтво гадалка зробила...то тепер Ліда знає, що Олега приворожили й на ньому якесь сильне закляття...Й ремарка щодо роздумів Надії про Ліду теж підкидає думок...А чого кіт гадалки пішов до рук Ліди?
Шаграй Наталья, Про це буде далі:)
Надії на добру волю то совість можновладців врешті поховала...це точно!!!
Залишось разом з надіями поховати їх;)))
Використати сестру, як оберег від бабки...Насмішили...
Ну таки спрацювало:)
О, то Ліда теж має якусь силу? Ще на неї буде хтось полювати???
Щось вона має однозначно:)
Розмова Ліди з дітьми кожного разу викликає посмішку...
Це радує:)
Україною стрімко вальсувала навіжена інфляція під рукою з паном дерибаном...
Я старалась:)
Світ не без добрих людей! Добре, що хоч хтось допомагає, а не обговорює та судить!
Так:)
Як важко ж Ліді! Добре, що Олег хоч трохи допоміг!!
Так, не просто...
Історія змусила пригадати ще безліч таких же жіночих доль. В горнилі розрухи 90 чоловіки знаходили втіху у алкоголі, а жінки бралися за чоловічу роботу і робили все можливе аби вижити...."Щоб ти жив у часи змін" - звучить давнє китайське прокляття. Здається воно надзвичайно актуально для нас в Україні.
Оксана Усенко, - Я ніколи не піду в політику й на державну службу.
- А чого?
- Уявіть куме, що я мер, а ви підходите й кажете, що куме виділи 10 гектар землі. То, що я буду такою скотинякою, що не дам землі...
Ну хоч якась допомога у зв'язку з інвалідністю...
Хоч якась...
Невже згадав, що у нього сім'я є? Може по тихеньку вийде з нього той дурман і повернеться до дружини та доньок... От чи буде він їм потрібен?- це вже інше питання!
Саме так:)
О!! І я скажу: невже згадав!! І то вже прогрес!!! Хочу ще продовження!!
Буде:)
Ух! Неймовірна динамічна частина вийшла. Купа вражень!!! Й посміялася з пригод домашньої худоби (з таким господарством точно не засумуєш, ще повеселила Руслана за роботою.. хочу їсти...хочу уроки вчити), й трохи містики отримала (тихесенько пригладила своє волосся назад) й подивувалася з людської байдужості (голова на дуді грає, всі інші танцюють під його дудку). І вишенькою на торті пригода з Лідою. Змусили трохи похвилюватися. Інколи здається, що тендітні плечі Ліди вже не витримають, але ж ні на Ліду падають нові халепи. Й вона знову підіймається й рухається вперед. Її сила духу захоплює. Кажуть, що жінка, як верба : де посадять там і прийметься. Й коли вітер дме, верба низенько гнеться, та не ламається.
Рада, що подобається:) А попереду ще багато всього, на що моєї уяви явно не вистачило б:)
Вищі сили занадто старанно рятують її життя від нудьги...Оце вже точно!!! :-)
Та стараються:)))
Ангел- молодець! таки врятував невинну Лідочку. Бідні діти, бідолашна Ліда!
О!! Що ж то буде далі!! Добре, що ангел визволився!!))
Багато чого, як і буває зазвичай:)
З нетерпінням чекаю на продовження твору.
Дякую за відгук. В роботі:)
Куди ж подівся ключ? І чи це не Ірининих рук справа? Може для ворожіння щось із дому прихопила!
Хто його знає:)
Галопуючі ціни базару на цьому фоні - контужений равлик ...:-)
Ну якось так:)Я знаю, з цієї фрази помітно " стирчать вуха" автора:)))
Відповісти
Газифікація села навіть навіяла спогади, як то було...
О сюжет книги помножений на спогади читача, то непоганий варіант:)
Гостя була загадкова...і цікаво хто ж то наслав таку біду на Лідину сімю?
Далі буде:))) Варіантів щодо гості я дивлюсь у читачів поки що багацько:) А я ж думала, що там все зрозуміло з першого погляду:) Отак і народжується інтрига там, де автором і не планувалось:)
Жадібність вона до добра не доводить...
Вав!! І у мене мурашки!!! Ну реально моторошно!!! Я до останнього абзацу надіялася, що то прийшла добра чарівниця.... Надзвичайно цікавий твір!! Дякую, що подаєте величенькими порціями!
Дякую за коментар. Рада, що подобається:)
Про таких відьом у народі кажуть, як Бога не боїться! Аж мурашки по шкірі. Що ж буде з бідною Лідою та її доньками?
Буде багато всього. Але ви праві,
легко та просто не буде. Якби було все просто, то й писати цю книгу не було б сенсу:) Історія " жила собі щаслива жіночка, а потім знову щаслива, а потім ще щасливіша" не часто є основою цікавої розповіді:)
Реально в той час у чоловіків опускалися руки, жінки брали сумки й їхали торгувати. Чоловіки спивалися, а жінки впрягалися й тягли воза за себе за нього й за того хлопця. З величезним задоволення слідкую за історією Ліди.
Дякую:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати