1 367
Анотація до книги "Світла сторінка"
Донецьк 2000х, вступна кампанія, студентство і життя людей та міста в часи, коли попередню війну майже забули, а наступну не уявляли навіть у страшному сні.
Зміст книги: 26 глав
Останнє оновлення: сьогодні
71 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМ-дя, за часів юності якось не сильно влазиш у політичні перипетії, а там виявляється все так захопливо....
Шаграй Наталія, В юності інші пріоритети:)))
Неймовірно захопливо про зародження металургії і впливу...прямо клас...отримала масу задоволення від такого пізнавального екскурсу
Шаграй Наталія, Дякую:)
Готова трішечки посперечатися " Це було колективне рішення вищого керівництва СРСР, а не особиста ініціатива Хрущова. На момент передачі Хрущов ще не мав такого одноосібного авторитету, як Сталін, а головою Ради Міністрів СРСР був Георгій Маленков." - тут не все так однозначно
Шаграй Наталія, Ну хтось же( не вказуватимемо пальцем) це колективне рішення ініціював і пролобіював:)))
Дякую за ще одну сторіночку історії! Ох, і ми були, в силу своєї юності та недосвідченості, як Міранда:"Фігасе у нас тут історія накрутила!" І такі аналізи, як дав Олександр або не слухали взагалі, або в пів вуха... А потім довелося скласти два і два та побачити Майдан, АТО, повномасштабне...- бо не "один народ"! А декорації історії все здираємо,здираємо...щоб оголити правду.
Катя Купрейчук, Так, історію ми знали частково і переважно офіційну версію, яку формували для шкіл під наглядом москви. Тому й дивувалися елементарним речам, про які й гадки не мали. Та й зараз, на жаль, не всі позбулися стереотипів, сформованих під впливом радянської пропаганди:(
Ох, та юність з її максималізмом...
У Міри юність буяє і Макс знайшовся. Може перше кохання станеться? А та низина, вихід з парку Щербакова на Університетську дійсно стрьомний був, ми або в тролейбус або бігом наверх швидко скакали. А от про мову і провінціализм правда досі. Про кочубея перший раз почула коли була на екскурсіях в Батурині, а це тільки в 2019… на жаль
Olena Novashok, Та, я теж отримала в 2014 шок від поглядів, начебто, розумних людей. Той рік взагалі регулярно змушував дивуватися та розчаровуватися. На жаль, друге було частіше...
Зрозуміла, що читаю з усмішкою...У Міранди все лише починається...У Лізи багаж досвіду за спиною...і цікаво спостерігати за їхнім світосприйняттям
Шаграй Наталія, Дякую:)
"Калькуляція Сталіна була дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті- нема проблем" - ну що тут сказати...
Шаграй Наталія, трохи підвели його розрахунки таки
Дуже цікавий розділ....Дякую за працю.
Шаграй Наталія, Дякую
Так і кажуть, що Україна має три смертних гріха: росія, комплекс кочубеївщини і провінціалізм...
Пані Оксано! Це вже не просто прецікавий художній твір, це вже історичний роман!)
Про деякі речі читаю вперше...страшно, але їх треба знати і пам'ятати, щоб не дозволити повторитись! Дякую!
Тетяна Мельник, Дякую. Стараюся:)
Хм...Піду трохи заспокоюсь...Бо цей розділ у самісіньке серце...Здається, що устами Кайши Степанівни говорять всі хто любив і любить Україну, бачив і бачить її потенціал і чітко розуміє всі історичні події...А Ліза? А Ліза - це всі ми, всі хто "акакаяразница" аж до подій Майдану(а хтось і зараз).
Катя Купрейчук, Маєте рацію, Ліза, це майже всі ми, виховані на штучому міфі про дружні наміри ворога. Таки в цю присипляючу брехню русня вклала дуже багато:( Дехто в неї досі вірить:(
До речі, а дійсно є такі люди, як Міранда, яких навіть грабіжник додому проведе і сумку донесе :)))))
Шаграй Наталія, Точно є, перевірено:)
Завжди цікаво спостерігати, як зароджуються почуття...чекаю продовження
Дякую) Верхньокальміуське водосховище поряд з моїм містом) розбурхали мене всіма оповідками Клебан-Бик, терикони, баби… але за цим я до вас і приходжу!
Olena Novashok, Супер, приходьте ще:) Люблю активних читачів з коментарями:)
Дякую Вам! Тут стільки інформації, стільки тем для роздумів!
Катя Купрейчук, Дякую. Порадували:)
Чесно кажучи, я дуже вражена глибокою та різносторонньою інформацією. Відчувається, що автор дуже постарався і добре попрацював. Я ніколи особливо не цікавилася Донецьком...А читаючи, відкриваю цей край з його багатою історією.
Шаграй Наталія, Дякую
"тотальна безтурботність" - це щось видається зараз таким неймовірним
Шаграй Наталія, Є трохи
"Тут було для щастя все" - аж завидки стало
Шаграй Наталія, :)))
"погребли від цих сухопутних аномалій" - насмішили
Шаграй Наталія, Взято з життя:))
Дякую, Оксано, за мій Донецьк! За мою юність! В голові не спочатку, але потім почали підтягуватись картинки минулого життя! Степи (як я скучаю), історія (довга, не проста) і море, Азовське (слів не вистачає) мій гуртожиток ДПІ (отого самого))) був на вулиці Університетській, поряд з облстатом, не в студмістечку, а окремо. Чекаю кожного розділу))) цікаво, інформативно і захоплююче, посміхаюсь на розділах про Міранду, світла дитина))))
Olena Novashok, О, радію, що змогла розбудити світлі спогади:) Дякую за коментар.
Чомусь добре запамятала 98-99 роки, коли шахтарі йшли у піший протест на Київ....і довгу веревечку шахтарів, які йшли самим Києвом..
Шаграй Наталія, Гм, а я таке не пам'ятаю від слова зовсім.
Мій покійний дідусь теж був шахтарем(щоправда на шахтах Кривого Рогу). Та там була така сама ситуація: зношене обладнання, недотримання усіх писаних і неписаних вимог, розкрадання...Дід теж був під завалами(а це ще радянські часи). І, що саме дивне, "співав хвалебні оди" керівництву, "какую страну просрали" і так далі, і таке подібне...Ніколи не могла цього зрозуміти...І лише тепер бачу, що дід просто мав свій зиск - побудував хату(хоча ніхто ні з дітей, ні з онуків там жити не схотів;зрештою продали, а гроші пішли на погашення боргів),отримав "Волгу", мав якісь пільги, виплати(сусід, який з ним пліч-о-пліч пропрацював - навіть пенсії нормальної не мав). Сумно якось усвідомлювати це все... А зараз не знати чи щось з тих шахт Донеччини та Луганщини щось залишиться...
Оксана Усенко, На рахунок русні - нічого дивного. Справа їхнього життя: знищити живе, зруйнувати матеріальне
Цікаво! ❤️Підписалась на Вас, буду вдячна за взаємну підписку❤️Бажаю успіху Вашим творам і відданих читачів…
Така аналогія цікава українського народу з бабаками...А оповідка від Кайши Степанівни така яскрава, що аж стоїть перед очима степ...і навіть запах...Хоча в моїй пам'яті частина степу - це поля соняшнику. Особливо коли їдеш до дідуся після жнив і палять сухе бадилля...
Шаграй Наталія, Та і не кажіть! Просто для дитини обабіч дороги море вогню - це ще ті враження! Тоді не було розуміння - добре це чи погано. Але картинка закарбувалась назавжди.
А!!!! Я тепер хочуууууу на морееее
Шаграй Наталія, Підозрюю, що не лише ви:)
І відчути пахощі степу і моря...
Такс, розбурхали цікавість...йду читати про тих камяних баб...і бабаків
Шаграй Наталія, :)))
Ніколи про бабаків не думала...А тут ціла бабакова історія...Я трохи вражена
Шаграй Наталія, Україна багата на цікавинки:)
І за Мірандою дуже цікаво спостерігати...оце її дорослішання...
Шаграй Наталія, Дякую
По одних тільки описах я майже побачила той старий Донецьк. Гарний....з вагоном вугілля присипаним тополиним пухом :)
Шаграй Наталія, Він і був гарний..
Дуже сильний і пізнавальний розділ...прямо до болю...
Шаграй Наталія, Дякую. Старалася.
Не слухали в 90-х, не слухали в 00-х, не слухають і зараз...Не слухають, не чують, не розуміють...З проголошенням незалежності Україна мала всі шанси скинути ярмо "великого брата", показати світу справжню історію, піти своїм шляхом ...Боже, де ми звернули не туди?! Боремось з цією тисячоголовою гідрою і кінця краю тому немає... І як мало ми насправді знаємо про криваві рани нашої землі... Дякую Вам, Оксано! Цей розділ сьогодні - ще одне нагадування:війна триває!
Катя Купрейчук, І вона ж така далеко не одна була
"знімаю шляпу перед твоєю жертовністю на цій ниві" - угу, краса - страшна сила
Шаграй Наталія, Саме так:)
Ох, ностальжі, ностальжі...Ви так захоплююче все описуєте, що я ніби теж в тій кімнатці з Мірою чай п'ю))) І пам'ять так, трохи іронічно- трохи поблажливо, підкидає тай підкидає спогадів...
Катя Купрейчук, Це добре. Спогади, особливо світлі, нам зараз не завадять:)
Ох, ті студентські будні...
Ух ти, дуже цікавий екскурс в історію...Чесно кажучи в історії Донецька я взагалі нульова...то це було дуже захопливо...хоча і піднята тема важка. Відчуваю, доведеться поцікавитися історією того краю...
Шаграй Наталія, Люблю, коли у читачів така реакція:)
"менше знаєш - більше шансів дожити до пенсії" - ох і були часи
Шаграй Наталія, Та у нас які не візьми, всі часи цікаві, з незначними перервами, щоб видихнути.
"найстрашніші монстри сплячі, бо люди завжди забувають про їх небезпеку" - і не посперечаєшся
Коли зараз дивишся на ті часи, то усі ті хвилювання стосовно викладачів, оцінок, то аж посміхаєшся...І так і хочеться сказати тій дівчинці, що то все дрібниця...
Шаграй Наталія, Є таке:)
Студенські роки найсвітліші. Цей твір перегукується з "Тендітні плечі"?
Nata V, Трохи:)
"варто ж виправдати чужі очікування" - о, схоже, ті очікування точно будуть виправдані :))))
Шаграй Наталія, А нічого дівчину драконити:)
"Змарнував свій шанс, то нехай лікті кусає мовчки" - клас
Шаграй Наталія, Дякую:)
Дякую. Чекаю продовження))
Щастя, Працюю над цим:)
Міранда таки підіймає настрій своєю безпосередністю і життєлюбністю :)
Шаграй Наталія, Це добре;)
" у когось просто недорозивнута прифронтальна кора" - або кора дуба :)))))
Шаграй Наталія, :)))
" я з твоїми фокусами скоро втрачу віру у здоровий егоїзм" - клас
Шаграй Наталія, Дякую:)
" в тебе якісь ексклюзивні окуляри для погляду на життя" - а таки цікавий погляд на життя в Міранди
Оксана Усенко, Та можна :)))) Але реально цікавий...такий не пересічний...
-Люди не такі вже й погані...
- Люди значно гірші... - пояснення чому мене добило...
Шаграй Наталія, Буває
Гм...мені все подобається...і емоція після прочитання такі гарні-гарні :)
Шаграй Наталія, Супер!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати