15 867
Анотація до книги "Інтуїтивний метод творчості"
Інтуїтивний метод творчості дозволяє писати швидко та оригінально. Він підходить для роботи з твором будь-якого обсягу і складності. Завдяки цій книзі ви дізнаєтеся про особливості застосування цього методу та психологію творчості авторів, які ним користуються.
Ця книга може бути опублікована лише на booknet.ua
Ця книга може бути опублікована лише на booknet.ua
Зміст книги: 55 глав
47 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже корисні поради для письменників - як початківців, так і вже досвідчених. Хоч і надаю перевагу саме "інтуїтивному методу" написання і відношу себе до письменників-садівників, люблю іноді почитати "матчасть" і трохи намотати на вуса. Особливо вдячна за пояснення про ритмомелодику, бо то завжди для мене був темний ліс)
Аналізуючи літературну наповненість сайту по жанрам, радію з того, що нехудожня література впевнено знаходить своє місце та свого читача. Психологія повинна мати своє законне місце серед інших тем та напрямків.
Сергій Кузнєцов, Повністю з Вами згодна! Чим більше різноманіття, тим сильніша література.
Відповідь на питання "Чому ви пишете?" може бути й така: У мене це добре виходить. Це, напевно, більше чоловіча точка зору. Тому що не писати легко. Цю справу можна й закинути. Але для чоловіка щастя - це коли ти щось робиш і у тебе добре виходить.
Остап Соколюк, Це насправді не відповідь. Бо чим буде вимірюватися це "добре"? :) У такій відповіді навіть власної емоції щодо створеного немає.
Історія Артура і Злати на стільки захопила ,що в мене до кінця книги не виникало жодного бажання зупинитися. Я читала і коли була вільна, і коли треба було зайнятися іншими справами. А це показник ,мені здається, найкращий стосовно оцінювання написаного. Я разом проживала з героями і радості, і горе. Найбільш мене вразили тріо бабусь- подруг. Це просто прекрасно, що в наш час такі люди живуть наповненим цікавим життям. Дякую головним героям,що поділися життєписом -сповіддю. Дякую Вам,Ліно, що зуміли так передати їхню історію. Пишіть і надихайтеся надалі історіями, задля того ,щоб потім створити з цього неімовірно емоційну і цікаву книгу. Бережіть себе.
Леся Бабич, Доброго вечора. Чомусь Ваш коментар опубліковано під моєю книгою.
О, це ж мій метод))) Книгу ще не читала. Обов'язково почитаю) Дуже цікаво дізнатися ваші спостереження)
Але я пишу саме так. Інтуїтивно. Без жодних планів та сценаріїв. Історія просто виникає як ідея, а далі лише її розвиваю. Герої немов самі оживають десь у підсвідомості, а я просто пишу те, що бачу:)
Багато читала порад, що треба детально прописувати розділи, героїв, характери та таке інше. Спробувала. І все зіпсувала - книгу я так і не написала, втратила інтерес.
Тож після тієї спроби знову повернулася до звичного твору на вільну тему))
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), дякую) так, я вже прочитала перші розділи. Дуже цікаво!
Цікава інформація. Ніколи подібного не читала. З вашої книги багато чого про себе зрозуміла. Дякую.
Ольга Християнчук, Дякую за відгук! Хай прочитане сприятиме творчому розвитку! ;)
Нарешті знайшла час дочитати) Виявляється, користувалася інтуїтивним методом, сама того не знаючи. Почерпнула багато корисних думок і знайшла свої помилки. Дуже дякую за таку пізнавальну книгу, яка допомогла краще зрозуміти себе як письменника і творчість вцілому) Безперечно буду перечитувати ще!
Яна Коловрат, Дякую за відгук! Намагалася зібрати весь досвід і думки, щоб допомогти письменникам, які пишуть інтуїтивно, залишатися собою. А перший раз робила нотатки для себе, з яких і виросла ця книга.
Дуже дякую за такі чудові і корисні ідеї!
Яна Коловрат, Дякую за відгук :)
Дякую Вам! Пізнавально і цікаво читати. І розумію, що ще буду перечитувати певні розділи, адже багато нової і корисної інформації для себе знайшла .
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), дякую!)
Пані Наталія, скажіть будь ласка, Ви рекомендуєте переводити твір самому автору, чи краще віддавати?
Константин Зорич, Дякую пане Константин. Згодом, вважаю. Зараз ціль перекласти на українську
Кожна сторінка я к вибух, я саме так і відчуваю, бувало,що знаходила історичні факти, які не відповідали якійсь деталі сюжету, та вирішила залишити, ( вчора тільки аткий випадок описувала у своєму блозі) але ще пізніше знаходила те, що була таки права и ця інформація прийшла не випадково. Довіряю все більше інтуції у написанні
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую! :)
Наталя, будь ласка, а можете додати можливість скачати? Дуже хочу почитати вночі з телефону! Бо з компьютера читати важко і нема часу, а послухати теж не можна на відміну від російської версії сайту, де є така можливість
Константин Зорич, Таки дивно. Бо раніше бачила позначку переходу на аудіо. Може, щось не те з відображенням?
Знайшла суто випадково.... Проте...
Я мабуть повинна була зустрітись із вашою книгою. Бо як виявилось, я знайшла свого особистого лікаря.
Через те, що пишу все інтуїтивно, моя праця над новим романом почала давати збої. Бо ж якщо ти давно пишеш до шухляди, і виклав на розсуд лише одне своє творіння, котре на власну думку взагалі не ідеальне, закрадається слимак сумнівів у тому, що ти повинен написати щось набагааааато краще, ніж те, що вже оцінили поціновувачі творів-одноденок. А мій твір був саме таким.
У ньому все відбувалось саме по собі, та ще й настільки швидко, що я не встигала записувати.
Проте, зараз робота над новим світом, з новими героями виявилась занадто тяжка через те, що не можу знайти частинки, котрі перетікають з однієї глави в іншу, хоча картинка вже давно майорить у голові і таки проситься на волю.
Вже тричі я переписувала твір із самого початку, лишивши ідею і героїв, проте змінюючи все навколо них, та не крадучи задум. І кожного разу застигаю на одному й тому ж місці (якщо рахувати знаки)
Таке враження, що чогось не вистачає....
А виявилось, що не вистачає лиш емоцій, котрі раніше керували мною у написанні. Треба просто розчинитись у своєму всесвіті...
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Так :)
У захваті, знаю теперь як називається мій метод )) я його називала "странным"
пишу у блог про Вашу книгу, дам посилання. дякую!
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), так :) добре, що Ви, як відомий письменник, про це кажете на серйозному рівні.
А мені позавчора одна письменниця написала, дивно, містика тай годі...але може Ви це десь чули на єкскурсії, чи читали, та забули )))
Barbara Mozharovska, і дякую за нагороду!
Чомусь один з Ваших коментарів пропав з гілки обговорення.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), треба задати питання технічный службі сайту. може якійсь глюк, цього не повинно бути.
Цікаво дізнаватися про різні письменницькі методи.
В останніх опублікованих частинах говориться про небезпечність наведених методик. А в чому саме полягає загроза і що саме може трапитися? В гіпнотичний транс, наче може ввести лише спеціально навчений спеціаліст...
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), я вважаю цю теорію треба розвивати, вона дуже цікава і читачам и поможе знайти спільників. дякую Вам! Та долі, що вчора мене змусила зайти на букнет та Ютуб )))
Ти не повіриш, але з кожним новим розділом, я врешті розумію, що не просто якась "схиблена, котра чує голоси в голові", а автор, котрий чує своїх героїв))) Ніколи не починала писати якусь свою книгу тому, що так захотіла. До мене завжди приходять герої. Вони наче стукають у підсвідомість, обережно вкладаються де кому зручно, і починають розповідати... І йдуть не тоді, коли я хочу, а тоді, коли вирішують, що час закінчувати. Я нізащо не зумію їх зупинити.
Пропускаючи цю ситуацію крізь себе, погоджуюся з кожним написаним тобою словом, якщо намагатися змушувати героїв чинити на свій лад, то ніколи вони не стануть живими та справжніми, а залишаться просто набором гарних слів))
Дякую тобі за цю книгу) Вона мов ковточок свіжого повітря для мене!
Ніна Коваль, Боже, так само і я казала своїм читачам. І вважаю,що спланований від А до Я, твір, який би він не був досконалий, він не живий. Дуже рада бачити однодумців. Все завдяки пані Наталії :)
Марина Маркс, дякую за нагороду!
Це якрах про мою творчість
Lora Savar, :)
Я чекала на цю книгу багато років! Дякую, Наталю!
Margo, Знаю. багато хто на неї чекав.
Вітаю із завершенням книги)) Точно знаю, що перечитуватиму її ще не один раз. Вона для мене справжній підручник і настільна книга одночасно)) Дуже багато корисного, цікавого та потрібного я дізналася завдяки їй.
Що стосується ігор... Певно трохи розумію твої застереження. Може й смішно чи наївно прозвучить, але граючи в "Дзеркало" можна й зайти так далеко, що навряд чи вийде повернутися до назад...
Ніна Коваль, Рада, що ця книга допомагає повірити в себе, краще пізнати свою творчість і розвиватися. Так, згодна, зайти можна дуже далеко, але ж як це захопливо :)))))
Цікаво, це нормально, коли закоренілий інтуїт намагається перейти на структуризацію своєї ідеї, бо часто тільки ейфорії і бажання написати не вистачає, щоб дійти до кінця і не втратити напругу в творі?)) Але створений план все одно зазнає краху і перетрубації.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), дякую за поради!
Вітаю із завершенням книги! Думаю, для багатьох це буде цінний порадник, і взагалі великий подарунок - зустріти таку книгу! Бажаю успіхів автору і читачам! ))
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Нема за що)) Дякую за книгу! Так, мабуть час настав!
Я часто користуюся технікою "Дзеркало" наодинці, таким чином я намагаюся зануритися в історію, котру пишу. Це не є таким небезпечним, як ви описуєте. Просто ти постійно знаходишся між двома світами(принаймні в мене так). Навіть коли історія мене саму занадто захоплює, я постійно слідкую, щоб нічого не трапилося(зазвичай я так роблю під час прогулянок). Я не ризикую поки-що публікувати те, що виходить таким чином, бо дуже складно зрозуміти, що саме описувати, коли ти бачиш все, як фільм. Найгірше, коли тебе хтось висмикує з цього стану.
Загалом вправи цікаві, але, на жаль, мені нема з ким їх виконувати.
Дарія Гульвіс, Тоді це не "Дзеркало", а інша техніка. Всі ці ігри потребують мінімум двох учасників.
Ось посилання, котре я обіцяла вам надати. Нажаль я ненаважилась викласти його повністю. І на участь у конкурсі теж сміливості в собі не знайшла.
https://booknet.com/uk/book/stara-krinicya-b306165
Я розумію, що так писати - то зовсім не діло, і не по правилах... Проте, якщо вийняти з тексту оту напів-рифму, то текст стає простим і прісним. Неначе без смаку... Пробачте за таку метафору. Його важче читати, і майже неможливо зрозуміти. З цим оповіданням така проблема найбільша, та я лише частково здогадуюсь, чому так сталось.
Сьюзен Муз, Дякую :) Я почитаю трошки згодом :) А поспілкуватися зможемо у Фб.
от що робити, коли твоя ритмомелодика поступово складає твою роботу в риму? І як не намагайся себе стримувати, римовані рядки йдуть самі собою. Ти починаєш як зазвичай, все йде добре, а потім ловиш себе на тому, що рима заполонила твоє оповідання чи роман. виходить якесь напіврифмоване, хоча і зрозуміле, проте дивне творіння.... Ніби не за правилами, аж смішно іноді.
Або ж, якщо ти себе стримуєш, то ритм роботи губиться, і натхнення просто згасає. А от триматись десь у золотій середині майже неможливо.
Як вирішити це складне питання, коли я коментар вам майже в риму написала
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Скину посилання завтра, після обіду. Вирішила спробувати себе у маленькому конкурсі, і завтра буду туди викладати невеличке оповідання. це про нього мова. (хоча і в інших моїх роботах таке теж просвічує, через це їх ніхто й не бачив. Усе до шухляди йде.)
Цитую: "Кожну книгу треба писати так, немов вона остання."
Наталія Дев'ятоко
Сьюзен Муз, Бо як інакше вкласти у твір все, що є в тобі? :))))
Завжди, коли йде мова про довжину абзацу, мені згадується фільм "Геній" і, як Марк Перкінс каже, що цей абзац почався чотири сторінки тому.
Дарія Гульвіс, А у книзі "Ворота до раю" лише два абзаци на всю книгу. :) Але це специфічна постмодерна гра :)
Читаючи, мені трохи полегшало, от чесно:)
Інна Камікадз, От і чудово. :) Зараз буде продовження. І дякую за нагороду!
Я просто зачитуюся кожним написаним словом. Так легко, так доступно і так зрозуміло ти все розкладаєш по поличкам, пояснюєш. Ця книга, ніби підручник для мене, але не отой нудний і не цікавий, а той, в котрий поринаєш головою.
Окреме сердечко за згадку про Толкіна(і Арагорна), бо то велика любов))
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Залюбки))
Додала ще дещо важливе у "Вступ".
Мене зацікавила книга... Відверто кажучи, дістала до потаємного... Перша книга Толкіна розпочалася з його розповідей синам перед сном. Коли діти подорослішали, він вирішив записати ці багаторічні "казки на ніч".
Лена Муррр, насправді тих, хто пише не за планом, а проживає твір, не так вже і мало. Але здебільшого автори про те мовчать. Щоб не отримати у відповідь сміх, агресію чи приниження.
Оксано, дякую за нагороду!
Дякую. Дуже цікаво. Є над чим роздумувати. Успіхів вам.
Лана Іссан, Щиро дякую! Навзаєм! ;)
Дуже круто! Вчасно!
Эллин Крыж, :)
Цікаво і повчально. Дякую.
Ірина Звонок, Щиро дякую!
Подяка автору! Дуже актуально))
Тая Купер, Дякую :)
Дякую за вчасну книгу! Чекатиму продовження з нетерпінням, бо гадала, що я якась неправильна авторка, якщо не будую схем і планів майбутнього твору, а просто "готую" його в голові, а тоді сідаю і пишу, як виходить. Справді, про це майже ніхто не говорить, і певний час, спостерігаючи за схемами творів інших письменників, здається, що тільки так і може бути, і писати треба хоч по сторінці, але щодня, а не за тиждень все разом, як воно в мене найчастіше буває :)
Надія Малафея, Дякую за коментар. Свого часу з таких сумнівів ця книга і народилася. Буду рада, якщо вона допоможе іншим повірити в себе і свої "неправильно написані" книги, як кажуть деякі автори. :)
А у мене, як в тій приказці: "Трошечки від мами, трошечки від тата". Вдячна вам за цю книгу. Напевно, на цю мить - це те, що мені потрібно:)
Інна Камікадз, Це чудово! :)
Дуже вдячна вам за ці роздуми, те, що справді не знайдеш на просторах мережі, а лише збереш по краплинах досвіду свого і чужого, якщо хтось захоче ним поділитися. У мене завжди було таке відчуття, ніби я пишу інтуїтивно те, що відчуваю, навіть якщо герої мені не близькі і неприємні, а ситуації викликають огиду. Але оце пропускання крізь себе настільки впливає на мене як автора, що між книгами мені справді доводиться робити великі перерви.
Дякую! З цікавістю читатиму далі.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Це точно))
Який цікавий початок. Є над чим задуматися!
Я ніколи не аналізувала, як пишу сама, але читаючи цю твою книгу, певно все ж схиляюся до того, що завжди маю в голові цілісну картину, котра просто витікає з під пальців на папір, перетворюючись на текст. Редагую розділ за розділом і знаю, що можу змінити/викреслити/дописати будь-що, але разом з тим розумію, що зміна навіть найменшого епізоду вплине на весь сюжет і то вже буде щось зовсім інше.
Ніна Коваль, Дякую за думки. Я теж відчуваю ці зв'язки. Це як полотно, в якому кожна нитка пов'язана з усіма іншими.
Цікаво)) Це будуть поради щодо письменництва? Корисно буде почитати)))
Лександра Славичч, Дякую. Там багато чого буде. Повний текст книги понад 100 тисяч. :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати