Розділ 10

Не підкоряються вам і герої твору. Спочатку визнайте, що вони живі особистості, зі своїми характерами, переконаннями і долею. І якщо герої справді живі, то ви не зможете приліпити до них ярлики (маг, степовик, лиходій тощо) або однозначно розділити на позитивних і негативних. Вони занадто багатогранні, щоб ви їх так ображали своїм невіглаством.

Так, герої хочуть, щоб ви розповіли їхню історію, але якщо будете качати "божественні права", то вони вас покинуть і знайдуть серед авторів когось іншого. А ви, задоволені своєю безмежною владою, залишитеся з картонними фігурками в руках і мовчазним внутрішнім резонансом.

Герої вважають, що автор гідний тільки слідувати за ними і записувати побачене, їхню дружбу ще потрібно заслужити. Може прозвучати дивно, але між автором і героями встановлюються складні міжособистісні зв'язки, де автора, в кращому випадку, приймають як рівного, сперечаються, ігнорують. У кожного такого героя є минуле, і якщо він буде вважати за потрібне, то в процесі розвитку сюжету розповість, а частину покаже у спогадах.

Без минулого немає майбутнього, як без майбутнього немає сьогодення. Саме так: коли ви закінчите твір, ваші герої не зникнуть, що би не трапилося з ними у сюжеті. Вони житимуть далі, але без вас, спілкуючись із читачами. Міжособистісні зв'язки героїв і читачів роблять вплив настільки сильним, що психологи можуть тільки мріяти про щось подібне.

Якщо ж ви не вірите, що існує щось, що не потрапило в поле вашого зору, то живий світ не буде створений. І не намагайтеся мститися непокірним героям: ви їм не напаскудите і не вб'єте, бо тоді відхилитеся від шляху, визначеного компасом.

Будьте готові, що герой може змінюватися, буде змінюватися майже напевно, його особистість розвиватиметься, ускладнюватиметься, а насправді просто відкриється вашому погляду. Ви не зможете вкласти свої "геніальні думки" в його вуста, інакше підете проти резонансу. Але можна спробувати переконати, зробити своїм союзником, тільки пам'ятайте, що герой також може перетягнути вас на свій бік, змінити ваш світогляд і переконання. Через цю здатності живих героїв, вільних від авторської волі, їхнє існування в Радянському Союзі одноголосно заперечували, і робили все, щоб у мистецтві такі герої не з'являлися і не псували своєю присутністю роботу тоталітарної пропаганди.

Герой може вчитися в автора, а й автор цілком може переймати досвід героїв, особливо емоційний. І для цього автор має розмовляти мовою героїв, це збільшує їхню повагу до письменника. Якщо, наприклад, герой займається ядерною фізикою, та автор плутає протони з електронами, то вам не буде про що спілкуватися, автор не зможе адекватно переповісти те, що відбувається у творі.

Свобода героїв дозволяє їм змінювати свій статус, так само, як змінювати напрям сюжету. Вам може подобатися один герой, а він буде другорядним, головних героїв може бути кілька, якась абсолютно непомітна фігура, якій ви майже не приділяли уваги, виявиться центральною рушійною силою сюжету, другорядним, а то й головним героєм.

Слухаючись внутрішнього резонансу, ви йдете цим шляхом, не замислюючись і не переживаючи про те, що у вас попереду. Якщо ви вірні компасу, який вказує вам шлях, то всі ці зміни прописуються самі настільки непомітно, що навіть ви, автор, побачите їх тільки після закінчення твору. Внутрішня логіка твору триматиметься, а сюжет розгоратиметься без додаткових зусиль з вашого боку, головне – нічого не боятися. Герої краще знають свій світ і його закони, а ви туди нещодавно прийшли.