Розділ 8

І ще одна порада для тих, хто пише українською та російською мовами.

Якщо ви двомовний автор і знаєте: те, що ви зараз пишете, буде перекладене вами й іншою мовою, краще почати переклад одразу після закінчення роботи над оригіналом, поки у вас ще є ключ. Чим більше часу минає від завершення роботи над оригіналом до початку перекладу, тим сильніше вам захочеться щось виправити, змінити, поліпшити. І зрештою ви можете навіть заплутатись у версіях тексту.

Поки ви писали свій роман, ваша майстерність зростала, це зрозуміло. Але, хоча не можливо по-справжньому перекласти твір, не проживши його, не написавши заново, занадто великі виправлення зруйнують ритмомелодику та пошкодять емоційні рівні, і потім ви втомитеся приводити їх до ладу. Майже напевно зіпсуєте переклад.

Тому виправлень під час перекладу має бути якомога менше. Будьте вірні оригіналу – він перевірений внутрішнім резонансом. Те, що вам зараз здається помилкою, може і не бути нею, можливо, просто ви змінилися за цей час.

Будьте дуже обережні з перекладом, ось і все. Пам'ятайте, ви йдете тонкою кригою. А тут ще й мовні коди треба враховувати, і не можливо повністю перенести емоцію з одної мови на іншу, а повних синонімів майже не існує.

Наприклад, візьмемо два слова: "преступник" російською і "злочинець" українською. Вважається, що це адекватний переклад, але подивимося на корені цих слів.

"Преступник" – це той, хто щось порушив, переступив межу, яка була кимось встановлена, проведена, що одразу підсвідомо вказує нам на "того, хто провів межу" – когось вищого – Бога, царя, правителя.

І зараз я кажу виключно про мовні коди!

"Злочинець" – той, хто "вчинив зло", зробив щось погане. Тут немає і натяку на порушення якоїсь межі, на існування вищого. Бо в українській мові "чинити зло" – це виключно особиста дію. У російській мові, звичайно, є слово "злодей", за мовними коренями подібне до українського "злочинця". Але це слово не таке саме для сучасної російської і має зовсім інший емоційний заряд. Воно застаріле, несе архаїчний зміст, викликає сміх.

Через неможливість повного перенесення значень переклад викривлюється, а таких прикладів безліч. Тому зробити гідний переклад власного твору – важке випробування. Перекладати твори інших насправді набагато простіше.

Тому краще на самому початку свого творчого шляху обрати мову, яка сильніше викликає внутрішній резонанс, навіть якщо ви не дуже добре нею володієте. За рахунок резонансу ви дуже швидко її вивчите. Теж перевірено практикою.

Цікаво, що потім інша мова (як виявилося, чужа) буде здаватися вам чорно-білою у порівнянні з обраною – тою, на яку найкраще відгукується ваша підсвідомість. Це суб'єктивне відчуття, але ви повинні знати про це. І часто не важливо, якою мовою ви спілкуєтеся в побуті чи навчалися в школі: внутрішній резонанс у питаннях базової мови та її кодів може подарувати вам багато сюрпризів.