Розділ 6

Таємниця п'ята – НЕ ПОСПІШАЙТЕ СІДАТИ ЗА СТІЛ.

Частини історії, яка обрала вас своїм автором, будуть приходити разом із новими знаками. Знаки можуть бути різними, іноді суперечливими, тому не намагайтеся скласти їх у злагоджену систему, зараз дуже легко помилитися. Вони приходять, але ще не вимагають, щоб їх записали у вигляді сюжету. Поки ви просто можете жити своїм життям.

Я особисто не раджу фіксувати на папері такі шматочки-знаки (якщо переводити їх на мову кіно, за обсягом вони складають одну-дві секунди екранного часу, п'ять – це межа). Лише якщо до вас прийшла дуже-дуже гарна фраза. Але навіть після цього не варто за неї чіплятися. У вас є ключ від світу, який народжується, тому ви нічого не забудете. Ви могли не зрозуміти або не розгледіти щось важливе з першого разу. Коли ви поринете у свій світ, всі відчуття загостряться, і ви побачите значно більше.

Але є виняткова ситуація, коли коротко записувати побачене варто: якщо ви знаєте, що часто відволікаєтеся від письменництва через специфіку свого життя і роботи, яка заважає вашій творчості.

Проте, навіть під час роботи над твором я раджу записувати якомога менше додаткової інформації. Такі записи подібні шпаргалкам: на іспиті думаєш не про запитання, а про те, як дістати рятівний папірець. Так і з додатковою інформацією, ще не увійшла у текст.

Поки ж історія живе у вашому серці, у вашій підсвідомості, її рано чіпати, бо легко зіпсувати, і потрібно чекати, коли історія сформується. Її частини можуть прориватися у сновидіння, і в цьому немає нічого надзвичайного, хоча ці сни можуть бути напрочуд яскравими та реалістичними. Свідомість наразі у створенні історії не бере участі, довіртеся підсвідомості, вона мудріша, і не заважайте самому собі, просто живіть.

А потім ви відчуєте, що час настав, відчуєте Перше Речення. Я навмисно його так називаю, бо це ваш головний ключ від світу, в якому вам судилося стати творцем. Пора сідати за стіл.

Перше Речення може дійсно бути реченням, абзацом, сценою. Коли ви напишете його (слухайте відчуття резонансу, про яке я не втомлююся повторювати), у вас перед очима виникне те, що відбувається у вашому світі далі.

Не поспішайте записувати нову сцену. Зупиніться. Глибоко вдихніть, видихніть. Перечитайте. Можна вголос (це дуже корисно). Виправили помилки, які потрапили вам на очі, та одруківки – добре, не виправили – наразі важливе інше. Подумайте, чи нічого ви не пропустили з того, що бачили, чули і відчували. Якщо все на своєму місці, можна йти далі.

Якщо ви втомилися, можете відкласти роботу над наступною сценою до завтра. Та сцена нікуди не подінеться, адже у вас є ключ від світу і компас, який вказує правильний напрям.