Розділ 11

Створюючи світ, ви йдете всіма шляхами своїх героїв, читач же сприймає ці дороги дещо інакше, вибираючи найчастіше одну, одного героя, який йому психологічно ближчий. Вибір читача може дуже здивувати автора. Одного разу молодий автор дав мені рукопис, а потім ми весь вечір обговорювали текст. У романі кілька героїв зустрічалися і разом йшли до мети, багато моїх слів дратували автора, і десь на середині розмови він поставив мені цікаве запитання: "Ти йшла з (далі він назвав ім'я)?" Я відповіла, що так. Він здивувався і сказав, що ще ніхто з читачів його рукопису не йшов із цим героєм, обирали зазвичай двох інших.

Ось так буває, твір, написаний інтуїтивним методом (метод навіть неточне слово, бо швидше це світовідчуття), нерідко має для автора багато сюрпризів. Краще, якщо ви будете готові до цього вже зараз.

Світ теж дивуватиме вас: він живе, дихає, змінюється. Головне, щоб ви не забігали наперед, коли розповідаєте історію. Зрозуміло, що герої показали вам моменти з декількох наступних сцен, та й у вас є певні міркування щодо майбутніх подій, але все має відбуватися у свій час. Не поспішайте зазирати далі: ваш шлях схожий на подорож темрявою, коли в руці ліхтар, що висвітлює навколо простір на кілька метрів. Ви до всього дійдете, а якщо поспішатимете, то можете пропустити найцікавіше і найважливіше. Згодом, коли ви опануєте письменницьку майстерність, зможете писати деякі сцени з майбутніх розділів, але навіть тоді це варто робити лише за умови, що ви не впевнені, що матимете час на творчість найближчим часом.

Шлях ваш буде довгим. Починаючи новий твір, ви не знаєте його обсяг, думаєте, що напишете оповідання, а виходить повість чи роман. Компас все одно доведе вас до останнього слова, і тоді ви відчуєте, що це Останнє Речення. Будьте терплячими.

Це стосується і зав'язки, коли вам кортить пірнути у вир пригод, а початок такий схожий на звичайне життя. Крок, перехід від звичайного до незвичайного, дуже важливий, адже читач теж робить його, і чим точніше прописана емоція під час цього кроку, тим легше читачеві прийняти закони вашого світу.

І ще, читачеві нічого не треба розжовувати і постійно повторювати: якщо він читає уважно, то сам усе зрозуміє, а неуважний читач не потрібен у створенні світу. Читаючи, він долучається до творення, долучається до чуда, неуважність тут згубна і для світу, і для самого читача.

Зайві пояснення можуть тільки нашкодити. А ще ніяких сумнівів. Ви бачите свій світ чітко, тому фрази на кшталт "сукня якогось рожевого кольору" виключені. Вона "рожева", а якщо ви бачите, що вона не зовсім рожева, то так і скажіть "брудно-рожева" чи "блідо-рожева".

Поважайте себе і поважайте розум і фантазію читачів. Ні за що не вибачайтеся: внутрішній резонанс завжди каже правду, ви бачите, чуєте і відчуваєте. Природно, що ви живете у цьому світі, тому під час роботи над твором дізнаєтеся про нього дуже багато, але це не привід для довгих описів, зайвих екскурсів в історію і просторікувань. Хочете щось додатково розповісти, що не має прямого впливу на розвиток сюжету? Напишіть іще одну або кілька історій, які відбулися у цьому ж світі.