Розділ 5

Таємниця четверта – БУДЬТЕ ВІДКРИТІ СВІТУ.

Це дуже важливо! Теми, ідеї, герої просто чекають на того, хто їх втілить завдяки своїй творчості, їх у повітрі мільйони, але не всі вони ваші. Щоб не пропустити свої, потрібно постійно дивитися навколо. Ключ від твору може прийти до вас як полиск сонця на воді, як усмішка незнайомої дівчини, як слово, випадково почуте в автобусі, як дотик до нової шовкової сукні – він може бути чим завгодно.

Абсолютно чим завгодно! Ви можете зайти на незнайому вулицю, раптово усвідомивши, що вона не з цього світу, а зі світу вашої нової казки. А зграйка підлітків, яка пробігла повз, мов дві краплі води, схожа на ваших героїв, про кого ви ще хвилину тому нічого не знали.

І якщо ваші очі будуть відкриті, а ви самі чутимете світ, ви відчуєте, як вас торкнулося диво творіння. Запам'ятайте його. Міцно запам'ятайте! Завдяки цьому відчуттю ви зможете витягнути з фантазій у наш світ замальовку, вірш, оповідання або навіть роман.

Як це зробити?

За легендою, Дж. Р. Р. Толкієн написав на аркуші паперу: "У горі була нора. У норі жив хоббіт". "Хто такий хоббіт? – подумав письменник. – І чому він живе у норі? Гм, потрібно це з'ясувати". Так, якщо вірити легенді, почалася "Подорож туди і назад", яка привела письменника до "Володаря перснів".

Коли ви отримали цей ключ, цей знак (ви його відчули, тому точно знаєте, що це саме він), потрібно з'ясувати про ключ усе можливе. Не вигадувати, а саме з'ясувати. Якщо почнете придумувати, втратите відчуття й отримаєте замість живого твору гру словами та образами (а письменницькою майстерністю ви ще не володієте або володієте недостатньо), ви напишете щось сюжетно зв'язне, але текст складатиметься зі штампів і не принесе вам задоволення.

Можу дати кілька порад у цій ситуації.

Якщо ключ є героєм, варто уявити його перед собою, назвати на ім'я (ім'я має резонувати з вашим початковим відчуттям), побачити його очі, риси обличчя, волосся, поставу, якщо герой рухається, підмітити манери, якщо говорить, інтонації, – все, що можете роздивитися на цьому етапі. Відчуття зберігається, воно ваш маяк. Якщо відчуття зникає, знайте – ви відхилилися від курсу.

Вже отримана інформація може допомогти відчути світ, в якому відбувається дія, початковий сюжет. Якщо це не відбувається, придивіться до героя ще раз, його одяг може багато про нього розповісти, порозмовляйте з ним зрештою (про це все одно ніхто не дізнається, і вас не звинуватять у розумових розладах). Відчуття підкажуть правильний шлях, як це зробити правильно.

Якщо ключ – предмет. Уявіть його, торкніться, візьміть до рук (якщо це можливо), роздивіться, відчуйте, що він існує. Кому він належить? Чим він особливий для того світу, з якого потрапив до вас? Що з ним пов'язане? Відчуття резонансу вестиме вас.

Якщо ключ – подія. Де вона відбувається? Хто її учасники? Чому так сталося? Тримайте картинку перед очима, дія може почати розгортатися далі будь-якої миті.

У кожного свій підхід. Головне – слухатися внутрішнього компаса. Вас він не одурить і на манівці не заведе.