Додаток 1. Відмінності "конструкторського" та "інтуїтивного" сприйняття тексту

Можна казати про два підходи до творчості і написання творів – конструкторський (логічний) та інтуїтивний (підсвідомий).

У невеликій таблиці, розташованій нижче, я намагалася показати принципові відмінності цих двох методів (на жаль, на сайті таблички не підхоплюються, тому довелося її адаптувати під текстовий варіант).

Бачення світу

Конструкторський метод

Погляд ззовні. Часто ототожнюють авторську владу з владою бога, вважають, що можуть змінювати у своєму тексті й у своєму світі все, що забажають. Що й роблять принагідно, викорінюючи будь-яку неоднозначність у трактуванні подій чи образів персонажів.

Інтуїтивний метод

Погляд із середини. Коряться світу, який створюють, намагаються зрозуміти його і розкрити, а не змінювати за першої-ліпшої можливості. Асоціюють себе з героями, часто можуть сприймати себе в якості "спостерігачів", які лише "записують" те, що відбувається.

Базовий підхід до створення тексту

Конструкторський метод

Керуються свідомістю, доцільністю і логічністю. Складають текст зі шматочків, конструюють, тому можуть писати одночасно кілька сцен або розділів, незалежно від того, яке місце вони займають у лінії оповіді. Можуть змінювати безболісно для тексту будь-який фрагмент або частину сюжетної лінії. Сприймають текст як мозаїку, кубики або фрагменти, які легко поміняти місцями.

Інтуїтивний метод

Керуються підсвідомістю та інтуїцією, ставляться до тексту як до живої, природної структури. Пишуть так, немов самі читають від першої сцени і до останньої, під час роботи над конкретною сценою рідко відволікаються на інші фрагменти тексту. Після написання твору не часто змінюють сцени або їхні частини. Сприймають текст як єдине ціле, неподільне і практично незмінне утворення, яке руйнується, якщо втручатися в його структуру.

Попередня інформація, накопичена до початку роботи над текстом

Конструкторський метод

Майже завжди мають план, в якому розписані якщо не всі повороти сюжету, то основні моменти і характеристики героїв. Вважають наявність розлогого плану головною ознакою письменницької майстерності.

Інтуїтивний метод

Думка про написання плану з'являється дуже рідко, оскільки створення плану дуже швидко стає даремною працею. Робота над твором великого обсягу може розпочатися з одного рядка, абзацу або однієї сцени, яку побачив автор.

Сюжет

Конструкторський метод

Повністю опрацьований, закінчення твору майже напевно відоме до початку роботи, сюжет прописаний так, що сюрпризів і непередбачених труднощів трактування не виникає. Визнають тільки тактичні зміни у прописаному заздалегідь сюжеті, стратегічні – ніколи.

Інтуїтивний метод

Закінчення часто залишається загадкою для автора до самого кінця твору, може не збігтися з його очікуваннями і баченням світу, але буде підкорятися логіці тексту, світу, розвитку сюжету. Якщо раптом дізнаються, чим завершиться твір, часто кидають роботу над ним, бо втрачають інтерес до написання цього сюжету.

Ставлення до ідеї

Конструкторський метод

Ідея – головний елемент тексту. Вона має бути ясною, чіткою і зрозумілою по можливості всіма читачами однозначно й однаково. Якщо ідей кілька, що небажано, то другорядні ідеї мають підкорятися магістральній ідеї, а не відводити у бік і не плодити асоціації.

Інтуїтивний метод

Ідея – тільки один із елементів. Часто вона реалізується через підсвідомий вплив, вимагає багатого особистого досвіду читача, особливо важливим є емоційний досвід. Ідея може мати кілька рівноправних трактувань, кожне з яких буде важливим для різних груп читачів. Магістральна ідея відсутня в принципі, замінюється гармонійним комплексом кількох ідей.

Ставлення до героїв

Конструкторський метод

Образ героя відомий і прописаний до початку роботи над текстом, іноді навіть створюються "справи" героїв, куди входить уся або майже вся інформація про їхній характер, зовнішність, минуле тощо. Герой – виразник ідеї, повністю залежний від волі автора, пішак на шахівниці, який грає відведену йому роль.

Інтуїтивний метод

Образ героя, як і сам світ, розкривається в процесі написання. Герой – особистість, яка може не підкорятися автору і не поділяти його переконань. Перебуваючи у значно тіснішій взаємодії зі світом, герой впливає на текст набагато більше, ніж його творець-автор.