Розділ 6

Чому я почала з підсвідомих ритмомелодійних рівнів? Це основа вашої творчості: якщо ви слухаєтеся внутрішнього резонансу, все інше – елементарні технологічні надбудови.

До них ми і перейдемо.

Композиція.

Класично виділяються такі компоненти композиції: експозиція, зав'язка, розвиток подій, кульмінація і розв'язка.

І знову-таки, класично, як вони написані, так і мають з'являтися в тексті, але сучасна література часто відмовляється від такої простої форми, зараз можна ставити всі компоненти довільно.

Дуже рідко експозиція стоїть раніше зав'язки, адже інформація про героя і його світ, розповідається разом із розвитком подій, і в такому варіанті сприймається легше і краще.

Нині початок майже завжди збігається із зав'язкою, тому читач практично з перших рядків потрапляє у текст. Ми говоримо не про конструювання, а раз так, то я не буду розповідати, з чого починати. У вас є Перше Речення, воно – єдиний правильний початок, бо відчуте вами, на нього відгукується ваш внутрішній резонанс. Перше Речення може стосуватися будь-чого.

Розвиток подій за останні кілька сотень років особливих змін не зазнав, тільки темп оповіді пришвидшився, а описи стали більш кінематографічними.

Цікаві трансформації відбулися з кульмінацією. Раніше автори рідко прописували емоційні рівні так ретельно, як це відбувається в якісних творах зараз, і звертали увагу на ритмомелодику. Вплив тоді найбільше проявлявся на рівні теми та ідеї і не був скерований на підсвідомість, читача потрібно було насамперед переконати, а не захопити і причарувати. Тому кульмінація відбувалася на всіх текстових рівнях одночасно. Тепер може бути не одна кульмінація, а кілька – на сюжетному рівні, емоційному, логічному, сугестивному тощо. Хоча і зараз вони можуть зійтися в одній точці тексту, можливі і кілька кульмінацій на одній лінійці.

Хочу розповісти ще про один різновид кульмінації, яка широко використовується в кінематографі, – це "Каскад". Зазвичай це сюжетний та/або емоційний каскад. Виглядає це приблизно так: "Ви думали, що все вже закінчилося? А ось вам! Що, хочете відпочити? Не вийде! Даремно ви повернулись до лиходія спиною, ви ще не перемогли". І так далі, наскільки сил вистачить.

Форма розв'язки теж ускладнилася. Якщо уявляти композицію у вигляді звукової кривої, то кульмінаційна сцена – це пік, а потім настає спад (розв'язка), крива досягає нульової позначки і стає прямою без сплесків. Так було раніше, тепер же можливий також інший варіант: пік кульмінації, потім спад розв'язки і ще один емоційно-сюжетний пік, але менший за попередній, який явно натякає на можливе продовження, або дає важливу додаткову інформацію про твір.

Ясна річ, що до написання твору або в процесі роботи про ці технічні подробиці думати собі дорожче. Але яку композиційну структуру має його твір, автор повинен розуміти. Це може допомогти йому значно легше виправити зроблені під час написання помилки.