Гра п'ята "Поводир".

Гра п'ята "Поводир".

Ця гра дуже складна і вимагає від одного з учасників знань психології або розвиненої інтуїції. У неї можуть бути глядачі, але зазвичай про цю гру знають тільки двоє її учасників.

Пам'ятайте, як людину вводять у транс, а потім гіпнотизер веде її через спогади? "Де ти? Що ти бачиш? Що це? Чому воно знаходиться тут?" Якщо ви спостерігали цю техніку навіть у художньому фільмі, то розумієте, що я не перелічу всі запитання, які можуть бути поставлені. Ось де неабияк знадобляться знання або інтуїція!

Оповідач закриває очі, щоб легше уявляти.

Пам'ятайте: ніяких додаткових психологічних або фізичних навантажень! Не намагайтеся увійти в транс так, як це роблять під час гіпнозу! Це може дуже погано скінчитися! Дуже погано! Максимум, що ви можете додати, то це фон: спокійну музику без слів. Музику обирає той, кого вестимуть по сюжету гри!

Перед початком домовляються, хто робить перший крок: оповідач окреслює початковий малюнок ("Я стою на узліссі...") або поводир ("Ти стоїш на узліссі. Що це за ліс? Опиши його...").

Є ще третій варіант – "Дзеркало".

Він найнебезпечніший, бо якщо сама техніка "Поводиря" межує з гіпнозом, то "Дзеркало" нерідко виходить з-під контролю й стає гіпнозом і трансом. Тільки у вашого друга немає досвіду психолога, та й "Дзеркало" може спрацювати так, що він не буде вас вести, лише слухатиме ваш голос. Це схоже на сон без засинання, від якого дуже складно прокинутися.

Але я щира з вами, тому чесно розповім і про цю техніку.

Приблизний текст поводиря для входу в гру: "Ти бачиш перед собою дзеркало. Яке воно?" (Зазвичай такі дзеркала на весь зріст). "Тобі подобається це дзеркало? Якщо відповідь "ні", питається "чому?" Далі поводир запитує: "Кого ти бачиш у дзеркалі?" Просить описати образ, враховуючи зовнішність, одяг, прикраси тощо. Але не підказує: оповідач має про все казати сам.

Важливо: якщо вже зараз оповідач бачить себе, зовсім не схожим на себе в реальності, бачить не себе або бачить замість себе краєвид, одразу припиняєте гру! У вас недостатньо досвіду, щоб іти настільки глибоко і далеко! Ви з такою подорожжю не впораєтеся!

Якщо відмінності зображення і реальності не суттєві, поводир пропонує підійти до дзеркала ближче. Запитує: "Щось змінилось? Що ти бачиш?"

Оповідач має моментально доповідати про всі сторонні "шуми", що виникають під час розгортання сюжету! Наприклад, якщо краєм ока ви побачили поряд із собою тінь, а поводир про неї не згадував, скажіть про це негайно. Це означає, що "Дзеркало" вже почало підкорювати вас собі і потрібно одразу повертатися у реальний світ. Це стосується всіх етапів цієї гри.

Якщо нічого стороннього не відбувається, поводир пропонує помахати відображенню, усміхнутися, одним словом, проявити доброзичливість. Постарайтеся роздивитися, що знаходиться по той бік дзеркала, розкажіть про це. Будь-яка надана вами інформація підкаже поводирю шлях розвитку сюжету, розрахований саме на вас і конкретну подорож.

Після цього пропонується торкнутися самого Дзеркала.

У цю мить зазвичай і починаються неприємності, а гра стає непідконтрольною, якщо одразу її не припинити. Якщо ж ні, і все гаразд, то пів кроку назад й уявіть за дзеркалом "інший світ". Ви описуєте його для поводиря, це живе відображення, обговорюєте, чи воно не вороже до вас, а потім робите крок туди, крізь уявне скло. Тут несподіванки почнуться майже зі стовідсотковою ймовірністю. І часто вони таки переростають у неприємності.

Далі – подорож іншим світом. Під чітким контролем поводиря, який має право у будь-який момент забрати вас до реального світу, припиняючи гру. Тому поводир не має захоплюватися грою і залишається незворушним. Добре, якщо заздалегідь домовитися про слово або звук, який припинятиме занурення у гру. Слово або звук мають пролунати тричі до початку гри, щоб закріпитися для оповідача на емоційному рівні.

Чому я розповіла вам про техніку "Дзеркало", якщо категорично не рекомендую її використовувати? По-перше, щоб ви усвідомили, наскільки сильною є ваша фантазія, бо читачі так проходять через дзеркало у ваш світ, тільки зберігають сильніший зв'язок із реальністю (емоції 1:10, пам'ятаєте?). І, по-друге, щоб ви мали уявлення про цю техніку, бо вона у спотвореному вигляді (зазвичай вилучаються попередження про небезпеку) є доволі розповсюдженою серед творчого люду.

Мені б не хотілося, щоб із вами сталося щось погане. Якщо ви потрапите до такої психологічної пастки, отже, у вас була дуже сильна фантазія. Тільки чи зможете ви нею після всього пережитого скористатися?