4 804
Анотація до книги "Ловці туманів"
Це книга про чотирьох досить особливих героїв, життєві історії яких несподівано перетинаються. Серед них є: чоловік-химера, який «переїхав» з іншої реальності й тепер шукає своє місце поміж людей; норовлива та гострослова вартова «Кола долі», яка намагається побудувати стосунки з наймогутнішим перевертнем; новенький вартовий, який за допомогою вигадливої та кмітливої земної провідниці опановує професію; і нарешті – людина, звичайна молода слідча, яка береться за найскладніше своє розслідування, оповите загадками, небезпеками і, звісно ж, магією. Та певної миті цим героям доведеться об’єднатись проти спільного ворога. Ворога, про якого ще ніхто не чув. Він має невідомі сили й приходить з туманами...
Це спіноф «Безіменного». Історія публікуватиметься від чотирьох героїв одразу) Запрошую.
Це спіноф «Безіменного». Історія публікуватиметься від чотирьох героїв одразу) Запрошую.
Зміст книги: 33 глави
Останнє оновлення: 5 дн. тому
41 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩось я такого не очікувала від Каї. Мені здалося, що вона вже все прийняла, особливо, коли ридала над тілом, а тут таке. Доречі, Олександра, дякую, що не вбила нашого лапунчика:* Він прокинувся в наче все добре, та знаючи тебе і згадуючи, що ти мені казала, зараз я розумію, що це затишшя перед бурею. Тож, чекаю на великий бум.
Олександра Пашкова, Кая ж просто ще не бачила справжню подобу Іринея, вона там багато чого собі надумувала, але не уявляла, що в нього лише половина людського тіла) Ех, я б хотіла такого в житті побачити) Найголовніший серед головних героїв – Іриней, тож йому і найсерйозніші випробування) Дякую за коментар, люба, як завжди чекаю і ціную)
Добре-добре. Я вже не на жарт стурбована. Так розумію, що він справді мертвий. Остаточно? Сподіваюсь, що лише у цьому часі або вимірі... Мої думки: Іринея, "іншого" Іринея, втягнуть сюди з іншого "простору", або тутешнього... що? Оживлять? Так можна? А йому взагалі обов'язково дихати? Він же не людина, може це не так йому і потрібно... Та все ж, сподіваюся все не затягнеться дуже надовго, бо моя стурбованість зростає.
А ще, я так розумію, що дехто тут виявився наймогутнішою відьмою, якщо по-простому, та там точно все не так просто. Ну що ж... Просто капець як чекаю на продовження!!!!!!!!!!!
Олександра Пашкова, Так, ти цілком маєш рацію, кожний матиме своє випробування))))
А я тим часом продовждую читати, щодуху намагаючись досягти останніх розділів! Хотів також підмітити незвичність Вашиї сюжетних ліній! Мене таке інтерпретування сюжету неабияк зацікавило! Беру на замітку, як-то кажуть! Що ж, світ в цілому показаний атмосферно! Заглиблення гарантоване!
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/fnalnii-rivok-b422339
Олександра Чернобай, Добре, досі чекааю Вас!
Привіт! Я Ваш новий підписник і мушу визнати мені це дуже сподобалося! Продовжую читати, адже додав до бібліотеки! Вже підписався і лайкнув! Від нині буду слідкувати за Вашим каналом! Уявляю скільки емоцій було вкладено у цей твір. Почав читати і реально захопився! Крім того, вже порекомендував цей твір моїм друзям та знайомим! Сподіваюсь, хтось з них відчує після прочитання те саме, що і я, та й взагалі щиро сподіваюся, що більше людей будуть зачитуватися Вашою творчістю. Бажаю наснаги, натхнення, більшої аудиторії і всього найкращого! До речі, будемо друзями?
Олександра Чернобай, Дуже радий! :)
Вітаю! Знайдіть мене в інсті, будь ласка, є запитання. Дякую. @s.batura_writer
S Batura, Добрий день, написала Вам)
Тобто це з нею сталося не випадково? Такого я не очікувала. От чесно, не здивуюся якщо виявиться, що до усього причепний рід цієї Оксани. Доречі, а чому вони не прозорі, якщо то не їх час? А сріблястий ніж то не кинджал вартових? Наче у Безіменному такий був...
Олександра Пашкова, Що нонсенс, то нонсенс) Мабуть таки дійсно треба пробуджувати щось злюче або так, як я вже написала, коли Іриней... тсс, прочитаєш в продовженні)))
Вітаю із восьмим березня мою улюблену письменницю та усіх твоїх героїнь! Цілую в обидві щоки:*
Олександра Пашкова, Щиро дякую за привітання, люба моя) Вибач, що пізно побачила) Ще раз вітаю з нашим минулим святом) Безмежно дякую за твою неймовірну та постійну підтримку, міцно цілую у відповідь)
Всьо, я на сто відсотків впевнена, що тумани свідомо налагоджують взаємодію. От тільки до добра воно чи до халепи? Гадаю, що перше. І ще, думаю, що то не вони вбивають, не тумани. А ще, нічого страшного, якщо я буду вболівати за Івана та Аріадну, як пару? Бо щось тепер і мені теж не дуже подобається Олекса. Дякую і чекаю на продовження ‹3
Олександра Пашкова, Дещо ти прямо точно вгадала) Думаю, незабаром це вже стане остаточно зрозуміло) Бідолашний Олекса, гризли його гризли злючі перевертні, а ти оце взяла його і бортонула) Дякую за коментар, люба)
Забула написати, що ті двоє — йолопи! Мені не шкода, якщо їх знову по кущах розмаже)
Олександра Пашкова, Мені їх теж зовсім не шкода, якщо вже надумали пхати свої носи до таких небезпечних ритуалів, треба було готуватися як слід. А так... ))))
Так, розберемося, бо голова йде обертом від вирію подій.
НЕ ЧИТАТИ! СПОЙЛЕР!
Вони потрапили у минуле, не в паралельне якесь, а у справжнє минуле. У синьому кутку та в синіх трусах напівпрозорий, бо не тутешній, непереможний боєць. У червоному кутку... хто? З якого часу, якщо: а) не прозорі; б) поводять себе так нібито не подорожували щойно із одного часу у інший; в) де ті, хто подорожували і скоїли вбивство у майбутньому? Їх у тому часі повинно бути четверо? Типу "справжні минулі" та "переміщені". Нє? Питання. Скільки Іринею там блукати? До нового туману? Це різні копи, чи одних і тих саме вкотре вбивають? Дуже насичена глава, я в захваті. Чекаю на продовження! Скоріше б вже...
Олександра Пашкова, В мене аж руки сверблять про все написати, але мужньо терплю та пишу продовження) Дякую за терплячість, люба)))
Вони точно варті одне одного! Спочатку Кая, пре як танк, позабувши про безпеку, а тепер Іриней. Сподіваюся у тому "порталі" його людська частина не буде такою ж вразливою. Олекса мабуть дуже засмутиться, коли дізнається які веселощі прогавив. От тільки но про нього подумала, та одразу ж згадала Оксану. Брр... гиденька особа. Гарно ж тобі вдається торкатися почуттів читача, Олександро! От ні слова про неї не було, а все одно припам'ятовується відчуття від персонажу) Доречі, виходить ті двоє не випадкові жертви?! Такого я точно не очікувала... Дякую та чекаю на продовження. В захваті від твоєї уяви, закрутила сюжет, так закрутила. Вогонь!!!
Олександра Пашкова, Скільки приємних слів, щиро дякую тобі, люба моя) Твоя підтримка не знає меж, невимовно вдячна тобі за неї) Радію, що вдалося здивувати, сподіваюсь, вдаватиметься дивувати й надалі) З хлопцями дійсно не все так просто, через декілька глав ми дізнаємося, що вони наробили) А зараз черга Аріадни) Їй теж доведеться "декого" зустріти, що змусить замислитися) Маленький спойлер і акцент уваги: після деяких подій вони з Іваном залишаться вдвох...) Здається, час поговорити про зв'язок) Ой, щось багато патякаю, побіжу писати)
Відчай та відвага. Якщо виживе, то однієї лише ванни із піною буде недостатньо, щоб хоч трохи зняти стрес. Допоможе або секс, або алкоголь, та здається Кая не п'є. Жартую звісно, та ідея в цілому непогана;)))
Олександра Пашкова, Тепер Каї точно знадобиться секс і алкоголь, бо коли вона дізнається, куди понесло Іринея, ванної стовідсотково буде замало)))
Ого, такого я не очікувала. В сенсі, живі? Може тут справа не лише у вимірах, а ще й у часі? Інтрига зростає:). Що до зв'язку, дуже рада, що Олекса дізнався про нього і можливі наслідки. Нехай тепер він поревнує! На фоні цих емоції Оксана буде здаватися ще більш дратівливою, ніж вона є насправді. З нетерпінням чекаю продовження. Дякую (・∀・)
Олександра Пашкова, Час – тут стовідсоткове влучання) А мені вже аж шкода Аріадну та Олексу, постійно їм щось заважає, от авторка – злюка) Оксанці гріх не скористатися новими обставинами) Щиро дякую, люба, що читаєш та ділишся враженнями)
Ну всьо, отак, останнім реченням у главі, відмітаються мої здогадки про зв'язок між вартовими. А я навіть озвучити їх не встигла;)
Чекаю на продовження, дуже цікаво:)
Олександра Пашкова, Дякую, люба моя) От подобається мені над нервами знущатися) Але впертості нам не позичати) Безмежно дякую тобі за підтримку, обожнюю)
Аж зуби зводить від цієї Оксани. Щоб їй грець! Дивлюся, Олекса більше не намагається її виправдовувати. От і добре. От і молодець!) Маю декілька думок що до зв'язку Івана та Аріадни, та поки притримаю їх при собі, бо вони занадто сміливі;) У Каї досить стійка психіка, я б навіть сказала, надприродня ;)
Дякую за продовження.
Олександра Пашкова, О, щиро дякую, люба, за такий розгорнутий відгук) Обожнюю читати враження) Насправді маю декілька задумів щодо того зв'язку, тепер от навіть не знаю, котрий обрати, дуже смикати за нерви чи ні) Кая - молодець, але там все буде не так стійко, як здається на перший погляд)
Таки пов'язані! Отакої)))
А Коло Долі більш людяне, ніж мені здавалося. Ні як суворий босс, а як досвідчений вчитель...
Олександра Пашкова, Мені до твоїх слів і додати нічого) Поцілила просто ідеально) Я і хотіла, щоб Коло було саме таким) А от над зв'язком вартових ми ще помудруємо)
Стає спекотно,пристрасті вирують, магія наступає,що ж буде далі?
Людмила, А далі ставатиме ще спекотніше) Принаймні я сподіваюся, що мені вдасться не понизити градус) Ловці туманів йдуть на полювання, головне тільки, щоб їх не вполювали) Щиро дякую за чудовий відгук)
Кая, а ти впевнена, що є людиною?
Олександра Пашкова, Та я ще та інтриганка))))
Забрали б вже тумани Оксану, щоб Аріадна з Олексою змогли нарешті побути на одинці. Щось мені здається Олекса не просто так напружився при появі Оксани.
Nadja Janush, То просто Олекса розуміє, що як дівчата зустрінуться, і будинок вщент рознесуть) Ніде Іринею тоді буде жити, хоча може навпаки й добре, переїде до Каї) Олекса вже і сам не радий, що пішов на кровну клятву, хто ж знав, що підопічна стільки проблем створить) Щиро дякую за коментар)
Олекса — справжній друг! Рахуй із «коми» вийшов, аби відстояти честь Іринея XD Іринею велика повага, що не піддався спокусі збрехати. Мені здається, що це вразило Каю більше, ніж якби він сказав просто «ні». Типу, враховуючи наслідки, чоловік вчинив по совісті. Це багато говорить про його мораль. Я мабуть вже перебільшую, та може вона не просто так відмовилася відпочити у Іринея вдома? Мова ж йшла не про пару годин, як я розумію:) Не те, щоб вона була ханжею і це не прояв дівочого благочестя. Ні, тут інші блоки. Травми? Секрети? Непередбачувані упередження? Ох, Кая, ти й справді суцільна загадка. Тим цікавіше для декого конкретного;)
Здається Кая взагалі ні за ким не ходила... жодного разу. Тож, чи насправді питання лише у "нелюдському"?
Сподіваюся з Олексою все буде гаразд. А ще сподіваюся, що Оксана десь стрімко загубиться і більше не знайдеться поки він одужує;) Ох і не знаю, з якої сторони треба показати цю нахабу, що б я відчула до неї хоча б трохи емпатії...
Олександра Пашкова, Обожнюю твої емоційні коментарі) Але Оксанка якраз таки не забариться та незабаром знову трапиться нам на очі) Кая - неоднозначна героїня, для мене вона, ніби пазл, який поки розкиданий, але має скластися докупи) Дякую, що ділишся своїми враженнями, твоя підтримка неймовірно важлива для мене)
Обережно спойлер!
Або мені здається, або тумани приходять коли над людиною вирують хибні почуття. Нам не відомо що було напередодні першої їх появи, вдруге Тіна та Кая не були раді зустрічі один одної, втретє Іван та Олекса майже не посварилися. Наче нічного не впустила... А потім, мені здається, що жертви потрапляють під вплив своїх страхів та болю. Дивно, що з Тіною тоді нічого не трапилося, а ще я не можу збагнути звидки вона так вчасно у лісі взялася? Підозріло, підозріло. Що ми взагалі про неї знаємо, крім того, що вона мавка та спала із Іринеєм? Анічогісінько... Тепер буду її підозрювати ;)
Олександра Пашкова, Так-так) (Тут задоволено потираю рученятами). Яка цікава версія) А як хочеться все обговорити, але не можу, бо видам важливі деталі) Тіна, гадаю, в нас трохи сталкерша, почула чи відчула Іринея, або якась інша лісова істота донесла, що він прийшов та ще й не сам) І все, вона вже коло нього) Що поробиш, тут он я обожнюю свого героя, куда їй встояти) Хоча... вона теж прадавня істота, хтозна, що їй відомо) Коротко кажучи, під підозрою всі) Щиро дякую за такий розгорнутий коментар, обожнюю читати припущення)
Дуже заздрю Каї із дванадцятої глави! Ех, і коли мені набридне западати на неіснуючих чоловіків?
Олександра Пашкова, О, золоті слова) Я сама в шоці, як могла запасти на свого ж героя)))
Дуже цікава історія яка заслуговує особливої уваги,я ще ніколи такого не читала, чекаю скорішого продовження
Людмила, Дякую з усього серця за такі приємні слова) Радію і тішуся, що історія подобається, продовження вже є)))
Ого-го, тепер зрозуміло чого він так заперечував існування потойбічного. Сподіваюся, чоловік вміє домовлятися по-доброму, чи все ж він з тих людей, хто розуміє лише мову погроз? Цікавий вибір прізвища та по-батькові, і тут Іриней вражає своєю незвичністю, та йому підходить:) Цікаво, що ж відчувала Кая, коли Іриней заступився за неї? Здається мені, що таке з нею трапляється не часто
Олександра Пашкова, О, скільки хочеться всього написати) Але кожне речення перетворюється на спойлер) Стримуватимусь, як можу) Начальник Каї злякався Іринея, тож, гадаю, води не каламутитиме) Якщо авторці раптом не закортить щось змінити) Іриней - ну це Іриней, він завжди вирізнятиметься, і я обожнюю його за це) Кая не довіряє чоловікам, тож впевнена, її вчинок нашої химери не залишив бадужою) Дякую, люба, що читаєш і ділишся враженнями) Мені безмежно приємно)
Щось мене починає дратувати поведінка Олекси. А ще називається могутнім перевертнем. Не бачить гнилої душі Оксани і не прислухається до слів Аріадни.
Nadja Janush, Щиро дякую за коментар) Я чекала на нього) Мене й саму Олекса дратує, але тут варто не забувати, що для нього Оксана - капризна підопічна, яку він сприймає, ніби дитину, а для Аріадни - вона справжня суперниця) Дякую Вам, мені приємно, що Ви читаєте)
Дякую за продовження, цікаво читати
Оксана Сидоренко, Щиро дякую Вам) Мені приємно)))
Ох і класний Іріней
Nadja Janush, Щиро дякую Вам) Зізнаюся, що і сама від нього в захваті)))
Оо, починається щось цікавеньке:) Іриней ніби нудьгував до цієї історії: ліниво розважався з мавками, багато читав, спостерігав за людьми... але не відчував себе частиною їхнього світу. І ось тобі на, — тримай запрошення та приєднуйся, що він і зробив. Кая, якимось чином, відчуває його, зовсім не розуміє, але відчуває, інакше звідки така довіра?! Точно не від відчаю, вона б вивернулася на виворіт, але знайшла б нові зачіпки і без допомоги всіляких каламутних типів;)
Олександра Пашкова, Насправді Кая коло себе головний біль прилаштувала) Це ж Іриней, він скаже одне, а зробить, як вважає за потрібне, чоловік, на відміну від неї, впевнений у собі) Але не буду більше розповідати, щоб таємниці не розкрити) Щиро дякую за твої неперевершені враження і коментарі, обожнюю)
Ох, вся вкрилася мурахами поки читала главу про Івана, особливо у тій частині випробування де він чув постріли, а інші — звуки автівки та відчували нестачу повітря. Нажаль погано пам'ятаю про Марію і морозиво, та, гадаю, від того буде лише цікавіше, коли історія почне розкриватися деталями. Дякую, Олександра, все дуже цікаво :*
Олександра Пашкова, О, щиро дякую, моя люба) Мені надзвичайно приємно, що ти дедалі більше заглиблюєшся в цю історію) Про Марію і морозиво ще буде нагадування, тож ти зрозумієш) Дякую з усього серця за такі теплі слова)
Та-ак, тепер цікаво що ж змусило його прийти?! Точно не пір'ячко. І, якщо шо, то мені вже трохи шкода того Андрія. Він явно закоханий... а може й ні... і вештається поруч із Каєю через якусь свою вигоду, ще й не дуже добру. Та поки схиляюся до думки, що все ж таки закоханий;)
Олександра Пашкова, Тут можу відповісти прямо - Андрію дійсно дуже подобається Кая) Але тепер коло неї частенько знаходитиметься Іриней, бо ми вже знаємо про його нову роботу) Ось тут почнуться перипетії) Намагатимусь вгамовувати хлопців, як вже переходитимуть межі)
Слідча натура Івана явно вроджена, а не набута, так нестримно рветься назовні. Вражає. Відчуваю, що він швидко виведе всіх на чисту воду. Дуже круто прописаний його сон, у мене реальні мурашки побігли спиною. Є здогадки про персону зі сну, але вони тільки збивають мене з пантелику, — яке відношення ця персона може мати до туману?! Отут у мене поки не стикується. Сюжет стає все більш закрученим. Мені дуже подобається! І що це за здогадки в останніх реченнях?! Невже насправді?
Олександра Пашкова, І дякую за такі круті емоції в коментарі) Я дійсно відчула, наскільки тобі сподобався сон) Щиро дякую, люба, за підтримку) Згодом дізнаємося відповіді)
Ооо, про чорну діру і рівновагу — це щось на іншому рівні. Мене так торкає з таких штук! Космос і вогонь!
Олександра Пашкова, Здається, я знаю, кого треба брати своєю піарщицею) Я б повз такого комента не пройшла) Щиро дякую, моя люба) Мені так приємно, що тобі подобається ця історія)
«По цимбалах та гільза. Скажу, що в лісі стріляла, не знайшла потім» — отак, двома реченнями розкривається вся суть характеру однієї слідчої. Дуже сильно! Я буквально спіткнулася на цьому діалозі. Вау! Ну і жінка, інтригує не лише Іринея :)
Олександра Пашкова, О, це просто шалено приємно) Радію і тішуся, що ти оцінила так високо) Мені самій подобається цей момент) Щиро дякую, що ділишся враженнями, люба)
Судячи з усього, Кая частенько потрапляє до подібних ситуацій. Наче щось міфічне саме притягується до неї, а вона і не проти. Так легко прийняла факт існування упирів, ще й сама пішла на справу. Напружена глава. Лише одне питання — чиї то "частини" розкидані по лісу? Виходить, це доволі популярне місце для нічних прогулянок ;D
Олександра Пашкова, Кая дійсно мала справу з незбагненими речами, навіть пригадуючи того упиряку) Вона вперта і наполеглива, з неймовірним бажанням захищати інших) В мене стосовно цієї героїні є декілька гілок розвитку, ще подивимось, котру оберу) Дякую за чудовий коментар, люба)
Ніфіга собі... Якось мені не дуже подобається як поводить себе "новенька", впевнена, вона щось приховує. А хтось найближчим часом буде вчитися опановувати свої ревнощі?! Дуже цікаво, дякую за продовження :)
Олександра Пашкова, О, як же мені хочеться все і одразу розповісти) Але терпітимемо разом) "Новенька" просто ще не зрозуміла, що Аріадні пальці до рота класти не можна, відкусить по лікоть) Дякую за коментар, люба моя)
Вітаю з початком публікації такої очікуваної всіма книги, насамперед, вітаю нас — читачів;) Що там хотів Іреней? Будинок, роботу, машину, життя як у звичайних людей?! Ага звичайно. Зате нудьгувати йому точно не доведеться.
Олександра Пашкова, Дякую з усього серця, люба моя, з таким чудовим привітанням) Мені неймовірно приємно, що ти чекала на цю історію) Сподіваюся, вона сподобається не менше за "Безіменного") Дякую за постійну віру в мене)
Ураааааа. Ну нарешті ;-))) Дякую, що знайшли в собі сили все таки випустити цю книгу. Все що в нас є - віра в перемогу. Але до неї треба ще дожити і не з'їхати з глузду. За час повномасштабної війни я прочитала не менше сотні книг. Це одна з причин чому я ще не здаюсь і вперто вірю і буду вірити в нашу перемогу. Слава Україні
Олександра Чернобай, Дякую. Мені дуже приємно, що моя підтримка допомогла вам наважитись. PS:як шкода, що тут не можна ставити емоджі
Вітаю з новинкою, люба! ♥️
Це було неочікувано, проте приємно) ♥️
langouer, Щиро дякую, сонечко) Мені неймовірно приємно)))
Вітаю з новинкою!
Шаграй Наталія, Щиро дякую за привітання))))
Вітаю з початком нової історії. Давно на неї чекала.
Nadja Janush, Щиро дякую) Мені неймовірно приємно, що Ви чекали на цю історію)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати