Лате за 200 або як я (не) закохалася в мажора

Вона — за барною стійкою, з хвостиком і списком замовлень.
Він — у чорному пальті, з телефоном, де блимає чат на сто повідомлень.
Вона економить на мигдальному молоці.
Він замовляє його, не дивлячись на ціну.
Вона вірить у працю.
Він — у можливості.
І місто ще не знає, що через одне лате за 200 гривень
двоє людей почнуть війну.
Яка дуже швидко стане чимось іншим.