103 992
Анотація до книги "Батько моєї донечки "
— Де моя дочка?! — я підбігаю до нього, хапаючи за борти пальта. Мені байдуже на охорону, що вже робить крок у мій бік. — Поверни мені Марту, ти, монстре! Що ти з нею зробив?
Мене трясе. Я готова дряпатися, кричати, падати на коліна — аби тільки він почув.
Матвій м’яко, але рішуче перехоплює мої зап’ястя. Його дотик обпікає, змушуючи спогади боляче штрикати під шкіру.
— Твоя дочка? — перепитує він тихим, небезпечним голосом, від якого в мене йдуть дрижаки. — Ти хотіла сказати — наша дочка, Ірино? Та сама, про яку ти «забула» повідомити мені одинадцять років тому?
Мене трясе. Я готова дряпатися, кричати, падати на коліна — аби тільки він почув.
Матвій м’яко, але рішуче перехоплює мої зап’ястя. Його дотик обпікає, змушуючи спогади боляче штрикати під шкіру.
— Твоя дочка? — перепитує він тихим, небезпечним голосом, від якого в мене йдуть дрижаки. — Ти хотіла сказати — наша дочка, Ірино? Та сама, про яку ти «забула» повідомити мені одинадцять років тому?
“Вона втекла від мільярдера з розбитим серцем і дитиною в животі, але через 11 років їх донька сама знайшла тата, щоб звести батьків і зруйнувати чуже весілля... Дуже емоційно, рекомендую!”
Зміст книги: 52 глави
Останнє оновлення: сьогодні
196 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГірка й болюча правда....Обох обманули..Обплутали павутиною брехні....І вони в цій брехні прожили тяжкі одинадцять років..
І ...Чого добились брехуни....Лідія ,як не старалась,обручку на палець їй Руленко так і не одягнув .
Зате щаслиаі оченята доньки свідчать що тепер все правильно..
Дякую ♥️♥️♥️
Заради щастя, усмішок дітей варто жити. Ніякі гроші не замінять щирий сміх, ніжні обійми рідної дитини. Добре , що все вияснили і зрозуміли. Тепер минуле - в минулому, треба жити теперішнім днем.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Накінець то Ірина розповість правду. І, чомусь мені здається, що вона буде дуже неприємною і тяжкою. Але це потрібно для відновлення справедливості.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Правда...
Про те що сталось тоді,одинадцять років тому...
Матвій таки заслуговує її знати...
Тому що має захистити своїх дівчат...
А без правди буде важко..
Тай Іра розуміє що розмова неминуча..
Дякую ♥️♥️♥️
Напруга останнього розділу мовби вібрує...Така ницість,підлість,підступ..
Не розумію на що розраховували ці недолугі людці....Міряючи всіх по собі.
Що Матвій(як за одинадцять років не вивчити людину,поряд з якою знаходилась )прогнеться на шантаж..
Ось тому й проходила всі ці роки в нареченних..Так і не дійшовши ,не дотиснувши ,до РАГСУ..Не всі все міряють мільярдами,акціями..
Ще є почуття...
Дякую ♥️ ♥️ ♥️
Невже Лідія думала, що таким чином зможе повернути Матвія? Викравши Марту, зробивши її брехухою? Матвій, слава Богу, зрозумів всю фальш, всю брехню, що йому підносили всі ці роки. Краще пізно, ніж ніколи!
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Це ще Матвій терпеливо розмовляє з Лідією і слухає брехню, яку вона заливає йому у вуха, невже вона на щось сподівається і не розуміє, що після викрадення дитини наступить «фініта ля комедія». Чекаю продовження! ❤️❤️❤️
Матвій просить секретаря домовлятися про особисту зустріч з Горовенком, але ж у нього немає з чим до нього йти, немає вагомих аргументів чому порвав з Лідією. Для батька благополуччя, статус, честь і гідність його дочки понад усе. А ось аргументи Матвія про наявність Марти та її мами для Горовенка ніщо. Ох, Матвію не позаздриш, у нього патова ситуація, зараз будь-які його дії не призведуть до бажаного результату з Горовенком. У Матвія на кону стоїть все його стабільне багате життя чи невідомість з Іриною та Мартою. Який вихід з цієї ситуації? Вивести Ірину на відверту розмову про події 10-річної давності, не дивлячись на її фізичний і психічний стан, а потім розкрутить Елеонору на відверту сповідь, можливо щось і проясниться з Лідією. Чекаю продовження! ❤️❤️❤️
Юліанна Бойлук, Люба пані Юліанно, це я Вам дякую за чудові книги, які виходять з-під Вашого чарівного пера. Завжди читаю з величезним задоволенням, разом з головними героями проживаю їхній тернистий шлях до щастя. У Ваших творах є все: чудовий старт, який захоплює читача з перших розділів, помірно наростаюча динаміка з яскравою розвʼязкою і кульмінацією. Одним словом, обожнюю ваші твори! ❤️❤️❤️
Які ж є ниці люди. Ні совісті, ні гордості. Як же жити із такою людиною. У неї немає нічого святого. Вона себе показала ще 11 років назад, коли бігала за Матвієм, а спала із Русланом. Дякую.
Да, перед Матвієм непростий вибір! З однієї сторони - справа всього життя, добробут і положення у вищому світі. А з іншої - маленька донечка, кохання. Що ж вибере?
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую вам за чудовий відгук ♥️♥️♥️
Ірина знаходиться в дуже складному становищі. Досить того, що була самотньою 11 років - то ще в даний час не бореться за правду, мовчить, але найголовніше сказала і Матвій почув. Йому ці слова дуже важливі.
Марія Іщук, Це точно, дуже важливі))) Щиро дякую вам ♥️
Як так можна? Дитина при чому? Матвій лише зараз зрозумів в якому світі він жив. Тепер пожинає плоди. А страждає його дитина.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Так, на жаль((( Щиро дякую вам ♥️
вибачте, "пахне новими приладами" - прилади не пахнуть)), і пластик з них не пахне, це технічні і санітарні умови)))
Larisa Chelter, Дякую за зауваження))
Глава 21 підписана "Ірина", хоча ведеться від Матвія
Larisa Chelter, Дякую, виправлю
Героїня на балу йде за Матвієм в кабінет, "човгаючи дешевими чоботами по підлозі", тобто, вона була в платті, місці і чоботях?
Larisa Chelter, Сапожки з рос - це чоботи, якщо не помиляюся. І так, вони були недорогі. І так, вона була в сукні і "сапожках" на підборах не останньої свіжості. Надворі зима. Авжеж, вона була в чоботах.
З такою матір'ю ніяких ворогів не треба...
Світлана Ганчук, 100%!))))
Матвій, думай головою. Ти сам бачиш, що дівчинка твоя копія у всьому. А ця жінка тільки те і хоче, що вигнати і Марту, і Іру не тільки з будинку, але із їхніх життів. Один раз це вже зробила.
Яна Книшоїд, Так, це точно(((
Догнала у читанні.
Шкода дуже, що Ірина так постраждала. Але, надіюсь, що правильне лікування зробить диво.
А от Лідія. Значить, то все так вона винна в тому, що Іра і Матвій розлучилися. А що пішла. То , мабуть, надіється, що Матвій її поверне. Але думаю, що тепер Матвій зробить все, щоб повернути Ірину до повноцінного життя і в своє життя.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Частково є її вина в тому(((( Щиро дякую ♥️♥️♥️
Яка велика сила слова. Де ж беруться ті слова, вкладені у вуста героям? Сильно. Зворушливо до сліз. Дякую за пораду.
Марія Іщук, Щиро дякую ♥️♥️♥️
А Елеонору та Ліду не нудить від самих себе?... Ні честі, ні совісті ಠ益ಠ
Ann, Хіба трохи)))
І потрібно було статись цій жахливій аварії, щоб серце Матвія рвалось до Ірини, і за неї.І щоб Ліда, нарешті,зрозуміла, ким вона є для Матвія. Сильно.
Марія Іщук, Втрачаючи, починаємо цінувати)))) щиро дякую ♥️
Дойшло! Нарешті!!!
Яна Книшоїд, Дочекалися))) щиро дякую ♥️
Дякую, авторко, за чистосердечну сповідь Матвія, за визнання своїх прихованих почуттів, за самокритику, за засудження самого себе. Дуже сильно, боляче і зворушливо. Ось, що таке справжнє кохання.І коли ж ти нарешті зрозумієш ,Лідо, і підеш? Адже ти знала, що тебе Матвій не кохає, ти тут зайва? Немає тобі місця у його серці та житті.
Марія Іщук, Дякую вам за чудовий відгук! Заради таких відгуків хочеться писати ♥️♥️♥️
Дуже зворушливо. Живі, але Ірину потрібно рятувати. І в даний момент Матвій не звертає увагу на Лідію, хоч почув найперше її голос. Його тільки хвилює Марта та Ірина. Ось яке воно кохання - тільки знайшов їх, і ніби втратив. Мабуть потрібно пройти- пережити цю ДТП, щоб зрозуміти ціну цього кохання. Дякую. А сльози самі котяться під час читання.
Марія Іщук, А в мене котилися під час написання)))) Щиро дякую вам ♥️♥️♥️
Таки найбільше постраждала Ірина, сумно аж до плачу. Це ж треба трапитися такій жахливій аварії, щоб до Матвія дійшло хто є хто для нього в його житті. Він тільки знайшов донечку і її маму - свою кохану жінку, яка стікає кровʼю і діє на адреналіні, щоб врятувати свою доню.
Любовь Даценко, Безмежно дякую за емоції ♥️♥️♥️
Вітаю!Історія зворушлива.Щиро дякую за подарунок.
Людмила, прошу)))
Дуже правильні слова правильної подруги.
Світлана Ганчук, Це точно, добре, що в Іри є підтримка, бо було б їх мега важко(((( Дякую, моя люба)))
Яка важка доля Ірини. Недарма кажуть, як бідному женитись, то ніч мала. Для Ліди лише наклали бинти, і вона пішла із лікарні, проте сама не могла із снігу вилізти. А Ірина приповзла до Матвія самостійно, шукаючи Марту. Значить перелому не має і спинний мозок не пошкоджений. Я так хочу , щоб цей діагноз не підтвердився. Дуже боляче читати. Дякую, авторко. А ще підкажіть, як зловити промика. У моєму списку є 112 авторів у бібліотеці, а таких, як кидаєте промики не має, і я не знаю як знайти. Якщо можете - то киньте мені. Дякую.
Марія Іщук, Справді, в Іри дуже важка доля((( Дякую за відгук)))
Щодо промокода. Щоб знайти потрібну книгу потрібного автора потрібно написати назву книги або ім'я автора в пошукових рядок. Його можна знайти вверху кожної сторінки на Букнет, де намальоване збільшуване скло і написано "пошук". Пишете там назву книги, знаходите її і вводите промокод. Головне, щоб ви першою це зробили, бо промокоди одноразові і ніколи не можна вгадати хто першим встигне їх активувати. Проте ви знаєте, що нові глави виходять О 19:00 і якщо є змога, можете вже на них чекати. Чи потрібно пояснити як вводити промокод в книгу?
Жаль Іру... Можливо Матвій зрозуміє, які змії його оточують і ця недуга воз'єднає закоханих...
Ann, Сподіваємося лише на це)))) дякую вам!)))
Дуже сильна, якісна, класна, але й дуже важка книга. Зрозуміло, що Матвій Іру вже на сто років наперед пробачив, тільки лякати її так навіщо? Вона ж щойно до тями прийшла! Втім, сподіваюсь, все ще попереду: ходити, бігати, синочка народити. За промик дякую.
Коли вийде книга повністю?
Олена Федочук, Не можу сказати точну дату, але орієнтовно до кінця лютого завершимо
не змогла пройти повз. вітаю з передплатою!! дуже дуже чекаю продовження і гарних продаж
Ксения Ксения, Безмежно дякую! Неймовірно приємно ♥️♥️♥️
Дуже захопила книга. Важко сприймати цю трагічну ситуацію, але мабуть саме вона і виведе ось ту кляту ,,зраду" на чисту воду. Скільки б ти, Лідіє, не випрошувала б стосунків у Матвія, кохання, повернення його у ліжко, але це тимчасово. Бо кохання або є, або його не має. А якщо є- то живе вічно, бо воно справжнє і взаємне.
Марія Іщук, Неймовірно приємно чути))))) Нова глава вже чекає))))) Безмежно дякую за відгук ♥️♥️♥️♥️
Люба Юліанно, Ви влучно порівняли Лідію з чужорідним тілом і елементом, бо вона по сюжету дійсно так і виглядає поряд з Матвієм, як «приший кобилі хвіст». Ось в 26-й Главі, коли вся компанія сиділа в теплому кафе після зимової екскурсії по зоопарку, в очах Ірини Лідія зі склянкою еспресо виглядала, як чужорідне тіло, як випадкова людина за чужим столом. У 27-й Главі, коли вони підіймалися ліфтом до квартири Ірини, в очах Матвія Лідія із прикритим хустинкою носом виглядала, як чужорідний елемент, як манекен, випадково залишений у чужому житті. А в 28-й Главі Лідія бісила Ірину до фізичного болю в скронях. Це повна характеристика другорядного героя, який бісить не тільки головну героїню, а й читачів. (такий висновок я зробила, виходячи з коментарів). Але зараз не про Лідію, а про жахливу аварію, яка сталася на шляху до місця роботи Ірини. Це жах, як дочекатися наслідків цієї дорожньо-транспортної пригоди, хто і як тяжко постраждав? Особливі хвилювання за Марту, Матвія та Ірину. Чекаю продовження! ❤️❤️❤️
Любовь Даценко, Нова глава вже чекає)))) Безмежно дякую за прекрасний відгук! Він неймовірний!!!! Обіймаю міцно ♥️♥️♥️♥️
Вітаю з передплатою.♥️♥️♥️
Оксана Морус, Щиро дякую, моя дорогенька ♥️♥️♥️ Нова глава вийшла))))
Вітаю з передплатою! Надіюсь, що герої живі...
Бажаю Вам творчого натхнення і багато вдячних читачів!❤️
Наталія Діжурко, Щиро дякую, моя люба)))) Нова глава вже на сайті))))
дуже цікава історія , дякую.
Магдалина Сверида, Дякую і вам! Дуже приємно ♥️
чи виживе дитина? і чому гроші та влада не рахують життя важливим?.
Надія Станкевич, Дізнаємося завтра)
Дякую за відгук))
Недарма Ірина не хотіла сідати в машину. Відчувала душа. Вони повинні вижити. Має відкритись таємниця підлості Лідії та матері. Дуже жахливо. Чекаю продовження.
Марія Іщук, Так, вона дійсно відчувала(((( Щиро дякую вам, моя люба ♥️♥️♥️
Ойой! За що така несправедливість! Така страшна аварія! Надіюсь, що вони всі живі...
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Дізнаємося завтра ;)
Щиро дякую))))
Це...Так жорстоко ..
Так болюче для Ірини ...
Хтось,в таку негоду,знехтував не лиш правилами..Знехтував людськими життями...
(╯︵╰,)(╯︵╰,)(╯︵╰,)
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Як же багато такого горя в реалі, в хотілося б, щоб це було лише на сторінках книжок(((
Щиро дякую, моя люба ♥️♥️♥️
Дякую!
Валенсія, Прошу))) дякую і вам за відгук)))
Дякую за цікаву проду
Nadya, Щиро дякую)))
Матвій потроху починає бачити що є справжнє життя..Хоч і в маленькій квартирі..А не музей і "ідеальна' постановка..
Ох..Коли ж випровадить з чумайданом прострочену і матері купить квиток в один кінець.Щоб не отруювала йому життя..
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Так, Матвій вже повертається до реальності з свого обманного химерного одинадцятилітнього сну))) Щиро дякую, моя люба ♥️♥️♥️♥️
Принижуючи Ірину, Лідія забиває ржаві гвіздки у свої відносини з Матвієм. І він розуміє, що з цією жінкою не буде затишної справжньої сім'ї. Лише - картинка для публіки. Але спочатку треба розібратися в минулому. Тоді і майбутнє буде зрозумілим.
Дякую за проду і чекаю на продовження!
Наталія Діжурко, Щиро дякую! Дуже приємно)))
Дякую за цікаву проду
Nadya, Дякую вам!))))
цікаво
Ira Shuma, Щиро дякую)))
цікрвр
Ira Shuma, Дуже приємно)))
Модель ідеальної "родини" з участю просроченої і Елеонори (от паскуда) надіюсь розтане як торішній сніг..
Вони самі це зроблять своїми граблями(не руками)...
Їхні кроки ,як танк,наближають їх до краху..
Ось тільки що стане каталізатором для відкриття правди..
Дякую ♥️♥️♥️
Оксана Морус, Клас! Оксаночко, ваші відгуки - моя окрема насолода)))) Кайфую! Безмежно дякую ♥️♥️♥️♥️
Чужорідне тіло тягнеться повсюди за Матвієм, думає, що в такий спосіб утримає його біля себе. З Мартою намагається бути ввічливою, як і обіцяла Матвію, але ж лють і отрута очевидні. Елеонора намагається якомога болючіше вкусити Ірину. А Матвій поки що тримається, та чи надовго вистачить його терпіння? Така «ідилія» довго не протягне, хтось колись чи незабаром та й проколеться в цій удаваній ідилії. І ось тут неможливо догадатися хто з них трьох перший не витримає такої напруги: жорстока Елеонора, хитра лисиця Лідія чи любляча мама, яка захищає свою доню від гримучих змій в цьому тераріумі. А можливо це буде маленька хоробра дівчинка Марта, яка захотіла побачити тата та й прикипіла до нього? З нетерпінням чекаю продовження!❤️❤️❤️
Любовь Даценко, "чужорідне тіло" зробило мій вечір))))) Напевно, ще в жодній книзі не було таких шикарних коментарів, як тут)))))) Безмежно дякую, моя люба ♥️♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати