1 566
Анотація до книги "Я був народжений..."
Куди заведуть людство сучасні технології? Чи зможе зберегти людина власну ідентичність? Роман-подорож в найближче майбутнє. Колись люди неодмінно вирушать до зір. Але чи будуть вони людьми в нашому розумінні?
“Справжня фантастика! Людина і технології майбутнього. Чи залишиться в цьому всьому місце самій людині? Чи залишиться вона людиною? Можна замінити кінцівки, органи, але не можна замінити душу! Чи можна? Дуже цікава книга!”
Зміст книги: 31 глава
70 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДочитала вашу історію до кінця. Ви показали майбутнє, що може нас чекати. Де роботи стали частиною людства. А люди стали чимось другорядним. Люди створили роботів, але для них самих місця практично не лишилося. Страх перед роботами, породив і відчай і агресію. Люди, що частково стали роботами теж в дивній позиції. Чи залишилися вони людьми? Чи це машини з мисленням? Життя більш довге. Але чи щасливе? Чи наніти дають свободу? Чи це іллюзія? Світ, що вдосконалює себе безмежно може сам себе зруйнувати. Багато питань піднімаються для роздумування.
Дякую за цю історію.
Анастасія Коваленко, Дякую за чудовий коментар! Радий, якщо Вам сподобалося!
Як би написати, щоб не заспойлерити.. фінал не хороший і не поганий, швидше - найліпший з можливих для героїв, але з великим знаком питання для людства. Залишає по собі купу думок. Загалом - дуже сильний сюжет, змушує задавати собі питання "а що буде, якщо..?". Дякую за неймовірну історію!)
Юлія Бор, Дякую Вам за чудовий коментар) ❤️❤️❤️
Мені бракує слів щоб описати те, що я думаю після завершення книги. Фінал залишив післясмак надії, що людство не втратить себе остаточно доки в ньому будуть такі як Роберт. Книга сповнена думок, що не залишають ще довго після прочитання. Автор зачіпає таки теми, які актуальні і для сьогодення і мабудь залишаться в майбутньому. Мені дуже сподобалося і я ще довго буду згадувати цю книгу
Оксана Соловій, Дякую! Дуже приємно отримати такий коментар! ❤️❤️❤️
У передостанній главі задвоївся текст.
Олексій Горбунов, Саме з телефона чомусь глава двічі викладена. Може то у мене глюк
Ідея про продажу ембріонів - це можливо майбутнє. Але ембріон має ДНК чужих людей. Чи захоче хтось купувати такі імбріони. Це ж не яйцеклітка, яку можна запліднити. Хоча ідея сама по собі цікава.
Анастасія Коваленко, Гадаю, це почнеться як тільки з'явиться відповідна технологія...
Поки що купа питань. 1 Як оживляти Майю, якщо їй голову проломили? 2 Навіщо її вбили? 3. Чому Тоні накинувся на Роберта? 4. Чого вони взагалі один на одного кидаються? 5. Що в них з часом? 6 Як Кет могла так постарішати, що Роберт цього не помітив раніше?
Кілька разів перечитала главу, та не розумію, що відбувається. Може я раніше щось впустила.
Анастасія Коваленко, Ну, команда виявила, що вони роботи, та звинуватили їх в поломці двигуна. Через це політ затягнувся на величезний строк. Вибачайте, якщо незрозуміло написав)
Бажаю успіхів на конкурсі ᓚᘏᗢ❤️
Кіт Анатолій, Дякую!
Трохи моторошно, але дуже правдиво, також стиль написання захоплюючий, мені сподобалося дякую.
Лана Сетман, Дякую! Приємно отримувати такі коментарі від іншого автора!
Дуже потужний фінал, а від останньої репліки аж мурахи по шкірі пробігли. Ви створили справді дивовижний світ і не менш дивовижних героїв, за якими було цікаво спостерігати
Роберт за стільки сторінок вже став як рідний, була рада бачити, що він дожив, так би мовити, до старості)
дякую за вашу працю!
Сандра Мурмайт, Дякую за такий теплий коментар! Радий, що Вам сподобалося)
Мені поки що незрозуміло чому сталася аварія. Але дуже шкода членів екіпажу, які відчули безнадію у відкритому космосі. А щодо Маїі була підозра. що з нею щось не так
Оксана Соловій, Отака от романтика космічних подорожей)
Коментар видалено
Несподіванки.) Виявляється краби бувають фальшивими. А чудовисько, я думала, лохнеське якесь. А виявилася Амара.)
Анастасія Коваленко, Часом так буває)
Клео наче робот, але починає поводитися як людина, коли каже про недостатність близькості. А от до чого приведе "код Всесвіту" що вони відкрили, побачимо.
Анастасія Коваленко, Скоро дізнаєтеся, але не знаю як скоро( сьогодні навряд встигну дописати новий розділ
Ох ці жінки. Майя навмисно провокує Роберта. Йому напевно важко бачити її поруч і почуття ще живі. А щодо Коду всесвіту, то він мене трохи бентежить. Тягнути на землю те про що й гадки не маєш - погана ідея
Оксана Соловій, Ці жінки такі жінки)))
Що ж сталося на "Ікарі"? Цікаве поєднання фраз " живих нуль", а далі" може їм треба допомога?". Тобто є надія, що все-таки вижили?
Анастасія Коваленко, Надія є завжди)
Оце так сюрприз. Та. яку він хотів забути довго буде поруч. Цікаво
Олексій Горбунов, Ще й як. Я не очікувала що вона з'явиться в його житті вдруге. Гадала, що він лише згадає чого стер спогади і там буде щось неочікуване.
Неймовірно прописана бойова сцена. Я ніби опинилася в тілі Роберта
Оксана Соловій, Приємно отримати такий коментар від іншого автора)
Я очікувала, що спокійне життя у Роберта триватиме недовго
Оксана Соловій, Гадаєте, він не заслужив?
24. Подобається, що ви піднімаєте тему, що роботи супутники не замінять стосунки. А от про бактерії і код Всесвіту було неочікувано. Подивимося до чого приведуть їх дослідження у цьому питанні.
Анастасія Коваленко, О, провтикав, буде вже на завтра))
Твір глибший ніж здається а перший погляд.
От як спитати в пересічної людини: "Що ж таке кіберпанк?", що вона відповість? Напевне: технології, романтика майбутнього...
Але кіберпанк — це завжди про таке майбутнє, котрого ... й не хотілося б бачити. Кіберпанк це про думки, котрі не хочеться чути.
Чекаю з нетерпінням на оновлення цього твору.
Питання поставлю в блозі.
Ростислав Щуренко, Дякую за чудовий коментар)
Здавалося б, що подорож на Місяць має викликати якість захоплюючі почуття. Але все прозаїчно. Людям потрібні гроші, щоб виживати і сподіватися на здійснення своїх мрій. Це лише робота і спосіб заробити.
Олексій Горбунов, Всі платять свою ціну. Ті, хто постійно працюють і забивають на сім'ю теж її втрачають. І на виході - теж саме, але щей без мрії, якщо для неї нічого не робив.
Питання до автора в блозі пані Ірини)
Юлія Бор, Зараз перегляну)
Дочитала до кінця наявного тексту і точно дочитаю до кінця, ця історія варта того, щоб відкласти всі справи і зануритися в читання повністю.
Що буде, якщо у майбутньому технології вийдуть на рівень спроможний переносити свідомість людини в "біопринт"? Це взагалі можливо чи людина це не тільки свідомість? Це все ще будеш ти чи вже ні? Такі питання виникають при прочитанні. А ще, характер гг мені дуже імпонував. Історія про життєвий шлях чоловіка, непоганого і нехорошого, неідеального, що має свої внутрішні злами, але.. знаєте є такі люди, які просто роблять, що можуть. От і гг - просто робить роботу, яка прямо перед ним і все.
Майбутнім читачам: Не робіть моєї помилки і не беріться читати цю книгу, як інші: розділ там, половинку тут - періодично повертаючись до реального життя. Тут так не спрацює, бо якщо зазвичай, повертаючись до читання, ви на декілька секунд задумуєтесь: "Хто цей персонаж?", "Де він?" - то тут це "Коли він?")) Хто дивився чи читав перший сезон Відьмака, зрозуміють про що я) Якщо вже беретесь читати її - приділіть всю увагу, воно того варте.
Юлія Бор, Дякую за такий розгорнутий коментар!
Вітаю! Як і якось зазначила, ознайомилася з вашою книгою! Признаюсь, справді затягнуло.
В цілому обожнюю троп коли спочатку показують якусь "безвихідну ситуацію", а потім те, як до цього дійшло. Сам Роберт такий собі досить неооднозначний персонаж). З своїми пороками, і зі своїми святилищами. Подобається оця ваша мірцева філософія, є над чим задуматись. І до того ж світ прописаний просто чудово
Буду з задоволенням стежити далі, дякую за вашу працю!
Олексій Горбунов, Головне вчасно зробити вигляд, що це геніальний авторський задум)) У будь-якому разі, вийшло круто! Чекаю на продовження.
Те, що люди починають менше народжувати через всяких кризи в суспільстві - це реальна загроза майбутньому. Та чи штучно вирощені ембріони, яких будуть виховувати роботи стануть людьми? Оце питання.
Анастасія Коваленко, А це питання, яке я задаю сам собі постійно... Зараз у розвинених країнах здебільшого 1 дитина на сім'ю. Решта світу ще має високу народжуваність, але вона стрімко падає. Можливо через 40 років світ наповниться пенсіонерами, за якими нікому буде доглядати... Власне мій твір це одна зі спроб пояснити те, що буде...
Дуже цікава наукова концепція використання темної матерії
Оксана Соловій, Це лише мої здогадки, але роботи, на які я посилаюся цілком реальні)
Видно, що ви ґрунтовно підійшли до технологій майбутнього — наукова база прописана дуже детально. Проте за цією технічною досконалістю подекуди губиться жива емоція. Текст сприймається дещо статично, подекуди нагадуючи публіцистику або аналітичний звіт. Навіть у бойових сценах бракує драйву, через що загальне враження від читання залишилося дещо монотонним.
Сергій Більцан, Дякую за відгук! Згоден, знаю свою ваду. Буду пробувати виправитися)
Я майже була певна, що він вижив.
Оксана Соловій, Такі просто не вмирають)
Прочитала те, що є. Сподобалися розмови про час простір. Також нарешті стало зрозуміло, що Юлій - це робот. Думаю, не поганою це було пояснити в попередніх главах, де він тільки з'явився.
А те, що люди аж легені викашлювали, а за них ніхто не переживав, це як будь яка система. Використала і викинула, замінила іншими.
А в маєтку без заворушки не обійшлося. Фраза, що роботів вже більше за людей, вже не здається фантастикою. Людей зараз вже заміняють машини.
Ви влучно підмітили всі ці тенденції в суспільстві.
Анастасія Коваленко, Подякував за чудовий відгук)
Дуже спокуслива ідея перенесення свідомості в молоде тіло. Але... дуже багато але
Олексій Горбунов, Це вже філософське питання
Маскувальний нанітний рій - цікава знахідка. Це ж треба. Мав один вигляд, і вже інший. Щоправда схожий на робота. От би так міняти собі обличчя на людське. )
Анастасія Коваленко, То вже лицемірство))
Невже людство докотиться до того щоб підміняти тиша, переносити пам'ять. Жахливо навіть уявити таке
Оксана Соловій, Мене лякає той факт, що ми можемо дожити до цього майбутнього
Цікава ідея, що можна свідомість переносити в нове молоде тіло. Але старе тіло помре? Його всеодно треба поховати. Він не буде вважатися мертвий ? Чи буде молодий пам'ятати, що він був старим? Чи йому зітруть пам'ять? І головне, чи залишиться він людиною? Чи це вже просто флешка в іншому роботі?
Тут багато питань виникає.
Анастасія Коваленко, А головне: чи вважати це продовженням життя?
Щось мені не дає спокою ця Майя і спогади про неї. Є підозра, що Роберт стер спогади про неї не лише щоб уникнути болю від їх розсьавання
Оксана Соловій, Ні, все трохи складніше))
Роберт вирішив дістатися правди самостійно. Його здогадки досить тривожні. На контрасті з обговоренням компанією підкорення нових зірок, створюється враження, що у нашій планети немає шансів-усе прогнило скрізь. І причина цього-самі люди
Оксана Соловій, Як не крути, Ви праві. Проблема завжди в людях.
Цікаво, що ж робили з заручниками.
Клео напевне мрія багатьох чоловіків. І готує, і задовольняє. І ще й зраду пробачить. От тільки це не її вибір, як би її не питали. Якщо в неї стоїть програма, то вона відповість те, що він хоче чути. Тут немає її вибору.
Анастасія Коваленко, Не нагадує Вам сучасних чат-ботів?
У главі "мала Україна" ви підкреслюєте, що на війну нормальні люди не підуть. Це вбивці, маньяки, або ті, що намагаються вижити і йдуть від безвиході. Через це може війни ніколи не закінчаться. Вини - породження людей з ненормальною психікою і обставинами.
Едине, що мені трохи не зрозуміло, то це те, де відбуваються події? Глава "мала Україна". Згадуються люди з Одеси. Але по тексту розмови про Америку. В мене від цього деякий дисонанс. І що означає тут " мала Україна"?
Анастасія Коваленко, Може Ви пропустили, раніше в тексті декілька разів згадувалася ця назва, як район "Каліфорнія-Сіті", заселений, переважно, біженцями з територій України. В моїй проєкції, сучасна війна закінчилася тим, що більшість людей евакуювали з континенту, тобто Євразії. Залишилися тільки нечисельні фермерські комуни та Сили Стримування, які захищали ці комуни від залишків московитів. Мої роздуми щодо маніяків просто пояснюють, як змінилася війна - з війни за виживання, на якій билися герої, вона перетворилася на захист чиїхось ферм та городів, на яку вже йдуть геть інші люди.
Ого. Прожила цю главу разом із Робертом. Буквально здригаючись від огиди і обурюючись підступності Поляка. Гадаю Роберту ще відгукнеться ця заварушка
Прочитав усе наявне. Дуже гарно пишете. Тут поставлені філософські питання про наше майбутнє. Мені подобається, позаяк я теж ставлю подібні у своїх творах. Тут і пошук себе, і того, що ми прагнемо. Чи зможе штучне замінити справжнє. І взагалі — як відгукнеться наше майбутнє зважаючи на людський чинник. Де людські приземлення бажання завжди попереду правди й добра. Бажаю успіхів у написанні. Чекаю на продовження. Повн й комплект зірочок кожному розділу ✨
Ромул Шерідан, Приємно чути відгук від іншого автора!
Розбірки нагадали фільми про мафію. А ягня постраждало не за що. Ви змогли передати те відвратне почуття від побаченого. Але тут бандити отримали по заслузі.
Анастасія Коваленко, Мені ШІ такий комікс до цієї глави намалював, я в шоці був... Якось викладу)
Коментар видалено
Коментар видалено
Цікавий вид шахрайства на ставках. І цікаві здібності у колишніх військових. Чи вдасться їм уникнути відповідальності за скоєне...
Цікаво ви піднімаєте питання національної належності. Українці, поляки згадуються. А потом було питання мови. Мені стало цікаво на якій же мові вони говорять, якщо йдеться про Україну, явну зневагу до росіян и текст твору написаний на українській мові. Англійська - стала неочікуваним моментом. ))
Анастасія Коваленко, Ну ця книга реально про ідентичність) і ризики її втратити...
Цікава збирається компанія. Щось вони задумали і здається участь Роберта в цьому буде мати вирішальне значення
Бажаю успіху❤️
Белла Ісфрелла, Дякую!
Виявилося, що навіть зручний робіт хатня робітниця потребує витрат. На їжу, на електроенергію. А сучасні чоловіка хочуть жінку, яку будуть використовувати безкоштовно. А потім дивуються, чого жінка пішла.
А ось надруковані органи, думаю, вже не за горами й у нас.
Олексій Горбунов, І це також. ✨
Якось моторошно мені стало після прочитання знайомства з Клео. Є багато про що подумати...
Оксана Соловій, Я от тільки зараз зрозумів, що несвідомо створюю щось подібне до "Соляріса" Лема
Мені подобається що Роберт думає про відновлення Землі замість підкорення інших планет. Людство все більше схоже на паразитуючий організм на тілі планети. Вбиває її а потім шукає іншу жертву
Олексій Горбунов, Можливо і так. Але цивілізація розвинулася ц тепер людство має розуміння до чого призводить стрімке вживання ресурсів. Та все одно віддає перевагу шукати краще поза межами дому, а не створювати умови тут
Творчого натхнення і багато читачів!
Ава Роуз, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати