29 523
Анотація до книги "Ти є..."
Гадаєте, бачили все??? Думаєте, що все зможе витримати людина? Іноді наші долі переплутуються так, що, аби розплутати їх, приходиться вбити дитину. І здається, що вихід тепер поряд. Пута розірвати і ти летиш! От тільки навіть не усвідомлюєш, які руїни лишаються за тобою! Але життя, як тоненька билина, на яку наступили. В супереч всьому, воно тягнеться до сонця вгору й відновлюється, надавши роду наступне життя.
Головний персонаж – напівкровний нащадок циганського роду. Шлях до істинного щастя пізнав завдяки синові, який за покликом серця і волі поїхав на Донбас.
Донбас!!!! Він залишив незагоєну рану в кожному представникові всіх чотирьох поколінь.
Ця книга для тих, хто вірить, що зустріч зі смертю – це ще не кінець, а продовження нового витка людської долі.
Головний персонаж – напівкровний нащадок циганського роду. Шлях до істинного щастя пізнав завдяки синові, який за покликом серця і волі поїхав на Донбас.
Донбас!!!! Він залишив незагоєну рану в кожному представникові всіх чотирьох поколінь.
Ця книга для тих, хто вірить, що зустріч зі смертю – це ще не кінець, а продовження нового витка людської долі.
Зміст книги: 27 глав
66 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую авторці за емоційну красиво написану книгу. Як щиро описане життя родини, їхні почуття і відносини. Останні розділи дуже зачепили і змусили плакати, дочитуючи книгу. Слава нашим воїнам і вічна память... Перемоги і сил нашим захисникам. Бережіть себе і дякуємо вам за все.
Успіхів автору. Щиро дякую за пережиті емоції під час читання книги. Шукатиму ваші твори ще
Vika, Дякую, що вірите в мене. Повірте, підтримка мені лишньою не буде
Читаю повільно, кожного разу зупиняючись на різних ситуаціях ...деякі моменти переживаються важко, деякі навіть з гумором. Історія українського народу, української держави і української родини....до сліз! Написано сильно! Дякую, Світлана Вітряченко! Це безцінний внесок в історію!
Юленька Литвин, І знову новий коментар і висока оцінка. Відчуття двояке. Я радію і в той же час тривожуся.
Коли читач насолоджується твором, що може стати цінніше для автора? Мабудь, що нічого.
Також приємно усвідомлювати, що в цьому коментарі я вперше побачила згадку про гумор, адже він мені найважче вдався.
Дякую Вам, мій шанований читач, що не пошкодували свого вільного часу і приділи увагу твору, моїм героям та історії їхнього життя.
Творче досягнення Світлани Вітряченко мені нагадує творчість І.Нечуя-Левицького. Звичайне українське село Круті Горби. Ми зустрічаємось з головним героєм Анатолієм Циганком. Перед нами проходять образи його роду, розмаїття тогочасного життя, від давнини до сучасності. Реалістичне поєднання особистих характкристик, побуту, багатий життєвий зміст. А головне життя його і дружини, а також їх дітей було сповнене піднесень і драматичних подій. Але основа всього їхнього життя - це був рух вперед.
Марія, Ви залишили дуже гарний відгук. І високо оцінили мій семирічний труд. За порівняння з Нечуя-Левицьким окрема вдячність. Завжди приємно отримувати такі схвальні відгуки. Від цього серце неймовірно тішиться! Я дуже рада, що Вам сподобався твір. Це моя перша книга, тож кожного разу сильно нервую, коли бачу новий коментар.
Прочитала книжку з великим задоволенням. Читається легко, бистро, емоції переповнюють. Батько полковника - це мій однокурсник і одногрупник по інституту. Я дуже вдячна дочці за те, що багато дізналась про свого одногрупника, про його нелегке дитинство, юність. Без сліз не могла читати про загибель його сина. Дякую. Дуже цікава книга.
Тамара Гримовська, Важко відповідати на коментарі, коли їх залишають читачі, які безпосередньо знайомі з прообразами героїв мого роману. Це дуже велика відповідальність. Я Вам безмежно вдячна зе те, що виділили час на прочитання роману. Маю щиру надію, що Вам вдалося повернутися в минуле, згадати свою молодість та студентські роки і отримати від цього задоволення. І дякую, що до сьогодні товаришуєте і не втрачаєте зв''язок з моїм татом.
Емоції переповнюють....
Юленька Литвин, Дякую, за твої емоції. Надіюсь, я не розчарую.
Написано талановито і від душі. Дуже сильно!
Уляна Бойко, Дякую за коментар і за високу оцінку мого твору. Мені неймовірно приємно, що Ви, як автор, поділилися зі мною своїм враженням.
Книга дуже сподобалась. Читається легко, на одному диханні. Автор яскраво висвітила сільське життя, по - своєму щасливих людей, сімейні цінності, кохання, біль, сльози і скорботу. Останні частини читала і плакала. Світлано, Ви дуже талановита. Дякую за цікаве видання.
Людмила Циганок, Щиро дякую за теплий відгук. Неочікувано й неймовірно приємно усвідомлювати, що читачеві подобається мій твір. А ще, пані Людмило, Ви мене збентежили аж настільки завищеною оцінкою мого таланту.
Прочитала книгу ще вчора, але досі не відпускають ні герої, ні їх життєві ситуації. Сюжет реалістичний і дуже повчальний. Зворушена до глибини душі. Коротко розповідала книгу родичам. Світлана, дякую вам за неймовірні враження. Коли можна очікувати на ваші нові звершення?
Оксана Пеник, Щиро дякую
Книга чіпляє, місцями до сліз, занурюєшся і... неможливо зупинитись хочеться читати що буде далі. Емоційно та щиро. Я прожила разом із героями. Дякую!
Виктория Квашук, Дякую за коментар. Ви написали слова і відповіли на кожне моє запитання, яке я задавала сама собі, коли писала книгу. Мене цікавило чи зможу я зачепити читача, чи буде емоційно і головне, чи зможу я розчулити . Ви розвіяли всі мої сумніви. Щиро дякую за те, що прожили своє життя поряд з моїми героями.
Дякую за книгу!! Дякую за пережиті емоції.Натхнення,щастя,миру.
Татьяна Комарницкая, І Вам щиро вдячна за відгук і за пережиті емоції. "Ти є..." це моя дебютна книга, тож для мене це цінно і дуже важливо.
Вдячна за таку аж надто щемливу історію.....!!!
Дочитала і не можу стримати сліз ....
Знаєте, у мене кум, зараз там, боронить Херсон
У нас дуже гарні стосунки, але сьогодні я ВПЕРШЕ подзвонила йому сама, щоб сказати що ми чекаємо додому !!!
Справді важливо говорити все вчасно. .
Шкода батьків які хоронять своїх дітей, ця війна забрала в нас багато і забирає ще більше...!!!!
І це ті кого не повернеш.....
Шкода Марту, як людину, яка не можливо так багато чого і не зрозуміла, і дуже хочеться вірити що її діти такими не будуть черствими, а хоча б трошки будуть мати тієї душу тата, адже я його не знала а поваги до глибини душі!!!
Вам, Світлана, щиро співчуваю втраті....
І щиро дякую за те що знайшли сили написати книгу і подарувати такі емоції
Дякую вашими батькам, які погодились все розповісти і поділитись власним життям !!!
Ира Прокипчук, Дякую Вам.
Дякую, що Ви поряд з моїми героями.
Так, я маю деяке відношення до подій, але решта, я все таки волію, аби Ви дізналися самі.
Будь ласка зробіть ласку.
Емоційна, щира і правдива книга про життя як воно є ....!!!
Наскільки зрозуміла з короткого опису, то ви пані Світлана і є сестра ГГ, а на могилі мабуть плакав за братом Петро((((
Шкода, що розуміємо кого втратили лише коли їх вже немає.....
Як це справді страшно залишитись сиротою....
Правду кажуть що коли нема мами то дитина повна сирота.....
Бідний Микола, скільки всього прийшлось пройти і не здатись !!!
Ира Прокипчук, Дякую Вам за те, що співчуваєте моєму герою, і розумієте що сирітство це жорстока сила.
Читаю і плачу....
Більше не можу чомусь дібрати слів, єдине що приходить, це згадується прислів'я, що життя прожити це не поле перейти!!!
От тут його розумієш як ніде....
Щиро вдячна за історію, натхнення, удачі та миру!!!
Ира Прокипчук, Також не можу підібрати належних слів, аби висловити Вам свою безмірну вдячність першому онлайн читачеві за перший коментар мого твору. Дякую, що читаєте мій твір. Сподіваюся, що Ви доберетеся до кінця і ще раз висловите свої враження. З нетерпінням чекатиму.
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати