34 178
Анотація до книги "Практична педагогіка"
На дворі 90-ті роки минулого століття. Криза в країні, криза в освіті. Молода дівчина Софія приходить до школи працювати вчителем і отримує класне керівництво у 10 класі. Яких труднощів доведеться зазнати недосвідченому педагогу-ентузіасту? Що подарують їй ДВА роки в стінах звичайної загальноосвітньої школи? Це історія Софії Костянтинівни та її вихованців, серед яких виявиться особливий учень, схожий на перше Соніне кохання, втрачене ще у шкільні роки?
Зміст книги: 63 глави
145 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВпевненості Вові не займати.Не думаю що хтось би встояв перед таким натиском. Вона йому потрібна.
Софія Гавриленко, Вона йому дуже потрібна, але Вова по природі все ж авантюрна особистість)
Яка зворушлива глава :))) Дякую!
Наталя, На здоров'я!
Чомусь мені здається,що Вова так кардинально помінявся зовні не лише ради випускного.? Він впевнено і рішуче
йде до своєї цілі(маю на увазі
одруження,адже він має потребу саме в сім’ї ) попри вагомі логічні аргументи своєї мами Соні:) Недарма є слова:»У справжньої любові нема страху
Ксенія Демиденко, Дякую за ваші відповіді:)
Неймовірний розділ,вірш дійсно чуть не до сліз)Аж душа за них радіє)
Софія Гавриленко, Це чудово, що душа радіє)
Можна кожен день по розділу,будь ласка? Це неможливо не присісти на цю книгу. Я багато книг перечитала,але ця пара і її історія зачіпає постійно з кожним розділом за живе і найбільше припала до серця. Тепер ясно,чому на обкладинці Вова без довгого волосся:)))) Ох,і скарб такий чоловік! А вчительку як Соня неможливо не любити-впевнена,що її любить дотепер її 11Б. І ожив свій випускний,теж в школі,після такого живого опису:) Дякую.
Iryna Bodnarchuk, Цей чоловік ще той скарб))) Далі зрозумієте. Авантюризм - то його все)
Цю вчительку любили не лише діти, колеги теж))) Її реально не можна було не любити, чудова людина.
Випускний - то ритуал,а жертвоприношення - серце вчителя, особливо класного керівника. Як же до дітей звикаєш, аби хто знав. Ви знаєте, тому цей твір і сприймаєте так близько.
Руку і Серце в день випускного! Гідний вчинок! То найкраще, що може бути!!! Дякую за продовження!
Оля Пасічник, Поки що у Вови мрія номер один - добитися згоди у Соні на одруження. Юнак наполегливий)))
Вдячна за уважність і підказки.
Не знаю,чи в житті,але на обкладинці Соня з Вовою схожі зовні:))) Описали так Софіївку,немов би знову побував там! Подобається рішучість Вовки в одруженні-правильно-не за ручки водитися,коли все серйозно!
Iryna Bodnarchuk, В житті (прототипи) теж схожі.
Справжній чоловік має бути рішучим)))
Дякую за коментарі.
Дуже гарна обкладинка,вони ,як створені один для одного,дуже гарні .В Софіївці так і не побувала.А книгу читала ,і ще одну про самого графа Потоцького,правда ще в 89
Ldmk, Я довго підшукувала відповідну обкладинку. Рада, що Вам до душі ця.
Історія Потоцького і Софії не може лишити байдужим, так і тягне щось написати. Хоча б главу про Софіївку)))
Дякую за коментар.
Гарно, дякую за екскурсію в Софіївку.Я так і не вибралась, коли син з школи їхав, в мене було стільки роботи, що у вихідні не могла вирватись. а то поїздка була посеред тижня А потім все відкладала і так дотягнула. Треба відвідувати всі місця які ваблять нас в Україні, а їх немало. Яка прекрасна наша Україна! Дякую Ксаночко за такі приємні моменти !
Оля Пасічник, Тільки не в той період, коли туди приїздять хасиди. Перетворюють місто на свинюшник. У них там виявилося поховання якогось святого, тепер щороку паломництво, скоріше нашестя хасидів.
Неначе побувала на екскурсії в цьому чудовому парку, дякую!
Наталя, Парк реально чудовий. Незадовго до війни там ще один поруч сучасний побудували. В Україні безліч прекрасних місць.
Неймовірна глава,дуже сподобалися описи)))
Ксенія Демиденко, Ну що емоційна буде то точно)бо тут 2 роки класно керівництва пережив з Сонею і Вовкою,то в будь якому випадку,вже чекаєш)
Привіт, Оксанчику!
Яка гарненька та вдала обкладинка! Ну це ж зовсім інша річ! Здорово підібрала Героїв! Ось такими, справжніми, треба було давно нас порадувати!
Дуже привабливо тут Софія виглядає, справжнісінька красунька! І я б у таку милу дівчину легко закохався!... Та й у Володимира вид такий серйозний та вже дорослий вигляд обличчя! Прекрасна пара! Хоч прямо зараз під вінець!
Мореас Фрост, Привіт, Слава!
Мені теж подобається. Нарешті така, яку хотіла) Не я підбирала, просто керувала, які мають бути)
Обкладинка потішила око)
Iryna Bodnarchuk, Я так зрозуміла, що сподобалася і краща за попередню)))?
Соня здалась!Вовка красавчик,але..якось занадто підозріло все файно...так не буває...але за життям їхнім наблюдати цікаво,наче серіал)))
Софія Гавриленко, Я скоро блог напишу з візуалізацією, то буде волосся у Вови до плечей)))) Я сама шукала героїв довго))) Дякувати ШІ, тепер можна експериментувати)))
Невже Вовку підставлять?
Iryna Bodnarchuk, Уже підставив дружок. А що з того вийде, у наступній главі.
Привіт, Оксаніку!
Зараз мені не треба особо відволікатися на сюжетні картинки, і тому здебільше дивлюся на психологічні нюанси, на те, чого, можливо, міг упустити при першому читанні.
Ось зараз, спостерігаючи за взаємовідносинами між Героями, мені спало на думку, що в спілкуванні Софії з Володимиром деінде прослизають нотки нерівності й менторського тону з боку Героїні, нібито між мати та сином.
Ксенія Демиденко, Я, звичайно, все це розумів і раніше... Але, зважаючи на статуси обох, умовила, ....
Життя Соні після зустрічі з Вовком набуло різних кольорів,і вони з ним стійко проходять всі випробування.Можна зрозуміти бабусю, яка сумнівалась чи захоче Соня бути з Вовкою.Що не день то пригода.Але якби не кохала в усі пригоди не лізла б. Книга дуже крута навіть не знаючи кінця,це дійсно легко і цікаво читати.
Софія Гавриленко, Так, ви праві, нескучно живуть))) Емоційних гойдалок вистачить.
Фінал, сподіваюсь, теж сподобається.
Як приємно і як-то кажуть,для душі,читати про їхні стосунки!Навіть сварки у них любі:)!А Вова-зачаровує все більше і більше!Вирішувати проблеми так швидко і легко-це талант!А Як він легко виудив У Соні про свою роль чоловіка)))))Впевнена,що для нього Соня-одна любов на все життя(як в іншій пісні Ротару)і її вони не розгубили дотепер. Вовка як подорослішає ще зовсім трошки,то буде еталоном справжнього чоловіка! А їхній тандем з Сонею-неймовірно неповторний!!!
Ангеліна Кріхелі, Дякую!
В цій історії їхні стосунки в мене не викликають жодного почуття аморальності. Настільки це на рівні духовності,що коли читаєш то складається враження ,що якщо їх розлучити то це вб'є обох..
Мені вдалося представити образи багатьох героїв,Вовка взагалі дуже класно описаний,але от Соню чомусь не вдається.
Ангеліна Кріхелі, 30 років я пишу.... З вісімнадцяти почала. В принципі ще й в школі оповідання на конкурси різні писала й завжди вигравала))) Але у 18 подала в газету оповідання "Тяжкий хрест" ( воно потім переросло на роман "Карма"). Хто там голосував - не знаю, але перемогла і вперше отримала приз - гроші, 100 гривень, здається. Тоді то були великі гроші, бо через рік я пішла працювати і зарплата становила чи то 200 чи то 300, десь так.
Вони у вас такі легкі та такі вдумливі... завжди читаю із задоволенням. І хочеться якнайшвидше розвʼязку, і разом з тим, хочеться про них читати якнайдовше...
Ангеліна Кріхелі, Ще трошки є глав, тому можна буде почитати) Дякую! За Вовку і Соню окремо))) Вони такі класні вийшли)))
Дякую за неочікуваний розділ в середу-очікувала на вихідних:))))Дуже боляче.А Вовку невимовно жаль-втрата ще одної рідної людини-це ураган,який спустошує і вириває серце. А бабуся-мудра жінка. Її слова у щоденнику-для Соні-промінчик світла у сумнівах і страхах.І хоче вона того чи ні,але ця біда прив’яже їх ще сильніше….У Вовки тепер вона єдина розрада і рідна душа.
Не можна так описувати-неможливо начитатися!!!Це я в доброму розумінні,звичайно)))❤️
Iryna Bodnarchuk, З'явився час, то побалувала себе улюбленою роботою. Якби була можливість, я б зранку до вечора, а то й частинку ночі писала б. Але...
Біда реально прив'яже.
Дякую за компліменти й відгуки.
Дякую! Здається, ви описуєте звичайні буденні речі, просто життя двох людей з дивними вивертами долі, але так проникливо, що аж душу рве, а персонажі здаються реальними..! Так і хочеться звернутися до Вови і поспівчувати, це справді велика втрата... І на останок, я шалено розпусна, бо крайній абзац до імені собаки вважала що мова йде про Вову))) Чи то авторка вирішила підловити читачів?
Nadia Hrytsiuk, Авторка нікого не хотіла підловити))) А фантазії читача правильні, бо мова йшла про те, щоб забирала саме Вовку. Багіра то в придачу)))
Дякую! Хоч і сумно від смерті бабусі, але трепетно на душі від спілкування Соні і Вови. Чекаю на продовження.
Наталя, Життя складається з різних подій. Глава буде сьогодні.
Неочікувано ...дуже.Як прочитала про бабусю то дійсно стало шкода.Це добре,що бабуся все правильно зрозуміла,і не стала Соню якось засуджувати.Неймовірна книга коли кожен тиждень чекаєш розділ і продовження,проживаючи все..
Софія Гавриленко, Зазвичай такі повороти долі відбуваються саме неочікувано.
Дякую, що чекаєте. Як тільки виходить, так і викладаю глави.
Дякую за розуміння.
Ото то я залипла на читанні Вашого твору. Добре,що сьогодні празник в селі,то не треба нічого робити. Але ж як тепер дожити до продовження?
Oksana Deineka, Корисний у Вас празник вийшов. Натяк зрозуміла, старатимусь швидше перекладати)
Цікаво наблюдати за цими типу сварками,з приводу подальшого життя...
Софія Гавриленко, Точно, милі сваряться, тільки любляться)))
Я читаю і далі. І чим більше читаю, тим більше не розумію, навіщо Соня чинить опір. Адже їхні стосунки - щось більше за просто фізичну близькість, щось глибоке... таке не можна знищувати або заморожувати...
Помітила, що герої цієї книги так само часто кажуть "ага", як і герої "Карми". Думала, там то сільське, риса характеру така))) А здається, що то риса автора...)
Ксенія Демиденко, О, і в нас так часто кажуть: "Ага'‘, то ще й західняцький діалект. А Захід, то весь мов село Так що Ксю, ми з однакових сіл ;-)
Коментар видалено
Тепер може і легко думати-ну і що,що молодший! Але коли в тебе в голові закарбовано і просто іншого варіанту і бути не може,що чоловік має бути старший і у 18 років хлопці ще замолоді,бо у них все попереду!Це така внутрішня війна,що ти або обриваєш всі зв’язки,або втікаєш в інше місто,або робиш велику паузу(час покаже),або була-не-була…… Цікаво,що обере Соня чи придумає.
Iryna Bodnarchuk, Усе залежить від виховання, плюс накладає відбиток образ-ідеал. У Соні це був Макс, він був старшим, тому їй складно уявити чоловіка - меншого за віком. Не забуваємо родичів. Як ці стосунки сприйме бабуся Вовчина? Як батьки Соні? Брат вже свою позицію озвучив)
Що обере Соня? Скоріше не вона буде обирати.... Дізнаєтеся скоро.
В мене теж є знайома,вниз з чоловіком дванадцять років різниця він в неї закохався ще в шостому класі.А коли йому виповнилось18,вона здалася..А зараз чоловіку 46років.
Ксенія Демиденко, Так ,це такий сюжет з життя.Вона була теж вчителькою.Вийшла заміж ,народила доньку,розлучилася.В свої вісімнадцять він проводив себе ,як дорослий чоловік.І через багато років він дивиться на неї закоханими очима.Отака сила любові.
Не знаю чи писала вже тут під цією книгою, але маю приятельку, яка була викладачем а він студентом. різниця 11 років, одружилися, як він закінчив, прекрасна її бо дітей. Весілля зробили розкішне з йоги ініціативи. це справді було і є кохання. Моєї іншої приятельки племінниця заміжня теж на 11 чи 12 років молодшого, правді ,він прийшов працювати в їх село, і вона йому сподобалась. Живуть прекрасно, а головне батьки ні слова не сказали, що така різниця
Оля Пасічник, Так, Олю, подібних випадків багато. Життя багатогранне)
Вони знайшлися,як то кажуть)Це ж і щастя бути потрібним один одному взаємно не на мить,а по життю)))
Iryna Bodnarchuk, Ви праві, вони реально знайшли один одного. Дякую за зворотний зв'язок.
Вова - не по рокам розумний хлопчик. І, навіть, не хлопчик, а справжній чоловік!
Соню можна зрозуміти. Стосунки вчитель - учень - це ще той квест. Я вірю в них! Вірю, що вони здолають усі перешкоди на своєму шляху. :)
Вовка - найкращий психолог!
Не судіть,щоб і вас не судили.Слова Ісуса Христа. А Ми всі-грішні. Хоча,звичайно,є принципи і закони,які
дані Богом нам же на добро!!! І якщо Бог створив нас чоловіком і жінкою,то і
найкраще знає,коли і які стосунки мають
бути між ними!А вчинок Соні-тілесний і грішний,і її ж совість добряче помучить
її і посудить через це,бо насправді(як для мене)вона неймовірна людина і в духовних рисах-багата! Вони обидвоє мені страшно подобаються❤️
Iryna Bodnarchuk, Скажімо так, вони підходять один одному. В Соні Вовка знайшов втрачену рано маму, адже він недаремно став її мамою звати, а для Соні - він частинка (нехай і зовнішньої схожості) з Максом. Я рада, що ви ці образи зрозуміли як гуманна цивілізована людина)))
Після останнього розділу виникло питання до Вас Оксано.Ви не як автор книги,не як вчитель в житті,а як мама і частина соціуму,засуджуєте Соню за її вчинок,вважаєте його аморальним?
Ксенія Демиденко, Чомусь не здивована,загальноприйняті стандарти....нажаль..
Ні-ні-ні, що Ви! Глава чудова! І я розумію що просто не буде.
Наталя, Ну то й добре. Відлягло)))
А Вовка дивує і захоплює кожен раз все більше і більше-той випадок,коли не можна судити книгу по обкладинці.
!Йому зараз навпаки простіше-відчув себе чоловіком,впевненим і море по коліна.Ніщо не стоїть на заваді.
А от Соні ….Як дивитися в очі бабусі?Класу?Батькам?Ой,непросто!!! Та й від себе не втечеш.І Вовку тримати в уздечці потрібно. Неконтрольовані Почуття часом як ураган-залишають недобрі наслідки.Тому й вчимось ними керувати все життя,щоб бути дорослими зрілими і щасливими особинами:))))Це життя!!!!
Дякую за ваші відповіді!
Iryna Bodnarchuk, Ото ж бо й воно, що Вовка що, завоював - молодець, до життя ставлення простіше. Соня за все віддуватиметься. Найважче перед собою, бо характер бачите ж який. Буде вчитися керувати.
Недаремно я чекала цієї книги,я ще влітку натрапила на неї.Але вона була "в процесі написання",зробила скрін,і зараз розумію,що не даремно чекала.Пишете класно,життєво,реалістично,чуттєво,чекаю продовження.
Софія Гавриленко, Вона й зараз в процесі, але до кінця року планую завершити.
Приємно, що вам до вподоби стиль і сюжет. Далі буде веселіше)))
Миру нам усім!
Несподівано…не вдалось стриматись,шалено.Мені здається,що в даній ситуаціі і момент ця близькість може ускладнити,а не полегшити їхні і так непрості стосунки.(особливо для Соні)Подарунок відкрили не в призначений день.Але,якщо розберуться спокійно(хоча для них це буде складнувато) і зрозуміють,що потрібні одне одному і у них справжні почуття-то найцікавіше попереду!!!
Iryna Bodnarchuk, Ви праві, ускладнить, сильно ускладнить. Від суспільства не можна відмежуватися, воно ставить суворі обмеження, і краще цих обмежень все ж дотримуватися. А попереду багато цікавого. І Соня - звичайна людина, не все робить правильно, іноді є заручником почуттів. Дякую за коментарі, я краще розумію відчуття читачів. І радію, що вони розуміють складну ситуацію.
Любов не має кордонів, у неї свої закони. Так хочеться, щоб вони розібралися у своїх почуттях . Тихо, спокійно, без накручувань. Адже люблять одне одного.
Наталя, Як без накручувань? Так не вийде. Це ж Соня. А Вовка теж не все бере до уваги. Квест лише починається))) Дякую за розуміння й підтримку. Боялася, що цю главу засудять.
Надіюсь, вона залишиться і все буде добре. Ще трішки дочекатися випускного і тоді можна одружуватись
Оля Пасічник, Тут навіть не у випускному справа. Хоча особисто я Соні співчуваю. Така ситуація для сильних духом людей. Дякую за коментар.
Шалено!!! Чуттево!!! Гірко від того, що є умовності через які не варто переступати. Дякую за проду. Чекаю на продовження.
Наталья Феськова (Клобукова), Не завжди умовності світу, суспільства дозволяють якісь речі. Совісним людям від цього погано. Безсовісні на це не звертають уваги. Дякую за коментар, скоро буде продовження.
Дуже сподіваюся,що в майбутньому життя Лари і її сімї склалося краще,без ще гірших наслідків,що вони зуміли пережити все це гідно і з любов‘ю!!!
Iryna Bodnarchuk, Скажімо так, цей випадок багатьох навчив і більше потрясінь великих не було. Я маю на увазі родину-порототипа цієї історії.
Дуже важкий розділ,що одночасно хочеться і багато щось написати,і помовчати з жахом,і визнати,що таке стається,і одночасно сподіватись,що таких історій дуже мало!!!Як важливо батькам правильно підтримувати,любити,розуміти своїх кровинок,спілкуватися для взаєморозуміння,щоб не допустити до такої біди!!! Часто ми,батьки,забуваємо,що до «серця юних глупота прив’язана»,як писав мудрий Соломон.І відповідно реагуємо так немудро,що руйнуємо,а не будуємо стосунки з нашими дітьми,і не лише стосунки,а і їхнє життя,на жаль!!!
Iryna Bodnarchuk, На жаль, не всі розділи будуть світлими й веселковими. І таке трапляється. Наступна глава буде приємніша.
Дуже інтригує та затягує..
Софія Гавриленко, То ж прекрасно. Пірнайте й читайте!
Дякую за смачний кусочок:))) У Вові так гармонійно поєднуються дитяча безпосередність і доросле розуміння одночасно! Ще як сказати,хто старший. Вони обоє харизматичні та авантюрні,щирі та відверті і підходять один одному ідеально. Так хочеться цілу історію,щоб перечитати з самого початку і докінця!
Iryna Bodnarchuk, У всіх нас трошки від дитини, трошки від дорослого))) А ці двоє ще не раз продемонструють свій авантюризм, ви праві, вони саме такі) Сама не люблю читати книги в процесі. Потім цілком усю теж перечитую) Розумію Вас.
Вимагаю більше оновлень))) Авторе, ви ну дуууже реалістично пишете. Викликає ніжну посмішку, і сум, і радість за них. І переживання. Чи воно там все скінчиться у них...
Ангеліна Кріхелі, Саме працюю над новою главою))) Скоро буде)
Я не встояла таки, бо в мене фонтанували емоції. Написала відгук. Сподіваюся, ви не образитеся))
https://booknet.ua/blogs/post/366990
Ангеліна Кріхелі, Вдячна вам! Відгук дуже емоційний і позитивний, ви пропускаєте через себе емоції, сильний емпат. І, дякувати Богу, не дивитеся на світ лише через негативні окуляри, шукаєте красу.
Не дочекаюсь продовження:))) Історія справді не просто невульгарна,але і нема натяку на щось збочене чи
підступне,чи лише сексуального
контексту. Зараз рідко є такі твори,томущо в сучасного покоління перемішались поняття справжніх почуттів з задоволенням своїх сексуальних потреб,на жаль.
Iryna Bodnarchuk, Писати - то внутрішня потреба))) Який би не був завал, але ж тягне... Кадри, на жаль, зараз найбільша цінність. Особливо, гарні кадри. Розгрібайте. Удачі!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати