33 623
Анотація до книги "Практична педагогіка"
На дворі 90-ті роки минулого століття. Криза в країні, криза в освіті. Молода дівчина Софія приходить до школи працювати вчителем і отримує класне керівництво у 10 класі. Яких труднощів доведеться зазнати недосвідченому педагогу-ентузіасту? Що подарують їй ДВА роки в стінах звичайної загальноосвітньої школи? Це історія Софії Костянтинівни та її вихованців, серед яких виявиться особливий учень, схожий на перше Соніне кохання, втрачене ще у шкільні роки?
Зміст книги: 63 глави
145 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за чудовий роман, чудову історію життя героїв. Перші розділи про учнів подарували теплі емоції шкільних років. Я вчилась трохи пізніше, але багато подібного було і в моєму шкільному житті. Ближче до кінця розділи затягували чуттєвою історією кохання.
Юлія, Приємно, що Ви поринули у чудові спогади.
Вдячна за відгук!
Ух, закохали Ви мене в головних героїв. Дякую за емоції!
Цяпа Валентина, Оце ефект від книги))) Порадували. Створюємо клуб любителів Вовки і Соні)))
Дякую!
Привіт!
Відгук від мене тут: https://booknet.ua/blogs/post/371728
Тетяна Гищак, Вітаю!
Дякую! Приємний сюрприз сьогодні)
Дякую!!!!!!Рекомендую всім!Супер!!!!
Любовь Скрипка, Емоції передалися. Вдячна за фідбек!
Дякую за цікаву історію кохання. Дуже легко читається, згадала свої шкільні роки. Удачі вам.
Ira Ivanys, Приємно, що вам сподобалося. Дякую!
Мені дуже сподобалась тема, яку ви підняли. Стиль, описи, діалоги прекрасні, живі, яскраві. Окремі глави на початку були присвячені конкретній темі або учню, що, як на мене, ідеальна структура для такого роману) Читала не відриваючись і відкладаючи весь день роботу)
А от в кінці мені не вистачило напруги. Я очікувала засудження головних героїв ну хоч від когось, бо воно би було в реальному житті. Тож я себе питала, чи не занадто казковою вийшла історія під кінець.
Дякую вам за прекрасний роман, я отримала задоволення, читаючи його)
farculitsa, Можливо, в фіналі й треба було піддати жару, але у героїв і так стільки випробувань було, що ХЕ вони заслужили. Вдячна Вам за зворотний зв'язок, тішить, коли читачі отримують задоволення.
Хороша історія, в міру життєва, в міру романтична! Я б сказала, що справжня, коли читаєш і віриш, що так воно і могло бути в житті)))
Мені сподобалися характери героїв, з Сонею разом переживала її період самотності...
Lyudmila Sokolova, Вдячна Вам за коментар. Сюжет дійсно взятий із життя.
Завжди радію, коли бачу ваші нові твори. Дякую за те, що повертаєте мене в минуле і разом з героями я згадую і своє дитинство і молодість. А разом з Сонею, я згадала, як і сама вперше прийшла до школи і отримала 10-11 класи. І на той момент мені було 20 і я навчалася на вечірньому відділенні університету,добре, що хоч класне керівництво не навісили. А ці веселі поїздки на Троєщину, де можна було проходити цілий день... Дякую, і з нетерпінням чекаю наступного вашого твору.
Інна Мілевська, Вдячна за мотивувальний добрий коментар. Зазирайте до "Таємне хобі". Там теж школа, життя, але з позиції чоловіка.
Чудовий роман! Чудово пишете! Приємні враження і відчуття після прочитання. У Ваших героїв закохуєшся. Ксенія, Ви педагог? Я ще з роману "Поцілована Богом" запідозрила)) Бажаю натхнення і успіху!
Елена Коростылева, Я не проти, колего!
дякую за чудовий роман я підписалася на вас після цієї книги.
Лариса Орендарчук, Приємно, що довіряєте.
Дякую.
Як я вас раніше не читала? Неподобство.Вибачте будь ласка,я виправлюсь
Катерина Позняк, Взагалі то я дуже довірлива❤️
Я закохана у Вашу творчість . Бажаю здоров'я, миру, удачі Вам у житті . Натхнення на нові звершення.
Maria Delecuk, Я сама у неї закохана))) У творчість. Це така зараза, доки не напишеш те, що в голові оселилося, не заспокоїшся. Не зрозуміло, що це: покарання чи заохочення від Бога?
Я ще ні разу не зустріла автора, щоб так красиво писав, завжди так сухо, кострубато. Як казав Ектор Браво "Бравісімо" ! Ніби в своє дитинство впала, удачі вам в написанні.
Alissa, Навіть так? Ух-ти! Приємно.
Дякую за побажання.
Дуже цікаво і хвилююче, спогади, ностальгія про школу, однокласників, дякую за книгу ❤️
Tetiana Sergin, Дякую, що поділилися враженнями.
Цікавий сюжет.Бажаю здоров'я,миру і натхнення на нові історії.
Марі Іванюк, Приємно, що сподобалося. Дякую за побажання! Миру нам усім!
Дякую! Чудовий роман!
Олексій Задирака, Рада, що Вам сподобалося.
Дякую за Вашу працю. Ваші твори захоплюють у полон своєю змістовністю, глибиною. Низький уклін Вам Авторе. Ще раз дякую. Бережіть себе.
Людмила Тихоненко, ❤️❤️❤️Дякую! Приємно!
Не перестаю захоплюватися Вашими творами. Неймовірна книга.
Инна Попкова, Цей твір особливий, він про школу. Любов усього мого життя - школа)))
Вдячна Вам за коментар.
Дякую вам за книги, мій улюблений автор.
Наталія Котюх, ❤️❤️❤️Дякую! Приємно!
Вже давно хотіла написати.Дякую ще Вам за не лише розповідь про справжнього Вчителя,але і за людяні
гуманні риси та теплі сімейні відносини,які ви описуєте не тільки в цьому творі(і яких зараз так бракує).Часто ми забуваємо залишатись Людьми,коли мова йде про правила,стереотипи,амбіції,злобу і т.д…..
Iryna Bodnarchuk, ❤️❤️❤️Вдячна Вам!
Кожну наступну главу чекала з нетерпінням. Дуже дякую.
Людмила, Приємно це читати.
Клас!дякую. Чудова історія ...
Анна Болдіна, Рада, що твір сприйнявся позитивно.
Дякую!!!! Гарний фінал, все як повинно бути, як і чекала, у них по іншому просто і не могло бути. Вовка молодець, втілювач мрій, справжній чоловік. Статус "чоловіка" визначає не вік, а вчинки. А чоловіком він став ще дуже юним. Дякую за чудову історію!
Наталя, Дякую, Наталю! За Вашу підтримку.
Слава Україні!!! Величезне дякую за таку чудову,емоційну історію,щось подібного на Букнеті не читала,написано дуже гарно ,але трішки прикро,що Соня вчителька вражої мови і літератури,неможу сприйняти навіть згадки,але уявляла вчителем нашої солов'їної. Чекаю ще чогось цікавого. Миру і перемоги.
Ксенія Демиденко, Я дитина совка,так що мені відома вража мова,сама вчила .
Ксаночко, дорога дякую за ХЕ! Була розчарована, бо не уявляла як так.Але ж він міг розповісти Софії, і про сестру і про допомогу тій закоханій однокласниці. Але знаю, що інколи потрібно не вірити очам, якщо ти навіть бачиш, бо вже було таке в книзі "Стосунки напрокат". Все одно зачепило.Але Епілог, то круто! ДЯкую, і якщо реально знаєш героїв , і є змога передати респект та вітання! Тішусь, що є щасливі люди! Оксанцю, натхнення на інші твори
Ксенія Демиденко, О, дуже дякую, мила Ксю
Так шкода прощатися з цією неймовірною історією...) І я безмежно заздрю Мамі Соні. Автору надхнення, легкого пера і вдячних читачів!) І взагалі, я не люблю коли закінчуються ваші книги))) Ця можливість заглянути у неймовірно життєвий і реальний світ, який вчить чогось нового, відволікає і захоплює, і дає можливість підглянути за такими репльними героями, ніби піддивилася чуже життя, і не почуваюсь винною))) Веселих свят!)
Дякую за неймовірну історію. Весело, правдиво та дуже цікаво ;)
Валентина Лизун, Рада, що Вам сподобалося.
Браво!!!!
Валентина Лизун, Дякую)
Оооох! Це було того варте!)
Янина Кап (Зоя Маг), Дякую! Погоджусь з Вами)))
Дуже сподобалась книга.Успіхів Вам ,щоб з під Вашої легкої руки виходили нові твори.Мтру і перемоги всім нам Слава Україні, слава нашим захисникам.
Ldmk, Миру! Перемоги! Слава Героям! Завдяки нашим захисникам ми можемо писати й читати....
Супер історія!А проди,чекалися з нетерпінням,і взагалі натхнення Вам у подальшій праці!
Люда, Дякую за побажання. Старатимусь.
Це просто неймовірна історія!!!!Щиро дякую Вам!!!!
Ksenij, Приємно, що вона для вас була неймовірною)
Дякую! Історія супер! А як легко читається!?
Руслана Мартинюк, То це ж чудово, що легко читається! Дякую за коментар!
Щиро дякую за величезне задоволення. Трішки пірнула в 90-ті. Чудова історія, гарно написано.
З великим нетерпінням чекала на нові продовження, плакала і сміялися разом з героями книги. Бажаю вам натхнення для інших ваших творів.
Наталья Феськова (Клобукова), Радію, що змогла доставити Вам задоволення. Дякую за побажання!
Дякую за прекрасну книгу, завжди чекала з нетерпінням на нові глави. Під великим враженням від епілогів . Немов би прожила життя разом із героями. Дуже сподобалася книга. Бажаю натхнення,успіхів та нових звершень.
Натка, Тішить, що Вам до вподоби прийшлися Вовка і Соня. Дякую за побажання! Буду старатися.
І ще одна цікавість-у книзі часом не фігуруєте в ролі Тані англічанки?? До речі,на журнал»Ми»в мене була підписка-читали не лише друзі,а й чуть не пів школи)))
Iryna Bodnarchuk, Я в книзі фігурую як автор))) Мета взагалі твору була інша, показати, як важко молодій вчительці в школі, бо всі ж думають, що робота вчителя - побазікала до обіду - і додому))) А потім як закрутило, як понесло Остапа.... Самі знаєте. Оце в результаті таке й вийшло.
Я сама журнал "Ми" любила читати. Бібліотекарка давала пачками.
чудовий роман))
Натусик, Дякую!
Історія написана від душі)це шедевр!дійсно прожив,з героями все і це неймовірно)Вам як автору велика вдячність за таку книгу....Пишете прекрасно)натхнення Вам)
Софія Гавриленко, Дякую Вам! Завтра будемо починати нову історію.
Тепер можна в енний раз перечитати,але
Вже від самого початку і докінця!:)))
Iryna Bodnarchuk, Саме так! Приємного читання.
Щиро дякую за цю історію,яку прожила,а не прочитала! Переконуюсь ще і ще,що справжні почуття подолають любі перешкоди,якщо люди необхідно потрібні один одному!А можна ще одну книгу про цю пару? )) Сумно,що вже кінець.Впевнена,що про їхнє життя вийшов би бомбезний серіал)Цікаво дуже,як вони зараз. А пишете ви,Ксеніє,неповторно-мова ллється,немов річка❤️
Iryna Bodnarchuk, Я Вам теж вдячна, що постійно ділилися своїми враженнями. Ви чекали глави, а я - Ваші відгуки))) На жаль, в цій історії крапка. Сказала все, що могла, а з пальця висмоктувати, самі знаєте, негарно виходить. Пара (прототипи) чудово жили разом два роки назад, це я точно знаю. Під Львовом.
Від завтра почну викладати новий роман - Вам він теж має сподобатися. Там весела гумористична історія. Не засумуєте. А цю можна буде ще перечитати)
Слава Україні!!! Зі святом святого Миколая миру і перемоги.Цікава емоційна історія,якщо Катю ще якось можна виправдати,можливо пустив пожити ,то цілувати Лєнкині руки ,якось важко щось придумати в яку гру грає хлопець чи про щось ми не знаєм може якийсь спір,але не схоже ,дуже хочеться продовження і що ж такого сталось.
Ксенія Демиденко, Нічого не дивного, нарешті ми зреклися старого календаря і йдемо в ногу зі всім світом.І то якби не війна, то не довго би повелися так. Але сто років тому, було так само, тільки потім чогось прив'язали до юліанського календаря всі свята.Ми давно були готові так святкувати, бо багато родин були католиків і то звикли до двох Миколаїв і до подвійних Різдвяних свят
Я рада, що в реалі Володя знайшов свою половинку, і не втрачає час, він розуміє, що треба цінувати кожну мить. І для чого відтягувати час? Адже він готовий до відповідальності, інколи чоловіки і в 50 бояться жінок, бояться взяти відповідальність за ту, кого полюбили . Очікую продовження!
Ксенія Демиденко, ну так, зачарувалась дуже якось повірила в ті стосунки, а ще швидше розчарувалась. Бо моя приятелька має чоловіка 11 молодше, і їх любов зародилась в коледжі, там одні хлопці навчались і Таня їх англійську вчила.Але закінчивши, він добився її руки і серця і весілля пишне , і діточок двоє є. Прекрасно живуть душа в душу
Вовка шибеник,але мені здається ,що вона там щось зайвого надумала,ну не схожий Вовка на якогось покидька...
Софія Гавриленко, Вам правильно здається)
Ну і поворот...
Анна Болдіна, І таке буває...
Ой,а що це таке було?щось тут не так. Мені здається-якась авантюра.Очам варто вірити,але… поговорити і вияснити краще…Коли ж він встиг з двома,крім
Соні? Невже Вовка свою силу і красу почав спрямовувати на дівчат,потішаючи своє чоловіче его?Оце розділ-як грім серед ясного неба!
Iryna Bodnarchuk, Це щоб читач не розслаблявся....
Ви праві, авантюра.
А очам вірити не варто. Краще поговорити, але ж молодість робить висновки швидше, ніж треба.
Як я Соню розумію. Внутрішня боротьба між розумними правильними аргументами та сильниии почуттями-це
треш(як сьогодні кажуть)
Боїться,напевно,не лише втратити,а ще
й сумніви є,що це може бути захоплення,активний тестостерон. Але
слова Вовки»Будемо жити у блуді?»- це
вражає. Вовці,напевно, зараз потрібен
саме цей фундамент(сім’я),щоб далі
впевнено будувати своє щасливе життя,крім великого страху втратити Соню.
Ксенія Демиденко, дякую)))Так,неможливо не набратися в школі,а ще й вдома-
свій підліток:)))) А Вовка-
Дивовижний справжній власник. І
це чудово,коли чоловік горою за
своє. З таким Соня буде по справжньому щасливою! Думаю,вона відчує і побачить,коли треба перестати бути мамою Сонею:)))
Коментар видалено
Неймовірно,просто їхнє життя після випускного це цікаво)В кожного свої перепетії, але вже все вільніші ніж були,випускний вирішив багато проблем але не всі...
Софія Гавриленко, Проблеми ще будуть, на жаль...
Дякую-дякую за щоденний смачний літературний десерт:))) Ай та Вовка молодець-закрутив голову спочатку в
танці,а потім ділову пропозицію.От і
справді-безцінний рідкісний скарб і виняток із правил.Живе Сонею,ними,а не собою,все продумав і вирішив-і це неодержимість,а розуміння,що вона-його,рідненька і дорогенька. А ось Соня
буде,певно,як на війні. Думаю,що в їхньому житті тільки починається бути гаряче! Вірю,що вистоять!!! Ролі кардинально міняються!Ой Цікаво,як тепер Соня проявить педагогічні здібності(адже для Вовки вона вже не мама Соня,та й він-не учень і ще й повнолітній)))
Iryna Bodnarchuk, Ви праві, усе лише починається. Такий тип чоловіків, як Вова, рано дорослішають, але чудять не по-дитячому) Далі зрозумієте)
Впевнений, серйозний не по рокам. Він дуже подорослішав.
Наталя, Саме так.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати