Обрати наречену. Маскарад сердець

— Ріане, я вже не вільна розпоряджатися собою, — мій голос здригнувся. — Батьки віддають мене на Відбір наречених для принца Адріана.
Він завмер, ніби його вдарило струмом, а тоді глухо спитав:
— Еліано, але ж...
— Я ніколи не зможу його полюбити! — я зробила крок назад, у нічний туман. — Якщо ти справді щось відчув до мене… молися. Молися всім богам, аби принц Адріан ніколи не подивився в мій бік. І тоді ми ще зустрінемося…
***
— Передай батькові, що я згоден на Відбір, — кажу я. — Збери мені всіх дівчат королівства.
Каспіан здивовано підняв брову:
— Ти справді хочеш влаштувати цей фарс?
— Я погоджуюся лише з однією метою: знайти її. Вона просила мене молитися, щоб я обрав іншу. Але вона ще не знає, що я вже зробив свій вибір.
**
Кожен з них був під маскою. Чи впізнають одне одного тепер?