Намалюю тобі щастя
23 794
Букнет Сучасна проза Намалюю тобі щастя

Намалюю тобі щастя

Дар'я Новицька
Повний текст · 113 стор.
152
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 152
Анотація до книги "Намалюю тобі щастя"
Поглинений самотністю та скорботою, Павло малює портрети покійної дружини, щоб вгамовувати біль від утрати.
Байдужий до всесвіту та життя, він дізнається, що в нього закохана дівчина. Її почуття не допомагають позбутися привидів минулого, а навпаки, лише погіршують ситуацію.
Історія Павла та Анни губиться в закутках великого й жорстокого міста, де кохання межує з відчаєм, а щастя — зі стражданням…
Зміст книги: 27 глав
Пролог
Глава 1. Чотири роки тому...
Глава 2. Затишні посиденьки
Глава 3. Наш час
Глава 4. Біле та чорне
Глава 5. Світанок
Глава 6. Бути потрібною
Глава 7. Вибачення
Глава 8. Наполегливе піклування
Глава 9. Душа
Глава 10. Новий друг
Глава 11. Сльози не допоможуть
Глава 12. Кохання та самотність
Глава 13. Там, де ховається біль
Глава 14. Чи стане це щастям для обох?
Глава 15. Конверти
Глава 16. Ранок на вокзалі
Глава 17. Браття
Глава 18. Нові сумніви
Глава 19. Трагедія
Глава 20. Хортиця
Глава 21. Впасти в безодню
Глава 22. Новини
Глава 23. Порожнеча
Глава 24. Винний
Глава 25. Намалювати щастя
Епілог

152 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Кузьменко
12.03.2023, 19:37:04

Дуже хвилюючий та болючий розділ! Емоції, від яких тяжко стримати сльози!
Маша для Павла була не лише дружиною, але й цілим Всесвітом, душею, й після її смерті його душа, ніби блукає у темряві!
Також цікаво, що було написано на аркуші, який був у паспорті! Є здогадка, що Марія була вагітною…
Сподіваюсь, що Анна зможе повернути його до світла! Повернути йому емоції та почуття! Так, дуже боляче…

Дар'я Новицька
12.03.2023, 19:48:13

Ірина Кузьменко, Дякую за відгук та емоції, Іринко!

avatar
Інна Турянська
07.03.2023, 20:37:50

Павла теж можна зрозуміти. Бо ті,кого ми дуже сильно кохали, не відпускають нас навіть після своєї смерті. Точніше не вони самі, а ті почуття, які ми з ними розділяли.

Показати 2 відповіді
Єва Райн
12.03.2023, 19:09:09

Інна Турянська (Innaturianska), Повністю підтримую! Павло не може поки відпустити минуле і це зрозуміло.

avatar
Віра Вікторівна
07.03.2023, 13:44:06

Згадалось порівняння... ''Ніч у лісі - те саме, що проблеми в житті: ти ніби і знаєш шлях, який виведе з глухого кута, та кожен новий крок сіє сумніви, пропонує повернутися, і скоро дорога перетворюється на битву не з ніччю і чорнотою, а лише з собою''. /Люко Дашвар /

Показати 2 відповіді
Віра Вікторівна
07.03.2023, 18:49:20

Дар, ♥️♥️♥️

avatar
Анна Багирова
07.03.2023, 16:17:01

Ех Пашко, Пашко!) Нехоче він вибратися з трясовини, хоче зав'язнути і піти у небуття...туди...до Марії!) А от мені вже шкода Олексія, він, дійсно, закохався в Аню, а вона ж подумала, що подарунок від Павла!)) Дякую, сонечко, за сьогоднішню продочку та з нетерпінням чекатиму на продовження.)))

Дар'я Новицька
07.03.2023, 18:48:54

Анна Багирова, Олексій, як-то кажуть, став заручником ситуації. І він або теж стане егоїстом, або вчинить по совісті. Буде видно)) Щиро дякую за відгук, Анюто!

avatar
Ірина Кузьменко
07.03.2023, 14:32:43

Дякую за продочку)
❤️ Якщо спочатку я Павла жаліла, то зараз вважаю трішки егоїстом! Він закрився своїм горем від людей, однак мені шкода, що він так нехтує почуттями Ані та дозволяє собі так поводитися з нею! А Анна повинна також розуміти, що кохання коханням, проте вона заслуговує кращого відношення до себе! Навіть кохання не заслуговує стати «рабинею почуттів» та дозволяти «витирати об себе ноги»...

Дар'я Новицька
07.03.2023, 18:47:53

Ірина Кузьменко, Так, він егоїст. Чому так сталося - стане відомо з однієї важливої глави про минуле. Анна не має здаватися, бо якщо це станеться, Павло повернеться до колишнього стану... На жаль. Рабиня або ні, буде скоро зрозуміло. Щиро дякую за відгук, моя хороша! Рада, що ти читаєш!

avatar
Diana Tsoneva
07.03.2023, 13:33:03

Та просто Павло самозакохана особистість, яка звикла, що його жаліють, весь час цікавляться його психологічним станом, фізичним та піклуються про нього, бо його люблять його близькі, переживають за нього ("але ж я цього не прошу") . Він же навіть не хоче робити кроки для того, щоб показувати близьким: "Мені боляче від того, що ви через мене страждаєте, тому я ось, стараюся, щоб повернутися до нормального життя". Він правильно помітив - гнівить Бога. І життя робить неймовірні повороти і твої ж дії бумерангом повертаються тобі ж. Дуже цікава історія. Подивимось чи вдасться Павлу повернутись до звичайного життя... Дякую автору! З нетерпінням чекаю продовдення!

Дар'я Новицька
07.03.2023, 18:44:27

Diana Tsoneva, Можливо, і самозакоханий. Мені складно з цим погодитися. Бо раніше він таким не був. Егоїст - так, тому що не розуміє чужих почуттів, зациклився лише на своїх. А все інше стало справою часу. Він зрозумів, що байдужість до людей йому допомагає. Звідки це виникло - стане відомо у наступних главах. Щиро дякую за ваш відгук! Ви мене надихаєте!))

avatar
Віра Вікторівна
03.03.2023, 20:49:38

В цій проді мені Павло здається таким ...пристосуванцем, чи що... Йому байдуже на Аню...і це страшно. Мабуть, і це скоріш за все так, він її ніколи не полюбить. Можливо згодом...з'явиться якась вдячність, але не кохання. Олексій же страждає від нерозділеного кохання... Лишається тільки підтримати його бажання і віру у змогу достукатись до Ані...Якщо щось не розквітає, значить, ще не час. І сенсу злитися й тупати ніжками немає. Усе станеться тоді, коли має статися. А сам краще дай любов собі, поки чекаєш, замість того, щоб марно витрачати енергію.

Дар'я Новицька
04.03.2023, 12:17:30

Вера, Можливо і так. А можливо, що Павло поки сам не розуміє своїх почуттів. Не може розібратися. Або дійсно байдужий. Побачимо у продовженні)) Щиро дякую за відгук та підтримку книги!

avatar
Diana Tsoneva
25.02.2023, 18:11:23

А коли чекати продовження? Бо дуже цікава тема розкривається?

Показати 2 відповіді
Diana Tsoneva
03.03.2023, 21:26:50

Дар'я Новицька, Дякую

avatar
Анна Багирова
03.03.2023, 20:44:35

Шкода Олексія. Це ж треба такому статися, один з братів закоханий у дівчину, інший просто дозволяє цій дівчині любити себе. Ситуація не з приємних. Чим то все закінчиться для цих трьох?)) Дякую, сонце, за сьогоднішню продочку. З нетерпінням чекатиму на продовження.))))

Дар'я Новицька
03.03.2023, 20:56:04

Анна Багирова, Чимось закінчиться, побачимо))) Головне, щоб егоїзм не затьмарював усіх. Щиро дякую за відгук, Анюто!

avatar
Ірина Кузьменко
03.03.2023, 20:27:50

Я розумію почуття Олексія! Й мені його також шкода! Однак серце Ані вже обрало Павла! Слова Паші про Аню… навіть мені стало образливо! Він не цінить її, просто використовує, тому що йому так зручно! Так не повинно бути! Це не просто егоїзм, а безсердечно!
Тепер Анна вже повинна зробити вибір! Сподіваюсь вона зможе зрозуміти, що достойна кращого, або Паша нарешті зміниться! Серцю не накажеш…

Дар'я Новицька
03.03.2023, 20:55:29

Ірина Кузьменко, Останні слова відгуку - найвлучніші для цієї історії. Серцю дійсно не накажеш. Що буде далі - дізнаєтеся)) Дякую за підтримку!

avatar
Віра Вікторівна
25.02.2023, 21:44:16

Пашка потиху повертається до життя...звісно ж не до такого, як хотілося б Ані...та все ж. Для нього дуже важливо, що хтось поряд, навіть коли він сам проти цього... У кожного повинен бути такий особливий хтось. Хто не буде аналізувати ваші помилки і не навчати вас. І це просто рознесе твоє серце... воно буде пестити душу... полегшить біль... має бути ..
Ось так влаштовані люди...
Кожному потрібен хтось, хто тримає його за руку... Щоб хтось його втішив, кажучи, що все буде добре... поділився теплом свого серця...
Якщо з кимось тепло, потрібно просто цінувати це.

Показати 3 відповіді
Дар'я Новицька
03.03.2023, 19:05:22

Вера, Наче владналося, нарешті)) Щиро дякую!

avatar
Дарья Драгонер
24.02.2023, 19:59:11

нормально

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:49:28

Дарья Драгонер, Дякую.

avatar
Ірина Кузьменко
25.02.2023, 19:57:20

❤️❤️❤️
Я щиро всміхаюся від розділу: тепло та турбота! Аня молодець, й Павло показав себе з іншої сторони! Зрештою її терпіння дало і йому сили!
Дякую за розділ :-)

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:48:34

Ірина Кузьменко, Дякую, мила!

avatar
Анна Багирова
25.02.2023, 20:31:43

Невже крига почала скресати? Я не знаю, чи вистачило б у мене терпіння, поводити себе, як Аня?!)) А вона молодець!)) Вже нетерпиться дізнатися, що буде відбуватися у Львові. Дякую за продочку, люба.))))

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:48:21

Анна Багирова, Із запізненням буде відповідь, але все одно - дякую!

avatar
Анні Ксандр
25.02.2023, 21:11:40

О, Павло ніби трохи відходити починає))

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:47:56

Анні Ксандр, Дякую за відгук!

avatar
Інна Турянська
25.02.2023, 22:22:09

Нарешті хоч якісь нотки життя з'явилися))

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:47:44

Інна Турянська (Innaturianska), Це точно! Дякую за відгук!

avatar
Анні Ксандр
28.02.2023, 22:15:46

Молодець Павло, що таки не відступився!

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:47:31

Анні Ксандр, Дякую! Це правильне рішення його, нарешті)

avatar
Віра Вікторівна
28.02.2023, 22:37:28

Ну от за те, що він їй сказав по телефону, я б і по другій щоці приложила!) Відбувся вибух емоцій, виверження негативу...це добре. Пашка трішки задумався, здригнувся... Звісно ж, що ще далеко до сприйняття нового життя, нових стосунків... пам'ять так швидко не відпустить... ''Вичісує вітер з волосся Твої поцілунки,
Безжально відносить у клапті глибоких калюж,
Як бути, як жити без цього солодкого трунку,
І знати... загублена стрічка для з'єднаних душ.
Вичісує вітер... і шпилькою коле між ребер,
Жорстокий, сердитий, не має до мене жалю,
Усе відібрав, що було дорогого від Тебе,
Він знав... як Твої поцілунки у пасмах люблю.'' /інет/

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:46:48

Вера, Щиро дякую за прекрасні вірші, слова та емоції!

avatar
Ірина Кузьменко
28.02.2023, 22:40:34

Я не можу зібратися з думками…. Читала розділ й гнівалася на Павла, співчувала Ані, й плакала… Читаючи розділ, сиділа й плакала!
Нарешті Павло зрозумів! Не дав їй піти! А від такого жарту хотілося реально стукнути його чимось тяжким!!! Однак, ці почуття… охоплюють також і читачів!
Багато емоцій! ❤️❤️❤️ Дякую, мила :-)

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:46:29

Ірина Кузьменко, Дякую за щирі емоції та відгук!

avatar
Анна Багирова
01.03.2023, 00:34:48

Я, навіть, неможу зрозуміти, що відчуваю. Спочатку уявила себе на місці Ані і ні, одним ляпасом Пашка у мене не відбувся б! Ті його приколи принижували Аню, він просто знущався з дівчини, бо звик, що вона терпіла всі його вибрики, панькалася з ним, як і його брат Олексій.) Потім намагалася зрозуміти Павла.....так, втратив найкоханішу і найріднішу жінку, це безумовно біль і розпач, але ж повинен бути якийсь край стражданням, звісно, кожна людина вирішує сама, де той край для неї!) Розумію обох героїв, але у цій главі, я на стороні Ані.)) Дякую, люба, за продочку та чекатиму на продовження з нетерпінням.))))

Дар'я Новицька
03.03.2023, 18:42:20

Анна Багирова, Дякую за відгук, Анюто!

Аня відчуває Павла на підсвідомому рівні, отже не дарма доля звела їх. Вона зможе зцілити серце і душу Павла, бо вони потрібні один одному. Так вона не замінить Машу, але зможе дати Паші тепло дому та затишок його душі.
Щиро дякую за оновлення! ❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді

Дар, ❤️

avatar
Ірина Кузьменко
21.02.2023, 16:17:46

Щемливий розділ ❤️ Я навіть не знаю, що сказати! Так все емоційно… до сліз))) Дякую, мила ❤️ Дуже сильно!

Показати 2 відповіді
Ірина Кузьменко
22.02.2023, 15:36:37

Дар, ❤️❤️❤️ Вірне рішення! Історія неймовірна)

avatar
Анні Ксандр
21.02.2023, 19:04:15

Гарний та чуттєвий розділ... Питання чи впораються?..

Дар'я Новицька
22.02.2023, 14:55:25

Анні Ксандр, Мабуть, впоратися буде складно...
Щиро дякую за відгук, Анні! Приємно, що ви продовжуєте читати)))

avatar
Віра Вікторівна
21.02.2023, 19:19:54

Тут радіємо з того, що він хоча б розуміє...потрібно щось робити. І в той же час бачить ту соломинку, за яку можна схопитись. Чи вийде? Це ще те питання...тут багато від чого залежить...і від Ані, і від Павла.
''Якщо одного разу ти нікого не захочеш чути, подзвони мені - я обіцяю мовчати''
Габріель Ґарсія Маркес

Дар'я Новицька
22.02.2023, 14:54:39

Вера, Дякую за нову цитату та відгук!
Може, Павло й справді зрозумів, що потребує допомоги та підтримки...

avatar
Анна Багирова
21.02.2023, 19:39:13

Паша спробував зробити перший маленький крок, хоча ні....це великий і відчайдушний для нього крок! Сподіваюся у Ані вистачить терпіння і вона все витримає!) Емоції зашкалюють і хочеться плакати разом з героями.)) Дякую, сонце, за сьогоднішню проду. Вже не терпиться дізнатися, що буде відбуватися далі.))))

Дар'я Новицька
22.02.2023, 14:52:34

Анна Багирова, Я щиро рада, що історія викликає такі емоції)) Мені дуже-дуже приємно! Дякую!

avatar
Віра Вікторівна
17.02.2023, 19:17:57

Я не знаю...мені складно щось написати, коментувати...важко.
''Ти для мене, мов фата-моргана,
Мій незайманий, втрачений рай,
Ти моя незагоєна рана...
Відпускай вже мене, відпускай...
Відпусти ти мене, моя доле, -
Вже й дерев тих немає в саду...
Я молюся, бо знаю - ніколи
Я до тебе в наш рай не прийду...''
Автор Оксана Смішко

Дар'я Новицька
17.02.2023, 19:31:07

Вера, "Ти моя незагоєна рана"... як же влучно підходять ці слова до історії Павла. Щиро дякую вам за підтримку!

avatar
Ірина Кузьменко
17.02.2023, 19:11:35

Те, як Аня відчула, чи зрозуміла (тяжко пояснити) де знаходиться Павло — це неймовірно! :-) Вона також молодець, що не обрала одного брата, а змусила їх обох піти з нею!
Дякую ❤️

Дар'я Новицька
17.02.2023, 19:18:00

Ірина Кузьменко, Вона розуміла, що своєю появою підштовхнула до сварки між ними, тому так вчинила. А "підказка" - добре, що вона її правильно відчула))
Дякую за підтримку, мила!

avatar
Анна Багирова
17.02.2023, 18:14:45

Як я й думала, Паша поїхав до дружини. Просидів там всю ніч. Йому вкрай потрібне лікування, бо сам він не бажає виходити з цього стану.)) Дякую, люба, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))

Дар'я Новицька
17.02.2023, 18:32:52

Анна Багирова, Так, ти мала рацію)) Бо добре відчуваєш емоції у цій книзі!
Щиро дякую за відгук та підтримку!

avatar
Анні Ксандр
17.02.2023, 17:18:04

Важко... Але ж треба жити далі...

Дар'я Новицька
17.02.2023, 17:39:23

Анні Ксандр, Треба... якось та треба. Можливо, допоможе розуміння, що він комусь потрібен?))
Щиро дякую за підтримку книги, Анні! Радію вашим відгукам!

avatar
Ірина Кузьменко
13.02.2023, 20:28:41

Тепер ще більше хвилювання за Павла! Куди він подівся? Анна звичайно, що хвилюється, її почуття чудово можна зрозуміти! Олексія мені шкода стало, від щирого серця! Він хороший брат та чудовий чоловік, і йому подобається Анна) Однак її серце вже вибрало іншого!
Дякую, мила за хвилюючі та щасливі емоції :-)❤️❤️❤️

Показати 3 відповіді
Дар'я Новицька
14.02.2023, 09:48:00

Ірина Кузьменко, "Душевно згоріти" - цілком згодна. Треба мати неабияку витримку, щоб самій не втратити бажання щось робити...

avatar
Інна Турянська
13.02.2023, 21:57:49

Все він оцінить, але з часом...коли почне цінувати і саму Аню. )

Дар'я Новицька
13.02.2023, 22:02:02

Інна Турянська (Innaturianska), А ще, коли почне цінувати й своє життя. Бо зараз йому байдуже на себе.
Щиро дякую за відгук та увагу до книги! Це допомагає не опускати руки))

В житті Ані та Олексія, як у пісні
"Мы выбираем, нас выбирают,
Как это часто не совпадает"... Шкода обох.

Дар'я Новицька
13.02.2023, 21:52:01

Наталья Русанова, Ох, це точно. Цілком з вами згодна! Навіть нічого додати... Щиро дякую за підтримку!

avatar
Віра Вікторівна
13.02.2023, 19:51:43

Нелегко вийти із тої темряви, в яку ти свідомо себе заганяєш... І не хочеш нікого ні бачити, ні чути ...не кажучи вже про те, щоб дослухатися. Ані доведеться нелегко, навіть балансувати на грані неможливого... ''Ми з тобою як двоє загублених
В зовсім різних куточках Землі.
Що для щастя нашого зроблено
Кожним з нас? Без порожніх слів...
Я і ти - половинки Всесвіту,
Та до спільного ще не прийшли.
Мрію маємо ми здійснити ту...
Та для цього ще сил не знайшли.
І блукаємо поки дорогами...
І чекаємо - Бог зведе нас.''

Показати 5 відповідей
Віра Вікторівна
13.02.2023, 21:40:21

Дар, ❤️❤️❤️

avatar
Анна Багирова
13.02.2023, 19:51:20

Як все переплелось Аня закохана у старшого брата, а вона подобається меншому! Ось такі квіточки! І куди ж той Паша подівся?) Можливо він поїхав на кладовище до Марії??!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, люба, за продочку.))))

Дар'я Новицька
13.02.2023, 21:35:34

Анна Багирова, Кудись та подівся)) стане відомо у наступній главі. Не хочу спойлерити))
Від серця вдячна за відгук та підтримку, Анюто!

avatar
Анна Багирова
11.02.2023, 21:05:08

Ох, як важко Ані. А Паша у глибокій депресії! Навіть сумніваюся, що у дівчини вийде витягнути його з безодні.)) Дякую, сонце, за сьогоднішню проду. Дуже емоційно.) Чекатиму на продовження з нетерпінням.))))

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:07:11

Анна Багирова, Так, це саме депресія. Не лише туга та біль. Тут потрібна допомога ззовні. Сам він може не впоратися.
Щиро дякую за відгук, Анюто!

avatar
Віра Вікторівна
11.02.2023, 20:32:10

Дуже тяжко стукати і намагатися відкрити зачинені двері. Ще більше важко, коли їх навмисне не хочуть відкрити. Паша хоронить себе заживо... І Аня, якщо не зможе йому допомогти вийти із цієї затяжної депресії, то ''помре'' разом з ним... Та все ж...
Від себе не сховаєшся ...
Від почуттів і думок не втечеш ...

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:06:24

Вера, Із такого стану складно вийти, складно відчинити двері. Бо за зачиненими "легше", не треба нічого робити. Просто існувати.
Щиро дякую за відгук!

avatar
Анні Ксандр
11.02.2023, 19:48:45

Як же це важко, свідомо відати себе фактично у прірву, не знати чи врятує її хто звідти... Принаймні витягувати з неї треба буде обох... Або вона двох, або він прийде до тями й разом виберуться...

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:05:20

Анні Ксандр, Прірва ще та... чорна та глибока. Головне, і їй самій не втратити промінчики світла, якими вона намагається освітити темряву. Дякую, Анні, за відгук та увагу! Дуже приємно))

avatar
Ірина Кузьменко
11.02.2023, 19:46:27

Навіть не дивлячись на поведінку Павла щодо Ані, вона все одно хвилюється за нього та намагається допомогти! Чесно скажу, я навіть не знаю, чи я б так змогла, як Аня! Інколи людина не хоче допомоги, не приймає її від інших й на чужі почуття буває начхати! Однак, якщо Анна зможе витягнути Павла з власної темряви, депресії, якою тоді сама стане? Адже так можна самому «згоріти»
Дякую за продочку :-) Чекаю продовження :-)
❤️❤️❤️

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:03:58

Ірина Кузьменко, Так, згодна з тобою. Можна швидко згоріти, допомагаючи. Особливо, коли цю допомогу не бажають приймати. Щиро дякую за відгук))

avatar
Незнайомець
11.02.2023, 12:13:00

це перша історія з небагатьох , яка покорила моє серце )

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:03:11

Ніка, Я неймовірно рада, що саме ця книга підкорила ваше серце! Дуже-дуже приємно! Дякую!

avatar
Юлія Богута
10.02.2023, 10:30:02

Шикарна обкладинка)

Дар'я Новицька
11.02.2023, 22:02:32

Юлія Богута, Щиро дякую))

avatar
Інна Турянська
09.02.2023, 22:19:44

Так, схоже тепер вже Павлу доведеться поборотися за Аню)))

Дар'я Новицька
09.02.2023, 22:27:49

Інна Турянська (Innaturianska), Та чи стане він це робити? Баба з возу, як то кажуть)) Щиро дякую за відгук, дуже приємна ваша увага!))

avatar
Анна Багирова
09.02.2023, 10:38:08

Ех, Льошо, гарний ти хлопець, але не той, хто потрібен Ані! А шкода!) Паша ображає всіх, хто його оточує, ось і брата образив, хоча той завжди приходив на допомогу.)) Дякую за сьогоднішню проду. З нетерпінням чекатиму на продовження.))))

Дар'я Новицька
09.02.2023, 11:16:14

Анна Багирова, Так, ти маєш рацію. Павло образив останню людину, яка його підтримувала. Залишається надія на Аню)) Дякую, Анюто, за відгук!

avatar
Віра Вікторівна
08.02.2023, 21:13:40

Схоже, що одним понівеченим життям ми не обійдемося... Олексій сподівається на стосунки з Анею...але це дорога внікуди. Аня стільки років закохана і не збирається відступати від свого коханого. Тож, врешті-решт Олексій буде страждати. Шекспір сказав: “Світ — театр і ми всі в ньому актори”, а Сковорода ще доповнив, сказав: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”.

Дар'я Новицька
08.02.2023, 21:18:22

Вера, Усе ще попереду, ролі будуть зіграні)) Щиро дякую за ваш відгук та дуже цікаві цитати!

avatar
Анні Ксандр
08.02.2023, 20:39:50

О, Олексій раптово не запав на Аню?.. Якщо вона цього вчасно не зрозуміє, буде біда...

Дар'я Новицька
08.02.2023, 20:45:05

Анні Ксандр, Так, здається, саме це і сталося)) Далі буде видно, хто як викрутиться. Дякую за відгук та увагу,Анні))

avatar
Ірина Кузьменко
08.02.2023, 19:46:21

Чесно скажу, навіть не знаю, як реагувати!
З однієї сторони Аня сподобалася Олексію, це було доречі помітно з першої зустрічі! Анна
своєю чергою сприйняла його появу, як надію…, і її всі думки все одно зайняті Павлом! Не хочу, щоб було ще одне розбите серце!
Дякую за продочку :-)

Дар'я Новицька
08.02.2023, 19:48:10

Ірина Кузьменко, Хтось завжди залишається з розбитим серцем... Так буває у житті. Дякую за відгук та що чекала продовження!))

avatar
Віра Вікторівна
06.02.2023, 23:03:20

''А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.''
Пантелеймон Куліш

Дар'я Новицька
06.02.2023, 23:59:38

Вера, Неймовірно! Хмара чорна сильно притягнула Павла до землі. Йому потрібне сонечко))
Щиро дякую за такий чудовий та незвичайний відгук!

avatar
Інна Турянська
06.02.2023, 21:40:50

Павло все ще холодний, але мені здається ця крига дає тріщини,хоч він того і не помічає. Навіть те, що він показав Ані ті картини та відкрився багато про що говорить.
Розділ дуже глибокий,болючий, але водночас трепетний. Дякую ❤

Дар'я Новицька
06.02.2023, 21:56:52

Інна Турянська (Innaturianska), Так, маленькі тріщини вже є. Він показав найцінніше, що в нього залишилося...
Щиро дякую за відгук та емоції!

avatar
Анна Багирова
06.02.2023, 20:30:33

Ох, даремно Анна відкрилася Паші у своїх почуттях. Він і сам бачив, що подобається їй, але збайдужів до життя, в душі морок.... якось треба повертати Пашу з тої темряви! Може Аня своєю впертою наполегливістю та й зможе повернути веселку в його душу.)) Дякую тобі, люба, за сьогоднішню продочку. Дуже хочеться дізнатися, що буде відбуватися далі.))))

Дар'я Новицька
06.02.2023, 20:36:29

Анна Багирова, Так, світло має з'явитися в його житті. Бо темрява поглинає. Дякую за відгук та емоції, Анно!

avatar
Анні Ксандр
06.02.2023, 20:19:39

Дійсно, розділ дуже болючий та емоційний... Ніби шкода Аню, а часом не можу жаліти, тому що вона сама обрала собі такий шлях, а він не обирав...

Показати 4 відповіді
Анні Ксандр
06.02.2023, 20:35:37

Дар, Оу, тоді надихайтесь)))❤️❤️❤️❤️

avatar
Ірина Кузьменко
06.02.2023, 19:51:00

Павло все вірно сказав Ані! Правду! Доки є час, вона не повинна втратити свою душу, однак… Аня вже віддала йому своє серце й думки! Дуже, неймовірно емоційно!

Анна зрозуміла, що зробила помилку, коли зізналася, сказала про свої почуттям, проте вона настільки сильна, що все одно готова боротися за нього, й навіть із ним самим!) Тяжко сказати, чи вірно вона робить! Кохання інколи не рятує…
Дякую, мила за продочку) Чекала)))

Дар'я Новицька
06.02.2023, 20:14:32

Ірина Кузьменко, Вона настирна) Поки не планує здаватися. Кохання - сильна штука. Дякую за відгук та наганяй))

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше