Епілог

Любов довготерпить, любов милосердствує,

не заздрить, любов не величається, не надимається,

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого,

не рветься до гніву, не думає лихого,

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

Ніколи любов не перестає!

Перше послання Коринфянам 13:4-8

02.07.2020

18:20

Він стояв на бетонній огорожі мосту, широко розкинувши руки. Він збирався стрибнути. Підвів погляд у небеса: «Ти там, кохана? Бачиш мене? Привіт!».

Смутку більше не було, білосніжні хмаринки пливли в небі, сонечко схилилося до обрію. Різноманітні кольори заполонили все навколо. Жовті, рожеві, зелені, бузкові та червоні: всесвіт сповнений соковитих фарб! Він талановито проводить своїм пензликом по долях людей, розфарбовуючи буденність різним настроєм й думками.

Скорбота залишилася в букеті айстр на могилі Марії. Її роботи були розпродані на благочинному ярмарку. Вторговані кошти віддані батькам покійної дружини. Дев’ятнадцять чорно-білих портретів повернулися на своє місце в майстерню. Прийде час і вони припинять могутню дію на Анну. А поки, Павло іноді навідувався до них. Щоб наодинці з душею поспілкуватися з коханою, розповісти їй про нове життя, поділитися перемогами над собою й прийняти те, що минуле поступово відпускало його…

Павло міцно обійняв Аню, вона лагідно поцілувала в краєчок губ. Стрибок у тандемі. Відчуття вільного польоту. Насичення життям. Шалена хвиля повітря огортала тіло.

— Я тут, — прошепотів, коли їхні силуети замайоріли над поверхнею води. — І я теж тебе кохаю…

Аня всміхнулася, тримаючись за нього та вірячи, що їм вдалося намалювати щастя.