40 031
Анотація до книги "Ейлінг"
Я ніколи не відчувала фізичний біль: ні коли ламала свої кінцівки, ні коли мене зшивали без анестезії. Навіть коли ти своїми сильними пальцями стискав моє серце, аби воно знову почало битись. Але я вперше відчула його, коли ти зник. Я відчуваю його кожної миті, навіть коли й сама рятую людей від смерті. Тому… Не повертайся, будь ласка.
У світі, де хвороби поза законом, ти — єдине, що видає в мені злочинця. Єдине, що змушує мене відчувати себе хворою. Єдине, що може мене вбити по-справжньому. Чи можливо… Зцілити?
У світі, де хвороби поза законом, ти — єдине, що видає в мені злочинця. Єдине, що змушує мене відчувати себе хворою. Єдине, що може мене вбити по-справжньому. Чи можливо… Зцілити?
“Вона залишилась на його обличчі шрамом. Змусила піти проти системи. Зробила боляче своєю брехнею. Але зрештою зцілила його душу та показала, як любити.”
Зміст книги: 41 глава
225 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВзагалі то не люблю утопію, але ця книга наче звйшла
Так як автор сказав читати, читаю, авось встигну до вичитки. Бо якось забула про цю книгу
Бідний Харт... як же мені його шкода... його почуття до Ейлінг, його біль за неї...а цей запис... так болить за обох... матінко... це той чоловік... батько дівчинки... о Господи... дякую за проду, Юлю♥️
Ох, які емоції. Така непроста і водночас чуттєво болюча розмова зі Скаром.... і така картинка з Хартом... ух, як Ейлінг ще дихає... ці почуття в ній... і ніби зі Скарлм добре, хоч і ненадовго... і з Хартом... ці ревнощі, спогади й образа... як же важко Ейлінг... подружка молодець, вирішила діяти схоже)) Дякую за проду, Юлю♥️
Ці слова, ці мовчазні розмови))) Скар усе більше закохує в себе))) Дякую за проду, Юлю♥️
Я не можу...
Сльози градом... і чого досяг цей чоловік... він забрав стільки життів...і на тільки він... як, як він міг сам все це організувати... а влада... чому, після попередньої ситуації... нащо було продовжувати це... серце на шматки... Добре, що Скар поряд з Ейлінг... бідна дівчина... бідні люди... дякую за проду, Юлю ♥️
Яка розмова з подругою... можливо він і спогадів буде з нею щасливим, але поки я так просто не можу відпустити Харта... і Ейлінг, здається, теж))) ох ти ж оханий... що ж він наробив той чоловік... боже... стільки ж людей там... дякую за проду, Юлю♥️
Ох, Юлю... от знову, ну як його не полюбити, коли між ними так іскрить, коли він так говорить, торкається, цілує... Дякую тобі за проду♥️
Бідне сонечко, як же її шкода... я сподіваюсь, що в неї усе буде добре і вона більше не потрапить до цієї лікарні... а Ейлінг... ці спогади... болить за неї... дуже болить... Дякую за проду, Юлю♥️
Ох ти ж йоханий бабай... ну і розділ... фух... емоції через край... спочатку ця розмова зі Скаром... а потім ці слова... сказані слова Елайвом... матінко рідна, мій шок у шоці. Що ж ти робиш... як обрати серед цих двох. І Ейлінг має рацію, що Скар такий як і вона, майже, але Харт... вона все ж досі до нього щось відчуває... Дякую за проду, Юлю♥️
Ох, Юлю... от що ти робиш... змушуєш полюбити цього хлопчину... а як же Харт... мені так його шкода... я розумію, що він їїминуое, покинув її... але пролог просто мене зачарував і розбив вщент) Ох і Скар, Ох молодець... так шкода, що через того виродка він буде вимушений опинитися не там, де завжди прагнув... дякую за проду, Юлю♥️
Ох матінко, серце на шматки... бідна дівчинка, вона так прикіпіла до Ейлінг... вона мріє, щоб та забрала її... можливо Харт піклуватиметься про неї... якщо з Ейлінг таки щось станеться... але я тримаю кулачки, аби вона вижила... вони всі) Дякую за проду, Юлю♥️
❤️❤️
Tanya Nishnianidze, Рада, що книга вам сподобалась) Дякую за підтримку)
Я не можу... серце на шматки від їхніх розмов... минуле,спогади та біль... а сказані слова, а які думки... дуже емоційний розділ вийшов) Дякую, Юлю♥️
Карина Кльок, Дякую)
а кінець таки хороший....вона винайшла все ж таки своє щастя...
дякую)
Алеся Кузьминская, Відносне щастя, так. Рада, що кінцівка вам сподобалась)
Дуже насичена та емоційно важка книга!
Але я вважаю, що вона варта того, щоб її хоча б раз бути прочитаною для переосмислення поглядів на життя, навіть з такими випробуваннями як у мене...
Дякую ❤️
Автору успіхів та натхнення під мирним небом батьківщини ❤️
Ірина Гончарук, Важке життя?
Дякую за побажання. Нехай у всіх нас буде мирне небо.
Вау... не одного Скара так тягне... ці думки Ейлінг, її відчуття... а його доторки... чи вийде в тебе, Ейлінг, триматися подалі)) так, здається,мої мрії, що вона буде з Хартом — тануть на очах)) Дякую за проду, Юлю♥️
Скар залицяється чи що)) ох ти ж блін... така розмова і на тобі... як добре, що Ейлінг була поряд з ним) так-так, я починаю ревнувати... як же Харт)) Дякую за проду, Юлю♥️
Спогади... розмова, як усе непросто... вона не відчуває фізичного болю, але коли перше кохання поряд, то важко стримати спогади та серце на місці, якщо після нього нікого у твоєму житті не було) ох, ця подружка... невже вона боротиметься за Харта... чи є сенс, якщо його серце і душа належать Ейлінг... дякую за проду, Юлю♥️
Так, найважче частину лишили Ейлінг... але Скар виявився не дурним чоловіком) так шкода, що рідна матір так ставиться до цієї трагедії... а фраза Ейлінг — вона правдива)) Дякую за проду, Юлю♥️
Ой, яка розмова))) здається, Харт не очікував, що Ейлінг при ньому роздягатисеться)) нічого собі... той чоловік остаточно зійшов з розуму... таке вчинити... дякую за проду, Юлю♥️
Дуже гарний епілог! Радію за героїв! І навіть донечка в них! ❤️
Дякую за вашу працю, як завжди неперевершена та емоційна історія що не залишає байдужою.
Бажаю натхнення та всіляких гараздів))
вітаю з закінченням книги! Чудова історія)
Дякую вам за глибоку, емоційну книгу.
Якщо чесно, то не сподівалась на щасливий кінець для Ейлінг. Але все ж вона отримала його. Дякую за цю книгу! Тільки деякі питання все ж залишилися. Як Елон вдалося вижити? Я думала, вона загинула там, коли Етерна всіх хворих вбила. І ще. Чому Харт знову покинув Ейлінг? Чому відпустив, адже він її кохав? Я всю книгу розривалась між ним і Скаром. І хоч Скар дійсно зробив все для Ейлінг, врятував її, але мені все ж жаль Харта.
Дякую, за можливість вірити у краще.
Дякую за щасливий кінець. ♥️♥️♥️
Це вау.
І знову Харт її врятував)) я балдію від почуттів цього чоловіка до Ейлінг... чомусь, здається, що батько зіграв свою роль, аби він зник... а от тобі і правда... болюча... він творець цього чудо-апарату. І це добре, адже після смерті батька вона не лишиться на призволяще без цього винаходу... дякую за проду, Юлю♥️
Називається шкода його було... ага... Господи... що ж він наробив... хоч би його впіймали, бо його погрози, здається, не просто слова сказані зопалу... хочби з Ейлінг усе було добре) Дякую за проду, Юлю♥️
Маленька квіточка)) відчуває, хто точно не відмовиться підлатати Ейлінг)) ох, ці вірші... такі слова... і наче і шкода чоловіка, і сумно, що він хотів таке зробити... дякую за проду, Юлю♥️
От тобі і перший розділ)) маленьке сонечко, так її шкода... і цього чоловіка шкода, тільки він обрав не той шлях... Ейлінг не винна, як й інші) яка ж поява Харта, як він вчасно) цей чоловік полонив моє серце ще в пролозі)) Дякую за проду, Юлю♥️
Дякую вам, справді сліз було забагато.
Скар зробив правильно. Цікаво, куди він везе Ейлінг? І чим взагалі все скінчиться... Не хотілося б загадувати, бо розумію, що не та це історія, де всі живуть довго і щасливо. Тому просто чекаю епілог.
Так це дійсно цікава історія, є надія на щасливий кінець але якась примарна^•^ автору натхнення!
Кучеренко Анна, Дійсно примарна) кінець буде, але щасливий чи ні не скажу. Вам видніше.
вот же ссука!!!! ця Етерна...невже їй все зійде з рук????
Алеся Кузьминская, Прода буде опівночі. Думаю, все стане ясно.
Дякую за коментар)
Як Етерна вміло розіграла карти і всю вину скинула на "хворих".
Вікторія Нагаївська, Зручно
Тут тільки одна хвора — Етерна. І це її треба знищити. Вбила хворих і повісила це на Ейлінг з Ковертом(( Нема слів(
Анна Потій, Це було її рішення та її шлях й спроба встановити порядок. Жорстоко? Однозначно. Божевільно? Так. Але вона намагалася встановити старий лад.
На межі нереального. Ніби вони створили гето та вирішили всіх ізолювати. Невже вони змовчать????
Ольга Волынчук, Далі буде видно)
Яка щемлива поезія!
Ольга Волынчук, Дякую
Мені дуже подобається ця безнадійна надія. Змушує задуматись над життям
Ольга Волынчук, Дякую
Цікава книга, гарний стиль написання, приємно читати. Ви вмієте передавати почуття та створювати живу атмосферу! Натхнення вам написати продовження!
Lana Nova, Дякую вам)
«Я втомилася чекати. Втомилася думати. Втомилася дихати»
Як влучно ця фраза передає надлюдську нестримну втому – коли дії, над якими ми навіть не задумуємося, стають зусиллям. Я вважаю, що саме у таких коротких, але глибоких рядках ховається сила історії. Чудово написано.
Кейт Лорен, Дякую вам)
Дуже напружено дякую.
Аня Осадчук, Будь ласка)
Як же не щастить Ейлінг( Прогнали до хворих, замкнули їз там. Жорстокий світ. Всі ніби проти неї( А от що то Хейл її здала, я зрозуміла ще раніше. Чекаю, чим все скінчиться.
Анна Потій, Ще епілог і все
Вітаю з потраплянням в ТОП в різних жанрах, подальших успіхів книзі❤️
Валентина Бродська, Дякую)
Дякую вам за проду
Аня Осадчук, Будь ласка)
Дякую вам за проду ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Будь ласка)
Дякую вам за проду
Аня Осадчук, Будь ласка)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати