20 526
Анотація до книги "Ейлінг"
Я ніколи не відчувала фізичний біль: ні коли ламала свої кінцівки, ні коли мене зшивали без анестезії. Навіть коли ти своїми сильними пальцями стискав моє серце, аби воно знову почало битись. Але я вперше відчула його, коли ти зник. Я відчуваю його кожної миті, навіть коли й сама рятую людей від смерті. Тому… Не повертайся, будь ласка.
У світі, де хвороби поза законом, ти — єдине, що видає в мені злочинця. Єдине, що змушує мене відчувати себе хворою. Єдине, що може мене вбити по-справжньому. Чи можливо… Зцілити?
КНИГА БЕЗКОШТОВНА.
На вичитці.
У світі, де хвороби поза законом, ти — єдине, що видає в мені злочинця. Єдине, що змушує мене відчувати себе хворою. Єдине, що може мене вбити по-справжньому. Чи можливо… Зцілити?
КНИГА БЕЗКОШТОВНА.
На вичитці.
“Про що думаєш,коли чуєш слово біль? Про тіло? Але це не завжди про нього. Лін фізичного болю не відчуває, але їй боляче, коли він торкається її серця. Свідомо, без анестезії...
Тут дуже чуттєво ❤️”
Зміст книги: 41 глава
200 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ знову поцілунок, який рве серце на шматки)) я дуже рада, що це нарешті сталося... але таке відчуття, що це прощання... знову поцілунок-прощання?що ж воно буде далі... дякую за проду, Юлю ♥️
Такий ранок... такс розмова, і ше б трішки і я нарешті дочекалася на їхній поцілунок.... ааа... де той охоронець взявся... так, роботи в Ейлінг дуууже багато...дякую за проду, Юлю ♥️
Невже зі Скаром усе... але на першому місці зараз не чоловіки в почуття, а те, що буде далі... що чекає попереду... а їхні розмови ірлнрчас зігрівають і трощать серце)) Дякую за проду,Юлю ♥️
Водночас неймовірний і болючий розділ... ці їхні розмови рвуть серце, а ці слова про пристрій дають надію, що можливо в них щось вийде))) надто багато їх пов'язує)) так шкода, що такий винахід збираються перетворити у щось страшне... дякую за проду, Юлю ♥️
Ох... розділ з Хартом знову на межі... ці його слова, прохання,обіцянки... серце на шматки... чи здатен він щось змінити... ця хвора жінка точно не відступиться від свого рішення... ох ці доторки... дякую за проду, Юлю ♥️
Ще одна бісяча особа... навіть більше за Хейл... божевільна і хвора жінка...як так можна... хто ж доніс... я думаю, що Хейл... а хто ж іще... але як... вона ж на зесє про шрами... а божевілля.. що це за хвора вигадка цієї тітки... Скар... ех...невже це все... дякую за проду, Юлю♥️
О боже, наруч... це ж... це ж вигахід Харта...чи ні...Як же мене бісить ця Хейл... прилипала, стервозна і беземоційна... вона не лікарка від бога. А так... звичайний стандарт... фу... як так можна... дякую за проду, Юлю♥️
Найболючіше, коли помирають діти раніше за батьки, коли ця діти зовсім маленькі... так шкода цього чоловіка, а він ще й сам опікувався цією дитиною... ох, Скар усе більше захоплює моє серце в полон)) його слова і дії ))) так мило за цей навр "швидкої допомоги")) Дякую за проду, Юлю♥️
Спочатку не зрозуміла треба четати чи ні, а потім як почала то поки не дочитала, не встала з дивану, мені сподобалось, дуже схоже з нашою реальністю, і люди так все розуміють, як їх направити, треба вміти правильно все розуміти і робити логічні висновки, а не те, що в наші голови вливають
Натали Натали, Дуже рада, що вам сподобалась ця книга)
Приємно читати подібні відгуки)
Заходьте й до інших)
Цікава та емоційна історія, дуже рада почати знайомство ще з одною вашою новинкою. Дякую
Дякую за можливість з насолодою зануритись в неймовірну історію..... було захопливо та емоційно.... гарний кінець.... дякую....
Kv Kv (Julia Lime), Дуже приємно) рада, що книга сподобалась)
Початок дуже цікавий та інтригуючий... сподіваюсь, що встигну дочитати
"Будь-ласка" пишеться " будь ласка" вибачте що прискіпуюсь))
Юлія Богута, В пролозі.. з самого початку
Дякую за книгу
39.
Слідом в ХІД пішли бинти
24.
за які ладна була померти. (зайвий набір літер після)
❤️❤️
Евгения Дегтярева, Дякую)
21.
прилетіло по лицю.
Розділ 12
лишні проблеми - може краще зайві?
щось вимальовується дюбовний трикутник
Лимар Тетяна Володимирівна, потрохи так)
Книга читається легко, але сама тема ...
Лимар Тетяна Володимирівна, Болюча?
Не трикутник, а чотирикутник.
Лимар Тетяна Володимирівна, Трохи є. Хоча все наше життя багатокутник суцільний.
Ну от і за кого більше вболівати? І той і той достойні і кохають?
Лимар Тетяна Володимирівна, За неї?
Ну добре хоч на евтаназію не відправлять, а скаргу точно подруга - лікарка накатала
Тетяна Лимар, Відправлять
Здається Харта батько Ейлінг попросив зникнути
Так, як же поведе себе залізна очільниця Конгресу якщо справ стосуватиметься сина?
Взагалі то не люблю утопію, але ця книга наче звйшла
Так як автор сказав читати, читаю, авось встигну до вичитки. Бо якось забула про цю книгу
Бідний Харт... як же мені його шкода... його почуття до Ейлінг, його біль за неї...а цей запис... так болить за обох... матінко... це той чоловік... батько дівчинки... о Господи... дякую за проду, Юлю♥️
Ох, які емоції. Така непроста і водночас чуттєво болюча розмова зі Скаром.... і така картинка з Хартом... ух, як Ейлінг ще дихає... ці почуття в ній... і ніби зі Скарлм добре, хоч і ненадовго... і з Хартом... ці ревнощі, спогади й образа... як же важко Ейлінг... подружка молодець, вирішила діяти схоже)) Дякую за проду, Юлю♥️
Ці слова, ці мовчазні розмови))) Скар усе більше закохує в себе))) Дякую за проду, Юлю♥️
Я не можу...
Сльози градом... і чого досяг цей чоловік... він забрав стільки життів...і на тільки він... як, як він міг сам все це організувати... а влада... чому, після попередньої ситуації... нащо було продовжувати це... серце на шматки... Добре, що Скар поряд з Ейлінг... бідна дівчина... бідні люди... дякую за проду, Юлю ♥️
Яка розмова з подругою... можливо він і спогадів буде з нею щасливим, але поки я так просто не можу відпустити Харта... і Ейлінг, здається, теж))) ох ти ж оханий... що ж він наробив той чоловік... боже... стільки ж людей там... дякую за проду, Юлю♥️
Ох, Юлю... от знову, ну як його не полюбити, коли між ними так іскрить, коли він так говорить, торкається, цілує... Дякую тобі за проду♥️
Бідне сонечко, як же її шкода... я сподіваюсь, що в неї усе буде добре і вона більше не потрапить до цієї лікарні... а Ейлінг... ці спогади... болить за неї... дуже болить... Дякую за проду, Юлю♥️
Ох ти ж йоханий бабай... ну і розділ... фух... емоції через край... спочатку ця розмова зі Скаром... а потім ці слова... сказані слова Елайвом... матінко рідна, мій шок у шоці. Що ж ти робиш... як обрати серед цих двох. І Ейлінг має рацію, що Скар такий як і вона, майже, але Харт... вона все ж досі до нього щось відчуває... Дякую за проду, Юлю♥️
Ох, Юлю... от що ти робиш... змушуєш полюбити цього хлопчину... а як же Харт... мені так його шкода... я розумію, що він їїминуое, покинув її... але пролог просто мене зачарував і розбив вщент) Ох і Скар, Ох молодець... так шкода, що через того виродка він буде вимушений опинитися не там, де завжди прагнув... дякую за проду, Юлю♥️
Ох матінко, серце на шматки... бідна дівчинка, вона так прикіпіла до Ейлінг... вона мріє, щоб та забрала її... можливо Харт піклуватиметься про неї... якщо з Ейлінг таки щось станеться... але я тримаю кулачки, аби вона вижила... вони всі) Дякую за проду, Юлю♥️
❤️❤️
Tanya Nishnianidze, Рада, що книга вам сподобалась) Дякую за підтримку)
Я не можу... серце на шматки від їхніх розмов... минуле,спогади та біль... а сказані слова, а які думки... дуже емоційний розділ вийшов) Дякую, Юлю♥️
Карина Кльок, Дякую)
а кінець таки хороший....вона винайшла все ж таки своє щастя...
дякую)
Алеся Кузьминская, Відносне щастя, так. Рада, що кінцівка вам сподобалась)
Дуже насичена та емоційно важка книга!
Але я вважаю, що вона варта того, щоб її хоча б раз бути прочитаною для переосмислення поглядів на життя, навіть з такими випробуваннями як у мене...
Дякую ❤️
Автору успіхів та натхнення під мирним небом батьківщини ❤️
Ірина Гончарук, Важке життя?
Дякую за побажання. Нехай у всіх нас буде мирне небо.
Вау... не одного Скара так тягне... ці думки Ейлінг, її відчуття... а його доторки... чи вийде в тебе, Ейлінг, триматися подалі)) так, здається,мої мрії, що вона буде з Хартом — тануть на очах)) Дякую за проду, Юлю♥️
Скар залицяється чи що)) ох ти ж блін... така розмова і на тобі... як добре, що Ейлінг була поряд з ним) так-так, я починаю ревнувати... як же Харт)) Дякую за проду, Юлю♥️
Спогади... розмова, як усе непросто... вона не відчуває фізичного болю, але коли перше кохання поряд, то важко стримати спогади та серце на місці, якщо після нього нікого у твоєму житті не було) ох, ця подружка... невже вона боротиметься за Харта... чи є сенс, якщо його серце і душа належать Ейлінг... дякую за проду, Юлю♥️
Так, найважче частину лишили Ейлінг... але Скар виявився не дурним чоловіком) так шкода, що рідна матір так ставиться до цієї трагедії... а фраза Ейлінг — вона правдива)) Дякую за проду, Юлю♥️
Ой, яка розмова))) здається, Харт не очікував, що Ейлінг при ньому роздягатисеться)) нічого собі... той чоловік остаточно зійшов з розуму... таке вчинити... дякую за проду, Юлю♥️
Дуже гарний епілог! Радію за героїв! І навіть донечка в них! ❤️
Дякую за вашу працю, як завжди неперевершена та емоційна історія що не залишає байдужою.
Бажаю натхнення та всіляких гараздів))
вітаю з закінченням книги! Чудова історія)
Дякую вам за глибоку, емоційну книгу.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати