696
Анотація до книги "Весна для Віки"
Вона — ключ. А її серце — пастка.
Минув місяць після її двадцятиріччя, коли життя Віки, звичайної земної дівчини, перевернулося. Вона дізналася, що світ, у якому вона живе, — лише прихисток. Її справжнє ім’я — Нікаріель, донька володаря Королівства Міравель у світі Ісвера, де магія підкорює стихії.
Тепер Нікаріель має врятувати Міравель від вічної зими. Для цього їй потрібно знову навчитися відчувати і розтопити своє серце.
Але як воскресити те, що було свідомо заморожено? Чи здатна пам'ять про земного хлопця, від якого вона колись відмовилася, відродити весну, яку чекає цілий світ?
Минув місяць після її двадцятиріччя, коли життя Віки, звичайної земної дівчини, перевернулося. Вона дізналася, що світ, у якому вона живе, — лише прихисток. Її справжнє ім’я — Нікаріель, донька володаря Королівства Міравель у світі Ісвера, де магія підкорює стихії.
Тепер Нікаріель має врятувати Міравель від вічної зими. Для цього їй потрібно знову навчитися відчувати і розтопити своє серце.
Але як воскресити те, що було свідомо заморожено? Чи здатна пам'ять про земного хлопця, від якого вона колись відмовилася, відродити весну, яку чекає цілий світ?
Зміст книги: 42 глави
Останнє оновлення: сьогодні
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти15-16... Як не крути, але місце й час таки впливають на долю й людини. Віка принцеса. Й вона мусить жити за принцесівськими правилами. Знайомство з принцом загалом позитивне. Добре, що він нормальний. Може навіть трохи ідеальний. Те, що потім Віка забажала зробити обряд — насторожує. Невже вона запала на принца? Але і споглядання через люстерко таки зробили своє. Добре, що вона відчула фальш в діях і словах Ліандри й примусила ту дати додаткову клятву. Але та очевидно веде свою гру. Ну що ж, обряд подіяв. Віка тепер вже не Віка. Але чи Ліандра таки отримає те, що хоче? Щось мені підказує, що ні)
Ромул Шерідан, Дякую за коментар
Почала читати. Не можу зрозуміти, чому Вика так емоційно зреагувала на знання, що вона не рідна дитина. У родині все добре, батьки її люблять. Сама героїня подібна до більш рівноважної, відповідну професію собі обрала. Якихось думок про це не було раніше. Ну ладно може потім буде розкриття )
Анна Лінн, Дякую за коментар. Не думала що так буде виглядати. Просто вона розстроїлась що не знала правди.
14-14,2 Отже Віка не витримала й скористалася люстерком. Так, це нестерпно бачити те, що вона побачила. Він в невизначеності. А це найгірше. Але прекрасно в цьому те, що він відчуває живу присутність. І також відчуває, що вона зникає. І це вже є нестерпним для нього.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар
12-13 Дуже розумно зробила Віка показавши дзеркальце професору. Добре, що від нього жодної загрози. В мене були підозри, що воно таки несе небезпеку.
Діалог з матір'ю Ізабеллою дуже щемливий вийшов. І навіть Ізабелла знає про таке дзеркальце. Дуже добре, що вона дала попередження доньці. І я знав, що Віка не така наївна, як може здатися. Я думаю, що вона ще не раз це доведе нестандартними рішеннями.
Ромул Шерідан, Дякую
8-8,3 Отже, наша Віка, насправді Нікаріель знайомиться з новим життям. Звісно, є тут і багато речей, які подобаються Віці, але, додати б сюди тієї невимушеної обстановки й душевності. А ще... коханого. Тут вона бачить, що не самотня в своєму попаданстві. Є й інші з земного світу. А попереду єтикет, магія й нові скіли. Цілком розумію Віку й її захопленням витонченим сукням, прикрасам, власним відображенням принцеси, від якого перехоплює дух. А особливо від перших уроків магії. Коли приходить усвідомлення, що ти володієш більшим. Здається, кожен з нас мріяв колись хоч трохи володіти надможливостями. Але усе це чуже за своїм змістом. Особливо це відчулося зі спілкування з матір'ю - королевою Ізабеллою. Зрештою, і саму королеву і її розбиті почуття можна зрозуміти...
Ромул Шерідан, дякую.
9-10. Віка продовжує знайомитися з новим життям, але ж минуле її не покидає. Кожну нову мить вона аплікує на своє минуле життя. Напевно, кожен з нас так би робив на її місці. Прекрасні вбрання, сукні, наряди — це дуже красиво. Особливо хотілося б, щоб побачив він — коханий. Який залишився в незнанні. Початок зими — ще більше навіює на спогади. З іншого боку "нова" мама теж намагається достукатися. Її можна зрозуміти. Але Віка не з заліза, а людина з почуттями. Нещодавно вона тільки прийняла правду про своїх батьків у тому світі, і одразу треба у цьому. Не легко їй...
Ромул Шерідан, дякую
10,2-10,3 Ну, вже й ця Ліандра. Хороша порадниця, на перший погляд. Але підступна. Вона грає свою гру. Віка відмовилася від її пропозиції, але взяла інше. Але я, щось думаю, що план Ліандри не спрацює. Надто вже Віка нестандартна в своїх рішеннях. Вона також вміє планувати й вести довготривалу гру. Сподіваюся, що вона й надалі залишиться непохитною.
Ромул Шерідан, дякую за відгук
Чого ви видалили все і образилися? Я вам нічого такого не робила. Коментар вам написала нормальний. А по вашому відгуку можна сказати, що ви злі на мене. А нормальні коментарі ви вмієте писати. Я це бачила. То що сталося?
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
5-7. Просто не міг зупинитися! Дуже розчулило прощання Віки з домом, батьками, навчанням. Як вона намагалася запам'ятати кожну мить, елемент цього рідного їй світу. Це нестерпно усвідомлювати, що ти тут востаннє. А найгірше — робити боляче коханому. Дуже боляче спостерігати внутрішню трансформацію Віки. Обставини примушують її відкривати в собі непритаманні їй речі: жорстокість, холодність, байдужість. Усе це вона мусить прийняти через шантаж. Найгірше, це шантаж найдорощим! Мені прикро за тезку - Романа. Він поніс невиправну втрату. Хоча, через свою доброзичливість він був попереджений. І це дуже добре. Уявляю, як йому йти й пояснити батькам Віки де вона поділася. Це ж страшне. Вони можуть на нього вилити усю злість. Напевно, я б скочив за коханою.)
Ромул Шерідан, Дякую
Анотація дуже цікава ❤️ Бажаю Вам успіхів з книгою та море натхнення ❣️
Діана Лисенко, дякую.
Вітаю. Я також почав читати Вашу книгу. І одразу скажу — мені дуже сподобалося. Історія Віки зачепила. Вступ до інституту, день народження, квіти, переживання, знайомство з Романом, зародження кохання — дуже гарно й романтично. Але, коли з'явилася Карина, я було подумав, що вона буде тією, що розіб'є пару. А виявилося набагато складніше. Після того потрясіння, що пережила Віка напередодні — наступне, було взагалі обухом по голові. Нове ім'я Нікаріель, якийсь Король, Королева, що виявилися рідними батьками, наречений Артур, загроза страти коханого — це взагалі жах! І жодно шансу "відписатися". Дуже добре, що Віка переконала непохитного короля на останнє повернення. Кара тепер не буде подругою, а скоріше наглядачем. Та Віка йде на все, заради коханого.
Надалі читатиму й коментуватиму по одному - два розділи. Час від часу...
Ромул Шерідан, дякую
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Дуже класна обкладинка!!! І текст супер.
Інга Вальмор, Дякую.
я з нетерпінням чекаю продовження надіюсь що воно невдовзі появиться автору бажаю натхнення на подальшу творчість
Goodok, дякую
Дуже подобається опис та обкладинка !
Марія Бруа, Дякую.
дуже цікаво
Нора, дякую
а цікаво продовження буде чи ні не хотілось би ппрервати читання
Goodok, Так. Я стараюсь викладати кожного дня.
Анотація дуже цікава)) Навіть не уявляю, що б я зробила на місці Віки))
Коментар видалено
Коментар видалено
Успіхів на конкурсі! ❤️
Крісті Ко, Дякую.
Бажаю успіхів у зачарованих серцях. ✨Підтримую Вас підпискою ✍️
Ромул Шерідан, дякую
Вітаю з новинкою!
Стейсі Мур, дякую
Вітаю! І успіхів на конкурсі ❤️
Кайла Броді-Тернер, дякую
Вітаю з новинкою! Успіхів, натхнення і всього самого найкращого
Лана Рей, дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати