1 275 644
“Смак кохання”
Анотація до книги "Терпкий смак кохання"
— Поїхали, я відвезу тебе додому.
— Ти нормальних слів не розумієш, так? — починаю дратуватись. — Гадаєш, що тобі все можна?
— А що, ні? Не все? — зупиняється, усміхаючись.
— Люди тобі не належать.
— Серйозно? — удавано дивується, насолоджуючись моїм сум’яттям.
Не звертаю уваги на його погляд, продовжую вбивати адресу, щоб знайти найближче таксі.
— Ти таки смілива, — протягує. — Добре, я зрозумів, поміняємося місцями. Сьогодні тобі можна все. Обирай, що завгодно, я виконаю, але за однієї умови.
Цей вечір міг завершитись інакше, однак я зробила вибір і погодилася на його авантюру.
— Ти нормальних слів не розумієш, так? — починаю дратуватись. — Гадаєш, що тобі все можна?
— А що, ні? Не все? — зупиняється, усміхаючись.
— Люди тобі не належать.
— Серйозно? — удавано дивується, насолоджуючись моїм сум’яттям.
Не звертаю уваги на його погляд, продовжую вбивати адресу, щоб знайти найближче таксі.
— Ти таки смілива, — протягує. — Добре, я зрозумів, поміняємося місцями. Сьогодні тобі можна все. Обирай, що завгодно, я виконаю, але за однієї умови.
Цей вечір міг завершитись інакше, однак я зробила вибір і погодилася на його авантюру.
Зміст книги: 27 глав
589 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ в шоці…!!! В дикому…!!! Це у нього… така помста??? Козел!!!
У самої серце в клапті…!!! Як же її шкода…!!!
Дякую вам за такі живі, справжні емоції!!!
Олена Гушпит, Мені так важко відповідати на коментарі, бо деякі моменти я не можу озвучити, але дуже хочу. Це нестерпно!))) Можна вважати то запоєм, принаймні виглядає воно саме так. Далі будемо розбиратися)) Щиро дякую вам за підтримку! Запрошую на продовження))
Дуже вдячна вам за книгу.Ви зуміли зачепити мою душу так,що я проживала історію разом з героями.
Anna Pobegay, Мені надзвичайно приємно! Щиро дякую за підтримку!
Чорт... все-таки буде пам'ять про Білецького! Я шокована!!! І реву!!!
Дякую тобі, моя дорогенька, за дуже сумну проду. Ох, боляче...)))
Анна Багирова, Моя мила киця)) Не пий ту гидоту, краще підсолоди життя цукерками))
що ж... я цього чекала... готувалася! і так - Ярослав мене розчарував: йому то вірити треба, а як треба вірити комусь, то він пихатий та ображений... Ерін, пам'ятаєш, я тобі казала про повітряну кульку в грудях? здається, вона і ребра поламала... загалом, для мене найбільш напруженими емоційно були "Мить, що змінила нас", "Вітер змін" і "Нічого особистого", але тут... я була в напрузі з самого початку. Щойно для себе зрозуміла, що дилогії - то емоційна буря. Мабуть, варто будувати греблі, якщо ти й далі їх писатимеш. Якщо чесно, то я ніколи не була мстивою, але зараз щиро сподіваюся, що правда для Ярослава стане відром крижаної води і йому ой як довго доведеться виринати. Де там та Катя з лопатою? Я теж з нею!
Nata, Охо-хо... Я знала, що всі розчаруються, але ж щось мною командувало у той час написати саме так. Я не помічала, що саме дилогії так виносять мозок, просто ця книга сама по собі дуже емоційна. Повір, Ярославу доведеться складно, особливо тоді, коли приховане почне випливати на поверхню його теперішнього життя. А лопата Каті стане символом цієї дилогії і точно знадобиться для Євгена)) Щиро дякую, сонечко! Мій позитив))
Ого-го, нічого собі.... оце так поворот
Мирного неба
Наталія, Ага, залишилася Віка у цікавому положенні)) Дякую!
Миру, спокою, затишку і світла!
Дякую Дуже цікава книга
Nadya, Щиро дякую! Мені приємно!
Отак найкращий друг помстився Яру. А Яр,навіть не розібравшись в тій ситуації, розбив серце,знищив всі почуття і собі, і Віці, тільки залишив згадку про себе - дитину під серцем, про яку він не знає
Дякую за надемоційне завершення першої книги дилогії! Переходжу до читання другої книги, бо дуже хочеться дізнатися подальшу долю головних героїв.
Бажаю творчого натхнення та легкого написання!❤️2❤️
Наталья Русанова, А Яр поняття не мав, що за спиною стоїть ворог, а не друг. Повівся на емоції і знищив стосунки... Вікторії знадобиться багато сил, щоб відпустити ситуацію і жити далі, виховуючи його копію. Щиро дякую вам! Чекатиму у другій частині)) Гарного вечора!
Дякую за неймовірну історію кохання! Обов'язково буду читати другу частину.
Nata Krygna, Дуже приємно, що ви зі мною)) Щиро дякую!
Справжнє кохання невмируще!!!
Воно розквітає квітами!!!
Навіть в цій ситуації даю Ярові шанс....емоції - емоції...різні характери...і,знову,ж....доля...тільки Всевишньому відомо за ЩО,ЧОМУ і ДЛЯ ЧОГО.....❤❤❤❤
Дуже дякую за надзвичайно емоційну хвилюючу і терпку історію кохання...
Лечу на крилах до другої частини щоб не розірвати ту тетяву, яка не відпускає,напружує,вібрує....зорепад емоцій...
Галина Рихлівська, Який красномовний коментар! Ви даруєте й мені це відчуття невагомості, коли радісно пурхаєш, махаючи різнобарвними крильцями, насолоджуючись емоціями. І нехай вони зараз терпкі, але ж ми знаємо, що наступна частина закрутить голову ще більше))) Дякую, моя дорога!
Скільки років тому егоістичному придуркуватому Ярославу? Дитячий садок якийсь! Просто жах!!!
Коли чоловік ображений і не підіймає слухавку - це просто ***.
Юлія, Коли ви згадуєте про Макара, на моєму обличчі з'являється усмішка від вуха до вуха))) От запав він мені у серце)) ДЯКУЮ!
Я насилу дочитала главу і вже була настроєна,що слідуюча глава хоч щось тай роз'яснить!!!Невже ж він не зрозумів що то була підстава від дружка довбаного,і зради там аж ніяк не могло статися!!!
Козел той Ярик!!!!Бабій!!!Щоб зразу ,не розібравшись привести шльондру і розважатися!!!!
Якщо в продовженні,то я навіть змінила б життя Віки ,нехай би зустріла гідного чоловіка,котрий піклувався б про неї,і про майбутню дитину....
Я злопам'ятна....Він зробив дуууже велику помилку,не поговоривши після тієї підстави з Вікою...Дуже образливо....
Дякую за історію....дуууже хвилююча...на даний момент всю тіпає....
Плідного вам натхнення...
Ніна Дудніченко, Ой, моя люба, не хвилюйтесь! Я вас дуже прошу, заспокойтесь і чекайте оновлень)) Усе розставимо на місця і покараємо винних. Не одразу, звісно, але таємниці будуть відкриватися вже скоро)) Щиро дякую за ваші неймовірні емоції!
Ось так, вирішив забутись з іншою... Питань більше не маємо, тепер вони мають нас. Читала цю главу зі сльозами на очах...як, як можна бути такими жорстокими? Як можна ламати чуже життя? І я впевнена на всі 100%, що Яру теж не солодко. А ще тепер ця вагітність... звичайно це радість, щастя, це ж від коханої людини...але ж... Бідна дівчинка, серце кров'ю обливається. Часто ми втрачаємо дуже потрібних і дорогих через нашу впертість, дурість, гордість, через те, що не можемо вислухати до кінця...і тоді ця образа буде тривати довжиною в життя, бо кожен буде чекати, хто перший вибачиться...
Ерін Кас, ❤️❄️⭐
Дякую, квіточко, за емоційну історію терпкого кохання. А так солодко починалося і дуже тяжко і боляче припинилося, надіюсь що це тимчасово, і всі крапки над "і" будуть поставлені. Гарного та тихого тобі дня. Обіймаю ❤️❤️❤️
Любов, Обов'язково розставимо усе по місцях)) Ти ж мене знаєш)) Дякую, моя неймовірна! Обіймаю))
дякую, миру та натхнення
Ira, Дуже дякую вам! Запрошую до другої частини)) Мирного вечора!
Бідна Віка, так жорстоко, але поселилось маленьке чудо..!!!! Біжу читати далі....
Svetlana Mischenko, Переходимо до позитиву)) Щиро дякую за підтримку, моя люба!
Таки добив.Як боляче Віці.Але і залишив,те що дійсно дасть сили жити і витримати все.
Оксана Кіс, На жаль, кохання зруйнували "добрі" люди та образа...
Звикла зранку читати продовження,а тут нема...
Iruna Gural, Вже є)) І новий розділ, і нова частина теж)) Щиро запрошую!
Студентські гріхи Ярослава а постраждала Віра...
Капець....
Ніна Дудніченко, Він теж не очікував такої підстави, бо вважав Євгена другом... Вже є продовження. Щиро запрошую!
В мене шок!!! Ярослава треба не тільки лопатою, а ще й щипцями щось чік-чік.....
Все, побігла до другої частини)))
Аж не віриться, що підказка лежить на поверхні, а Яр свідомо не захотів нею скористатися: Женя- падло вирішив помститися другу і прямим текстом про це сказав. То як можна вірити словам такої людини про зустрічі, ліжко та ін.? Дуже короткий час Віка і Ярослав знають одне одного. Між ними ще не встигли встановитися довірливі стосунки. Інакше б в пріоритеті ставили слова коханої людини над тим, що скажуть треті особи.
Дякую щиро, люба Ерінко. Дуже боляче за Віку. А ще ж стражданням кінця-краю не видно?
Оксана, Для нас час пролетить швидко. Завтра будемо у минулому, а вже за кілька митей, опинимось у теперішньому часі)) А от для героїв мине достатньо часу, що подумати мільйон разів. Довіра - крихка штука, навіть якщо вона почала з'являтися, це не допоможе впоратися з емоціями та образою. Дякую, сонечко! Обіймаю))
Не хочу спойлерити, але мабуть їй доведеться так жити... Люба моя лисичко, ще ніколи не було сильнішим бажання так когось прикласти лопатою як Євгнія- похідне від Жені і слова гній) згадую Макара, Бережного і тішусь, що настане момент, коли навіть Ярослав переступить через якісь свої принципи, образи та гордість, і гарненько затисне нашу Вікусю у якомусь темному куточку))) Я, бляха, якась оптимістка біля тебе стала))) Але це таке класне відчуття)))
Kate Mag, Проведе для нас екскурсію))
Вітаю з Різдвом! Обіймаю Ярослава!!! Обіймаю Віку! У них багато недомовок і тільки справжні почуття допоможуть їм з усім розібратися. Але хочу, щоб ти знала - лопата для Євгена вже готова!
Kate Mag, Я майже готова))
А я не зовсім згодна з тим, що Яр сякий-такий... закидайте мене тапками) Він тільки ввійшов і з порогу побачив картину, де його дівчина обіймається з іншим. Вона його відпихувала, а виглядало це по-іншому. Алкоголем від неї не несло. Навіть Катя сказала, що збоку все виглядало саме так. А перед цим була у них сварка... Я не кажу, що він зробив вірно, але і ''спускати всіх собак'' на нього теж не варто. Та і чи нам, жінкам, не знати які чоловіки власники? Ви навіть уявити не можете, що у нього там, в середині, твориться! А ще гірше буде потім, коли правда вийде на поверхню. І я вірю...він кохає.
''Найважче сперечатися з власними думками...
Одного разу ти з жахом усвідомлюєш, що нічого б не зрозумів, якби не ці страждання, якби не ці невдачі, не цей біль...''
Вера, Дякую вам щиро!)) Скоро стане легше))
Наче сама відчуваю цей біль. Важко їм буде обом. Емоції переважають зараз, не дають зрозуміти... Чекаю вже подій сьогодення! Думаю, що помудрішали, пережили вже ті події, але не розлюбили. Натхнення та мирного неба!
Olena Staruschenko, Вибачайте за сумні емоції... У сьогоденні буде жвавіше і додасться позитив)) А почуття, якщо вони щирі, нікуди не зникнуть)) Щиро дякую вам! Мирного неба та гарних новин!
Ох, тяжко...) Навіть не знаю, чи відбудеться розмова з Ярославом. Бо може так статися, що приїде до нього, а він там не один, глушить біль з якоюсь...або просто виставить Віку і не захоче слухати...) Блін, як же боляче!)) Просто якесь божевілля! Я вже такого собі нафантазувала, аж самій страшно! Ох, люба моя, що ж ти рвеш нам серця!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую тобі, моя квіточко, за сьогоднішню болючу проду.) Обіймаю тебе, моя хороша, і дуже люблю.))))
Анна Багирова, Ти добре відчуваєш його емоції, чоловіки схильні глушити біль, наче мстяться і хочуть відчути полегшення болю... Але фантазерка ти відмінна, тому притримай погані думки, все буде добре)) Вибачай, кицю, я сама собі рву серце, хвилюючись за героїв. Отака поганка... Дякую, моя хороша! Люблю тебе дуже, міцно обіймаю і цьомаю)))
Пекельний біль
Виктория Зёма, Вибачайте, так вже сталося... Дякую!
Ох, як випалює зсередини!! І це знову не межа... Тут і уявити страшно, якою ж відбудеться ця розмова з Ярославом. Але доведеться пережити й це.... Ееех, отже знову будемо ридати разом з Вікусею. Ооох, чекаю попри все! Дякую, моє ясне сонечко)) Ніжно-ніжно пригортаюсь)) Тихого затишного дня)) Бережи себе!!❤️❤️❤️
Аля, Така пожежа не лишає після себе нічого живого... Я сварю себе за страждання героїв і сама з нетерпінням чекаю продовження)) Дякую, моя зіронько! Будемо трішки ридати, але й радість не забариться)) Обіймаю тебе міцно)) Люблю! Цьом-цьом))
Часом образа застеляє нам очі, тому Ярослав нічого не помітив. Боляче за Віку, але, мабуть, вони просто не були готові до тих почуттів, які у них виникли. Надто гарячі, надто емоційні. Вже хочеться потрапити в наш час, коли обоє змінились. Дякую за продовження, чекаю наступну главу і книгу)
Вікторія Прудка, Так, образа - страшна сила...
Дуже скоро потрапимо, ще один розділ і дізнаємося, як склалися їхні життя)) Щиро дякую вам!
Турбулентність відчуттів...
Галина Рихлівська, Розумію, важко впоратися з емоціями... Дякую, люба!
Дякую вам Ерін.Цікавий і захоплюючий роман.Чекаю на продовження.Вам бажаю музи і легкого написання.Всім нам перемоги і мирного неба.
Оксана Кіс, Безмежно вдячна вам! Мені дуже приємно))
Мені здається ,що Віка поїде і побачить Ярослава.Але ,що там відбудеться,то вже питання.Мені здається ,що Ярослав просто розмаже її по стіні ,звичайно в переносному сенсі цього слова.Я просто боюся ,що він якщо і впустить в свою квартиру ,то просто використає її і викине як непотріб.Чим остаточно її доб'є.Недарма Евген сказав ,що в ліжку Віка так собі.А знаючи ,який характер у Ярослава ,то все може бути.Потім звичайно буде мучити совість і у всіх дівчатах бачитиме Віку,але це буде потім.Їм ,що Ярославу ,що Жені не вперше грати почуттями дівчат.Тому може і добре ,що пройде багато часу ,за який кожен із них може усвідомить і переосмислить свої вчинки,особливо як грати почуттями інших.Дівчата не іграшки.Нехай відчують на своїй шкірі,як то буває боляче.Подивимось ,хто з них який урок винесе.В цьому всьому шкода Віку.Бідна дівчина просто попала під роздачу,за ніщо.Просто два мажори,що грали почуттями інших ,щось там не поділили.Але ,що нас не вбиває ,то робить сильніше,так і Віку.Я думаю,що Ярослав просто доб'є Віку якимось своїм вчинком,або словом.Але на згадку залишить її щось таке,що дасть її сили жити і йти дальше.А далі життя розставить все по своїх місцях.
Оксана Кіс, Мені подобається, як ви відчуваєте цю історію. Сліз, образ, непорозумінь та складних моментів буде багато, але ви сказали правильно - це зробить їх сильнішими. Щось забудеться, на щось вони подивляться інакше, про щось пошкодують. Шкода, що на це знадобиться чотири роки... Щиро дякую!
Яка несправедливість, жах! Шкода і Віку і Яра. В кожного своя правда. А от Женя, ну і покидьок. Дякую за проду. ❤️❤️❤️
Любов, Так, у кожного своя правда, і навіть Женя вважає, що вчинив правильно... Дякую, сонечко!
немає слів. це просто капець! дякую, сонечко, за проду. гарного та тихого тобі святкового дня. обіймаю
Любов Віщак Кропива, Вибачай, сонце... Так вже сталося, емоцій дуже багато, і всі сумні)) Скоро зможемо усміхнутися)) Дякую, Любочко! Обіймаю))
Сталося...Які Женя та Ліля жорстокі.Не знаю ,що там за парі але Женя поганий друг.Тримати образу ,виношувати помсту і далі удавати друга.Гремуча суміш.А Яр розлючений навіть не подивився .не поцікавився як Поля.Чекаю проду.Сумно
Станіслава Барабошко, Таких людей не можна впускати у життя. Звісно, Ярослав теж не пухнастий, але такої підстави не зробив би... Дякую, люба!
можна проду
Діана Фищук, Завтра буде)
Шкода, що запальний Ярослав не глянув що там з Вікою(((
Мирного неба
Наталія, Так, надто запальний нам дістався парубок...
Щиро дякую!
Мирного дня!
Мабуть, Ярослав в минулому теж забрав кохану у Євгена і це була жорстока помста. Жаль мені в цій ситуації лише Віки. ((( Дякую автору за дуже цікаву життєву історію. З неперпінням чекаю на продовження)
Галина Лапундяк, Все може бути. У будь-якому випадку, правду ми дізнаємося першими)) Щиро дякую!
Боже,як же боляче!Як жаль!
Anna Pobegay, Ех... Вибачайте...
Віка намагатиметься поговорити з Ярославом, але , здається, це марна справа. Можливо спробувати пояснити, що натворив Євген, в повідомленні. І те , що відбулося, зовсім не схоже на дурний жарт, це- злочин. Але хто ж буде розбиратись.
Людмила Румянцева, Так, злочин проти людини і проти почуттів. Євген отримає по заслузі, стільки б часу не минуло... А Віка намагатиметься, але ви вже знаєте результат. Щиро дякую!
Ох як тяжко... Катя на висоті, справжня подруга.... Дякую!!!!
Svetlana Mischenko, Так, вона незамінна і дуже справжня подруга)) Життя дівчат переплелися і зробили їх рідними. Щиро дякую!
Я просто в шоці!!! Він так прагнув розуміння з її боку,а сам...??? Чим кращий за...Євгена??? Легко гратися чужими долями,оли его зашкалює...!!! Яка ображена цяця!!!
Вона поїде поговорити...??? Чи має шанс...???
Дякую за проду!!!❤❤❤ Як болить.....
Олена Гушпит, Так, вона поїде, має маленьку надію. Та чоловіки, на жаль, чинять імпульсивно, коли мають образу всередині... Ех... Самій сумно, хоч і знала усе наперед. Щиро дякую, люба!
З нетерпінням чекаю на продовження...
Сказати що історія захоплююча і цікава---нічого не сказати.Вона неймовірна!!!!
Прийміть вітання з Різдвом Христовим!!!
Нехай маленький Ісусик подарує нам Мир..
Natalia Matiiv, Щиро дякую вам, моя люба! Мені неймовірно приємно читати ваші коментарі))
От тепер зрозуміло чому були такі емоції на початку кожен з них згадував свій біль і не хотів щоб він повертався, але їм таки прийдеться поговорити бо вони ж бос і підлегла як я зрозуміла і вони ще не раз будуть перетинатись хоч як їм обом буде боляче і незручно одне з одним, та від долі не втечеш, правда завжди перемагає і вона з часом розкриється, бажаю Вікторії щирого кохання, а чи з Ярославом то вже час покаже, і сказати по правді я би нову главу починала з нової книги а цю залишила як є тут все як на мене зрозуміло, але то вже як авторка забажає і як підкаже їй її муз чи муза. Вітаю з Різдвом, бажаю щоб малий Ісус на сіні приніс благодать і ласку вашій родині а всій нашій Україні миру, спокою і перемоги.Міцно обіймаю, люблю вас ви моя найулюбленіша авторка, вашими історіями я надихаюсь і просто дуже обожнюю їх читати,я від них в неймовірному захопленні.
Леся Вікрам, Дорога Лесю, безмежно вдячна вам за щирі слова та побажання. Я розчулена і дуже щаслива, що ви у мене є. Дякую вам за підтримку! Неймовірно приємно))
Важко буде обом, але зустріч неминуча. Поговорити доведеться, а далі вирішить доля. Є багато нез'ясованих питань, образ та нерозкритих секретів. Побачимо, чи захочуть вони їх відкривати. Чи зможе Вкіа взагалі перебувати поряд з тим, хто розтоптав серце... Нова книга почнеться з нового життя. Завтра буде остання, бо дещо я ще не сказала... Ще раз дякую. Обіймаю вас міцно-міцно))
Чому ж така несправедливість!!!!!Чому???Ну а Євген нехай залишиться з спотвореним обличчям,нехай залишиться хоч щось таке,щоб нагадувало йому за цю підлість,яку він зробив.....
Шкода дууже Віру що невинно обвинили...
З нетерпінням чекаю на продовження..
Мирної вам ночі та плідного натхнення ♥️
Ніна Дудніченко, Таке воно кохання, інколи страшне... Коли живеш емоціями та образами, нічого хорошого не вийде. Побачимо, чи зможе Ярослав керуватися здоровим глуздом. Щиро дякую вам!
І вас зі святом!Спасибі,що даруєте радість зустрічі з героями книги в ці святкові дні.
Anna Pobegay, Щиро дякую, люба! Мені приємно))
добрий вечір, дуже чекаю продовження . дуже подобається, дякую.
Валентина Гордієнко, Дякую!
добрий вечір, дуже чекаю продовження . дуже подобається, дякую.
Валентина Гордієнко, Щиро дякую вам! Мені дуже приємно))
Боже, який нещасний хлопчик.... Як же він себе любить, що нічого не бачив і не розумів. Бачив тільки "зраду" і помсту. Навіть нічого не зрозумів після розмови з Євгеном. Кохання там зовсім немає, бо коли кохають, то віддають, а не беруть. І жодної думки не промайнуло в його голові, а як же вона, чому вона була безсила, з затуманеним поглядом ?
Galyna Podpryatova, О, так, повірив очам і прожив усе емоціями. Нічого не зрозумів, навіть не задумався, бо не бачив правди через гнів... Отакі вони, ображені чоловіки, інколи взагалі неадекватні. Дякую!
Христос народився!
Дякую за розділ))
ніколи не коментую...але ваші книги дуже подобаються ,чекаю на продовження))
Марія Кахній, Славімо Його!
Мені дуже приємно бачити вас у коментарях)) Це справді надихає))
Щиро дякую!
Знову емоціїїїїїї!!!!!
!!!!!ЯРЕЕЕЕЕЕ!!!!!!
Якби молодість знала....
Все...кінець світу...образа...злість...зневага...
Капєєєєєєц!!!!
...а поговорити????.....
!!!!!! Стопанути весь негатив...але....ненависть заступила очі......
Яре - Яре .....в твоїх очах подвійна зрада....
Віііііікооо,за що?????
(мене розриває на частини)....
Для чого такі муки???!!!
...може ,бонус на майбутнє???!!!
Як шкода тебе,люба дівчинко!!!
Мила пташко,люби!!!!......наперекір і назло....правда завжди є правда....
" хто терпен - той спасен",- говорила моя бабуся.
ТИ - сильна, ти - зможеш!!!
Вірю в тебе,Вікусюююю.
А правило бумерангу ніхто не відміняв....
Час..він знає все,і розставить на місця всіх...
Кожна прода - це як один відтінок із безкінечного океану почуттів....це потужно... набагато глибше і ширше .....50++++++++
☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆♡☆
Галина Рихлівська, Щиро дякую! Ваша бабуся говорила дуже потрібні і правильні слова. Віка намагатиметься жити і забути... Але доля має свої плани, їм все одно доведеться зустрітися і згадати усе... Попереду ще багато відтінків і емоцій до них))
Нехай день буде позитивним!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати