Невдачливе щастя

Зібралися мене якось видати заміж. А наречений виявився з цих, ну які так високо, що ого-го. Отже, домовилися наші батьки і влаштували нам перше побачення. Ну хіба я винна в тому, що воно виявилося й останнім? Я ж проявила все своє старання, і навіть сукню свою найкращу вдягнула. Але трішки розпереживалася і підпалила шевелюру свого майже нареченого. З ким не буває? Я ж не знала, що він з тих, хто образу не прощає, і ще ой як мститься.
Так я опинилася у відьомських військах на посаді молодшого лейтенанта. Ну це поки що, планую до майора дослужитися, коли вже випала така честь.
У тексті є:
# Невдачливаа відьма-недоучка
# відьомська армія
#гумор (місцями чорний і трохи плоский)
#любов (куди ж без неї, особливо відьмі)
# а також гарний настрій
Ну то що? Поїхали?