2 691
Анотація до книги "Дубовий гай "
Вайб буремних 90-х. Психологічний трилер із містикою.
Ліза — дружина одного з найвпливовіших авторитетів країни. У неї є все, про що інші можуть лише мріяти: розкіш, гроші, влада та безпека. Усе, крім найважливішого — щастя.
Одного дня вона наважується втекти. Покинути золоту клітку, залишити минуле й розпочати нове життя разом із чоловіком, якого кохає.
Та її чоловік не з тих, хто відпускає своє.
Коли порятунок уже здавався таким близьким, Ліза усвідомлює страшну правду: люди — далеко не найнебезпечніші мисливці. Є дещо значно давніше, темніше й безжальніше. Те, що терпляче чекало свого часу.
І тепер полювання лише починається...
Ліза — дружина одного з найвпливовіших авторитетів країни. У неї є все, про що інші можуть лише мріяти: розкіш, гроші, влада та безпека. Усе, крім найважливішого — щастя.
Одного дня вона наважується втекти. Покинути золоту клітку, залишити минуле й розпочати нове життя разом із чоловіком, якого кохає.
Та її чоловік не з тих, хто відпускає своє.
Коли порятунок уже здавався таким близьким, Ліза усвідомлює страшну правду: люди — далеко не найнебезпечніші мисливці. Є дещо значно давніше, темніше й безжальніше. Те, що терпляче чекало свого часу.
І тепер полювання лише починається...
любовний трикутниквладний геройдужедивнісправи
Зміст книги: 30 глав
Останнє оновлення: 7 дн. тому
79 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ дуже вдячний всім за підтримку.
очі. Нарід звертає увагу на одяг, годинник. Мало хто бачить, що в цій оболонці немає душі. Лише костюм. Електорат вибирає пустий костюм.
Fafarag, ну так. це все головне
Здається я знаю, що читатиму на вихідні. Ох ці 90-і...
Fafarag, дякую. це так приємно . надіюсь вам сподобається.
30. Так, Окей. Я розумію, що тут відбувається, але у мене є питання. Як правило, привиди переслідують людей, які винні в їхній смерті. Але я не розумію, чому Іванка переслідує Лізу? Чи вона вважає, що вона винна в якому в якомусь сенсі? Чи щось інше. Читаємо.
Мрія Чарівна, так. це потрібно читати. поки без спойлерів
Схоже у неї депресія, та щей яка)) Що вона геть і про дитину забула, хотіла таке горе зробити...
Марко Левчук, Це точно! Але кохання здатне на чудеса))
29. Дуже сумний і моторошний розділ(((
Мрія Чарівна, я ж казав що таке важко писати. дякую
О Боже, який жах... Співчуваю Лізі ))
Світт Лана, самому було страшно
Ох....як моторошно з цією гойдалкою.
Довго відкладала та всеж дійшли ручки і до цієї вашої роботи.Ліза дуже ніжна жінка,а для таких у долі завжди випробування.Валерій турботливий,але мені здається що не просто так ...таке відчуття ,що щось не договорює.
Ілля такий собі професіонал ,який своєю роботою ,та в думки прослизає не лише робота ай дещо інше...
Книга цікава ,раджу читати ,загадковість,і небезпека ,любов і вигадки долі...Тут є все))
Світт Лана, почитаємо
28. Так, пішли розділи один страшніший за інший!
Мрія Чарівна, так. починається те заради чого ми всі це читаємо
27. Ух, моторошний розділ!
Мрія Чарівна, я ж обіцяв буде страшно
26. Божечки, аж сироти по шкірі! Мало Лізі тією зміюки, тут ще й таке...
Мрія Чарівна, я стараюся налякати.
25. Лора зміюка, блін! Довбана шантажистка((
Мрія Чарівна, вона переслідує свої цілі. владна жінка
24. Ух, можу тільки уявити стан Лізи(((
Мрія Чарівна, так. їй важко
Борги, звісно, треба віддавати, але не переплачувати при цьому. Тим більше, що чоловік собі вже нову коханку завів. І зберігати баланс між вторинною вигодою та та почуттям провини. Хоча тут олігарх, від нього так просто не підеш.
Олександра Шен, він олігарх йому можна.
Вітаю! Помітила зміну обкладинки.Вона просто неймовірна.
Ейларіс Вальєн, дякую. це порада нашої авторки Чарівної Мрії.
Єх життя... хочу зрозуміти людей, які так живуть. Напевно, далі буде по сюжету понятніше. Чому вибирають не своїх? Чи багатий для неї одразу був милий? Бо з такими не по розумієшся, тільки сила. А цей ще чорну магію застосував.
Аделіна Серпер, дякую. ну Дубов не застосовував магії окрім хіба що турботи. просто знав як підійти
Вау яка обкладинка!
Ханна Грей, щиро дякую
23. Блін, ця Лора! От у тебе ж все добре, прийшла на тепле місце, що ти мутиш?! Отака натура с@ча(((
Мрія Чарівна, ну щось їй не вистачає.
Гарний початок, бажаю подальших успіхів)
Ну і запрошую оцінити мою творчість)
Ніа Нейтер, дякую
О, нова обкладинка! Супер!
Мрія Чарівна, дякую
22. От хто мені НЕ подобається, то ця слизька Лора!
Мрія Чарівна, ну вона неприємна це точно
Бідна Лора - будиночок в селі точно не по ній. Цікаві припущення Сергія та Іллі щодо люди, яка вчинила замах - хтось із минулого звучить загадковіше, ніж політичний опонент. Чекаю на оновлення
Іванка Сокіл, дякую що читаєте. так їй важко. хоча там більше понтів.
21. Боже, скільки на ту бідну Лізу звалилося всього(((( Я й не знаю, як вона це все вивозить...
Мрія Чарівна, якось вивозить. зато має двох нормальних чоловіків
Після першого розділу в мене залишилося багато співчуття до Іллі та Лізи й водночас дуже сильна цікавість до того, що буде далі. Мені хочеться зрозуміти, наскільки далеко простягнулася влада Дубова над їхнім життям і чи справді вони мають шанс зберегти те, що є між ними. Бо поки що ця історія для мене саме про ніжність, яка намагається вижити там, де страх давно став частиною повсякденності.
Дуже атмосферний початок. Він не просто знайомить із героями, а вже з перших сторінок змушує переживати за них і думати про те, як довго можна ховатися у маленькому світі, якщо зовсім поруч стоїть людина, здатна одним рішенням змінити все. Тож я із задоволенням продовжу читати й дуже хочу побачити, куди Ви поведете Іллю та Лізу далі.
Ейларіс Вальєн, радий що вас зачепило. ой надіюся що витягну історію...
Мабуть, найбільше мене зачепило те, що маленька кухня з облупленою плиткою в цій історії відчувається набагато вільнішою за розкішний будинок. Здавалося б, усе має бути навпаки, але саме тут Ілля та Ліза можуть дозволити собі бути справжніми, говорити одне з одним і хоча б ненадовго забути про те, що відбувається за межами цієї квартири. І через це прості побутові деталі раптом набувають зовсім іншого значення.
Я взагалі дуже люблю такі моменти в історіях, коли автор не просто розповідає про почуття героїв, а дозволяє відчути їх через атмосферу, деталі та звичайні речі. Тут саме так і вийшло: чашка кави, ранкове світло, стара квартира, розмова двох людей — і водночас постійне відчуття, що цей спокій дуже крихкий і будь-якої миті може зникнути.
Ейларіс Вальєн, дякую за відгук. я і на далі намагатимуся грати саме на таких контрастах. надіюсь вам книга сподобається і далі
Ілля мене дуже зачепив. Особливо його ставлення до Лізи, тому що за його ніжністю відчувається не просто кохання, а ще й безсилля людини, яка розуміє, що не може захистити близьку людину від обставин, сильніших за них обох. Мені сподобалося, що його страх не перекреслює почуттів, а навпаки, робить їх ще відчутнішими. Він ніби намагається втримати хоча б цей маленький простір, де вони можуть бути просто Іллею та Лізою, а не частиною чужого світу.
Ліза викликала в мене не менше емоцій. Особливо боляче було усвідомлювати різницю між тим, ким вона була, і тією роллю, яку тепер змушена виконувати. Перетворення на дружину «великої людини» зовні може виглядати як зміна статусу, красиве життя й нові можливості, але всередині цієї історії воно сприймається зовсім інакше. Тут за розкішшю дуже чітко проглядається не свобода, а залежність, і саме цей контраст мені здався одним із найсильніших у розділі.
Ейларіс Вальєн, дякую. чесно я бачив такі пари в реальності. тому трішки уявляю як це насправді.
Вітаю! Нарешті дійшли руки і до Вашої історії, тому ділюся своїми першими враженнями. Їх я буду писати поступово, адже почала лише читати, але паралельно читаю й інших авторів.
Перший розділ дуже цікаво зіграв на контрасті: спочатку я ніби опинилася разом із героями в маленькій квартирі на околиці Києва, де є спека, запах свіжої кави, старі речі, облуплена плитка і той особливий домашній затишок, який зовсім не залежить від дорогих меблів чи розкішного інтер’єру. Усе це створило для мене відчуття простого, але справжнього життя, де найціннішим є не те, що знаходиться навколо, а людина поруч.
Саме тому поява в розмові Дубова так сильно змінила моє сприйняття цієї сцени. Його навіть не потрібно було показувати безпосередньо, адже сама згадка про нього вже ніби принесла в цю маленьку квартиру холод і тривогу. Я буквально відчула, як той затишок, який щойно виник між Іллею та Лізою, починає руйнуватися лише через одну людину, яка має над ними владу.
Ейларіс Вальєн, щиро дякую за такий розгорнутий коментар. дуже радий що вас ця історія зачепила. прям вау як радий
20. Моторошна історія і цікаво, що ви розкриваєте такі звичаї. Я про них не чула
Мрія Чарівна, чесно в мене є точно така кімната. тут трішки іронії і звісно власних дитячих споминів
Цей герой мені сподобався найбільше.
Золотий Цвіт Папороті - 7
https://booknet.ua/blogs/post/443592
Дякую Вам за чудову історію
Віталій Козаченко, дякую. це неймовірно. визнання читачів що може бути кращим.
14-16. Дуже сильні та емоційно насичені глави, де розкриваються ключові моменти минулого. Історія стосунків Лізи та Валерія висвітлює складні грані його турботи, а спогади Іллі з лікарняного ліжка додають драматизму й пояснюють його мотиви. Гарна історія виходить!
Віталій Козаченко, дякую що оцінили. чесно я з такого й починав. але все те згоріло давно.
11-12. Полегшення від того, що Ілля вижив після поранення, одразу ж змінюється гострою тривогою за майбутнє. А владна й упевнена позиція Дубова вкотре доводить, що він звик контролювати все довкола навіть перед обличчям смертельної небезпеки.
Віталій Козаченко, ну він владний чоловік.
13. Контраст між матір'ю, яка прийшла з докорами та претензіями лише тоді, коли знадобилися гроші, і Дубовим, який з'являється як справжній захисник, вражає. Те, як щиро радіє йому Іванка, і як легко Валерій Петрович переключає увагу на дитину, розряджаючи напругу, показує його з найкращого боку. Для Лізи він у цю мить став не просто підтримкою, а справжнім порятунком.
Віталій Козаченко, дякую що читаєте і залишаєте такі коментарі. мене це надзвичайно надихає писати далі незважаючи ні на, що
Машина-обманка, нестандартний хід. І, головне, всі такі серйозні, поважні, від власної пихатості їх не порве на хом'ячків?) Як туди потрапила Ліза, яка зовсім інша? Вона там як лебідь серед гусей. А вирватись буде складно...
Олександра Шен, Все попереду. та й не так їй там погано.
19. Прекрасна і достовірна картина сільського життя) А про батьків мені особливо сподобалося. Один абзац, а як точно...
Мрія Чарівна, дякую. на жаль батьки думають що знають як краще, а потім дивуються які в них невдячні діти
18. Ілля ставить свій службовий обов'язок вище кохання. І дійсно поважає Валерія Петровича. Дуже класний персонаж!
Мрія Чарівна, радий що він вам подобається.
Те, що бентежить нас, завжди виходить на поверхню. І ми кажемо "раптом", але це не так. Старенька картира з давньою побутовою технікою, в які живуть дві люблячі людини - це не початок шляху. А все, що буде далі - результат великих і маленьких виборів. З задоволенням почитаю, як будуть розгортатися події.
Олександра Шен, дякую за увагу. мені дуже приємно що вдалося зацікавити
неочікуваний поворот, з моменту згадки про Іванку мені було цікаво, що все таки з нею сталося...хоча як для працівника органів вчинок все таки сумнівний. Як не дивно,в моєму баченні поки що 1:0 на користь Валерія
Іванка Сокіл, ми всі здатні помилятися. на те ми й люди.
17. Дуже сильний поворот! Мені подобається і те, що Ілля це зробив заради справедливості, і наявність випадкової жертви, бо, на жаль, так влаштоване життя(
Мрія Чарівна, дякую за коментар
16. Ох, я чекала цього страшного моменту й він настав((( Жахлива історія, ще й ніякої справедливості... Можливо, Валерій допоможе
Мрія Чарівна, чекайте наступного розділу
15. Валерій знову топ! Мало не написала що він шикарний мужик, але згадала про коханку)
Мрія Чарівна, ну коханка то таке. по статусу має бути
Що ж, Валерій Петрович дивує. Невже не здогадується...
Іванка Сокіл, напевно здогадується. але він мудра людина. ну побачимо. бо я задумую одне, але реально виходить інше.
14. Ох, чим більше я читаю про минуле Лізи, тим більше мені подобається Валерій...
Мрія Чарівна, він не класичний негідник. тому героям і важко.
13. Ооооооо! Мама - просто класика! Ти нам не потрібна, але давай гроші! Шикарно!
Мрія Чарівна, є таке. згадала про доцю коли та гроші заробляти стала
12. Ліза в складній ситуації((( Уявляю, як вона нервує... З кількох причин одночасно
Мрія Чарівна, їй не позаздриш. це точно
11. Попри все, Валерій Петрович виглядає на диво хорошою людиною
Мрія Чарівна, він і не поганий. таким вже вийшов. тому думаю читачеві буде цікавіше обирати. між обома
10. Переживання Лізи за Іллю відчуваються надзвичайно гостро й щиро, а мовчазне протистояння з Лорою розпалює ще більшу цікавість. З нетерпінням чекаю на продовження!
Віталій Козаченко, щиро дякую за увагу і за те, що читаєте
10. Не уявляю, як це - бути дружиною такого чоловіка, особливо в такій ситуації... Важко Лізі(
Мрія Чарівна, ну. небезпечно))
9. Надзвичайно динамічний та емоційно важкий розділ, де замах на Дубова миттєво змінює всі розклади. Ілля вкотре довів свою відданість обов’язку, підставившись під кулю, а реакція Лізи лише оголила її справжні почуття й страх його втратити.
Віталій Козаченко, щиро дякую за такі коментарі і що читаєте.
9. Ох, як розвиваються події... Впевнена, що Ілля виживе, але Ліза видала їх з потрохами...
Мрія Чарівна, вона злякалася. і мені здається Валерій Петрович не такий вже дурний.
7-8. Ви майстерно передаєте психологічний тиск через деталі — один лише погляд Лори лякає більше за відверту загрозу. А повернення в минуле до гуртожитку й вирішального дзвінка в клуб «Амагама» чудово розкриває витоки цієї складної історії.
Віталій Козаченко, дякую за те, що читаєте. це неймовірно надихає
Висловлю непопулярну думку: але Валерія Петровича поки що майже шкода...
Іванка Сокіл, дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати