Дотик, що лікує

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 7

Анотація до книги "Дотик, що лікує"

Вона — медсестра з власними кордонами та незримими страхами.
Він — ендокринолог, який два роки мовчки закоханий у неї.

Катерина живе обережно: контроль, дисципліна, діабет — і табу на будь-які стосунки на роботі.
Дмитро — спокійний, надійний, стриманий. Він не поспішає, бо боїться торкнутися надто різко. І коли доля все-таки зводить їх разом, їм доводиться навчитися найважливішому — довіряти.

Це історія про любов без гучних слів.
Про тепло, яке лікує краще за ліки.
Про дві дорослі душі, що обрали бути поруч.
Інколи найбільша пристрасть — у ніжності.
А найбільше щастя — у тиші, де серце б’ється рівно.

Зміст книги: 33 глави

Тонка грань дотику

Правила, які врізаються під шкіру

Крихкий пульс у тиші

Там, де почуття не називають вголос

Коли дотик — це ще не дотик

Коли близькість — це тиша між словами

Коли дотик стає зізнанням

Коли серце вчиться мовчати

Кордон, який ми не переступаємо… поки що

Коли мовчання стає ближчим за слова

Коли довіра стає близькістю

Ранок після межі

Тиша перед бурею

Коли правда сказана

Коли таємниці стають теплішими

Коли минуле заходить без стуку

Крихкість

Питання, на яке не чекають

Море між рядками

Повернення

Місце, де можна не триматися

Повернення

Вдома

Рівень

Під контролем

Те, що не питають уголос

Між рішеннями

Про те, про що говорять вночі

Другий подих

Поява

Між рядами

ФІНАЛ. Життя, яке ми обрали

Слово від автора

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Джулія Вор

17.01.2026, 12:14:05

Читала із задоволенням, дякую ❤️
Підтримала лайком і підписалась, буду рада взаємності ❤️

Ярина Гончар

19.01.2026, 08:06:20

Джулія Вор, Дякую, за підтримку) Взаємно)

Люба Котик

30.12.2025, 17:43:41

Ви точно не дарма наважилися почати писати . Книга інтересна , життєва і повчальна . Дякую....

Ярина Гончар

30.12.2025, 20:22:18

Люба Котик, Дякую Вам за відгук)))

Jane Doe

25.12.2025, 22:23:14

Цей розділ дуже тихий, але напружений. Така тиша, коли ніби нічого не відбувається, але всередині вже щось починає рухатись.Мені дуже сподобалась ця стриманість. Без драми й поспіху — лише усвідомлення, тепло і той небезпечний момент, коли ти помічаєш когось надто чітко.

Ярина Гончар

26.12.2025, 19:30:58

Jane Doe, Дякую,за вашу думку. Для мене це дуже важливо)

Ярина Гончар

24.12.2025, 21:50:35

Коментар видалено