49 107
Анотація до книги "Пустельник був мертвий"
Бадият – місто, де піщані бурі несуть не лише пил, а й таємниці. Каравани прямують сюди, приваблені легендарними вагантами – закритою спільнотою оповідачів.
Але спокійне життя мешканців порушується, коли на місто обрушується низка загадкових смертей. Мариди – істоти із міфів з’являються на вулицях Бадията.
А все почалося з тіла мисливця за піщаними хробаками, знайденого одним, не найкращим ранком, стражниками міста… або ж з чужинця, якого тим же ранком зустрів на порозі своєї крамниці купець Нурула.
Але спокійне життя мешканців порушується, коли на місто обрушується низка загадкових смертей. Мариди – істоти із міфів з’являються на вулицях Бадията.
А все почалося з тіла мисливця за піщаними хробаками, знайденого одним, не найкращим ранком, стражниками міста… або ж з чужинця, якого тим же ранком зустрів на порозі своєї крамниці купець Нурула.
Зміст книги: 52 глави
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПодяка автору за чудовий твір! Насолоджувалася кожним рядком! Подальших творчих успіхів!
Olya Sidorchuk, Дякую за такі теплі слова! Надзвичайно приємно, що твір сподобався. Підтримка надихає творити далі!
На жаль,не сподобалося,хоча й оплатила , багато незрозуміло, хіба що буде цикл
Марина Воеводина, Шкода, що не сподобалося. Що робити, на колір і смак фломастери різні. Дякую за відгук.
Дочитала, до "далі буде". Інтрига з особою хлопця цікава ( є думки хто він, коли допишете, перевірю свої здогадки), детективна складова теж непогана. Принаймні я ще не розгадала хто там і за що саме вбиває:). Манера спілкування персонажів схожа на арабські казки, але часом занадто багатослівна. Особливо, коли йде явний сюжет якоїсь варіації казки про трьох синів і т.д. Текст наче є, але стає нецікаво, бо змістовного навантаження особисто мені не вистачає. Але у мене така біда була завжди і з арабськими казками:) Варіант погляду дикунів на старі технології цілком ймовірний, нагадує гру " Хорайзен". Хіба що тут явно мова йде не про планету, а про якийсь дуже великий космічний корабель( туди ж треба було якось вмістити пустелю, ліси, ще щось). Ідея книги трохи нагадує збірну солянку, в якій регулярно зустрічаю, щось знайоме, але читається непогано. Цікаво, як далі розгорнете сюжет і чим завершите. Прийду дочитаю коли допишете:)
Оксана Усенко, Так, арабськи казки такі і є, розмовляють багато та витіювато.
подобається
Леся Літвішко, Як з вами можно зв'язатися (написати), стосовно промокоду на "Пустельника".
О, тут у вас і хай хулуд з меланжем є :))
Оксана Усенко, Так, але Азімов мені не дуже подобався. А.Ван-Вогт - ось ким зачитувався у студенськи роки! Цікаво буде зараз перечитати.
Частина 14, стор 2 - " вони хапали людей і засовували". Куди? Чи там повинно було бути інше слово?
Руслан Шабельник, Нічого, а скоро дочитаю наявний текст:)
цікаво, чекаю продовження
Леся Літвішко, Дякую, Леся, сьогодні ще виклав.
О, тут і варіант казки про Алі-бабу і згадка про Шахерезаду:))) Строкатий світ
Оксана Усенко, Халіфа-рибалка також із 1001 ночі.
" велика душа рибалки не пролізе в такий маленький отвір, а якщо і пролізе, її можна спіймати і запхати назад"- повеселило:)
Оксана Усенко, :))
" годувати коли будуть"? - який практичний підхід:)
Руслан Шабельник, :)))
" втратив зв'язок з оточуючим" - хто саме Азима в цей момент оточував:))) Схоже, це був хтось один, але здатний оточити:)) Мабуть реальність?:)
Руслан Шабельник, Тоді краще з "навколишнім світом"
" тихіше піску в безвітряну погоду" - гарно:)
Оксана Усенко, Дякую!
" притискав руки до об'ємної груді"- рекомендую звірити зі словником відмінювання слова "груди". Якщо це не якась специфічна додаткова частина вашого персонажа:)
Оксана Усенко, Русизм, виправив, дякую.
" за найближчим кутом"- може краще " за рогом"?
Оксана Усенко, Так, «за рогом» краще.
" сподіваючись обтесати випадкового перехожого до вдячноно покупця"- цікавий вислів:) Мені сподобався:)
Оксана Усенко, «Мавку» поки що не читав, але вона у мене додана до бібліотеки. То ж, на черзі.
Цікаво. Але не зрозуміло де відбувається. Якщо в в далекій далекій галактиці то зрозуміло. А якщо на на близькому сході. Бо я щось схоже бачив у Ташкенті. І до якого біса в пустелі яблоки та вино. І де романтична лінія?
Serhii, "І де романтична лінія?"
Далі буде...
Досить подані часові лінії сюжету. Це збиває з пантелику, бо плутаєшся де саме відбуваються події. Чи то в кабінеті, чи то на вулиці. Я наприклад не зрозуміла, Азрам рану пустельника побачив, чи почув про неї в кабінеті. А ще часом спотикаюся об химерні конструкції речень. Можливо, через їх побудову за російським форматом, бо дуже подібно. Якщо мої коментарі дратують - напишіть. Замовкну:)))
Руслан Шабельник, Так, якісь розділові символи будуть доречні. О, ви заглядали в Мавку? І як вам? Добре, не замовкатиму:)))
Доброго дня. Почала читати вашу книгу. Образність тексту трохи псують русизми на зразок "кофе". Навіть якщо припустити, що це автентична назва якогось фантастичного напою, опис натякає, що то таки аналог кави:))). Кумедно сприймається поєднання східних варіацій одягу, висловів та назв на зразок "суперінендант".
Оксана Усенко, Каву виправив, дякую.
насиченість по - іншому цікавими фактами історії роблять книгу оригінально яскравою. дякую
Леся Літвішко, Дякую, що знаходите час писати відгуки. Для авторів це дуже важливо... ну і приємно :)
Бажаю автору і книзі успіхів і багато читачів. Від щірого серця!
Наталья Пампурова, Дуже приємно, від щирого серця дякую!
Так, дійсно, початок цікавий, слідкую :)
Serge Laruccko, Приємно чути. Дякую.
Бадият — місто, що розкинулося серед безкраїх піщаних пустель, де кожна буря приносить не лише пил, а й нові таємниці, приховані в серці піщаного океану. Це місце привертає каравани, що мандрують через спекотні землі, аби досягти відомого місця, де народжуються легенди. Бадият славиться своєю спільнотою вагантів — оповідачів, які бережуть давні історії, які жодному чужинцю не даються, якщо тільки не знайдеш шлях до їхнього серця.
Та цього разу щось пішло не так. Спокійне життя міста почало руйнуватися після низки загадкових смертей, що обрушилися на Бадият. Люди почали шепотіти про появу маридів — міфічних істот, які відомі своєю здатністю зникати в тумані і приносять лише смерть і страх.
Всі почалося з невідомого тіла мисливця за піщаними хробаками, яке було знайдено на ранковому патрулі міських стражників. До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/dolina-krizhanih-slz-b431367?open_details=1
Олеся Глазунова, Такі часи, що може з ШІ краще не сваритися.
Цікавий початок! Сподіваюсь, що інтрига збережеться і надалі! Бажаю успіху книзі!
Олена Федорова, Дякую за відгук. Вашим книгам, також, бажаю успіху!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати