Пустельник був мертвий
20. Віз правоохоронців віддалявся
Віз правоохоронців віддалявся, скрипучі колесами. Довгі сірі вуха службового мула колихалися над загорнутим у рогожу тілом торговця Сагіта і над довгою скринею, на яку рогожі не вистачило. Вуличні хлопчаки гиканням та криками проводжали торговця в передостанній шлях. Підручні Абдули ліниво відганяли шибеників палицями.
Радиф дивився слідом, поки віз, хлопчаки і вуха не зникли за рогом найвищого на вулиці, в два людські зрости паркану купця Нурули.
«Навіщо йому такий паркан?» – звідкись вискочила думка. Радиф не здивувався б їй, чи мало чого в голові з'являється, щоб потім так само зникнути, але тут… щось було не так з цією думкою. Багато разів він проходив повз цей паркан і ніколи раніше не замислювався про його висоту.
«Чесній людині і не перелізти», – продовженням першої, прийшла друга думка. І тільки зараз Радиф зрозумів, ці слова, ці думки були не його. А, зрозумівши, згадав слова п'яниці Мохтара і про те, як він тут, на цьому місці позаминулої ночі бачив маридів.
Серце Радифа забилося частіше, піднімаючи від нього до голови теплу хвилю.
– Я піду, – несподівано відволік його Акзам, про якого Радиф зовсім забув і який продовжував тупцювати поруч.
Інспектор роздратовано махнув, відпускаючи хлопця. Радиф був весь у передчутті, він знав це почуття, яке прийшло щойно, це почуття, коли ти нарешті напав на слід.
#20 в Фантастика
#3 в Наукова фантастика
#57 в Детектив/Трилер
#35 в Детектив
любов драма детектив, інопланетні цивілізації, загадка та таємниця
Відредаговано: 06.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
