Ольвія. Книга І. Двічі не помирати.

Анастасія Коваленко

27.02.2026, 13:56:17

Шановний, Степане, ваш твір занурює в атмосферу античності. Прописаний одяг, побут, що оточує створює враження присутності. І хоча я не люблю історичні романи, та було цікаво читати. Є слова, які не використовуються у сучасному світі, але ви по тексту їх пояснюєте, що додає додаткову цінність вашому твору. Ви майстерно показуєте і не приглядні моменти: надмірне вживання алкоголю, хіть, відношення до жінки, як до речі, що має тілесно задовольняти чоловіка, про нездорове сексуальне відношення одних чоловіків до інших. Картинка оживає в кожному русі, діалозі.
Ви зробили велику роботу.

Анастасія Коваленко

26.02.2026, 22:42:36

Прочитала до другого сну. Скажіть, будь ласка, яке відношення мають персонажі сну Яртур і Лукіан до головного героя? Може я щось впустила? Чи це буде далі пояснено?

Андрій Шерстюк

26.02.2026, 18:21:20

Пане Степане, історичний роман — це завжди виклик, і вже сама спроба працювати з таким матеріалом заслуговує поваги. «Ольвія» відчувається як текст, за яким стоять роки збирання джерел, звіряння фактів і глибокого занурення в епоху. Такі книги не пишуться з натхнення одного сезону — до них ідуть довго.
Особливо вражає масштаб реконструкції. Світ вибудувано з максимальною увагою до деталей: терміни, побут, історичні реалії, соціальні нюанси — усе подано з відчутною вимогливістю до достовірності. Це не умовна декорація, а спроба чесно відтворити тканину часу. У цьому відчувається справжній фанатизм дослідника й повага до матеріалу.
Персонажі виглядають переконливо, їхнє існування вписане в контекст епохи, а оповідь має стриманий, майже академічний тон. За цією сухуватою манерою проглядається серйозна дисципліна й жертовність автора перед темою. Текст не простий і не поверховий — він вимагає уважності й співучасті.
Це робота, що стоїть на межі між літературою та історичною реконструкцією. І саме ця принциповість робить її окремим явищем у жанрі.

Анастасія Коваленко

25.02.2026, 16:09:13

Прочитала 3 глави. Цікаво пишете. Завдяки вам дізналася, що Ольвія - місто щасливих людей. Скажіть, будь ласка, а сюжет це на основі існуючої легенди чи це все вигадка автора?

Анастасія Коваленко

24.02.2026, 13:34:06

Почала читать ваш твір в рамках марафону. У першій главі ми бачимо роздуми про щастя. І головний герой, бажаючи бути хорошим, робить помилку, що веде його до можливої загибелі. І врешті ми бачимо, що реально є щастя. Читається легко і цікаво. Читаю далі.

Степан Стефан

07.02.2026, 19:34:54

Супер

Оксана Сокол

23.10.2025, 23:52:07

Продовження знайшла, вже читаю)

Оксана Сокол

23.10.2025, 23:49:11

Сподобалося читати... Цікавий сюжет, яскраві персонажі, динамічний розвиток подій... чи є продовження?

Міша К Норт

28.01.2025, 09:08:27

Привіт із взаємного читання!
Одразу скажу - Вау! Хоч історична проза - то не моє, але це читала із задоволенням. Це не твір, а справжня машина часу, що переносить тебе в минуле. Так все яскраво та напрочуд реалістично зображено. Іноді, здавалось, можна відчути присмак вина чи м'ятної настоянки)) Дрібні деталі древнього побуту та традицій майстерно виплітають в голові образи давно минулих днів.
Дійсно отримала неймовіне задоволення від прочитання книги. Я цього не очікувала))
Бажаю натхнення та успіхів з подальшими шедеврами!

Рухтіна Аріна

31.08.2024, 17:45:24

Привіт із взіємного читання!

Люблю історичну прозу, багато її читала, тому є з чим порівняти. Тема - цікава і круто обіграна у книзі. Сподобалися історичні деталі, які дозволяли зануритись у стародавні часи. Також приємною родзинкою став місцями вплеиений гумор.

Трохи складно було на початку звикнути до своєрідного авторського стилю, але в подальшому це не стало перепоною для цікавого читання. Іноді не все було зрозуміло з сюжетом, виникало питання, чи це відбувається насправді, яи може гг це бачить у мареві.

Як підліток скажу, що краще б ось так подавалася інформація з історії стародавніх часів України, бо це справді цікаво. Бажаю успіхів із цією книгою та іншими!

Катерина Колесник

31.07.2024, 21:06:24

Привіт із взаємного читання!

Блін, мушу сказати, що я приємно вражена. Так мало у нас творів про Ольвію (або й узагалі немає), а тим паче тих, які не нудно читати))) Вам треба писати якісь історичні казки для дітей та підлітків, щоб їм було цікаво читати та пізнавати історію.

Загалом зауважень я не маю. Твір незвичний, особливо перші розділи, але потім якось звикаєш і до стилю, і до мови автора. Ще й зображення такі гарні.

Класно читати книгу, де автор дійсно розбирається у тому, про що пише. Неначе він сам там був, все бачив та занотовував) Класні деталі, описи, цікаві слова (деякі навіть були мені незнайомі). Через це не було відчуття фальшивості. Дякую.

Як читач скажу, що особисто мені не дуже подобається читати від 1 чи 3 особи у теперішньому часі (я кажу; я цілую; вона дивиться тощо), але це суто моя примха. Зрештою, до цього можна звикнути.

Успіхів вам та натхення!

Лілія Мандаринка

13.06.2024, 17:47:20

Привіт з взаємного читання. Щойно прочитала всю книгу, що поки що вийшла. І вже можу сказати, що з нетерпінням чекаю на продовження. Недоліків я не помітила хіба, що незначні одруківки. Загалом сюжет дуже незвичний. Вперше бачу твір написаний про давні міста України, такі як Ольвія. Й взагалі не помічала ще книжок про цей півострів. Дуже сподобались пояснення щастя, у першій частині. Чесно не зрозуміла до чого це в цій книзі, але елемент доволі зацікавив мене як читача. Далі теж твір був цікавеньким. Я до останнього слова була в захваті. Також сподобались описи, що присутні в книзі. Як на мене саме це підкреслює досконалість твору. Теж дуже добре те, що в творі є багато діалогів. Це, місцями, допомагало зрозуміти сюжет книги. І ще цікавою темою був похід Олександра Македонського. Я ніби сама перемістилася в ті часи.

Лео Нур

03.05.2024, 20:02:53

Обкладинка новий варіант ;-)

Sumiya de Gyuto

27.04.2024, 15:47:38

Вітання з "Поговоримо про книжки"!
Читати було цікаво, люблю щось віддалене від сучасності.
Але мені от трохи складно читати, не могла чомусь сконцентруватися на чомусь одному.
Але можливо це я така, та сюжет мені сподобався.
Вибачте, особливої критики давати не вмію, на жаль, поки що лише вчуся оцінювати ?
Можу ще дещо зауважити з дизайнерської сторони щодо обкладинки: мені здається, що краще б за все пасував мінімалізм з, наприклад, храмом Аполлону. Точніше така б обкладинка мене більше привабила до книги, адже зачасту і я, і мої знайомі обирають книги спочатку за обкладинкою.
Бажаю вам багато читачів і натхнення!

Тесса Лавгуд

26.04.2024, 22:46:39

натхнення та багато вам читачів! У вас все вийде!

Лео Нур

21.04.2024, 20:58:23

Без фінансистів нікуди)

Лео Нур

15.04.2024, 19:54:43

Одноманітна метушня вона вічна)

Лео Нур

13.04.2024, 14:36:17

Гарна обкладинка)

Лео Нур

06.04.2024, 20:41:06

Крали ще в ті давні часи)

Ірина Звонок

05.04.2024, 12:34:06

Чудовий початок! Яка насолода - читати книгу, у якій майстерно переплетені слова перетворюються у несподівані метафори.
Для мене таки щастя у творчості. :) Але якби ваш герой думав так як я, то його не понесло б у море, і не народилося б книги, яка обіцяє бути водночас захопливою і глибокою.
З нетерпінням чекаю продовження.

Лео Нур

02.04.2024, 20:17:10

Сурові часи античності)

Лео Нур

31.03.2024, 10:13:00

Похід Олександра Македонського в північне причорномор'я. Цікава тема;-)