11 246
“Можливо Все”
Анотація до книги "Можливо Все"
Артефакт нікого не питає. Він знайшов Германа в картоплі на батьковому городі й почав перебудовувати — тіло, яке гоїться за двадцять секунд, і чуття, яким читаєш людей наскрізь.
За все це треба платити. Спершу він думав, що платить металом — витягував радій із дідового годинника, вигрібав шлам із покинутого гальванічного цеху.
Він помилявся два місяці.
Насправді воно п'є емоції. Радість дитини на дні народження. Втому колеги за сусіднім столом. Жах шістдесяти тисяч людей на стадіоні, де вибухнула бомба.
Що яскравіше людина живе — то вона поживніша. І найситніші місця на світі — це дитячі свята, черги в ЦНАПі й свіжі могили...
За все це треба платити. Спершу він думав, що платить металом — витягував радій із дідового годинника, вигрібав шлам із покинутого гальванічного цеху.
Він помилявся два місяці.
Насправді воно п'є емоції. Радість дитини на дні народження. Втому колеги за сусіднім столом. Жах шістдесяти тисяч людей на стадіоні, де вибухнула бомба.
Що яскравіше людина живе — то вона поживніша. І найситніші місця на світі — це дитячі свята, черги в ЦНАПі й свіжі могили...
інші світинадлюдипсіоніка
“Те, що Герман знайшов оселилося в середині нього. Воно почало вбирати в його тіло все, до чого могло дотягнутися, але для чого воно пило все і всіх? А ще Герман узнав, що його таки бачать, і як виявилося не тільки свої.”
Зміст книги: 27 глав
64 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПерший том завершено — усі 27 глав на місці, читати можна поспіль.
Другий том, «Той, хто зміг», почався сьогодні. Нова глава раз на два дні, о восьмій ранку.
https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Герман більше не в Києві, і сила, якої йому вистачало на все, тут не вирішує майже нічого.
Класно! Чекаю продовження.
Олександр Шаравар, ++
дякую за чудову книгу!! Вже з перших рядків зятягує. З насолодою і захватом читаю і цікаво, що ж буде далі!
Марина Шита, Дякую. «З перших рядків» тішить мене окремо, бо початок там довгий і розгойдується повільно — кілька читачів чесно сказали, що місцями нудно, і вони мають рацію.
Перший том завершений, усі 27 глав на місці. Другий виходить зараз, раз на два дні.
Нарешті я побачила що "воно" таке і для чого воно жере все і вся)) Це добре, коли носій залишається "при пам'яті", і не втрачає себе і своєї людяності від тієї "всемогутності", хоч інколи і занадто стриманий. Оля молодець, мені сподобалася її реакція на нього оновленого і на його "Тамагочі", тільки от шкода, що їхня поїздка обірвалася, та ще й так різко і з такими потрясіннями. Сподіваюся з нею все гаразд. А ще мені щось підказує, що його нові друзі ще дадуть про себе знати в другому томі. Сподіваюся він не лишився сам на сам в тій дірі, і той на диво впізнаваний слід у чужому середовищі таки його виведе хоч на когось живого.
Спочатку було нудно, місцями дуже нудно, але і цікаво водночас, бо ж розумієш, що кожна деталь тут для чогось. І я таки дочекалася, поки книга нарешті розхиталася. Кинула рекомендацію. Герман на це заслуговує, не дарма ж він потрапив до такого замісу))) тож можете увімкнути, якщо за вважаєте потрібним.
Оксана Павелко, Про «нудно, місцями дуже нудно» — зараховую, і це не ввічливість. Перша третина справді довга. Я зробив її такою свідомо: усе, чим Герман користується потім, закладається саме там, і без цього друга половина була б набором фокусів. Але «свідомо» не те саме, що «правильно». Хто кидає книжку, кидає її рівно в тому місці, і це моя ціна, а не вада читача.
А «занадто стриманий» — найточніший закид із усіх. Стриманість у нього не чеснота й не характер. Це єдине, що лишилося замість гальм, і він тримається за неї, бо більше нема за що.
За рекомендацію дякую окремо, і дякую, що спитали, перш ніж я побачив. Увімкнув.
А про ваші здогади щодо другого тому — ні «так», ні «ні». І про Олю теж. Другий том виходить через день, шоста глава вже там.
Оце романтика! Оце я розумію, пропозиція, найромантичніша з найромантичніших))) І якби Оля його спробувала сама тим самим... "фокусом" тицьнути його разів так надцять, за такий вечір, я б аплодувала стоячі. А в кінці розділу, думала, що вона ту коробочку зафурделить в ту водну гладь, щоб аж летіло як фанера над Парижем)))
Оксана Павелко, «Зафурделить у ту водну гладь» — я таки засміявся вголос.
І приємно, що комусь у цій книжці ще й весело. Її переважно читають похмуро, і я до цього причетний більше за всіх.
10 розділ... Важкий. Читати було важко, але не важче, ніж було там Герману. Аж шкода його стало. І шкода, що він не зміг допомогти другу. Мати такого "Тамагочі", від якого користь тільки одному йому, він напевно його зненавидить, якщо не себе самого. А там буде видно по ходу чтива, чим автор нас ще здивує чи порадує.
Оксана Павелко, Ви сформулювали коротше за мене те, на чому тримається весь перший том: користь одному, а ціна — всім навколо.
І «якщо не себе самого» — оце найточніше з усього, що про нього писали. Саме туди воно й іде.
Більше не скажу, щоб не зіпсувати.
Оце він "Тамагочі" собі завів так завів. От тільки по-тваринному прожерливе, і як ота сорока на все блискуче й дорого-багате))) Він так і розориться на ювелірці, щоб постійно компенсувати Олі прожерливість свого симбіонта))) Я от тільки на третині обсягу піймала себе на питанні, а дійсно, це симбіотик, чи щось на кшталт наноботів? Сподіваюся з часом це впродовж чтиву дізнаюся)) Аж самій цікаво, що ж за заразу він таку підчепив))) І чи це така форма паразитування, чи таки симбіоз з політикою "вибач, я тут трохи піджираю, як не в себе, але за це ти тепер маєш такі-то й такі-то бустери і плюшки"?
«Тамагочі» — найточніше, що про нього досі казали. Заберу собі.
І питання ви поставили головне в книзі, ще й сформулювали його правильно: паразит чи симбіоз із доплатою. Псувати не буду. Скажу тільки, що Герман іде до відповіді довго — і один раз дуже впевнено помиляється.
До речі, сьогодні я виклав у блозі запис саме про ту його помилку: «Перевірено на собі. Найдорожча помилка». Спойлерів там нема — тільки перша третина тому, рівно те місце, де ви зараз.
А щодо ювелірки ви недалеко від правди. Рахунок він веде, і веде в стовпчик.
Паттерни ШІ занадто помітні у тексті, треба ще вичитувати - бісить.
Боже, як все атмосферно. По-домашньому тепло. Картопля в селі то не просто цифри в сотках, трудоднях, грошах, а дійсно цілий ритуал, звичай, сенс сільського буття))) Сільський душ то окрема культура))) Сільська зоряна ніч. Сільські домашні градуси)) Ех, аж зностальгувала)))
Оксана Павелко, Дякую, що таки почали з початку. І за «шашлики» окремо — у батька там та сама логіка: «Спочатку викопаємо, потім шашлики. Мангал нікуди не втече».
А ви назвали рівно те, чого Герман у тому городі не бачить. Ритуал, звичай, сенс — усе проходить повз нього. Він стоїть посеред цього з лопатою й рахує, що викопано відсотків шістдесят, дедлайн зсунуто, обсяг не закрито.
У цьому й задум: тепло першої глави бачить читач, а не герой. І це найтепліше місце в усій книзі — далі так уже не буде.
Оце я реготнула... Шашлики))) Батьки вони такі, на обіцяють, аби тільки приїхав, а потім починається двіж, після якого вже і тих шашликів не хочеться)))
В мене завжди перша книга йде туго на початку, але потім..)) Дякую за книгу вийшло шикарно)
Цікаво, захоплююче. Дякую.
Тетяна Кицан, Дякую вам. Якщо перший том зайшов — сьогодні вранці почався другий, «Той, хто зміг»: https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Нова глава раз на два дні.
Перший том залишив після себе більше запитань, ніж відповідей – і для мене це плюс.
У другому томі дуже хотілося б побачити не просто подальше посилення Германа, а розвиток питання: ким він стане тепер, коли фактично перейшов на інший рівень існування?
І, звичайно, хочеться дізнатися більше про інші світи, творців «виробу», Мішель та долю Олі.
Дякую за цікаву історію. Натхнення автору – і дуже чекаю продовження!
oleg, Дякую за такий уважний коментар — на ньому видно, що ви читали, а не гортали.
Перше питання і є тим, про що другий том. Герман справді перейшов на інший рівень, і майже вся книга — про те, чого це коштує йому як людині.
Інші світи будуть, і значно ближче, ніж у першому томі.
А от про творців «виробу» й про Мішель чесно попереджу: у другому томі відповідей на це немає. Ці лінії лишаються відкритими, і я не хочу, щоб ви почали з очікуванням, яке книга не виправдає.
Оля теж майже мовчить — і це не забудькуватість, а те, з чим Герман зрештою стикається окремо.
Перша глава вийшла сьогодні вранці: https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Дякую за цю чудову книгу. Чекатиму на продовження з нетерпінням.
vlad parfilov, Дякую. Продовження вже почалося — перша глава другого тому вийшла сьогодні о восьмій ранку, далі нова глава раз на два дні.
https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
неоднозначне враження від книги та головного героя. було цікаво. питання щодо моральних цінностей. чи головний герой залишився людиною в розумінні яке ми маємо? нові якості нові можливості це вже інший рівень людини або це вже надлюдина? питань безліч. бажаю творчої наснаги
Serg, Оце «залишився людиною чи вже ні» — рівно те питання, з якого виріс другий том. Я й сам не маю на нього впевненої відповіді, тому й пишу далі.
Тільки тепер Герман не переходить межу випадково. Він сідає, виписує на аркуш усе, чого робити не можна, і власною рукою викреслює рядки — при свідках, із датами. Найгірше, що кожне викреслення логічне.
Перша глава вийшла сьогодні: https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Дякую за побажання.
Захоплююче круто! Неможливо відірватися
Валентин Ка, Дякую! Тоді ось вам ще: сьогодні вранці почався другий том — https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Виходитиме раз на два дні.
Ваша iсторiя викликаэ кучу питань фiлософських. Що ми за люди? Та що ми робимо з життям? Невже щоб жити, треба вiйни??? Дякую Вам.
Любовь, Дякую вам. Ці питання я й сам собі ставлю, і чесної відповіді не маю — тому й пишу далі.
Другий том якраз про світ, у якому війна вже відбулася — сорок років тому, і там згоріло все. Люди там живуть під бетонною плитою й тримають її закритою, щоб їх не побачили з неба. І питання «що ми за люди» стоїть перед ними щодня, тільки дуже практично.
Перша глава вийшла сьогодні: https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Це вам дякую — ви приходили буквально за кожною главою весь цей місяць, я бачив.
Сьогодні вранці почався другий том: https://booknet.ua/book/mozhlivo-vse-tom-2-toi-hto-zmg-b459761
Ритм той самий, глава раз на два дні.
Добрий день.
а три дружини і подорожі між всесвітами тут буде?)
Коментар видалено
Пане Олександре, Вітаю. Дякую за новинку, я Ваш давній шанувальник. Перечитав майже все. Чекатиму на продовження, і не тільки цього твору, а й інших. Невичерпаності джерела натхнення Вам. Мені Подобаються Ваші твори, завжди залюбки читаю їх та чекаю продовжень. Щасти Вам та, ще раз, Дякую.
Andrii, дякую вам. Такі слова особливо цінні від людини, яка читає давно.
Другий том почну викладати днями — історія Германа не закінчена.
Дякую, що лишаєтесь із моїми книгами.
Дуже дякую за цікаву книгу. Сподіваюся що скоро буде продовження.
Степан Чобан, Дякую! Продовження буде — другий том почну викладати за кілька днів, ритм публікації лишиться той самий.
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Це кінець першої книги! Через пару днів почну викладку другого тому .
Класно!
Герман просто хоче залишитися людиною, хоча б для себе. Він намагається спинитися там , де попередники не бачили меж для себе. Він просто має моральний закон в собі. Дякую вам за проду ♥️
радіація не вирок. знаю як чорнобилець. ліквідатор аварії на чаес дозиметрист.
головне віра що організм здатен з цим у жити та адаптуватись. основне віра в себе. мозок може програмувати тіло. а все інше залежить від знань та вмінь використовувати їх вчитись та жити в нових умовах
Сподіваюся Герман вибереться і розбереться. Дякую вам за проду ♥️
Дякую вам за проду ♥️
Дякую вам за проду ♥️, сподіваюся Герман виживе
цікаво
Герман не зламався, не здався і мало їм покажеться,,коли він вибереться. Хоча у них Оля і його рідні.Чекаю на продовження.♥️♥️♥️
Вже є і другий том книги. Залишилося причисати і відредагувати. Але сирі глави вже написав))
Олександр Шаравар, Дякуємо і очікуємо! Спочатку чим закінчиться 1-ший том.
Дякую вам за проду ♥️
Дякую за продовження і як завжди, чекати на самому цікавому місті твору.
Дякую вам за проду ♥️, тримаєте в напрузі
спецслужби протягом багатьох років у різних країнах виявляли та залучали до співпраці людей з особливими можливостями. деякі з них самі мали відповідні навички та вміння. тому недивно що десь головний герой міг припустити помилки. якщо це за дверима дійсно спеціалісти такого штибу, то провести їх майже неможливо. але майже. все залежить від спілкування та методів та навичок з обох сторін
Дуже заінтригувала поява цього невідомого гостя, адже герої так ретельно замітали за собою сліди. Поки не дізнаюся, хто там стоїть, точно не заспокоюся.
Хоч би він врятувався. Дякую вам за проду ♥️
Дякую вам за проду ♥️
Дякую вам за проду ♥️, очікуємо .
Дякую вам за проду ♥️, у Германа не залишилося часу
Ось він і признався. Дякую вам за проду ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Мені важко даються жіночі персонажі. Сподіваюсь, що Оля вийшла непогано. Як на вашу думку вона вийшла в цій главі?
Дякую вам за проду ♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую вам, зе те що читаєте
Дякую автору за цю дивовижу. Бо це достобіса цікаво - як людина робить вибір, - залишитись людиною. Бо це і про мене. Бо це, мабуть, про кожного. Ми бачимо, як сила, - не фантастична, а сила влади, - змінює людей. Як піднімає з дна найгірше. Як, здавалось би, легкі і веселі, стають жадібними і важкими. Як легко приймають "супутні втрати". На шляху, звісно, до світлого майбутнього, яке ніколи не настане. Як просто зробити легкий вибір, і як тяжко з ним жити. Деякий час. А потім збрехати собі і знову зробити те саме. Чи гірше. І виправдати. Цей текст відчувається глибоким. Ціннісним.
Oksana Polischuk, Дякую, мені було цікаво написати про процесс, коли людина робить логічні висновки і приймає логічні рішення. Але це призводить лише до ще більшого падіння.
Я перечитую ваші твори по кілька разів .
Але це ...
Це , просто інший рівень .
Респект .
Василь Діхтярук, Дякую. Дуже приємно читати такі відгуки
Дякую вам за проду ♥️, переживаю, чи зможе він те, що задумав.
Дякую вам за проду ♥️♥️
Це жахіття. Дякую вам за проду ♥️
Він тримав ,бо хотів залишитися ще хоч трохи людиною. Дякую
Дякую вам за проду ♥️
Вітаю з книгою! Підписався. Запрошую на свою сторінку.
Прикольно. Чекаю на продовження. Натхнення автору.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати