Олексій Цапович

23.06.2026, 18:13:06

Вітаю! Прочитав уже трохи більше половини — дуже подобається! Люблю ось такі твори, які закидають купу гачків, за які читачеві можна було б зачепитися, щоб він був залучений в процес розслідування, розгадки таємниць на рівні головних героїв. У тому числі круті культурні відсилки (і я не про Чіпа та Дейла, а радше про білу кров андроїда і зустріч з істотами на Небрісі). Після завершення читання напишу повний, більш детальний відгук, а зараз просто хотів поділитися першими враженнями)

Вайолетi Каїни

22.06.2026, 01:25:45

Вітаю! Анотація неймовірно інтригує — космічна фантастика та іронічний ШШ звучать супер. Додала до бібліотеки, обов'язково почитаю! Бажаю вашій книзі багато активних читачів! ✨?»

Любисток

19.06.2026, 12:46:20

Захопливий твір!

Світлана Литвиненко

13.06.2026, 14:58:08

Щиро вітаю Вас із виходом у фінал. ❤️ Ваша книга гідна перемоги.

Хельга Сонячна

11.06.2026, 23:10:04

Мої вітання) Ви молодець!

Катя Губська

10.06.2026, 07:01:45

Ромуле, вітаю у фіналі, тримаю за Вас кулачки ✨✨✨

Кіра Нолан

08.06.2026, 01:01:52

Вітаю у фіналі. Бажаю вам перемогти...

Валеріан Надмогильний

07.06.2026, 12:27:39

Вітаю у фіналі! :)

Кайла Броді-Тернер

06.06.2026, 00:15:04

Вітаю з виходом до фіналу✨

Олександр Кваченко

05.06.2026, 23:11:10

Вітаю. Бажаю успіху книзі.

Євген Званіч

05.06.2026, 22:33:32

Вітаю у фіналі!

Анастасія Коваленко

05.06.2026, 21:24:22

Вітаю у фіналі.

Наталі Лев

05.06.2026, 21:13:42

Вітаю з виходом у фінал✨️✨️✨️

Віталій Козаченко

05.06.2026, 20:52:46

Вітаю у фіналі конкурсу. Бажаю Вам успіху та перемоги!✨

Агнія Бурне

05.06.2026, 20:46:50

вітаю у фіналі конкурсу❤️

Анна Лір

05.06.2026, 20:44:28

Вітаю з виходом у фінал конкурсу!❤️❤️❤️

Тея Калиновська

05.06.2026, 20:39:06

Вітаю❤️❤️❤️ Ви фіналіст ,,Коду Всесвіту")

Софія Анастасьєва

01.06.2026, 11:36:46

цікава книга, обов'язково почитаю. а ще я сьогодні обоблікувала книгу " Велика книга Софії Анастасьєвої" там розповідається про моє життя у 2024 та 2025 році. рекомендую почитати.

Ольга Оленіч

01.06.2026, 03:55:11

Іронічний Ші - захоплююче! Підписалась. Буду читати. Гарний стиль. Підпишіться і ви на мене. Буду вдячна, Ромул.

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:55:45

Вітаю із завершенням цієї неймовірної історії! Фінал вийшов надзвичайно зворушливим та сильним. Сцена в Ужгороді з рожевими сакурами, баношем та кавою додала такій масштабній космоопері дивовижного домашнього затишку. А фінальні слова звіту Артіка про те, що код Всесвіту — це любов, проймають до самих мурашок. Роман і Люба пройшли прекрасний шлях, і книга вийшла просто чудовою, цілісною та глибокою. Щиро бажаю Вам успіху на конкурсі!

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:45:30

62-63. Сцена активації гармонізатора прописана настільки тонко, що буквально відчуваєш це золотисте світло і тепло каменя. Втеча під обстрілом додала потужного адреналіну, а фраза Люби «твоя планета вміє дивувати» чудово підсумувала цей божевільний день.

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:37:41

60-61. Сюжет розвивається блискуче, а занурення героїв у земне життя прописане до найдрібніших деталей! Дуже сподобався технологічний хід з інтерактивними перекладачами в прикрасах Люби — це гарно пояснює відсутність мовного бар'єру.

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:31:42

58-59. Момент приземлення човника «Каліон-3» та перші кроки Романа й Люби по земній тверді прописані настільки атмосферно, що буквально відчуваєш цей теплий вечірній вітер і пахощі сухої землі. Фінал із вогнями Бейрута заворожує.

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:24:35

56-57. Ви гарно закрутили сюжет із підготовкою до висадки та поясненнями Артіка про часову регресію й «нову точку входу». Усі ці деталі про каву, земні атрибути та гроші додають історії неймовірної реалістичності.

Віталій Козаченко

30.05.2026, 16:16:28

54-55. Прекрасні розділи, де фантастика остаточно поступається місцем великій людській історії. Момент, коли Роман приходить до Люби й каже, що його любов — єдине справжнє, що залишилося в усіх світах, прописаний неймовірно сильно й зворушливо. Ви майстерно передаєте, як двоє людей у маленькій каюті «Екарона» буквально зшивають розірвану реальність. Це чудова, глибока та зріла історія про справжнє кохання, яка залишає неймовірний слід у серці.

Віталій Козаченко

28.05.2026, 18:53:11

52-53.Неймовірні розділи, які читаються з німим заціпенінням від масштабу того, що відкрилося героям. Те, як Артик розкриває правду про земне коріння Романа та значення імені Люби, прописано уже гарно. В цих главах влучно показано внутрішній злам і водночас відродження віри завдяки підтримці друзів. Фінал із нагадуванням про двадцять тисяч парсеків, пройдених заради коханої, дарує неймовірне світло посеред цього розпачу.

Софія Анастасьєва

28.05.2026, 11:33:36

я тут змін ла назву книги " Ну, постривай та дерево бажань". щоб мене подали у майбутньому у суд. мені Тітка Інна, розповідала що можна у майбутньому моєму мультику лишити мальовку до якої я звикла, а назву мультфільму змінити. тепер воно називається " Вовк та Заєць: дерево бажань"

Лексін Маршал

02.05.2026, 16:03:07

Вітання з марафону). Прочитала сьогодні 6 глав, одразу видно картину світу: з першого розділу з'являється залучення до світу, захотілось про всяк випадок і самій ще раз зуби почистити (після прочитання першого розділу). Також яскраві візуали присутні в кожному розділі, і я одразу змогла "потоваришувати з героями", побачити їх.

Автор приділив час для показу ще й подій до польоту та повсякденних речей, що переплітаються між собою. Героїв (як основних, так і другорядних) поки мінімум, тобто одразу звикаєш до них і розумієш, хто є хто і яку роль на себе бере.

У тексті комфортний мікст діалогів і художніх описів (а це важливо для художньої літератури), тож читається легко і зрозуміло. І книга виглядає як друкована з полиці, де розділи мають комфортний об'єм.

Усі події йдуть одна за одною, і я легко орієнтувалась у їхньому потоці. Загальне враження тримає увагу і поступово занурює в атмосферу без перевантаження деталями.

З приводу мінусів я вже обговорила з автором особисто і вважаю зайвим детально згадувати про них, адже автор обіцяв швидко виправити технічні недоліки.

У книзі є що почитати, що уявити, що посмакувати і над чим подумати. Зверніть на неї увагу і ви!

Анастасія Коваленко

01.05.2026, 07:32:45

Дочитала вас до кінця. Це досить ніжна історія про любов. У вас є певний стиль, де ви пишете поетично, ніжно, казково, співуче. Навіть коли були хижаки, все одно відчувався якийсь затишок в словах. Якщо враховувати, що я не люблю жахи, то тут для мене це стало радше плюсом, ніж мінусом. Закінчення стало несподіваним. Практично наш час і ваш варіант коду Всесвіту.
Ви казали, що хочете піти звідси, та краще не робіть цього. Ваші роботи несуть добро і любов. Це те, що потребує цей світ.
Дякую вам за вашу чисту, світлу, ніжну історію.❤️

Анастасія Коваленко

30.04.2026, 04:14:15

59-62. Дивне відчуття. Роман наче не в перший раз на своїй планеті Земля, але все наче нове для нього. Хоча він все і знає. Навіть арабську мову. На картинці коли вони сиділи за столиком, Лав у футболці, але в арабів наче мусульманство і там чекають, що жінка має бути закритою. На неї мали б дивитися через це. А на них звернули увагу, через голос Артіка. Цікаво, чому ви обрали саме арабську країну?
А що там знову Лав пробудила і активувала, сподіваюся буде далі.

Мар Тен

29.04.2026, 21:10:23

Гарно! Дякую вам)
Запрошую і до своєї історії

Анастасія Коваленко

28.04.2026, 23:54:30

54.-58. Дуже зворушливі глави, де Лав з Романом підтримують один одного, хоча обоє спантеличені. Це неабиякий стрес для свідомості, що живеш на два світи одночасно. І хоча є і смуток і сльози і незнання, як це сприймати, але кохання заспокоює. Ви майстер створювати тихий затишок. Також сподобалася картинка космосу, де летить "Каліон-3". Це неймовірно. А те, що герої перетнули іншу реальність і летять до Землі додає нового розвитку подіям. Побачимо, які ще сюрпризи їх чекають.

Ася Кас

28.04.2026, 22:23:43

❤️❤️❤️

Лія Лісова

27.04.2026, 21:13:37

Вітаю з завершенням книги✨✨✨

Анастасія Коваленко

27.04.2026, 06:19:01

50-53. Несподіванкою стало минуле Романа. І те, як він "зустрів" Лав, через ШІ. Але так і не зрозуміло поки, як він опинився дитиною. Цей момент так швидко написаний, що вони крізь чорну діру потрапили куди треба і він став при цьому малим. Через Чорну діру, якщо уявити, що це правильна чорна діра, щоб можна там було вижити, хіба можна потрапити саме туди, куди ти хочеш? Як вони могли знати, що саме в цій дірі прохід саме туди, де живе Лав? І яким чином він зменшився? Це поки залишається білою плямою. Можливо далі буде пояснено.
Цікаво, дізнатися відповіді на ці питання.

Кайла Броді-Тернер

26.04.2026, 19:27:32

Як кумедно спостерігати за тим як Лав і Роман подорожують Ліваном, мугикала "інґлішмен ін Нью-Йорк", поки читала))
Дуже щемлива була розповідь Артіка про колишнє життя Романа на Землі. Відчувається сум'яття героя, складно уявити, що робити далі з цим знанням, лист це гарна думка, хоч прийняти це було б важко, з часом вони б зрозуміли. Краще хоч якась звістка, ніж жити з розумінням, що тата нема...ніде. Мудре рішення допомогти фінансово, дуже зворушливий розділ і все ж є у ньому моє улюблене у книгах: попри невизначеність і сумніви, завжди є місце надії. Ну, а у Вашому випадку ще й любові)

Дякую за теплу і затишну історію, це книга не про екшн і напругу, вона про підтримку, пошук розуміння та вміння спільно боротися із труднощами, викликає тільки позитивні емоції, за які я Вам дякую!)
Успіхів Вам та книзі✨♥️

Неонілла

25.04.2026, 20:44:17

Вітаю з завершенням книги ✨❣️✨❣️✨❣️✨

Лєна Міле

25.04.2026, 13:43:43

До речі, дуже цікаво, чому біологічні форми життя на Елімі та Землі ідентичні))). Чи це стане темою наступного вашого твору? ♥️

Лєна Міле

25.04.2026, 13:40:13

Тепла, затишна історія, яку приємно почитати за чашкою гарячого теріону... тобто кави... або чаю. Милі герої, добрий гумор, і романтика космосу, втілена, я би сказала, в комфортабельній подорожі міжзоряним простором. Основне послання - любов, яка долає час і простір, будує Всесвіт та робить неможливе можливим.

Лекса Т. Кюро

25.04.2026, 10:28:04

Сердечно вітаю з завершенням! Для автора це завжди щемливий момент — і радість, і смуток, і полегшення, і надія, і думка «А що далі?»... Книзі бажаю якомога більше «своїх» читачів, а Вам — нових світлих задумів, невичерпного натхнення та радості від процесу написання!) Мирного неба!

Аня Осадчук

25.04.2026, 06:38:51

Дякую вам за космічну подорож, віру в любов і головних героїв. Це була пригода, яка змушує думати, цінувати кожну мить життя.♥️♥️♥️♥️

Ганна Літвін

25.04.2026, 02:56:39

Вітаю із завершенням❤️

Неба Крайчик

24.04.2026, 23:59:22

Вітаю з завершенням ❤️

Стефан Крок

24.04.2026, 23:55:51

Вітаю, Вам це вдалося!

Лана Нова

24.04.2026, 23:18:26

Вітаю завершенням! ❤️

Кайла Броді-Тернер

24.04.2026, 23:09:33

Вітаю з фіналом! У неділю завітаю в гості❤️

Анастасія Коваленко

24.04.2026, 20:13:42

48-49. Цікаво, герої розглядають Землю. І мене постійно не полишало питання. Як вони можуть впізнати Чипа і Дейла, Нео, Супермена, якщо вони, наче, з іншої планети. Коли вони почали питати про це Артика, в мене з'явилася надія, що відповіть далі буде.)

Анастасія Коваленко

23.04.2026, 22:07:49

46-47. Артик зі своїм "напів" наче хоче образити Теїра. Дивний він. Поява Землі була неочікуваною. Це як навпаки. Не земляни у пошук інших планет , а Землю знайшли. Як погляд з іншої сторони. Цікаво, що їх там чекає.

Андре Буко

23.04.2026, 10:16:28

Вітання з марафону "від Автора до автора". Це не перший ваш твір який я читаю. Він виділяється глибокою філософською складовою. Насправді твір "У пошуках життя" далеко не нудний філосовський трактат, а радше космічна фантастика "з людським обличчям", яка більше дивиться на внутрішній світ героїв, ніж на ефектні міжзоряні битви чи технології. Твір сильний атмосферою, тонкими психологічними деталями та внтрішніми роздумами. Тому читачеві, який очікує більш екшену чи космічного трилеру, може виглядати затянуто.

Анастасія Коваленко

22.04.2026, 16:55:23

43-45. Дякую за гіперстрибок. Цікава пригода. Хоча залишилися дисонансні відчуття. Артик так спокійно, виважено, методично говорив показники, наче вони були у безпечному просторі в спокої. Може тому, команда не відчула його теж. Чи був гіперстрибок, навіть Реїт потім засумнівався, не зважаючи на завірювання робота. О, подумала, я, мені не здалося, я не одна з таким відчуттям. Цікаво, що ж було насправді. Був той стрибок чи ні? Чи це вже масова параноя? У мене і героїв.))