У пошуках життя

Лія Світова

21.04.2026, 22:18:29

❤❤❤

Ірина Бібік

21.04.2026, 21:58:16

ВІтаю з Марафону від автора до автора, читачка Хельга Сонячна чекає відповіді на запитання по твору https://booknet.ua/blogs/post/428107

Софія Анастасьєва

21.04.2026, 16:53:11

дуже цікава книга, обов'язково почитаю. я ось сьогодні ще обоблікувала книгу " Анатомія з Ну, постривай: голос". рекомендую почитати.

Вадим Булава

20.04.2026, 09:42:19

Якщо дивитися глибше, цей розділ не про космос і навіть не про любов у звичному сенсі. Це про тишу, яка виникає після всього — після боротьби, пошуку, втрати орієнтирів. І ця тиша тут не порожня, вона майже відчутна фізично, як простір, у якому більше не треба доводити, ким ти є. Навіть системи замовкають, ніби визнають: є моменти, де контроль — зайвий. І в цьому мовчанні двоє людей стають єдиною точкою реальності, навколо якої вже не обертається Всесвіт — він просто погоджується з їхнім існуванням. Це дуже тонка річ: коли зовнішнє перестає визначати внутрішнє.
А сцена з руками… вона насправді сильніша, ніж здається. Проблема не в тому, що вони “з різних світів”. Насправді ключ в іншому: він намагається раціонально перевірити те, що вже давно відбулося на рівні відчуття. Його жест — це майже наївна спроба знайти різницю там, де її вже стерто. А її відповідь — це не просто ніжність, це твердження ідентичності через зв’язок. Вона не шукає доказів, вона вже знає. І от тут виникає цікаве напруження: він ще досліджує реальність, а вона вже в ній живе. І питання, яке лишається після прочитання: чи можна пізнати любов, не намагаючись її пояснити, чи цей внутрішній аналіз — завжди частина

Анастасія Коваленко

19.04.2026, 23:38:30

41-42. Артик майстерно переводить стрілки. На питання не хоче відповідати, ще й шантажувати почав. Наїхав. Нахабність - друге щастя. Це про нього. Що ж він таке приховує, що так себе поводить?

Аня Осадчук

19.04.2026, 22:58:19

Отже, попереду Баальбек. Дякую вам за проду ♥️

Yevhenii Yashchyshen

19.04.2026, 21:54:06

Вітаю. Обожнюю фантастику. Люди, такі я Ви, які можуть створити такі історії викликають величезну повагу. Респект.! Обовязково прочитаю. Чесно лише побачив)

Кайла Броді-Тернер

19.04.2026, 18:19:10

Одкровення Лав сприйняла непросто, та й Роману складно усвідомити, що він мав інше життя, загалом сподобалась їх взаємодія, як вони підтримали одне одного, Рієт і Теїр теж безперечно гарну підтримку дали, під філіжаночку ароматного теріона не гріх)
Брат-Артік зі своєю підприємницькою жилкою, квартиру вже пристроїв, ну, дає))
Взгалі мені трохи аж мороз по шкірі, що Романа з Землі вважають зниклим безвісти, якщо я правильно пам'ятаю першу частину "Хронік", у героя лишились діти, може і дорослі, я не пригадую, та попри це, роками шукати тата, який зник безслідно, це дуже страшно, не уявляю як тепер повертатися, хай він і молодша версія того Романа, та все одно, словом, чимало запитань
Взагалі пояснення Артіка із цими переміщеннями, аж мозок вивернувся, хаха, але все ж більш-менш зрозуміла логіка подорожі героя. Стільки простору і часу аби зустріти Лав, це сильно, ну, про силу почуттів героя я ще з першої частини пам'ятаю, тож тут не здивована, а лише пишаюся ним)
Чекаю на продовження❤️

Любава Олійник

19.04.2026, 09:19:13

56
Хочу спробувати теріон, якщо він настільки смачний як кава. Вам потрібно запатентувати цей напій, - назва уже є❤️

Анастасія Коваленко

18.04.2026, 06:18:33

39-40. От би таку кімнату симуляції всі мали. Включив собі. І тут тобі і пісок і море. Тиша, спокій, відпочинок. Цікаво, як воно зі сторони в виглядає. Як вони купалися в уявному морі?

Fill

17.04.2026, 22:06:21

Артік як завжди нереальний) Дякую за книгу.

Хельга Сонячна

17.04.2026, 12:54:57

Книга добре тримається на ідеї невідомого: тут не просто космос як декорація, а щось більше — як простір, що впливає на свідомість, змінює людей і ставить під сумнів звичне розуміння реальності.
Це не зовсім динамічний екшн. Книга більше про роздуми, ніж про події.
Герої цікаві тим, що вони вже «змінені» на початку історії, і читач поступово розкриває, що саме з ними сталося і чому це не відпускає їх навіть через роки.
Історія не лише про пошук життя у Всесвіті, а про пошук сенсу, страху перед невідомим і готовність прийняти те, що не можна пояснити. Дякую автору за цікаві пригоди та подорожі)

Анастасія Коваленко

16.04.2026, 19:35:55

38. Добре, що Теїра починили. Але Артік і тут проблему на рівному місці вигадав.)

Анастасія Коваленко

15.04.2026, 20:43:13

37. "Як фанера над Фел'Аріоном" - це як аналог "фанера над Парижем". Артік наче знає більше, та намагається заплутати. ) Якийсь тайний агент. І гонору і самовпевненісті йому не займати.✨

Ірина Бібік

15.04.2026, 10:23:45

Пане Ромуле, до Вас запитання пані Лінн на марафоні від автора до автора , дякую

Аня Осадчук

15.04.2026, 08:55:25

Дякую вам за проду ♥️

Анна Лінн

15.04.2026, 08:45:22

Ця книга відчувається як логічне і водночас дуже цікаве продовження тем, порушених автором раніше у книзі Лав. Якщо в попередній історії акцент був на тривожних питаннях — відповідальності, втраті індивідуальності та небезпеці перекладання рішень на штучний інтелект, — то тут фокус зміщується в інший бік.
У новій книзі ШІ постає вже не як загроза, а як повноцінний учасник суспільства. Особливо сподобалося, що він не зведений до єдиного “розуму”, а існує у різних формах — окремі системи, кожна зі своєю функцією, характером і роллю. Це створює відчуття більш живого і багатогранного світу.
Сюжет із подорожжю подружжя, яке вирушає досліджувати сигнали в космосі, додає історії відчуття масштабу і водночас інтимності. Це не лише про пошук іншого життя, а й про взаємодію між людьми, довіру та спільну мету.

Анастасія Коваленко

14.04.2026, 19:26:44

36. Добре, що Роман з Любою во з'єдналися.)

Аня Осадчук

13.04.2026, 09:25:20

Дякую вам за проду ♥️

Анастасія Коваленко

12.04.2026, 21:28:02

34-35. Трутень і Роман з набором романтика - лопатою - це чудова лінія абсурду, що додає гумору. А от про сльози Лав в скафандрі, то десь читала, що плакити в скафандрі небезпечно. В невагомості сльоза стане булькою, може перекрити ніс. Без невагомості - створиться додаткова волога і полетить система вентиляції, скло запотіє і людина не зможе бачити. Залишається сподіватися, що вони недалеко від місця, де скафондр можна зняти.

Аня Осадчук

10.04.2026, 21:20:25

Дякую вам за теплий розділ ♥️♥️♥️

Анастасія Коваленко

10.04.2026, 03:06:59

33. "П'ять свідомостей і три с половиною тіла" - влучно підмічено. І знову слих і битва. І без Чіпа і Дейла не обійшлося. Чому всетаки його не допросять нормально про них?

Анастасія Коваленко

10.04.2026, 02:55:37

32. Глава де спогади побачила не лише Лав. Я наче знову читала про Лав і единорога.) Кристали як і завжди мають загадкову силу. А ось Артика залишити за сторожа, мабуть не найкраща ідея. Чомусь немає йому довіри. Можетому, що скиглить часто і щось не договорює.

Анастасія Коваленко

08.04.2026, 05:30:09

30-31. Нагадує фільм жахів " чужий" з деяким поєднанням "Джиперскрипер". Монстри, слиз, кокони у стін. Відчувається вся та атмосфера. Острівець з іншим чистим повітрям, під аркою, прямо вдарив у ніздрі. Частинка затишку перед новим боєм. Але добре те, що добре завершується. Всі живі поки.

Аня Осадчук

06.04.2026, 21:04:35

Гарні слова підтримки, дякую вам за проду ♥️

Віслон Веймер

06.04.2026, 19:09:24

Тут дуже тихий біль у всій сцені - не істерика, не пафос, а саме тихий, коли людина стоїть і просто не може це в себе вкласти. Оцей момент з фотографіями і новинами дуже сильний - бо це не просто “тобі сказали правду”, а тобі показали твоє інше життя, де тебе шукали, де ти зник, де про тебе писали. І виходить, що десь там є світ, у якому ти для когось був важливий, а ти про це навіть не знав. І від цього якось дуже пусто стає.
Роман поводиться дуже стримано, і від цього сцена ще важча. Він не б’ється в істериці, він не кричить довго, він просто стоїть, дивиться, мовчить, і тільки одне “чому” виривається. І от коли людина доходить до цього “чому” - це вже край, це вже коли всередині все посипалося і ти просто не розумієш, за що тобі це все.

Анастасія Коваленко

05.04.2026, 02:24:35

28-29. Нарешті прибули за Реїтом. Думала вони ввійдуть в печеру, знайдуть його там. Але ні, знайшли на свою голову монстра. Реїта теж знайшли. Та як вони тепер тікать будуть? І знову Чіп і Дейл. У цьому місті виникає флешбек з минулого. Прямо чую ту пісню" Чіп і Дейл спішать на допомогу". Тут вона якраз доречна.

Катерина Воронцова

04.04.2026, 19:11:44

У Вас незвичайні світи і нестандартне мислення. Це приємно. Успіху книзі, з мене підписка)))

Юлія Богута

04.04.2026, 11:56:48

Успіху на конкурсі)

Кайла Броді-Тернер

03.04.2026, 15:28:21

Поділяю думку Теїра: оця ламбада Артіка перш ніж сказати як є уже переходить межі.
Цікаво було почути про перехід Романа, зв'язок Артіка з Матір'ю. Якщо правильно розумію це з "Повного занурення"? Бо я саме цю історію не читала) Та в цілому такий екскурс був досить цікавим, тепер важливо побачити реакції Лав та Романа на почуте, думаю герой буде дещо вражений, та Лав як завжди знайде слова підтримки ♥️

Кайла Броді-Тернер

03.04.2026, 15:14:50

Аналіз Артіка щодо Землі досить точний. Особливо щодо того, що збройні конфлікти спиняють розвиток. Однозначно так, на жаль, та до "сильних світу цього" це не доходить. Нема на них "чужих" Ваших))
Та і про "транслювання всього підряд" теж складно не погодитись. Інформаційний шум наразі колосальний, порівняно з іншими часовими проміжками. Та все ж імовірність ЕНОСУ лякає не на жарт, хоч і є доволі реалістичним сценарієм.
Спалахи голограм прямо до мурах. Все насправді так і є: створення межує з руйнуванням у всіх сферах
О...Роман починає пригадувати коріння? Недарма тут з'явились "Чіп і Дейл")

Анастасія Коваленко

03.04.2026, 07:58:04

27. Цікаво, що то за напій теріон в чашці. Він знімає напругу від носіння важкої ноші? Теріон як похідне від Теїр. Щось наче тепле і надійне. А от цікаво, Реїт буде схожий на Теїра чи його характер буде як і ім'я навпаки? Подивимося, що буде коли його знайдуть.

Анастасія Коваленко

02.04.2026, 16:14:43

25-26. Цікаво, хто там біологічний перебиває сигнал. Сподобалося поєднання крапельниці, як для людини і павербанку. А Артік тут молодець, вирішив потурбуватися про гігієну. Почув бажання Лав.❤️

Анастасія Коваленко

02.04.2026, 01:38:06

24. Чудові описі горизонту, навколишньої обстановки. Мова заколисує. А те, що герої тягнуть таку вагу досі дивно. Бо якщо вага частини Теїра, що несе Люба, 30 кг, то як вона її підняла взагалі? Ви описуєте все так красиво і легко, що створюється враження, що вони наче на хмаринці. Але думка, про непідйомну для дівчини вагу не полишає.

Ельфріде Ноар

01.04.2026, 22:36:20

Неймовірна історія, дякую ❤️

Віталій Козаченко

01.04.2026, 21:31:42

50-51.Ось це так розв’язка! Артик нарешті заговорив, і його зізнання просто приголомшує. Концепція мереж Наранів та інформаційного поля Землі виглядає дуже продуманою і масштабною. Тепер багато моментів з минулого стають на свої місця. З нетерпінням чекаю, як Роман та Люба приймуть цю нову реальність.✨

Аня Осадчук

01.04.2026, 19:01:21

Дякую вам за проду ♥️

Віталій Козаченко

31.03.2026, 20:38:10

48-49. Момент, коли Роман бачить знайомі образи в хаотичному потоці земних сигналів вийшов гарно. Дуже зворушливо описана підтримка Люби — її мовчазна присутність поруч із Романом додає сценам особливої глибини. Тепер я разом із героями ламаю голову: як ці "вигадані" земні історії пов'язані з їхньою реальністю? Артік, як завжди, додає загадковості. Чекаю продовження!

Fill

30.03.2026, 19:04:24

Це все ще неймовірно цікаво)) Крута робота, пане Шерідан)

Олексій Горбунов

31.03.2026, 11:51:22

Цікава ідея, відмінне виконання! Буду вдячний, якщо залишите рецензію на мою конкурсну роботу. https://booknet.ua/book/ya-buv-narodzhenii-b450616

Анастасія Коваленко

30.03.2026, 20:03:47

22-23. Наріані як система резонансу виявилася несподіванкою. Сподобалося, як ви описали і поєднали з Елімою. Та відкрилися деякі секрети, що то були за сигнали "пінг- понг". Мені здається, що з Реїтом могло статися те, що і з Теїром. Вони як близнюки. Як нейтрино, що пронизує всесвіт і вплив на одну частку може вести до змін в іншій. Цікаво, що буде далі.

Віслон Веймер

30.03.2026, 17:04:21

Тут уже зовсім інший настрій - не як у попередніх розділах з гуртожитком чи навіть з Мироном, а якесь таке тихе, холодне відчуття великої таємниці. Особливо добре вийшло оце відчуття у Романа - не страх невідомого, а страх впізнати. Це дуже сильна фраза, вона прямо чіпляє, бо страх впізнати - це вже щось про минуле, про пам’ять, про те, що він, можливо, не той, ким себе вважає. І сцена з голограмою виглядає масштабно - не просто як фантастика, а як момент, де люди стикаються з тим, що їхній світ може бути не єдиним і не головним. Мені сподобалось, що Люба тут не просто «дівчина поруч», вона відчуває його стан, мовчки підтримує, обіймає - і це дуже по-людськи виглядає, без пафосу. І момент із Суперменом, Нео, спартанцями - він цікавий тим, що ти підводиш до думки, що для них це не фільми, а щось типу історій, архетипів, можливо навіть спогадів про реальні події або реальних істот. І от коли Роман каже «Я це знаю» - оце хороший момент, бо стає трохи моторошно, ніби він не просто читав чи дивився, а реально пам’ятає. Взагалі весь уривок більше про відчуття, ніж про події - і це плюс, бо створюється відчуття великої картини, що вони стоять на порозі чогось дуже великого і небезпечного,

Аня Осадчук

30.03.2026, 09:21:35

Цікаво, як він пояснить. Дякую вам за проду ♥️

Білий Диявол

29.03.2026, 00:18:15

Живі мерці? Прекрасно. Подає сигнал життя, але без пульсу. Тож це або термінатор, або щось біологічна зброя :D

Ооо... біомеханічна система... Що ж, в якомусь сенсі я був правий. До речі, знову відзначу динаміку між Романом, Лав та Артіком. Це дуже файно))

"О ні. Ще один штучний розум, окрім мене? Я не потерплю конкуренцію. Мені це не подобається." Артік XD

Ооо... модифікація під'єднаних? Оце так нічого ж собі...

ЗАМАХ НА ЖИТТЯ АРТІКА!!! АААААА АХАХАХХА

Нарешті Роман дав йому прикурити ^^

Білий Диявол

29.03.2026, 00:11:07

Мені подобається початок 19-го розділу, де від слів автора згадується про суперечку перед великим відкриттям :D

"Приблизно... дуже давно." - вміння називати дати у Артіка просто прекрасне. Згадую уроки з історії))

От трясця... прибило сивого чоловіка... системним блоком... в цій залі... чомусь я подумав про одного конкретного професора... але ж це не може бути він, правильно? Та ну ні... цікаво...

Білий Диявол

29.03.2026, 00:01:12

Нео й Матриця... А Лав бачить щось, що вже бачила... або їй так здається... А я чомусь згадую розділи про бункер з Єдинорога любові... Цікаво, вельми цікаво. Як каже Артік:"Прогрес!"

Білий Диявол

28.03.2026, 23:54:14

Оце так тексти у Артіка в 17-у розділі. Бідний Роман там ледве не помер! От же бездушна машина XD

Анастасія Коваленко

29.03.2026, 01:00:16

21. Зворушлива глава. По іллюстраціям він нагадував Теєра. Але там він робот. А Теїр був людиною. А тепер зрозуміло, чому така схожесть. Тяжко уявити, як він на таке погодився. Добровільно стати машиною. Але мізки його. Як він не зійшов з розуму від ототожнення себе з механізмом. Він і померти тепер не може. Але і не жива істота. Неочікуваний хід.

Анастасія Коваленко

28.03.2026, 23:29:52

20. Несподіваним виявилося тіло. Коли "ретро-кіборга" хотіли приєднати до Артіка - він так кумедно заверещав.) Злякався. Цікаво, як він там опинився, чи зможуть його відремонтувати і що це їм дасть.

Анастасія Коваленко

28.03.2026, 23:23:51

19. Чудові описи того як тече світло. Відразу нагадало історію "Единоріг любові". Лав як тоді так і зараз активує доторком руки неймовірну красу. І з цією красою різко контрастує образ серця, якого вони знайшли. Цікаво, хто він такий і яка його роль.