У пошуках життя

Магістр Анімарум

19.02.2026, 02:58:04

2️⃣Тут мені не довелося продиратися крізь конструкції: хоча я їх відчула, вони не стали на заваді мого сприйняття.

​Особливо відмічу фірмовий стиль автора — це теплота подачі. У темпоритмі тексту прямо відчувається те, ніби автор бере читачів за руку та проводить сюжетом. Якби системою можна було поставити більше зірочок, я б їх поставила, а так оцінила кожен розділ за доступним максимумом.

Магістр Анімарум

19.02.2026, 02:57:18

1️⃣. Прочитала всі доступні розділи. Читається легко. Ідеально підходящий візуал. Відсутня "вода" у тексті. Головні герої вже знайомі нам за "Живою хронікою", це Роман та Люба, що додає радості постійним читачам.

​Відчувається впевнена архітектура світу: коли читаєш, розумієш, що за кожним реченням стоїть міцна продумана матчастина, хоча автор нас нею не перевантажує. Сюжет логічно побудований та розвивається природно, наче детермінований. Автор не дає нам засумувати та плавно веде крізь пригоди: десь із гумором, десь із фліртом, а десь із серйозністю. Гарно переданий спектр емоцій героїв.

​Особливо сподобалася концепція поєднання ШІ, людського тіла та механіки, показана через Теїр — андрогенний біомеханічний організм. Не менш цікаву концепцію автор дає через тубільну расу неорганічних істот. Також звернула увагу на те, як цікаво продумана та побудована планетарна система.

​І як вищий пілотаж майстерності автора — те, що всі важливі конструкції не крадуть легкість та яскравість сюжету. Для мене це важливий критерій, бо я завжди спершу бачу архітектуру твору, а потім сюжет.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 16:05:42

24. Неймовірно описана сцена зі співом Наранів! Момент "дефрагментації" Артіка та ейфорія Люби додають твору особливої космічної магії. Цікаво, що Нарани "прийняли" команду, але водночас забутий активатор наче випробовує їх знову.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 15:58:54

23. Діалоги в цьому розділі — просто насолода! Словесні перепалки Артіка з Романом та Любою додають історії життєвості. Хоча Артік і буркоче про «застарілого андроїда» та гігієну, його роль у сюжеті як «адвоката диявола» дуже важлива для розкриття характерів інших героїв. А натяк на те, що Сіріеліум знав про сигнали з Небріса, додає чудової детективної нотки.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 15:57:59

22. Неймовірно цікава концепція Наранів! Опис живих неорганічних істот, що існують у коливаннях енергії та кристалічних структурах, заворожує. Це додає сюжету справжньої науково-фантастичної глибини. Тепер зрозуміло, чому ці споруди називали «Кімнатами Розуму». Дуже влучно передано ідею гармонії та налаштування життя, а не просто колонізації.

lectrix enigmatica

17.02.2026, 09:50:23

Ойой... Схоже в когось неприємності... Цікаво, а якщо їм доведеться зробити перевал на ночлівку, комарі там теж дружелюбні і ссуть кров... гармонійно?))

Кайла Броді-Тернер

16.02.2026, 23:30:13

Як же цікаво читати про Супер-Еліму! Скільки цікавих деталей природи і таємниць!
Герої, хоч і обережні, як і мають бути дослідники, та все ж відчуваються при прочитанні як свої
Дотепні коментарі Артіка як завжди влучні, а діалоги подружжя напрочуд живі та приємні
Дуже подобається ця їх подорож, цікаво, що ще їм вдасться відкрити ✨

Віталій Козаченко

16.02.2026, 18:24:02

21. Зустріч Люби з «дядьком із бункера» крізь роки — це неймовірно сильний момент. Описи спогадів про маленьку Любу, кошеня Сіре та ліхтарик викликають сльози на очах. Теїр виявився справді трагічною постаттю: пожертвувати тілом, щоб стати «дзеркальним» Рієтом задля збереження свідомості — це потужна ідея.

Віталій Козаченко

16.02.2026, 18:15:33

20. Опис знахідки та процес «оживлення» синтетика тримають у напрузі до останнього речення. Дуже сподобалося, як Ви розбавляєте серйозність моменту гумором Артіка — його ревнощі до «конкурента» та сарказм щодо ретро-кіборгів додають живості діалогам. Кінцівка з очима, що відкрилися, — дуже сильна!

Оксана Соловій

15.02.2026, 21:16:46

Захоплююча історія, повна наукових загадок і забігаючи наперед я здогадуюсь, що ці загадки для головних героїв мають ще суто особисте значення. Щось у їх минулому і забутому проривається назовні. Щось вкрай важливе і можливо небезпечне. Тому вони не пам'ятають цього. Але що вкрало їх пам'ять? І натяки Артіка теж трохи бентежать. Що він знає про гг такого, чого не знають вони самі? Здалося цей Андроїд не просто ші, а щось більше- навіть його жарти з підтекстом. Я не читала попередні книги, але гадаю в них є відповідь на частину питань, що у мене з'явилися. Мені дуже імпонує як тепло автор описує стосунки гг, одразу відчувається справжнє кохання і порозуміння між ними. Взагалі історія захоплююча і я буду чекати продовження. Із задоволенням помітила, що автор пише про космічні пригоди, спираючись на реальні знання, що свідчить про його обізнаність в цій сфері. Або ж пропрацював багато наукового матеріалу для опису космосу. Тож наукова частина теж обіцяє бути цікавою поціновувачам такого жанру. Книга однозначно варта прочитання

Кайла Броді-Тернер

14.02.2026, 22:37:24

Вкотре вражають Ваші візуали, вони чудово доповнюють сцени і не заважають сприймати історію!
Артік все ще топ) Короткі жарти, натяки між чітким та медотичним поданням інформації роблять його одним із найхаризматичніших і, певно, навіть людяніших персонажів (хоч він взагалі не є людиною)
І це безперечно Ваша заслуга як автора. Від Артіка я відчуваю бажання дбати та захищати героїв, наче для нього справді важливе їх благополуччя

Кайла Броді-Тернер

14.02.2026, 22:24:55

Як приємно читати про ставлення Романа до дружини. Кошмари в цілому роблять нас вразливими, дуже важливо, щоб поряд був той, кому можна довіритись, хто підтримає, заспокоїть і розрадить✨❤️

lectrix enigmatica

14.02.2026, 22:18:38

Дуже цікаво розгортаються події. Несподівані персонажі з'являються, аж заінтригували. І тут стає і цікаво, і трошки лячно водночас. Сподіваюся третій, чи правильно сказати четвертий не буде зайвим в їхній доволі невеличкій компанії.

Сніжанна Четверт

13.02.2026, 22:16:34

Дякую авторе! Написано цікаво та інтригуюче! Мені подобаються "загадки":)) Спочатку важко було собі уявити цю розгалужену систему планет, але дуже допомогли картинки, вони тут доречні:)) Також, особливо порадував Артік-він веселун, такий собі трохи "хлопчисько", але "свій", незважаючи, що штучний:)) Ще гарно прописана природа і місцеві мешканці. Хочу побачити ведмедьоїжака:)) Гарно описана сцена зустрічі із андроїдом і забутим минулим. "Гачки пам'яті" - хороший прийом, підтримую:)) Залюбки чекатиму продовження! Сил Вам і творчого натхнення!

Ніка Цвітан

13.02.2026, 15:20:37

2. Завжди треба враховувати "всякий" випадок... Інтрига підсилюється після того відблиску в ілюмінаторі...✨✨✨

Ніка Цвітан

13.02.2026, 15:17:16

1. Той відблиск не з'явився просто так. До того одночасно майже... А зуби у них дуже гарні)))✨✨✨

Віталій Козаченко

12.02.2026, 16:57:38

18-19. Неймовірна атмосфера! Опис коридорів та древніх символів, що оживають від дотику Люби, викликає справжнє захоплення. Дуже цікаво спостерігати за цим відчуттям дежавю — це створює чудову інтригу: чи була вона тут раніше, чи це якась генетична пам'ять? Артік — мій улюблений персонаж! Його пасивно-агресивні жарти про "модуль гумору" та статистику виживання на 37% вище завдяки анекдотам — це окрема насолода. Тут дуже вдалий баланс між космічною фантастикою та живою взаємодією між Романом, Любою та ШІ.

Міра Шип

12.02.2026, 01:50:40

Вітаю. Бажаю успіхів у конкурсі, та легкого пера,.
Тільки по анотації та коментарях, книга зацікавила, тож докидаю собі в бібліотеку❤️

Білий Диявол

11.02.2026, 18:17:14

У нас є Тен... і в нас є Небріс... о, Тенебріс! Туду-туц, туду-туц, туду-ду-ду-туду-дуц!

Це мені нагадало Pen Pineapple Apple Pen, якщо розумієте про що я))

Розділ чудовий. Але тепер, коли світло вимкнули, я мушу поставити паузу.

Білий Диявол

11.02.2026, 18:02:41

Чистка зубів! Точно. Не забуваємо з чого почалася книга))

Теріоноварка... мммм... хтось подумав про каву, еге ж?

А я подумав про Теїра - одного величного вченого ^^

Ооо... тут про зірки інформація пішла. До речі, крутий візуал бінарної системи.

Добр продумана система. Газовий гігант, як щит від комет чи астероїдів, присутній. А умови з температурою навіть дуже чудові по міркам Всесвіту. Прекрасно.

Білий Диявол

11.02.2026, 17:55:37

Чіп і Дейл... "Мені здається, що вони існують десь". Що ж, якщо вони існуватимуть не лише у форматі мультика чи книг, то я задію оплески))

Лія Лісова

11.02.2026, 17:59:47

Почала читати Вашу книгу і можу сказати, що вона чудова! Цікаво і майстерно✨

Білий Диявол

11.02.2026, 17:49:46

"А Земля? ... Ти б ще "грунт" запропонував!" @ Роман

Артік, звісно, супер харизматичний, але Роман теж приколи видає))

Ну і підводка через грунт до Чіпа і Дейла просто чудова.

До речі, щось вони не відреагували на згадку Артіком Термінатора та Супермена. Їх вони пам'ятають чи просто не відреагували, бо були завантажені Чіпом і Дейлом?)

Білий Диявол

11.02.2026, 17:42:12

6-й розділ. До речі, а хіба не може бути такого, що джерело сигналів вже давно зникло? Все ж таки у космосі подібні дані передаються довго. Умовна катастрофа чи війна між між цивілізаціями одного виду могли знищити життя, що відправило ці сигнали. А дійшов сигнал лише зараз.

Просто вирішив поміркувати вголос.)

Без жартів статистика виживання теж падає! Це Артік чудово сказав.

Що ж, було приємно згадати про під'єднаних, як би дивно це не звучало в контексті історії XD

І знову "Лав"! Ммм...

Білий Диявол

11.02.2026, 17:30:46

5-й розділ. Нарешті космос, знову пурпурний відтінок, а тепер ще й сигнали. До речі, слова Артіка про галактичний центр дуже вайбові. Цікаво чим це все обернеться.

Кайла Броді-Тернер

11.02.2026, 11:31:34

Ще ніколи «Чіп і Дейл» не сприймались так насторожено)
І справді, памʼять, (враховуючи всі обставини та подорожі із книги в книгу) досить непередбачувана. Ніколи не знаєш яку назву чи термін вона підкине. Артік цікавий, часом намагається змовчати, часом навпаки активно натякає і підштовхує замислитись, поки не розумію його мети
Подорож триває, сподіваюсь все буде гаразд✨❤️

Віталій Козаченко

10.02.2026, 20:46:24

16-17. Ваш стиль письма заворожує. Дуже тонко передані емоції героїв — цей страх втрати і радість знайти щось людське посеред чужого світу... Це чіпляє за живе. Сцени з дронами та голограмами прописані настільки детально, що картинка стоїть перед очима, як у кіно. Ви справді майстер своєї справи!

Кайла Броді-Тернер

09.02.2026, 21:36:06

Як мені подобається, що попередні книги доповнюють цю, тобто все це одна різнопланова історія, що дозволить читачу побачити картину повністю, у різній хронології
Неріад очевидно містить різні спогади для подружжя, і далеко не всі з них найприємніші
Цікаво спостерігати за героями, за тим як вони мислять, аналізують сигнали, пригадують
Артік чарівний як завжди ✨❤️

Віслон Веймер

09.02.2026, 11:48:34

Цей розділ звучить як дуже людська пауза всередині небезпечного руху. Тут страх з’являється не від монстрів чи пасток, а від раптової порожнечі поруч, і саме вона б’є найсильніше. Мить зникнення Люби оголює справжню ставку цієї подорожі, не місію, не дані, а живий зв’язок, який не піддається контролю й алгоритмам. Артік зі своїм жартом виглядає майже жорстоким, але водночас він виконує роль дзеркала, яке безжально показує правду про прив’язаність. Обійми тут важливіші за будь-які слова, бо в них зібрані паніка, полегшення і тиха радість повернення. Каміння навколо мовчить, але саме на його тлі особливо чітко чути серце, яке боїться втратити. І коли з’являється натяк на щось неприродне у тіні, стає зрозуміло, що світ не дозволяє довго триматися за спокій, але вже пізно, бо тепер є за що йти далі і за що ризикувати.

Ніка Цвітан

09.02.2026, 10:21:32

Анотація зацікавила))) Додала до бібліотеки))) Моє ❤️ книзі подарувала))) Успіху на конкурсі)))✨❤️✨

Віталій Козаченко

08.02.2026, 19:22:20

13-15. Неймовірна атмосфера та живі діалоги! Контраст між ідилічною природою та наростаючою тривогою в лісі тримає в напрузі. Окремо відзначу візуали — картинки в історії просто фантастичні, вони ідеально доповнюють опис світу. Дуже цікаво, що саме приховує «Шепіт Еліми».

Неба Крайчик

08.02.2026, 00:35:47

Забрала і у бібліотеку

Магістр Анімарум

08.02.2026, 00:26:16

Додала до бібліотеки✨

Неба Крайчик

08.02.2026, 00:35:12

Успіхів книзі на конкурсі ❤️❤️❤️ сподіваюсь вам вдасться, все що задумано!!! І багато вдячних читачів!

Білий Диявол

06.02.2026, 18:51:51

Лав... Люба... Люба - Лав. Ох. Щось дуже незвично. Важко так сприймати. Хм...

Значить, професор Прієн. Це, звісно, не професор Теїр, а я матиму на нього надії)

Білий Диявол

06.02.2026, 19:04:30

"Практика завжди цікавіша". По факту)

"Прогрес. Раніше мене за це вимикали." XD

Артік прикольний))

Білий Диявол

06.02.2026, 19:09:38

Змінна з підвищеним коефіцієнтом впливу ☝

Артік просто найкращий!!!

Що ж це за пурпурний відблиск... цікаво.

Білий Диявол

06.02.2026, 18:45:48

Лав повертається! Ще й такою дорослою... і цей Роман... хммм.... Зуби. Треба чистити зуби. Авжеж! Без жодної нейро-депульсації... ;)

Білий Диявол

06.02.2026, 18:41:08

Нейро-депульсація... Оце так словечко. Хехе)

Віталій Козаченко

06.02.2026, 17:12:18

10-12. Неймовірно сильні розділи! Дуже подобається, як на фоні глобальної загрози розкриваються стосунки між героями: Люба, яка бачить закономірності там, де інші бачать перешкоди, та Артік із його філософським "архівуванням травм" роблять історію дуже живою.
Підготовка до висадки прописана дуже детально. Обожнюю фірмовий гумор Артіка про "наукову прогулянку" та "піратів" — це додає життєвості навіть у холодному космосі. А скафандри "Аурел", що звучать затишно, але готові до будь-яких біохімічних сюрпризів, — чудовий технічний штрих. Філософський підтекст про те, що Всесвіт розмовляє з нами нашою ж мовою, справді змушує задуматися. Читається на одному диханні, інтрига тримає до останнього речення. Тримаю кулаки за героїв.✨

Кайла Броді-Тернер

05.02.2026, 20:47:17

Артік богічний персонаж, з характером і вмінням знайти правильні слова, мені навіть здалось, що мав місце дуже тонкий і ніжний флірті із Любою)) Але може мені здалося)
Знову той спалах… добре, що Артік зумів це зафіксувати, цікаво, що з того вийде.
Передчуваю захопливу подорож✨

Віталій Козаченко

05.02.2026, 19:35:23

9. Відчувається ґрунтовний підхід до деталей: подвійний спектр світла, біолюмінесценція, хлорофіл-подібні сполуки... Це створює ефект повної присутності на містку «Екарона». Чекаю на розгадку таємниці Супер-Еліми.

Віталій Козаченко

05.02.2026, 19:27:26

8. Дякую за цей розділ! Він вийшов дуже кінематографічним. Момент з поцілунком як відповіддю на страх — це дуже красиво. Дуже подобається, як ви протиставляєте холодну темряву за ілюмінатором і це тепле світло всередині каюти, яке дарує надію.☺️

Наталі Лев

04.02.2026, 23:23:18

Захоплює й затягує так, що «ще один розділ» раптово стає кількома. Чесно зізнаюся: я завжди гадала, що наукова фантастика — зовсім не мій жанр, але ця історія приємно зламала всі упередження. Атмосфера чудова, герої живі, інтрига працює безвідмовно.

Віталій Козаченко

04.02.2026, 19:36:07

6-7. Ці розділи розкривають історію з абсолютно нового боку. Контраст між затишною каютою "Екарона" та жахливими спогадами про "Під’єднаних", які викрадали дітей, створює дуже потужну емоційну напругу. Цікаво спостерігати, як у далекому майбутньому "проростають" уривки нашого минулого: від сигналу "Земля" до імен "Чіп і Дейл", про які герої пам’ятають, але не знають звідки. Артік стає все більш загадковим — його обмовка про "нашу" пам’ять і "архівну помилку" натякає на те, що ШІ знає набагато більше, ніж каже.

Віталій Козаченко

04.02.2026, 17:17:34

5. Мені подобається, як Ви описуєте космос не просто як порожнечу, а як «живу істоту» або «глибокий вдих». Діалоги з Артіком додають приємної динаміки — цей його легкий сарказм і турбота про «психіку» екіпажу роблять ШІ справді об'ємним персонажем.

Ірина Скрипник

04.02.2026, 08:23:53

Вітаю з проходженням модерації ❤️❤️❤️

Віталій Козаченко

03.02.2026, 18:36:29

4. Діалоги між Романом і Любою прописані дуже ніжно, а метафора про «єдину змінну, яку не можна скоротити», звучить неймовірно романтично. Ви майстерно тримаєте баланс між технічними деталями польоту та емоційною глибиною стосунків героїв. Читати таку якісну українську наукову фантастику — справжнє задоволення.✨

Кайла Броді-Тернер

03.02.2026, 18:28:25

Цікаво, у який спосіб відбувається те «домовляння» з Всесвітом)
Ну, от, черговий пурпуровий відблиск не дає спокою
Ви чудово занурюєте читача у світи своїх книг, продумуєте їх до деталей, за цим дуже цікаво спостерігати
І хоч я не дочитала ще Неріад (та памʼятаю про нього, неодмінно це зроблю) все ж як приємно знову бачити(чи чути, ні, певно читати) Артіка! Він і того разу запав у душу, тож наша банда знову у повному складі, скоро мчатиме на зустріч пригодам!❤️✨

Віталій Козаченко

03.02.2026, 18:14:53

3. Артік — справжній майстер іронії, а його пасивно-агресивні прогнози щодо статистики виживання просто неперевершені. З таким дотепним бортовим комп’ютером навіть політ у небезпечну зону обіцяє бути максимально веселим і незабутнім!✨