Анастасія Коваленко

14.04.2026, 19:26:44

36. Добре, що Роман з Любою во з'єдналися.)

Аня Осадчук

13.04.2026, 09:25:20

Дякую вам за проду ♥️

Анастасія Коваленко

12.04.2026, 21:28:02

34-35. Трутень і Роман з набором романтика - лопатою - це чудова лінія абсурду, що додає гумору. А от про сльози Лав в скафандрі, то десь читала, що плакити в скафандрі небезпечно. В невагомості сльоза стане булькою, може перекрити ніс. Без невагомості - створиться додаткова волога і полетить система вентиляції, скло запотіє і людина не зможе бачити. Залишається сподіватися, що вони недалеко від місця, де скафондр можна зняти.

Аня Осадчук

10.04.2026, 21:20:25

Дякую вам за теплий розділ ♥️♥️♥️

Анастасія Коваленко

10.04.2026, 03:06:59

33. "П'ять свідомостей і три с половиною тіла" - влучно підмічено. І знову слих і битва. І без Чіпа і Дейла не обійшлося. Чому всетаки його не допросять нормально про них?

Анастасія Коваленко

10.04.2026, 02:55:37

32. Глава де спогади побачила не лише Лав. Я наче знову читала про Лав і единорога.) Кристали як і завжди мають загадкову силу. А ось Артика залишити за сторожа, мабуть не найкраща ідея. Чомусь немає йому довіри. Можетому, що скиглить часто і щось не договорює.

Анастасія Коваленко

08.04.2026, 05:30:09

30-31. Нагадує фільм жахів " чужий" з деяким поєднанням "Джиперскрипер". Монстри, слиз, кокони у стін. Відчувається вся та атмосфера. Острівець з іншим чистим повітрям, під аркою, прямо вдарив у ніздрі. Частинка затишку перед новим боєм. Але добре те, що добре завершується. Всі живі поки.

Аня Осадчук

06.04.2026, 21:04:35

Гарні слова підтримки, дякую вам за проду ♥️

Віслон Веймер

06.04.2026, 19:09:24

Тут дуже тихий біль у всій сцені - не істерика, не пафос, а саме тихий, коли людина стоїть і просто не може це в себе вкласти. Оцей момент з фотографіями і новинами дуже сильний - бо це не просто “тобі сказали правду”, а тобі показали твоє інше життя, де тебе шукали, де ти зник, де про тебе писали. І виходить, що десь там є світ, у якому ти для когось був важливий, а ти про це навіть не знав. І від цього якось дуже пусто стає.
Роман поводиться дуже стримано, і від цього сцена ще важча. Він не б’ється в істериці, він не кричить довго, він просто стоїть, дивиться, мовчить, і тільки одне “чому” виривається. І от коли людина доходить до цього “чому” - це вже край, це вже коли всередині все посипалося і ти просто не розумієш, за що тобі це все.

Анастасія Коваленко

05.04.2026, 02:24:35

28-29. Нарешті прибули за Реїтом. Думала вони ввійдуть в печеру, знайдуть його там. Але ні, знайшли на свою голову монстра. Реїта теж знайшли. Та як вони тепер тікать будуть? І знову Чіп і Дейл. У цьому місті виникає флешбек з минулого. Прямо чую ту пісню" Чіп і Дейл спішать на допомогу". Тут вона якраз доречна.

Катерина Воронцова

04.04.2026, 19:11:44

У Вас незвичайні світи і нестандартне мислення. Це приємно. Успіху книзі, з мене підписка)))

Юлія Богута

04.04.2026, 11:56:48

Успіху на конкурсі)

Кайла Броді-Тернер

03.04.2026, 15:28:21

Поділяю думку Теїра: оця ламбада Артіка перш ніж сказати як є уже переходить межі.
Цікаво було почути про перехід Романа, зв'язок Артіка з Матір'ю. Якщо правильно розумію це з "Повного занурення"? Бо я саме цю історію не читала) Та в цілому такий екскурс був досить цікавим, тепер важливо побачити реакції Лав та Романа на почуте, думаю герой буде дещо вражений, та Лав як завжди знайде слова підтримки ♥️

Кайла Броді-Тернер

03.04.2026, 15:14:50

Аналіз Артіка щодо Землі досить точний. Особливо щодо того, що збройні конфлікти спиняють розвиток. Однозначно так, на жаль, та до "сильних світу цього" це не доходить. Нема на них "чужих" Ваших))
Та і про "транслювання всього підряд" теж складно не погодитись. Інформаційний шум наразі колосальний, порівняно з іншими часовими проміжками. Та все ж імовірність ЕНОСУ лякає не на жарт, хоч і є доволі реалістичним сценарієм.
Спалахи голограм прямо до мурах. Все насправді так і є: створення межує з руйнуванням у всіх сферах
О...Роман починає пригадувати коріння? Недарма тут з'явились "Чіп і Дейл")

Анастасія Коваленко

03.04.2026, 07:58:04

27. Цікаво, що то за напій теріон в чашці. Він знімає напругу від носіння важкої ноші? Теріон як похідне від Теїр. Щось наче тепле і надійне. А от цікаво, Реїт буде схожий на Теїра чи його характер буде як і ім'я навпаки? Подивимося, що буде коли його знайдуть.

Анастасія Коваленко

02.04.2026, 16:14:43

25-26. Цікаво, хто там біологічний перебиває сигнал. Сподобалося поєднання крапельниці, як для людини і павербанку. А Артік тут молодець, вирішив потурбуватися про гігієну. Почув бажання Лав.❤️

Анастасія Коваленко

02.04.2026, 01:38:06

24. Чудові описі горизонту, навколишньої обстановки. Мова заколисує. А те, що герої тягнуть таку вагу досі дивно. Бо якщо вага частини Теїра, що несе Люба, 30 кг, то як вона її підняла взагалі? Ви описуєте все так красиво і легко, що створюється враження, що вони наче на хмаринці. Але думка, про непідйомну для дівчини вагу не полишає.

Ельфріде Ноар

01.04.2026, 22:36:20

Неймовірна історія, дякую ❤️

Віталій Козаченко

01.04.2026, 21:31:42

50-51.Ось це так розв’язка! Артик нарешті заговорив, і його зізнання просто приголомшує. Концепція мереж Наранів та інформаційного поля Землі виглядає дуже продуманою і масштабною. Тепер багато моментів з минулого стають на свої місця. З нетерпінням чекаю, як Роман та Люба приймуть цю нову реальність.✨

Аня Осадчук

01.04.2026, 19:01:21

Дякую вам за проду ♥️

Віталій Козаченко

31.03.2026, 20:38:10

48-49. Момент, коли Роман бачить знайомі образи в хаотичному потоці земних сигналів вийшов гарно. Дуже зворушливо описана підтримка Люби — її мовчазна присутність поруч із Романом додає сценам особливої глибини. Тепер я разом із героями ламаю голову: як ці "вигадані" земні історії пов'язані з їхньою реальністю? Артік, як завжди, додає загадковості. Чекаю продовження!

Філл

30.03.2026, 19:04:24

Це все ще неймовірно цікаво)) Крута робота, пане Шерідан)

Олексій Горбунов

31.03.2026, 11:51:22

Цікава ідея, відмінне виконання! Буду вдячний, якщо залишите рецензію на мою конкурсну роботу. https://booknet.ua/book/ya-buv-narodzhenii-b450616

Анастасія Коваленко

30.03.2026, 20:03:47

22-23. Наріані як система резонансу виявилася несподіванкою. Сподобалося, як ви описали і поєднали з Елімою. Та відкрилися деякі секрети, що то були за сигнали "пінг- понг". Мені здається, що з Реїтом могло статися те, що і з Теїром. Вони як близнюки. Як нейтрино, що пронизує всесвіт і вплив на одну частку може вести до змін в іншій. Цікаво, що буде далі.

Віслон Веймер

30.03.2026, 17:04:21

Тут уже зовсім інший настрій - не як у попередніх розділах з гуртожитком чи навіть з Мироном, а якесь таке тихе, холодне відчуття великої таємниці. Особливо добре вийшло оце відчуття у Романа - не страх невідомого, а страх впізнати. Це дуже сильна фраза, вона прямо чіпляє, бо страх впізнати - це вже щось про минуле, про пам’ять, про те, що він, можливо, не той, ким себе вважає. І сцена з голограмою виглядає масштабно - не просто як фантастика, а як момент, де люди стикаються з тим, що їхній світ може бути не єдиним і не головним. Мені сподобалось, що Люба тут не просто «дівчина поруч», вона відчуває його стан, мовчки підтримує, обіймає - і це дуже по-людськи виглядає, без пафосу. І момент із Суперменом, Нео, спартанцями - він цікавий тим, що ти підводиш до думки, що для них це не фільми, а щось типу історій, архетипів, можливо навіть спогадів про реальні події або реальних істот. І от коли Роман каже «Я це знаю» - оце хороший момент, бо стає трохи моторошно, ніби він не просто читав чи дивився, а реально пам’ятає. Взагалі весь уривок більше про відчуття, ніж про події - і це плюс, бо створюється відчуття великої картини, що вони стоять на порозі чогось дуже великого і небезпечного,

Аня Осадчук

30.03.2026, 09:21:35

Цікаво, як він пояснить. Дякую вам за проду ♥️

Білий Диявол

29.03.2026, 00:18:15

Живі мерці? Прекрасно. Подає сигнал життя, але без пульсу. Тож це або термінатор, або щось біологічна зброя :D

Ооо... біомеханічна система... Що ж, в якомусь сенсі я був правий. До речі, знову відзначу динаміку між Романом, Лав та Артіком. Це дуже файно))

"О ні. Ще один штучний розум, окрім мене? Я не потерплю конкуренцію. Мені це не подобається." Артік XD

Ооо... модифікація під'єднаних? Оце так нічого ж собі...

ЗАМАХ НА ЖИТТЯ АРТІКА!!! АААААА АХАХАХХА

Нарешті Роман дав йому прикурити ^^

Білий Диявол

29.03.2026, 00:11:07

Мені подобається початок 19-го розділу, де від слів автора згадується про суперечку перед великим відкриттям :D

"Приблизно... дуже давно." - вміння називати дати у Артіка просто прекрасне. Згадую уроки з історії))

От трясця... прибило сивого чоловіка... системним блоком... в цій залі... чомусь я подумав про одного конкретного професора... але ж це не може бути він, правильно? Та ну ні... цікаво...

Білий Диявол

29.03.2026, 00:01:12

Нео й Матриця... А Лав бачить щось, що вже бачила... або їй так здається... А я чомусь згадую розділи про бункер з Єдинорога любові... Цікаво, вельми цікаво. Як каже Артік:"Прогрес!"

Білий Диявол

28.03.2026, 23:54:14

Оце так тексти у Артіка в 17-у розділі. Бідний Роман там ледве не помер! От же бездушна машина XD

Анастасія Коваленко

29.03.2026, 01:00:16

21. Зворушлива глава. По іллюстраціям він нагадував Теєра. Але там він робот. А Теїр був людиною. А тепер зрозуміло, чому така схожесть. Тяжко уявити, як він на таке погодився. Добровільно стати машиною. Але мізки його. Як він не зійшов з розуму від ототожнення себе з механізмом. Він і померти тепер не може. Але і не жива істота. Неочікуваний хід.

Анастасія Коваленко

28.03.2026, 23:29:52

20. Несподіваним виявилося тіло. Коли "ретро-кіборга" хотіли приєднати до Артіка - він так кумедно заверещав.) Злякався. Цікаво, як він там опинився, чи зможуть його відремонтувати і що це їм дасть.

Анастасія Коваленко

28.03.2026, 23:23:51

19. Чудові описи того як тече світло. Відразу нагадало історію "Единоріг любові". Лав як тоді так і зараз активує доторком руки неймовірну красу. І з цією красою різко контрастує образ серця, якого вони знайшли. Цікаво, хто він такий і яка його роль.

Ріна Март

27.03.2026, 18:50:42

Почала читати книгу в рамках марафону Book-Connect. Мені подобається наукова фантастика і космічна тематика, тому читається легко і з цікавістю. Гарно описаний фон та атмосфера книги, з перших сторінок автор натякає на якусь таємницю і це спонукає читати далі, щоб дізнатися про походження пурпурного відблиску )) Тільки трішки незрозуміло чому Роман називає нашу Лав - Лав, а автор пише Люба.

Віталій Козаченко

27.03.2026, 21:16:36

46-47. Надзвичайно кінематографічні глави, де напружена робота в лабораторії переростає у масштабну космічну драму. Опис Сонячної системи очима екіпажу «Екарона» викликає сильний емоційний відгук, особливо момент впізнання блакитної сфери. Діалоги Романа та Люби наповнені тривогою за цивілізацію, яка, як і їхня власна, розділена конфліктами. Візуали дуже сподобалися.

Стефан Крок

27.03.2026, 00:42:43

вивчаємо Землю з різних боків)) Цікаво, ваші герої мають українські імена, але про Землю вперше чують...

Валентина Бродська

26.03.2026, 23:04:40

❤️❤️❤️

Аня Осадчук

26.03.2026, 22:19:36

Дякую вам за проду ♥️

Кайла Броді-Тернер

26.03.2026, 12:38:42

"Культурний розніс" це щось)) Артік у своєму непідробному стилі
Мені подобається драматургія двох останніх розділів, люблю таке: веселий сміх Теіра і Рієта, усмішка Романа, що поволі згадає від поки нечіткого для нього самого усвідомлення. Це все викликає певне сум'яття персонажа, яке відчувається напрочуд чітко. Коли зовні все наче як гаразд, та всередині є незрозуміле хвилювання і питання, на які поки нема відповідей.
Щирість Лав теж зачепила, хоч і не була проговорена у тексті нею безпосередньо, через призму Романа, ми чітко усвідомлюємо як її розповідь вплинула на нього, які відчуття викликала
Вкотре переконуюсь, що вони одне для одного — комфорт, які б хвилювання не вирували, тільки в одне одному вони знаходять той спокій, завдяки якому мають сили рухатись далі та вирішувати проблеми.
Чудові розділи, дякую!❤️

Анастасія Коваленко

26.03.2026, 01:07:03

17-18. Роман загубився. А Артик його вирішив так перевірити. А може Артик теж загубився, але потім вирішив пожартувати? Здається, він знає щось більше про Чіпа і Дейла, але не каже. Подивимося далі до чого приведуть ті спогади про них.

Андрій Романенко

25.03.2026, 22:27:33

Почну з хорошого: у цих главах є дві речі, які мені справді сподобались — атмосфера наукової фантастики і діалоги. Відчувається саме sci-fi: експедиція, науковий центр, аномалії, корабель, дослідницький контекст, технічне тло. Це не виглядає випадковою декорацією, і в цьому плюс. Діалоги теж хороші: сприймаються і читаються легко, за ними читаються стосунки між героями.

Я прочитав три перші глави і скажу наступне. Історію за цим уривком я поки що не можу оцінити, але чисто стилістично мені не дуже сподобалось. Якщо хочете до цих глав повний розбір, я можу Вам його підкинути, так би мовити, “ґрунт для роздумів”. Якщо вам цікаво, напишіть свою електронну пошту.

Белла Ісфрелла

25.03.2026, 10:26:57

Хтось перебудував печеру? Візуал гарно таки доповнив мою уяву. Вхід до тієї печери виглядає неприродно та дисонує з оточенням. Цікаво, що Роман та Люба там знайдуть?)

Белла Ісфрелла

24.03.2026, 20:27:38

Невже Роман загубився.? Я ж сама рознервувалась, поки Лав не повернулась☺️ Теж чекаю миті, коли Роман здійснить обіцянку і «протестує» Артіка))

Белла Ісфрелла

24.03.2026, 20:15:15

Ох, якщо там цілий ліс таких «колючок» імпульсів їм не вистачить позбутись всіх.))

Вікторія Беше

24.03.2026, 17:34:49

До кінця конкурсу ще 36 днів, тож у вас чудові шанси вийти у фінал. Успіхів!

Віталій Козаченко

24.03.2026, 08:07:24

44-45. Ці глави залишають неймовірний посмак.
Дуже сподобалося, як передано сам момент стрибка — це не просто переміщення в просторі, а справжнє випробування для свідомості, коли звичні поняття "тут" і "зараз" втрачають сенс. Опис того, як світ "згортається", а потім повертається через відчуття тіла та дихання, вийшов дуже живим і кінематографічним.
Але найбільше зачепила розмова в лабораторії . Фраза "чи зможу я витримати самого себе" звучить як головний виклик для Романа. Відчувається, що за назвою "Земля" та уривками спогадів стоїть якась велика й, можливо, болюча правда, до якої герої нарешті готові доторкнутися.

Аня Осадчук

24.03.2026, 07:39:00

Продовжуєте інтригу вати. Дякую вам за проду ♥️

Анастасія Коваленко

24.03.2026, 03:04:32

16. Ви майстерно змалювали обстановку. Так і відчувається запах трави і свіже повітря, коли зняли маску. А от тваринок шкода стало трохи. Хоча і смішно одночасно. Як уявити, що коли вони йшли по лісу, то різні тваринки літали. Ото в них незабутні враження зостануться. І як це Лав не дали нагоди скористатися цим віддалятором? Здається, хтось ввійшов в азарт з тими звірятками.))
Цікаво, що то за сигнал і що саме вони знайшли.✨

Анастасія Коваленко

24.03.2026, 02:36:27

15. Віддалятор таки зіграв свою роль. Не даремно мені здавалося що він має себе показати. Ведмедеїжак - це класний звір. Порадував. Глава написана з гумором. Я так і уявила, як той бідний ведмедеїжак летить три кілометри. В ще уявила, як істоти, які собі ходили спокійно по лісу, а тут таке...летить чудо.
Це добре, якщо це створіння ще м'яко приземлиться і нікого не наколе на голки. Прямо бачу, як кролі озираються з витріщиними очима.
Ви прямо буйну фантазію в мене викликали цим епізодом.))❤️✨❤️

Куранда Валерія

24.03.2026, 01:12:46

Вітаю, дуже гарна книга✨✨✨