У пошуках життя

Кайла Броді-Тернер

07.03.2026, 01:09:43

Який чудовий розділ!
Момент, де Роман розправився таки з тим трутнем це прямо вау! Я так і уявляю цей епічний погляд в камеру, і ці слова кохання до дружини, ну справжній герой!)
Чудово, що знайшовся, я хвилювалась, що буде ще розділ напруги і незнання, та добре, що обійшлося✨

Віталій Козаченко

04.03.2026, 19:00:23

33-34. Опис виходу з тунелю та раптової атаки дуже кінематографічний — прямо перед очима постають ці чорні слизькі силуети. Особливо сподобався контраст між холодним розрахунком Артіка та емоціями героїв
Поява Трутня додала масштабності загрозі, він справді виглядає як грізний координатор. Дуже цікавий хід із телепортаційним імпульсом віддалятора — це створює інтригу щодо долі Романа. Де він тепер?. І вчинок Рієта викликає величезну повагу — справжній воїн.✨

Кайла Броді-Тернер

04.03.2026, 01:59:04

Два розділи суцільної напруги! Візуали бомба як завжди
Так, ну за лопату героїня мого КПК із повагою потисла б руку Роману, бездоганна зброя і перезаряджати не треба, лише тримати міцніше))
Але тепер Романа треба шукати, щось мені підказує, що таки на двадцять кілометрів його віднесло, ще й беззбройного...Хвилюватись починаю, чекаю на проду ❤️✨

Олена Ранцева

04.03.2026, 00:19:22

Тільки почала читати, але вже стверджую, що книжка дуже корисна)) Після другого чи третього абзацу встала й почистила зуби на ніч)))

Олена Ранцева

04.03.2026, 00:24:19

Так, оця загадка з голосами і пурпуровим відливом в очах прикольна, але звідки фетиш на чистці зубів?) Напевно це у Романа бзік, а Люба не засуджує, ще й жартувати навчилася з цього приводу)

Віслон Веймер

02.03.2026, 10:46:36

32 уривок читається зовсім інакше - не як подія, а як занурення. Спочатку відчуття тиші, густої, майже фізичної, і вже за кілька рядків стає ясно: щось велике підходить, але воно не кричить, не вибухає, воно дихає.
Світло кристалів описане дуже вдало - не спалах, а глибина. Це створює відчуття живої присутності, ніби простір дивиться у відповідь. І те, що Люба вимикає зв’язок, виглядає не втечею, а інстинктивним жестом - людина перед чимось більшим хоче тиші.
Момент, коли тривога відступає і приходить тепло, написаний дуже тілесно. Це не магія як ефект, це магія як стан. Читаєш і сам починаєш сповільнюватись.
Перехід у спогад дитинства працює м’яко і водночас боляче. Кошеня, платтячко, молодий Теїр - дрібні деталі, але вони ріжуть серце сильніше за пафос. Відчувається втрачена цілісність світу.

Віталій Козаченко

01.03.2026, 20:04:45

30-32. Ці розділи тримають у неймовірній напрузі! Епізод із порятунком Теїра вийшов дуже динамічним — Роман діяв як справжній командир, холоднокровно та професійно. Але по-справжньому мене вразила сцена в Кімнаті Наранів. Зараз герої нарешті отримали короткий перепочинок, але 11 годин до прибуття «Каліона-2» здаються вічністю, враховуючи стан Теїра та те, що коїться за межами арки.Чекаю продовження.

Кайла Броді-Тернер

28.02.2026, 03:29:00

Як добре, що звільнили Рієта! Як цікаво пов'язуються книги)
От ми вже і у кімнаті Наранів, приємно повернутись на цю локацію
Артік так по-людськи протупив) Ну, в сенсі, він виконав чітку вказівку, але не вдавався до аналізу всіх ризиків і це так мило(звісно, контекст не має нічого милого, адже вони у небезпеці) але милим мені здалося саме те, що він допустив доволі людську помилку, а від них, як ми бачимо, не застрахований ніхто, навіть крутий ШІ з відмінним почуттям гумору)
Еех! Не подобається мені, що Роман і Лав знову розділяються.
Я замилувалась візуалом Лав біля кристалу, таке тепле і гарне зображення!
Ахаха, на фразі про "вражаючу силу стримування" вголос реготнула, добре, хоч не розбудила нікого)

Віталій Козаченко

26.02.2026, 19:18:39

27-29. Ці розділи тримають у напрузі завдяки крутому поєднанню гумору та справжнього жаху. Дуже цікаво спостерігати за контрастом: герої жартують про «набір романтика», хоча навколо них — агресивний слиз і невідомі печери. Артік додає історії особливого шарму своїми іронічними зауваженнями про термінаторів та суперменів. Момент із «дивною» поведінкою зонда та знахідкою підказує, що на цій планеті вони точно не самі. Фінал із клацанням у темряві та купою ворожих сигналів на радарі — це сильний хід, після якого хочеться негайно читати далі.

Кайла Броді-Тернер

24.02.2026, 00:12:27

Ну, хіба ж можна на такому завершувати розділ!
Я вже вмостилась читати далі, а все...
Так, ну пробудження у кріслі це прямо життєво, одразу пригадались всі "радощі" тридцятишестигодинних поїздок автобусом)) Думаю навіть космічний транспорт не врятує від болю в попереку чи набряку ніг)
Костюмчики у них що треба! Такі б стали внагоді в наш час багатьом)
Ну, а "чужі" бвеее, які гиденькі й неприємні, ніколи жахастики не любила, проте ці морди відомі не лише у колі поціновувачів) І, згодна з Артіком: тепер перелік відсиланок поповнився!)) Що не може не тішити
Кінцівка, як я вже казала, дуже напружила, тож з нетерпінням чекаю на продовження ❤️

Анна Харламова

25.02.2026, 16:21:10

Зі своїми канікулами, я проґавила. Але від душі бажаю натхнення та наснаги✨

Віслон Веймер

23.02.2026, 23:46:26

Тут народжується відчуття повільного, холодного занурення у щось чужорідне, де цікавість бореться зі страхом і жодна зі сторін не здобуває перемоги. Печера дихає, ніби жива, і це викликає первісну тривогу: люди опинилися не просто під землею, а всередині чогось, що може їх відчути.
Роман тримається за раціональність, але в його реакціях відчувається досвід людини, яка вже бачила жах і знає, як тихо він приходить. Люба ж уособлює іншу сторону — потяг до пізнання, що змушує робити крок ближче навіть тоді, коли інстинкти кричать відступити. Між ними виникає напруга довіри: один стримує, інша прислухається, і саме ця взаємність дозволяє рухатися далі.

Віталій Козаченко

23.02.2026, 18:34:47

25-26. Яка ж неймовірна атмосфера у цих розділах! Відчувається цей контраст: тривога за Тейра на галявині та нарешті омріяний спокій у кабіні «Каліона». Момент, коли Роман і Люба сплітають пальці в темряві — це дуже сильна сцена. Артік, як завжди, додає дрібку фірмового сарказму, без якого цю подорож уже неможливо уявити. До речі, я здогадався про сумісність Артіка з системами корабля трохи раніше за стомлених героїв. Гарне рішення! Дуже чекаю на те, що принесе їм Небріс!

Кайла Броді-Тернер

23.02.2026, 03:04:23

Артік як завжди «остряк»))
Але його скептицизм щодо Теїра, хоч і логічний, знаючи бекграунд персонажа у «Єдинорозі(…)» мені не імпонує
На сцені зі співом Наранів, аж мурахи сипнули шкірою і візуал, і опис відчуттів героїв дуже сильний, обожнюю такі миті просвітлення, коли персонажі неначе дивляться на все інакше під впливом якоїсь вищої сили
Видихнула з полегшенням, коли всі безпечно повернулися на корабель і підключили до системи життєзабезпечення Теїра, хороший дядько, треба рятувати!
Чекаю на проду, успіхів та натхнення!✨❤️

Белла Ісфрелла

22.02.2026, 18:26:24

Отже, нова експедиція! Мета: контакт…
Припускаю, ця подорож має змінити героїв. Відчувається, що Роман та Люба — не просто учасники історії, а щось набагато більше. Цікаво!

Белла Ісфрелла

21.02.2026, 20:42:41

Я правильно зрозуміла: це доросла Лав? Це пряме продовження чи якась альтернативна історія? Поки я ще на самому початку, тому виникає багато питань. Але інтрига про "голос" у голові Романа дуже цікава!

Кайла Броді-Тернер

21.02.2026, 02:24:37

Кайфую від Ваших відсиланок у творі) а на Нео я прямо чекала, тож рада, що він тут промайнув)
Як же приємно знову бачити Теіра, ну, майже цілого))
Він мені сподобався у «Єдинорозі (…)», тож його поява і спілкування з Лав дуже гріє серце
Подобається, коли автор вводить у курс справи через взаємодію між героями, дуже цікаво історія закручується✨

Кайла Броді-Тернер

21.02.2026, 02:05:51

Ото Лав приколіска! В мене в самої серце мало не стало, хіба ж можна так лякати! І Артік туди ж))
Добре, що все гаразд
А от хто їх там чекає вже дуже цікаво, йду далі✨

Неонілла

21.02.2026, 01:15:13

Артік — душа компанії ☺️❤️❤️❤️

Сніжанна Четверт

19.02.2026, 22:45:15

З нетерпінням чекаю продовження! Роман дійсно захоплює своїми непередбачуваними подіями. Написала рекомендацію до роману і щиро запрошую доєднатися до читання усіх небайдужих до даної тематики! Буде цікаво- впевна в цьому:))

Богдан Римик

19.02.2026, 11:01:02

дуже цікаво!

Магістр Анімарум

19.02.2026, 02:58:04

2️⃣Тут мені не довелося продиратися крізь конструкції: хоча я їх відчула, вони не стали на заваді мого сприйняття.

​Особливо відмічу фірмовий стиль автора — це теплота подачі. У темпоритмі тексту прямо відчувається те, ніби автор бере читачів за руку та проводить сюжетом. Якби системою можна було поставити більше зірочок, я б їх поставила, а так оцінила кожен розділ за доступним максимумом.

Магістр Анімарум

19.02.2026, 02:57:18

1️⃣. Прочитала всі доступні розділи. Читається легко. Ідеально підходящий візуал. Відсутня "вода" у тексті. Головні герої вже знайомі нам за "Живою хронікою", це Роман та Люба, що додає радості постійним читачам.

​Відчувається впевнена архітектура світу: коли читаєш, розумієш, що за кожним реченням стоїть міцна продумана матчастина, хоча автор нас нею не перевантажує. Сюжет логічно побудований та розвивається природно, наче детермінований. Автор не дає нам засумувати та плавно веде крізь пригоди: десь із гумором, десь із фліртом, а десь із серйозністю. Гарно переданий спектр емоцій героїв.

​Особливо сподобалася концепція поєднання ШІ, людського тіла та механіки, показана через Теїр — андрогенний біомеханічний організм. Не менш цікаву концепцію автор дає через тубільну расу неорганічних істот. Також звернула увагу на те, як цікаво продумана та побудована планетарна система.

​І як вищий пілотаж майстерності автора — те, що всі важливі конструкції не крадуть легкість та яскравість сюжету. Для мене це важливий критерій, бо я завжди спершу бачу архітектуру твору, а потім сюжет.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 16:05:42

24. Неймовірно описана сцена зі співом Наранів! Момент "дефрагментації" Артіка та ейфорія Люби додають твору особливої космічної магії. Цікаво, що Нарани "прийняли" команду, але водночас забутий активатор наче випробовує їх знову.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 15:58:54

23. Діалоги в цьому розділі — просто насолода! Словесні перепалки Артіка з Романом та Любою додають історії життєвості. Хоча Артік і буркоче про «застарілого андроїда» та гігієну, його роль у сюжеті як «адвоката диявола» дуже важлива для розкриття характерів інших героїв. А натяк на те, що Сіріеліум знав про сигнали з Небріса, додає чудової детективної нотки.

Віталій Козаченко

18.02.2026, 15:57:59

22. Неймовірно цікава концепція Наранів! Опис живих неорганічних істот, що існують у коливаннях енергії та кристалічних структурах, заворожує. Це додає сюжету справжньої науково-фантастичної глибини. Тепер зрозуміло, чому ці споруди називали «Кімнатами Розуму». Дуже влучно передано ідею гармонії та налаштування життя, а не просто колонізації.

Кайла Броді-Тернер

16.02.2026, 23:30:13

Як же цікаво читати про Супер-Еліму! Скільки цікавих деталей природи і таємниць!
Герої, хоч і обережні, як і мають бути дослідники, та все ж відчуваються при прочитанні як свої
Дотепні коментарі Артіка як завжди влучні, а діалоги подружжя напрочуд живі та приємні
Дуже подобається ця їх подорож, цікаво, що ще їм вдасться відкрити ✨

Віталій Козаченко

16.02.2026, 18:24:02

21. Зустріч Люби з «дядьком із бункера» крізь роки — це неймовірно сильний момент. Описи спогадів про маленьку Любу, кошеня Сіре та ліхтарик викликають сльози на очах. Теїр виявився справді трагічною постаттю: пожертвувати тілом, щоб стати «дзеркальним» Рієтом задля збереження свідомості — це потужна ідея.

Віталій Козаченко

16.02.2026, 18:15:33

20. Опис знахідки та процес «оживлення» синтетика тримають у напрузі до останнього речення. Дуже сподобалося, як Ви розбавляєте серйозність моменту гумором Артіка — його ревнощі до «конкурента» та сарказм щодо ретро-кіборгів додають живості діалогам. Кінцівка з очима, що відкрилися, — дуже сильна!

Оксана Соловій

15.02.2026, 21:16:46

Захоплююча історія, повна наукових загадок і забігаючи наперед я здогадуюсь, що ці загадки для головних героїв мають ще суто особисте значення. Щось у їх минулому і забутому проривається назовні. Щось вкрай важливе і можливо небезпечне. Тому вони не пам'ятають цього. Але що вкрало їх пам'ять? І натяки Артіка теж трохи бентежать. Що він знає про гг такого, чого не знають вони самі? Здалося цей Андроїд не просто ші, а щось більше- навіть його жарти з підтекстом. Я не читала попередні книги, але гадаю в них є відповідь на частину питань, що у мене з'явилися. Мені дуже імпонує як тепло автор описує стосунки гг, одразу відчувається справжнє кохання і порозуміння між ними. Взагалі історія захоплююча і я буду чекати продовження. Із задоволенням помітила, що автор пише про космічні пригоди, спираючись на реальні знання, що свідчить про його обізнаність в цій сфері. Або ж пропрацював багато наукового матеріалу для опису космосу. Тож наукова частина теж обіцяє бути цікавою поціновувачам такого жанру. Книга однозначно варта прочитання

Кайла Броді-Тернер

14.02.2026, 22:37:24

Вкотре вражають Ваші візуали, вони чудово доповнюють сцени і не заважають сприймати історію!
Артік все ще топ) Короткі жарти, натяки між чітким та медотичним поданням інформації роблять його одним із найхаризматичніших і, певно, навіть людяніших персонажів (хоч він взагалі не є людиною)
І це безперечно Ваша заслуга як автора. Від Артіка я відчуваю бажання дбати та захищати героїв, наче для нього справді важливе їх благополуччя

Кайла Броді-Тернер

14.02.2026, 22:24:55

Як приємно читати про ставлення Романа до дружини. Кошмари в цілому роблять нас вразливими, дуже важливо, щоб поряд був той, кому можна довіритись, хто підтримає, заспокоїть і розрадить✨❤️

Сніжанна Четверт

13.02.2026, 22:16:34

Дякую авторе! Написано цікаво та інтригуюче! Мені подобаються "загадки":)) Спочатку важко було собі уявити цю розгалужену систему планет, але дуже допомогли картинки, вони тут доречні:)) Також, особливо порадував Артік-він веселун, такий собі трохи "хлопчисько", але "свій", незважаючи, що штучний:)) Ще гарно прописана природа і місцеві мешканці. Хочу побачити ведмедьоїжака:)) Гарно описана сцена зустрічі із андроїдом і забутим минулим. "Гачки пам'яті" - хороший прийом, підтримую:)) Залюбки чекатиму продовження! Сил Вам і творчого натхнення!

Ніка Цвітан

13.02.2026, 15:20:37

2. Завжди треба враховувати "всякий" випадок... Інтрига підсилюється після того відблиску в ілюмінаторі...✨✨✨

Ніка Цвітан

13.02.2026, 15:17:16

1. Той відблиск не з'явився просто так. До того одночасно майже... А зуби у них дуже гарні)))✨✨✨

Віталій Козаченко

12.02.2026, 16:57:38

18-19. Неймовірна атмосфера! Опис коридорів та древніх символів, що оживають від дотику Люби, викликає справжнє захоплення. Дуже цікаво спостерігати за цим відчуттям дежавю — це створює чудову інтригу: чи була вона тут раніше, чи це якась генетична пам'ять? Артік — мій улюблений персонаж! Його пасивно-агресивні жарти про "модуль гумору" та статистику виживання на 37% вище завдяки анекдотам — це окрема насолода. Тут дуже вдалий баланс між космічною фантастикою та живою взаємодією між Романом, Любою та ШІ.

Міра Шип

12.02.2026, 01:50:40

Вітаю. Бажаю успіхів у конкурсі, та легкого пера,.
Тільки по анотації та коментарях, книга зацікавила, тож докидаю собі в бібліотеку❤️

Білий Диявол

11.02.2026, 18:17:14

У нас є Тен... і в нас є Небріс... о, Тенебріс! Туду-туц, туду-туц, туду-ду-ду-туду-дуц!

Це мені нагадало Pen Pineapple Apple Pen, якщо розумієте про що я))

Розділ чудовий. Але тепер, коли світло вимкнули, я мушу поставити паузу.

Білий Диявол

11.02.2026, 18:02:41

Чистка зубів! Точно. Не забуваємо з чого почалася книга))

Теріоноварка... мммм... хтось подумав про каву, еге ж?

А я подумав про Теїра - одного величного вченого ^^

Ооо... тут про зірки інформація пішла. До речі, крутий візуал бінарної системи.

Добр продумана система. Газовий гігант, як щит від комет чи астероїдів, присутній. А умови з температурою навіть дуже чудові по міркам Всесвіту. Прекрасно.

Білий Диявол

11.02.2026, 17:55:37

Чіп і Дейл... "Мені здається, що вони існують десь". Що ж, якщо вони існуватимуть не лише у форматі мультика чи книг, то я задію оплески))

Лія Лісова

11.02.2026, 17:59:47

Почала читати Вашу книгу і можу сказати, що вона чудова! Цікаво і майстерно✨

Білий Диявол

11.02.2026, 17:49:46

"А Земля? ... Ти б ще "грунт" запропонував!" @ Роман

Артік, звісно, супер харизматичний, але Роман теж приколи видає))

Ну і підводка через грунт до Чіпа і Дейла просто чудова.

До речі, щось вони не відреагували на згадку Артіком Термінатора та Супермена. Їх вони пам'ятають чи просто не відреагували, бо були завантажені Чіпом і Дейлом?)

Білий Диявол

11.02.2026, 17:42:12

6-й розділ. До речі, а хіба не може бути такого, що джерело сигналів вже давно зникло? Все ж таки у космосі подібні дані передаються довго. Умовна катастрофа чи війна між між цивілізаціями одного виду могли знищити життя, що відправило ці сигнали. А дійшов сигнал лише зараз.

Просто вирішив поміркувати вголос.)

Без жартів статистика виживання теж падає! Це Артік чудово сказав.

Що ж, було приємно згадати про під'єднаних, як би дивно це не звучало в контексті історії XD

І знову "Лав"! Ммм...

Білий Диявол

11.02.2026, 17:30:46

5-й розділ. Нарешті космос, знову пурпурний відтінок, а тепер ще й сигнали. До речі, слова Артіка про галактичний центр дуже вайбові. Цікаво чим це все обернеться.

Кайла Броді-Тернер

11.02.2026, 11:31:34

Ще ніколи «Чіп і Дейл» не сприймались так насторожено)
І справді, памʼять, (враховуючи всі обставини та подорожі із книги в книгу) досить непередбачувана. Ніколи не знаєш яку назву чи термін вона підкине. Артік цікавий, часом намагається змовчати, часом навпаки активно натякає і підштовхує замислитись, поки не розумію його мети
Подорож триває, сподіваюсь все буде гаразд✨❤️

Віталій Козаченко

10.02.2026, 20:46:24

16-17. Ваш стиль письма заворожує. Дуже тонко передані емоції героїв — цей страх втрати і радість знайти щось людське посеред чужого світу... Це чіпляє за живе. Сцени з дронами та голограмами прописані настільки детально, що картинка стоїть перед очима, як у кіно. Ви справді майстер своєї справи!

Кайла Броді-Тернер

09.02.2026, 21:36:06

Як мені подобається, що попередні книги доповнюють цю, тобто все це одна різнопланова історія, що дозволить читачу побачити картину повністю, у різній хронології
Неріад очевидно містить різні спогади для подружжя, і далеко не всі з них найприємніші
Цікаво спостерігати за героями, за тим як вони мислять, аналізують сигнали, пригадують
Артік чарівний як завжди ✨❤️

Віслон Веймер

09.02.2026, 11:48:34

Цей розділ звучить як дуже людська пауза всередині небезпечного руху. Тут страх з’являється не від монстрів чи пасток, а від раптової порожнечі поруч, і саме вона б’є найсильніше. Мить зникнення Люби оголює справжню ставку цієї подорожі, не місію, не дані, а живий зв’язок, який не піддається контролю й алгоритмам. Артік зі своїм жартом виглядає майже жорстоким, але водночас він виконує роль дзеркала, яке безжально показує правду про прив’язаність. Обійми тут важливіші за будь-які слова, бо в них зібрані паніка, полегшення і тиха радість повернення. Каміння навколо мовчить, але саме на його тлі особливо чітко чути серце, яке боїться втратити. І коли з’являється натяк на щось неприродне у тіні, стає зрозуміло, що світ не дозволяє довго триматися за спокій, але вже пізно, бо тепер є за що йти далі і за що ризикувати.

Ніка Цвітан

09.02.2026, 10:21:32

Анотація зацікавила))) Додала до бібліотеки))) Моє ❤️ книзі подарувала))) Успіху на конкурсі)))✨❤️✨

Віталій Козаченко

08.02.2026, 19:22:20

13-15. Неймовірна атмосфера та живі діалоги! Контраст між ідилічною природою та наростаючою тривогою в лісі тримає в напрузі. Окремо відзначу візуали — картинки в історії просто фантастичні, вони ідеально доповнюють опис світу. Дуже цікаво, що саме приховує «Шепіт Еліми».